Рішення

від 29.04.2020 по справі 482/226/18

НОВООДЕСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

29.04.2020

Справа № 482/226/18

Номер провадження 2/482/77/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2020року м. Нова Одеса

Новоодеський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Баранкевич В.О., за участю секретаря судових засідань Шведової Я.О., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТзДВ Сільгосподарство Кандибинське про визнання договорів оренди землі недійсними,-

В С Т А Н О В И В:

19 лютого 2020року представник ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ТзДВ Сільгосподарство Кандибинське про визнання договорів оренди землі недійсними.

У своєму позові зазначив, що ОСОБА_1 на праві власності належать земельні ділянки призначені для товарного сільськогосподарського виробництва, площею 9,14га кадастровий номер 4824883200:06:004:0022, та площею 1,76га кадастровий номер 4824883200:06:002:0141, які розташовані на території Кандибинської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області.

На початку лютого 2018 року позивачу стало відомо про існування договорів оренди землі від 2011 року, відповідно до змісту яких вищевказані земельні ділянки передані в оренду на 10 років ТзДВ Сільгосподарство Кандибинське .

Згідно вказаних договорів, позивач нібито добровільно передав в оренду зазначеному підприємству земельні ділянки та погодив з відповідачем всі умови.

Позивач вказує, що вказані угоди він не підписував, про їх існування позивачу не було відомо до 2018 року, таким чином відповідач користується земельною ділянкою позивача за відсутності на те згоди та волевиявлення позивача.

Так раніше позивач укладав подібні угоди з відповідачем, але вони були укладені у 2008 році одразу після отримання ним свідоцтва про право на спадщину та виготовлення державних актів про право власності на земельну ділянку,угоди були іншого змісту, дата їх укладення та термін дії договору суттєво відрізнялися, також ціна, оренда плата суттєво відрізнялися.

Оскільки зі змістом оскаржуваних угод позивач не знайомився, текст не підписував, в належній формі не підтвердив свою згоду із викладеними умовами, то він вважає вказані угоди недійсними, адже він не виявляв своєї волі щодо укладення угоди.

Оскаржувані договори оренди землі не відповідають внутрішній волі власника, оскільки підписані не особисто власником, а іншою особою, яка діяла без відповідного права представництва, тобто без відповідних повноважень, а тому такі договори підлягають визнанню недійсними.

Позивач не підписував також і акт прийому-предачі зазначених земельних ділянок.

Посилаючись на вищевикладене представник позивача просив суд визнати не дійсними договори оренди землі укладені 2011 року між ОСОБА_1 та ТзДВ Сільгосподарство Кандибинське : 1) зареєстрований у державному реєстрі земель за №482480004002382 від 13.04.2012року щодо земельної ділянки кадастровий номер 4824883200:06:004:0022, площею 9.14 га; 2) зареєстрований у державному реєстрі земель за №482480004002381 від 13.04.2012року щодо земельної ділянки кадастровий номер 4824883200:06:002:0141 площею 1.76 га, що призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані на території Кандибинської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області та належать на праві власності ОСОБА_1 .

Позивач та його представник, у судове засідання не з`явилися, позивач надав суду письмову заяву, в якій позов підтримав та просив його задовольнити, а справу розглянути за його відсутності.

Представник відповідача у чергове судове засідання, призначене на 29.04.2020р., як і в низку попередніх, не з`явився, надавши суду письмову заяву, якою вкотре просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату.

Згідно зі ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

У зв`язку з викладеним, судом ухвалено рішення про розгляд справи у відсутність сторін, на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши обставини справи, перевіривши їх письмовими доказами суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно ч. 1 ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельних ділянок призначених для товарного сільськогосподарського виробництва, площею 9,14га кадастровий номер 4824883200:06:004:0022 та площею 1,76га кадастровий номер 4824883200:06:002:0141, які розташовані на території Кандибинської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області, що підтверджується державним актом про право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №932230 виданим 10.09.2008року відділом земельних ресурсів у Новоодеському районі та державним актом про право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №932231 виданим 10.09.2008року відділом земельних ресурсів у Новоодеському районі, відповідно.

Згідно договору оренди земельної ділянки, укладеного 2011року між ОСОБА_1 (орендодавцем) та ТзДВ Сільгосподарство Кандибинське в особі директора Чайковського А.С. (орендар), що був зареєстрований у державному реєстрі земель за №482480004002382 від 13.04.2012року, орендодавець зобов`язався передати орендарю, а орендар зобов`язався прийняти у строкове платне користування для ведення товарного сільськогосподарського виробництва земельну ділянку, кадастровий номер 4824883200:06:004:0022, площею 9.14 га, розташовану на території Кандибинської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області.

Розділом Строк дії договору передбачено, що договір укладений на 10 років. Відповідно до розділу Прикінцеві положення договору він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Згідно договору оренди земельної ділянки, укладеного 2011року між ОСОБА_1 (орендодавцем) та ТзДВ Сільгосподарство Кандибинське в особі директора Чайковського А.С. (орендар), що був зареєстрований у державному реєстрі земель за №482480004002381 від 13.04.2012року, орендодавець зобов`язався передати орендарю, а орендар зобов`язався прийняти у строкове платне користування для ведення товарного сільськогосподарського виробництва земельну ділянку, кадастровий номер 4824883200:06:002:0141 площею 1.76 га, розташовану на території Кандибинської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області.

Розділом Строк дії договору передбачено, що договір укладений на 10 років. Відповідно до розділу Прикінцеві положення договору він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Згідно інформації відділу Держгеокадастру у Новоодеському районі Миколаївської області від 06.02.2018року за вих. №341/177-18, жодні інші договори окрім вищевказаних договорів, дійсність яких оскаржується ОСОБА_1 , у відділі Держгеокадастру у Новоодеському районі Миколаївської області не реєструвались і не обліковувались.

Як видно із наданих відповідачем відомостей на видачу земельного паю за 2015рік позивач ОСОБА_1 отримав від відповідача 8350грн, за 2016рік - 8050грн., за 2017 рік - 10060грн., за 2018року - 12070грн.

Згідно висновку судово-почеркознавчої експертизи №23 від 25.03.2019року, проведеної експертом Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Цушко Т.Ю., підписи від імені ОСОБА_1 в графах "Орендодавець" на 4-ій сторінці договору оренди землі, укладеного 2011 року між ОСОБА_1 та ТзДВ Сільгоспгосподарство Кандибинське , зареєстрованого у державному реєстрі земель на №482480004002382 від 13.04.2012р., щодо земельної ділянки площею 9,14га, яка розташована на території Кандибинської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області та на 4-ій сторінці договору оренди землі, укладеного 2011 року між ОСОБА_1 та ТзДВ Сільгоспгосподарство Кандибинське , зареєстрованого у державному реєстрі земель за №482480004002381 від 13.04.2012 року щодо земельної ділянки площею 1,76га, яка розташована на території Кандибинської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області, виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Згідно ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

За змістом ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України та ст. 1 Закону України Про оренду землі від 6 жовтня 1998 року № 161-XIV оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно ст. 2 Закону України Про оренду землі відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Статтею 13 Закону України Про оренду землі визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно частин 1, 2 статті 15 Закону України Про оренду землі (у редакції, чинній на момент укладення договору), істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки. Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Відповідно до частини першої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 203 ЦК України передбачено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Так, згідно вказаної норми - зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно із частиною 2 статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Отже, закон виключає дійсність договору, який не підписувався стороною, тобто, за умови відсутності волевиявлення учасника правочину на його укладення.

Оскільки належних та допустимих доказів, які б свідчили про волевиявлення позивача на укладення спірних договорів представник відповідача суду не надав, а висновок судової почеркознавчої експертизи свідчить про те, що позивач не підписував оскаржувані договори оренди землі, факт відсутності волевиявлення позивача на укладання цього договору є доведеним, а зазначений договір підлягає визнанню недійсним.

Згідно із ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Виходячи з цього та враховуючи наведені вище обставини, суд вважає обґрунтованою вимогу щодо визнання недійсним договору, який укладено без волевиявлення позивача, підтвердженого його особистим підписом.

Згідно з п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними , виконання чи невиконання сторонами зобов`язань, які виникли з правочину, не має значення для визнання правочину недійсним.

Спірний договір був укладений без волевиявлення позивача, і тому суд приходить до висновку про його недійсність. Та обставина, що позивач отримував плату за користування землею, відбувалась у подальшому і не може впливати на подію укладення, яка мала місце раніше, та підтвердити наявність волевиявлення на укладення договору у минулому.

Судом з`ясовуються підстави недійсності правочину, які існували на час укладення спірного договору, а оплата належить до стадії виконання договору.

Тому факт отримання позивачем плати за користування землею не може свідчити про погодження з умовами укладеного раніше договору, не спростовує висновку суду про недійсність договору і не створює для нього правових наслідків.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат в порядку, передбаченому статтею 141 ЦПК України, суд враховує документально підтверджені витрати позивача ОСОБА_1 на проведення судово-почеркознавчої експертизи в сумі 2250,24грн. та витрати зі сплати судового збору в сумі 704,80 грн., а разом 2955,04грн. та приходить до висновку що вказані витрати підлягають стягненню із відповідача ТзДВ Сільгосподарство Кандибинське на користь позивача.

За таких обставин, на підставі ст.ст.213-215 ЦПК України, керуючись ст.268 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ТзДВ Сільгосподарство Кандибинське про визнання договорів оренди землі недійсними - задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір оренди землі, укладений 2011 року між ОСОБА_1 та ТзДВ Сільгосподарство Кандибинське зареєстрований у державному реєстрі земель за №482480004002382 від 13.04.2012року, щодо земельної ділянки кадастровий номер 4824883200:06:004:0022, площею 9,14 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташовані на території Кандибинської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області та належать на праві власності ОСОБА_1 .

Визнати недійсним договір оренди землі, укладений 2011 року між ОСОБА_1 та ТзДВ Сільгосподарство Кандибинське зареєстрований у державному реєстрі земель за №482480004002381 від 13.04.2012 щодо земельної ділянки кадастровий номер 4824883200:06:002:0141 площею 1,76 га призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташовані на території Кандибинської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області та належать на праві власності ОСОБА_1 .

Стягнути із ТзДВ Сільгосподарство Кандибинське , код ЄДРПОУ 00855173, (адреса: 56654, Миколаївська область, Новоодеський район, с. Кандибине, вул. Горького, 30-А) на користь ОСОБА_1 , РНОКПП2273707655, (адреса: АДРЕСА_1 ), 2955грн. 04коп. судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Миколаївського апеляційного суду через Новоодеський районний суд Миколаївської області.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Миколаївського апеляційного суду через Новоодеський районний суд Миколаївської області.

Відповідно до п.3 розділу XII "Прикінцевих положень" ЦПК України строк апеляційного оскарження продовжується на строк дії карантину встановленого КМУ пов`язаного із запобіганням поширенню короновірусної хвороби (COVID-19).

Головуючий суддя: В.О.Баранкевич