Рішення

від 30.04.2020 по справі 342/247/20

ГОРОДЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 342/247/20

Провадження № 2/342/333/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2020 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Федів Л.М.,

з участю: секретаря судового засідання Козаченко Л.Д.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в місті Городенка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Паньків Василь Дмитрович, до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Топорівської сільської ради про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за заповітом,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Паньків Василь Дмитрович, звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Топорівської сільської ради, в якому просить визнати за ним - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом.

Позовні вимоги мотивовані тим, що батько позивача - ОСОБА_5 , 1920 р.н., який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 був головою колгоспного двору у приватній власності якого був житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою Топорівської сільської ради за № 651 від 13.11.2019. Згідно архівних даних Коломийського ОКП МБТІ станом на 31.12.2012 зареєстровано під реєстраційним номером № 105 право власності на житловий будинок за вищевказаною адресою за ОСОБА_5 . Станом на 15.04.1991 в будинку по АДРЕСА_1 були зареєстровані та проживали: ОСОБА_5 , 1920 р.н., голова колгоспного двору; ОСОБА_6 , 1923 р.н., дружина; ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , син (позивач); ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , невістка (відповідач); ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , онучка; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , онучка. Мати позивача - ОСОБА_6 , 1923 р.н. померла ІНФОРМАЦІЯ_6 . На випадок своєї смерті ОСОБА_6 склала заповіт, згідно якого все своє майно з чого б воно не складалося та де б воно не знаходилося заповіла ОСОБА_1 . Позивач звернувся до державного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, проте йому було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій у зв`язку з тим, що неможливо визначити частку померлої в даному житловому будинку.

26.02.2020 представник позивача адвокат Паньків В.Д. подав до суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом.

Сторони та їх представники в судове засідання не з`явилися, подали до суду заяви про проведення судового засідання у їх відсутності.

Представник позивача адвокат Паньків В.Д. позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовільнити.

Відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 не заперечують проти визнання за позивачем права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач Топорівська сільська радапроти розгляду даної справи не заперечує.

Дії учасників справи не суперечать вимогам ст.211 ЦПК України, відповідно до якої учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Передбачених ч.2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності сторін. Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази, дійшов наступного.

Ч.3 ст.5 Цивільного кодексу України (2003 р.) визначено, що якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювались актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав і обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

З копії свідоцтва на право власності на жилий будинок від 18 червня 1988 року, виданого виконавчим комітетом Городенківської районної Ради народних депутатів на підставі рішення цього ж виконкому № 110 від 08.06.1988, слідує, що в цілому жилий будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 дійсно належить на праві власності колгоспному двору, головою якого є ОСОБА_5 .

Копією виписки з інвентаризаційних матеріалів ОКП Коломийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації Вих. № 9176 від 13.11.2019 стверджується, що згідно архівних даних ОКП Коломийське МБТІ станом на 31.12.2012 право власності на житловий будинок та господарські будівлі та споруди по АДРЕСА_1 станом на 31.12.2012 зареєстровано за головою колгоспного двору - ОСОБА_5 (форма власності - приватна; частка - 1/1) згідно свідоцтва про право власності, виданого Городенківським РВК 18.06.1988 на підставі рішення цього ж виконкому № 110 від 08.06.1988.

З копії технічного паспорта на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , виготовленого 29.11.2019 встановлено, що житловий будинок споруджено в 1938 році, господарські будівлі та споруди в 1938, 1972, 1973, 1978.Копія висновку про вартість об`єкта оцінки, складеного ФОП ОСОБА_7 стверджує, що ринкова вартість житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 станом на 12.02.2020 становить 58686 грн.

Довідкою № 52, виданою 29.01.2020 виконавчим комітетом Топорівської сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області стверджено, що за житловим будинком в АДРЕСА_1 закріплена земельна ділянка для будівництва житлового будинку господарських будівель та споруд площею 0,12 га.

За ст.ст. 120, 123, 563 ЦК УРСР (1963 р.) майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності, включаючи неповнолітніх і непрацездатних; у разі смерті члена колгоспного двору спадкоємство в майні двору не відкривалось до смерті останнього члена колгоспного двору, а залишалось на праві сумісної власності в рівних частках членів двору, що в ньому проживають. Відповідно до роз`яснень, що містяться в п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 № 20 Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. На витребування частки з майна колишнього колгоспного двору, що збереглося на 15 квітня 1991 року, поширюється загальний трирічний строк позовної давності.

Згідно по господарської книги № 5-6 за 1991-1995 роки особовий рахунок № НОМЕР_3 станом на 15.04.1991 в житловому господарстві, яке відносилось до колгоспного двору в АДРЕСА_1 були зареєстровані та проживали: ОСОБА_5 , 1920 р.н., ОСОБА_6 , 1923 р.н., ОСОБА_1 , 1951 р.н., ОСОБА_2 , 1955 р.н., ОСОБА_3 , 1976 р.н., ОСОБА_4 , 1981 р.н., що доводиться довідкою № 651, виданою 13.11.2019 виконавчим комітетом Топорівської сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області.

ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Топорівці Городенківського району Івано-Франківської області, запис за № 5 від 23 лютого 1999 року, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого 23 лютого 1999 року. Внаслідок його смерті відкрилася спадщина. Заповіту ОСОБА_5 не вчиняв.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику в справах про спадкування , відносини спадкування регулюються правилами Цивільного кодексу України, якщо спадщина відкрилась не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР (далі - ЦК УРСР), у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом тощо.

Оскільки ОСОБА_5 помер до 1 січня 2004 року, застосовується Цивільний кодекс УРСР 1963 р. Згідно з ст. 524 згаданого кодексу спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом; спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом. Відповідно до вимог ст. 548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій. Згідно зі ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Відповідно до ст. 529 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги

належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Згідно ст.526 ЦК УРСР місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця (стаття 17 цього Кодексу), а якщо воно невідоме, - місцезнаходження майна або його основної частини. Відповідно до ст.525 згаданого кодексу часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.

Те, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 є сином ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , стверджується копією його свідоцтва про народження серія НОМЕР_5 , виданого 11.07.1951.

ОСОБА_5 , 1920 р.н. та ОСОБА_8 , з 15.10.1968 року були подружжям, що стверджується копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_6 , виданого 15.10.1968 виконавчим комітетом Торговицької сільської Ради депутатів трудящих, запис за № 36 від 15.10.1968.

Довідкою № 46, виданою 29.01.2020 ОСОБА_1 , 1951 р.н., виконавчим комітетом Топорівської сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області стверджено, що на час смерті його тата ОСОБА_5 , 1920 р.н., який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з ним в житловому будинку в АДРЕСА_1 проживали та були зареєстровані: ОСОБА_6 , 1923 р.н., ОСОБА_1 , 1951 р.н., ОСОБА_2 , 1955 р.н., ОСОБА_4 , 1981 р.н.

Отже, спадкоємцями першої черги за законом, в рівних частках, після смерті ОСОБА_5 є його син ОСОБА_1 (позивач), та дружина ОСОБА_6 , які прийняли спадщину після його смерті, оскільки фактично вступили в управління спадковим майном, однак документи про спадкування не оформили.

Повідомленням Городенківської районної державної нотаріальної контори №375/01-16 від 12.03.2020 та Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 59785624 від 12.03.2020 підтверджується, що спадкова справа після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , не заводилася.

За заповітом, посвідченим 24.03.2003 секретарем виконавчого комітету Топорівської сільської ради, зареєстрованим в реєстрі за № 10, ОСОБА_6 , жителька с. Топорівці Городенківського району Івано-Франківської області на випадок своєї смерті зробила заповітне розпорядження, яким все своє майно, де б воно не знаходилося і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що буде належати і на що вона за законом матиме право заповіла ОСОБА_1 .Заповіт чинний, зареєстрований у спадковому реєстрі за № 43779189 (номер в реєстрі нотаріальних дій 10), що доводиться копією Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 59148751, виданою 24.01.2020 Городенківською районною державною нотаріальною конторою, у зв`язку з відкриттям спадкової справи.

ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_8 в с. Топорівці Городенківського району Івано-Франківської області у віці 82 років, про що свідчить копія Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 , виданого 10.01.2005 року Топорівською сільською радою Городенківського району Івано-Франківської області. Внаслідок її смерті відкрилася спадщина.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Згідно ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. За ст.ст. 1268-1269 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Прийняття спадщини це: постійне проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини або подання спадкоємцем, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядуваннязаяви про прийняття спадщини. Часом відкриття спадщини є день смерті особи, визначено ч.2 ст.1220 ЦК України.

Судом встановлено, що спадкоємцем за заповітомпісля смерті ОСОБА_6 є ОСОБА_1 (позивач).

На час смерті ОСОБА_6 , 1923 р.н., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_8 , разом з нею в житловому будинку в АДРЕСА_1 проживали та були зареєстровані: ОСОБА_1 , 1951 р.н., ОСОБА_2 , 1955 р.н., ОСОБА_4 , 1981 р.н., що доводиться довідкою №48, виданою 29.01.2020 виконавчим комітетом Топорівської сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області.

Відповідно до ч.1 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.Згідно з вимогами ч.1 ст. 1297 згаданого Кодексу спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Із копії спадкової справи № 380/2019, наданої суду Городенківською районною державною нотаріальною конторою вбачається, що спадкоємець за заповітом позивач ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті матері ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_8 , так як він проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, та подав нотаріусу заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Копією Витягу № 58297388 про реєстрацію в Спадковому реєстрі, виданого 13.11.2019 Городенківською районною державною нотаріальною конторою підтверджується, що до Спадкового реєстру внесено реєстраційний запис про реєстрацію спадкової справи № 65046751 (номер у нотаріуса 380/2019), спадкодавець - ОСОБА_6 , дата смерті: ІНФОРМАЦІЯ_8 .

24.01.2020 ОСОБА_1 державним нотаріусом Капріян С.В. видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, зареєстроване в реєстрі за № 94 на право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у спілці селян Топорівська , місцезнаходження с. Топорівці Городенківського району Івано-Франківської області, розміром 25,7 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі, належного померлій на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_8 та на право на земельну частку (пай) у землі яка перебуває у селянській спілці Топорівська , місцезнаходження с. Топорівці Городенківського району Івано-Франківської області, розміром 25,7 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі, належного ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_9 на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ІФ в„– 0106203, спадкоємцем якого була його дружина ОСОБА_6 , яка прийняла спадщину, однак не оформила своїх спадкових прав. Дане свідоцтво про право на спадщину зареєстроване в Спадковому реєстрі за № 65046751, що доводиться копією витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 59149485, наданого 24.01.2020.

До складу спадщини ОСОБА_6 входить також належна їй частина житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , що належала спадкодавцю як колишньому члену колгоспного двору та частина даного житлового господарства, успадкована нею за законом після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак не оформила документи про спадкування.

Постановою державного нотаріуса Городенківської районної державної нотаріальної контори № 81/02-31 від 24.01.2020 позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті матері ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_8 , на житловий будинок АДРЕСА_1 , з посиланням на те, що вищезгадане господарство відносилось до колгоспного двору, кожному з членів колгоспного двору, які проживали станом на 15 квітня 1991 року, належить відповідна частка житлового будинку, проте частки в спадковому господарстві між членами бувшого колгоспного двору не визначені.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Довідкою № 47 , виданою 29.01.2020 виконавчим комітетом Топорівської сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області стверджено, що на даний час в житловому будинку в АДРЕСА_1 зареєстровані та проживають: ОСОБА_1 , 1951 р.н., ОСОБА_2 , 1955 р.н., ОСОБА_4 , 1981 р.н., ОСОБА_9 , 2006 р.н.

Судом встановлено, що позивач, як спадкоємець після смерті своїх батьків, фактично став власником житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , користується ними. Однак, через відсутність правовстановлюючого документу, що підтверджує право власності спадкодавця на спадковий житловий будинок, немає можливості отримати свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину, - визначено ч.3 ст. 1296 ЦК України.

Статтею 328 Цивільного кодексу України визначено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Передбачених згаданою статтею підстав неправомірності набуття позивачем права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , судом не встановлено, позов визнається відповідачами - колишніми членами колгоспного двору, органом місцевого самоврядування, тому суд приходить до переконання, що є підстави для задоволення позовних вимог.

На підставі ст.ст. 120, 123, 525, 526, 529, 548, 549, 563 ЦК УРСР (1963 р.), ст.ст. 316, 317, 325, 328, 1216, 1217, 1220, 1222, 1223, 1233, 1268-1270, 1296-1297 ЦК України, Керуючись ст. ст. 206, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, п. 3 Розділу XII "Прикінцеві положення" ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду або через Городенківський районний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Місце проживання позивача ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 .

Місце проживання відповідача ОСОБА_2 - АДРЕСА_1 .

Місце проживання відповідача ОСОБА_3 - АДРЕСА_1 .

Місце проживання відповідача ОСОБА_4 - АДРЕСА_1 .

Місцезнаходження відповідача Топорівської сільської радиГороденківського району Івано-Франківської області - вул. Шевченка, 3 с. Топорівці Городенківського району Івано-Франківської області, код 20550487.

Повне судове рішення складене 07.05.2020.

Суддя: Федів Л. М.