Рішення

від 23.04.2020 по справі 673/1370/19

ДЕРАЖНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 673/1370/19

Провадження № 2/673/68/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2020 р. м. Деражня

Деражнянський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючої судді Ягодіної Т.В.,

за участю секретаря судового засідання Ясінської М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Коржовецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області про визнання права на земельну частку (пай),-

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2019 року позивач звернувся із означеним позовом до суду, вказавши, що у 1978 році його було прийнято в члени спілки селян ім. Суворова с. Коржівці Деражнянського району Хмельницької області, згодом реорганізованого в СТОВ Коржовецьке , де він працював механізатором та токарем до 04 серпня 2003 року. Під час його роботи у спілці селян, 19 червня 1997 року вказаному КСП було видано державний акт на право колективної власності на землю та його було включено до Списку громадян-членів, які мають право на земельну частку пай у землі цього КСП під номером 163. Разом із цим, як стало відомо позивачу у 2019 році, на його ім`я не було видано сертифіката на право на земельну частку (пай), а відтак - і державного акту на право власності на земельну ділянку. Позивач стверджує, що він має право на земельну частку (пай), оскільки на момент паювання землі та видачі державного акту на землю спілці селян ім. Суворова він був членом цього КСП, а тому, із урахуванням уточнених позовних вимог, він просив виділити йому земельну частку (пай) в розмірі 2,93 в умовних кадастрових гектарах із земель запасу, що знаходяться на території Коржовецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області.

Ухвалою судді від 13 серпня 2019 року відкрито провадження у справі за даним позовом та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження, надано відповідачу строк для подання відзиву на позов, а позивачу - відповіді на відзив.

Відповідач у встановлений судом строк без поважних причин відзив на позов не надав, тому суд вирішив справу за наявними матеріалами у відповідності до ч.8 ст. 178 ЦПК України.

В судове засідання позивач не з`явився, хоча про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Разом із цим, будучи присутнім у судовому засіданні 02 березня 2020 року, позивач підтримав уточнені позовні вимоги, підтвердивши доводи, наведені ним в обґрунтування позову. Крім того, представник позивача ОСОБА_2 , який приймав участь у підготовчому засіданні 15 січня 2020 року, просив задоволити позов з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, подавши клопотання про розгляд справи у його відсутності, покладаючись при вирішенні спору на думку суду.

Дослідивши матеріали справи відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, згідно з якою у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню із наступних підстав.

Згідно із ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Як вбачається із трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_1 , виданої 11 січня 1992 року, позивач ОСОБА_1 10 січня 1979 року був прийнятий в члени спілки селян ім. Суворова с. Коржівці Деражнянського району Хмельницької області.

15 лютого 1997 року ОСОБА_1 було звільнено з членів спілки за власним бажанням.

23 травня 1999 року ОСОБА_1 знову було прийнято на роботу в КСП токарем у тракторну бригаду, а після реорганізації спілки селян ім. Суворова в СТОВ Коржовецьке він пропрацював там до 04 серпня 2003 року.

Факт роботи позивача механізатором, токарем та на інших посадах в спілці селян ім. Суворова с. Коржівці Деражнянського району Хмельницької області та СТОВ Коржовецьке у 1978-2002 роках підтверджується також архівною довідкою №297, виданою Деражнянським районним трудовим архівом 24 квітня 2019 року на підставі Фонду №7 Справи Книга обліку трудового стажу і заробітку колгоспника СТОВ Коржовецьке за 1946-2002 роки, арх. № 613 , у якій зазначено кількість відпрацьованих ОСОБА_1 людиноднів та суми його заробітку за вказаний період.

В обґрунтування позову позивач стверджує, що він має право на земельну частку (пай) у землі спілки селян ім. Суворова, оскільки працював та був членом колгоспу з 1978 року по 2003 рік, проте позбавлений можливості реалізувати таке своє право у зв`язку з тим, що сертифікат на право на земельну частку (пай), а відтак - і державний акт на право власності на земельну ділянку на його ім`я не видавалися.

Вирішуючи обґрунтованість таких його доводів, судом встановлені наступні обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.

Земельна частка (пай) - це умовна частка землі, визначена у результаті поділу земель, переданих у колективну власність, серед членів сільськогосподарського підприємства.

Відповідно до ст. 2 Указу Президента України №720/95 від 08 серпня 1995 року Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям (далі - Указ Президента) право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Пунктами 23, 24 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 16 квітня 2004 року Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ встановлено, що згідно зі статтею 25 Земельного кодексу України при приватизації земель державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ, організацій земельні ділянки передаються їх працівникам, а також пенсіонерам з числа працівників з визначенням кожному з них земельної частки (паю) за рішенням органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування і кожна з цих осіб має гарантоване право одержати безоплатно свою земельну частку (пай), виділену в натурі (на місцевості).

Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акта про право власності на землю (пункт 17 розділу X Перехідні положення ЗК). Член колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП), включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта. Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

Виходячи із системного аналізу вказаних положень Указу Президента, особа набуває права на земельний пай за наявності трьох умов: перебування в членах КСП на час паювання, включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю та одержання КСП цього акта.

З огляду на таке, право власності на земельну частку (пай) виникає не з часу внесення членів КСП до списків, доданих до державного акта на право колективної власності на землю, перевірки, уточнення і затвердження цих списків, а з моменту передачі власності на землю конкретному КСП, членом якого вони є.

Як встановлено судом із матеріалів справи, 19 червня 1997 року спілці селян ім. Суворова с. Коржівці Деражнянського району Хмельницької області було видано державний акт на право колективної власності на землю серії ХМ №0033, згідно з яким передано у колективну власність 1497,1 га землі в межах згідно з планом.

Як вбачається із Додатку 1 до державного акту, ОСОБА_1 був включений до списку громадян-членів вказаного сільськогосподарського підприємства під №163.

Ці ж обставини підтверджується письмовим повідомленням Коржовецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області №145 від 04 червня 2019 року, із якого, крім того, вбачається, що вся документація СТОВ Коржовецьке передана на зберігання до районного архіву, у зв`язку з чим протоколи загальних зборів членів спілки селян ім. Суворова та засідань правління спілки в сільській раді відсутні.

Таким чином, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 був членом спілки селян ім. Суворова с. Коржівці Деражнянського району Хмельницької області на час паювання, оскільки працював там у період з 10 січня 1979 року по 15 лютого 1997 року та з 23 травня 1999 року по 04 серпня 2003 року, був включений до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю, тоді як відомості про перебування ОСОБА_1 в членах спілки селян ім. Суворова на час одержання таким КСП державного акта на право колективної власності на землю, тобто 19 червня 1997 року, відсутні.

Разом із цим, судом приймається до уваги те, що будь-які належні та допустимі докази, які б прямо вказували на те, що ОСОБА_1 був виключений із списку громадян-членів вказаного сільськогосподарського підприємства або вибув із числа його членів, у тому числі й на момент видачі КСП державного акта на право колективної власності на землю, в матеріалах справи відсутні.

Зокрема, відповідно до письмового повідомлення архівного відділу Деражнянської районної державної адміністрації Хмельницької області №04-05/10/2020 від 01 квітня 2020 року, при перегляді протоколів засідання правління та загальних зборів спілки селян ім. Суворова с. Коржівці за 1997 рік відомостей про розгляд заяви щодо виключення ОСОБА_1 із членів спілки не виявлено.

Відсутні відомості і щодо звільнення ОСОБА_1 з роботи в спілці селян ім. Суворова у 1996 році та звільнення зі СТОВ Коржовецьке у 2002 році, що вбачається із письмового повідомлення того ж архівного відділу №04-06/316 від 02 травня 2019 року, згідно з яким в справах Протоколи загальних зборів членів спілки та засідань правління спілки за 1996 рік відповідні записи відсутні, а документи СТОВ Коржовецьке за 2000-20003 роки на державне зберігання не надходили.

З огляду на наведене, суд вважає обґрунтованими доводи сторони позивача, наведені в обґрунтування позовних вимог в тому, що позивач має право на земельну частку (пай) у землі спілки селян ім. Суворова с. Коржівці Деражнянського району Хмельницької області.

Крім того, заслуговують на увагу суду і доводи позивача в тому, що сертифікат на право на земельну частку (пай) та державний акт на право власності на земельну ділянку на його ім`я не видавалися, оскільки такі його доводи підтверджуються наявними в матеріалах справи письмовими повідомленнями Відділу у Деражнянському районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області.

Як встановлено судом із наявних у справі документів Коржовецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області, станом на 10 січня 2020 року на території сільської ради наявні вільні земельні ділянки.

Вартість середньої земельної частки (паю) СТОВ Коржовецьке Деражнянського району Хмельницької області підтверджується довідкою Відділу у Деражнянському районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №9-22-0.23-22/107-20 від 28 січня 2020 року, відповідно до якої така вартість визначена розпорядженням Деражнянської райдержадміністрації №61/2002-р. від 18 березня 2002 року у розмірі 23404 грн., а розмір частки становить 2,93 в умовних кадастрових гектарах.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Підсумовуючи все вищенаведене, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання за позивачем ОСОБА_1 права на земельну частку (пай), розміром 2,93 в умовних кадастрових гектарах у землі, яка перебувала у колективній власності спілки селян ім. Суворова с. Коржівці та знаходиться на території Коржовецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 23, 81, 247, 258, 259, 263-268, 273 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: Хмельницька область, Деражнянський район, с. Коржівці, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 ) до Коржовецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області (місцезнаходження: Хмельницька область, Деражнянський район, с. Коржівці, вул. Лесі Українки, 51, код ЄДРПОУ 04406288) про визнання права на земельну частку (пай) задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай) в розмірі 2,93 в умовних кадастрових гектарах у землі, яка перебувала у колективній власності спілки селян ім. Суворова с. Коржівці Деражнянського району Хмельницької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: Т. В. Ягодіна