Постанова

від 07.05.2020 по справі 400/1650/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2020 р.м.ОдесаСправа № 400/1650/19 Головуючий в 1 інстанції: Мороз А. О.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Косцової І.П.,

суддів - Осіпова Ю.В., Скрипченка В.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сервіс ЗТ до Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені,-

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервіс ЗТ" звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області (надалі - ГУ ДФС у Миколаївській області) від 20 травня 2019 року №0049295006 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що підставою для нарахування штрафних санкцій став факт помилкової сплати позивачем в 2017 році єдиного внеску на бюджетний рахунок ДПІ в Інгульському районі м. Миколаєва, тоді як його слід було сплачувати на бюджетний рахунок ДПІ в Корабельному районі м. Миколаєва. Позивач звертався до ДПІ в Інгульському районі м. Миколаєва з листами щодо переміщення помилково зарахованих коштів на належний рахунок, але відповідач все одно застосував штраф і нарахував пеню.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року, ухваленим за правилами спрощеного позовного провадження, позов задоволено в повному обсязі.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що в даному спорі відсутній склад правопорушення, оскільки позивач сплатив єдиний внесок у строки, визначені законом, а допущена Товариством помилка не свідчить про несплату необхідної суми єдиного соціального внеску у визначений законодавством строк та не спричинила настання жодних негативних наслідків або збитків для відповідного бюджету та держави в цілому.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву (заперечень).

В апеляційний скарзі Головне управління ДФС у Миколаївській області, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати прийняте у справі судове рішення та постановити нове про відмову у задоволенні позову.

В обґрунтування своїх доводів апелянт зазначив, що суд першої інстанції не дав належної правової оцінки доводам податкового органу, що Товариство не сплатило у встановлені законом строки єдиний соціальний внесок, а відтак, рішення про застосування штрафних санкцій та пені є законним.

Позивач не скористався правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.

Враховуючи відсутність клопотань учасників справи про розгляд справи за їх участю, суд апеляційної інстанції, відповідно до п.1 ч.1 ст. 311 КАС України, розглянув справу в порядку письмового провадження.

Фактичні обставини справи.

Позивач як юридична особа є платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - ЄСВ).

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивач в 2017 році сплачував єдиний внесок на рахунок ДПІ в Інгульському районі м. Миколаєва № НОМЕР_1 , тоді як його належало сплачувати на рахунок ДПІ в Корабельному районі м. Миколаєва № НОМЕР_2 .

13 жовтня 2017 р. позивач подав до ДПІ в Інгульському районі м. Миколаєва лист, в якому просив здійснити переміщення єдиного внеску, помилково сплаченого на рахунок ДПІ в Інгульському районі м. Миколаєва на рахунок ДПІ в Корабельному районі м. Миколаєва. Аналогічний лист позивач подав в березні 2018 р. (а. с. 22, 28).

Рішенням № 0049295006 від 20 травня 2019 року ГУ ДФС у Миколаївській області до ТОВ "Сервіс ЗТ" застосовано штраф в розмірі 13 111,02 грн. і нарахована пеня в сумі 1 025,81 грн. на підставі ст. 25 ч. 10 і ч. 11 п. 2 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (а. с. 13).

Законність зазначеного рішення є предметом спору у даній справі.

Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та позиція суду апеляційної інстанції щодо доводів апеляції та висновків суду першої інстанції.

Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляції, виходячи з наступного.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" №2464-VI від 08.07.2010 року (далі - Закон №2464).

Пунктом 1 ч. 2 ст. 6 вказаного Закону визначено обов`язок платника єдиного внеску своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Платники єдиного внеску зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць.

Частиною 11 ст.9 Закону №2464 передбачено, що у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

За приписами ст. 25 Закону №2464 суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Разом з цим, статтею 45 Бюджетного кодексу України визначено, що податки і збори та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (за винятком установ України, які функціонують за кордоном).

Податки і збори та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Обслуговування коштів єдиного внеску здійснюється в порядку, визначеному Положенням про рух коштів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 12 лютого 2016 р. № 54 і зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 2 березня 2016 р. за № 330/28460 (далі - Положення № 54).

Відповідно до п.1 розділу ІІ Положення № 54 Державна фіскальна служба України та її територіальні органи в областях, місті Києві, Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби відкривають в Казначействі небюджетні рахунки за балансовим рахунком 3719 Рахунок для зарахування коштів, які підлягають розподілу за видами загальнообов`язкового державного соціального страхування для зарахування та розподілу страхових коштів.

Згідно з п. 1 розділу ІІІ Положення №54, страхові кошти, що сплачуються страхувальниками, зараховуються на рахунки 3719 у розрізі відокремлених підрозділів ДФС.

За приписами п.1 ч.10 ст. 9 Закону №2464 днем сплати єдиного внеску вважається: у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.

Як визначено п.109.1 ст.109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п.110.1 ст.110 ПК України).

Як вбачається з наявних в матеріалах справи виписок з банківського рахунку, ТОВ "Сервіс ЗТ" сплачувало єдиний внесок у строк, встановлений ст. 9 Закону №2464 (а. с.15-20, 29-32).

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що факт помилкової сплати позивачем єдиного внеску на рахунок іншого контролюючого органу, який також відкритий для зарахування цих платежів, так як має код 3719, не може бути розцінено судом в якості порушення вимог Закону №2464 в частині своєчасності сплати єдиного внеску, адже фактично кошти своєчасно потрапляли до єдиного казначейського рахунку.

Допущена Товариством помилка не свідчить про несплату необхідної суми єдиного соціального внеску у визначений законодавством строк та не спричинила настання жодних негативних наслідків або збитків для відповідного бюджету та держави в цілому, оскільки страхові кошти в подальшому у будь-якому разі підлягали перерахуванню на відповідні рахунки 3719, відкриті на ім`я ДФС в казначействі.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Втім, Головне управління ДФС в Миколаївській області, як суб`єкт владних повноважень, а ні в суді першої, а ні в суді апеляційної інстанції не навело обґрунтованих доводів щодо законності оскаржуваного рішення, а тому колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для стягнення з позивача штрафу та пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції викладено достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству, а доводи апеляційної скарги цих висновків суду не спростовують.

Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не встановлено.

Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, що підтверджується ухвалою суду про відкриття провадження від 05 червня 2019 року, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст.328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 308, 311,316, 320, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Миколаївській області - залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Косцова І.П. Судді Осіпов Ю.В. Скрипченко В.О.