Ухвала

від 06.05.2020 по справі 357/3602/20

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/3602/20

1-кс/357/834/20

У Х В А Л А

06 травня 2020 року

Слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши клопотання старшого слідчого Білоцерківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно в кримінальному провадженні №12020110030001330, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31 березня 2020 року, за ознаками злочину, передбаченого ст.356 КК України,

за участю:

прокурора ОСОБА_4 ,

представника ТОВ «Агропромтехсервіс 1» - ОСОБА_5 ,

представника ТОВ «ОДІСЕЙ+» - ОСОБА_6

В С Т А Н О В И В :

08квітня 2020року доБілоцерківського міськрайонногосуду Київськоїобласті звернувсяіз клопотанням старший слідчий Білоцерківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_3 , погодженим прокурором Білоцерківської місцевої прокуратури ОСОБА_4 , у якому просить накласти арешт на земельні ділянки з кадастровими номерами:

3220485600:03:003:0007,

3220485600:03:003:0005,

3220485600:01:014:0001,

3220485600:01:015:0003, які є безпосереднім предметом злочину, із забороною користування та розпорядження вказаними земельними ділянками будь-яким особом, заборонити державним та приватним реєстраторам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів (посадовим особам Мінюсту, державним та приватним нотаріусам) здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо набуття або припинення права власності та користування, зміни власників та користувачів, зміни форми власності та порядку користування на зазначені земельні ділянки.

В обґрунтування доводів клопотання слідчий посилається, зокрема на те, що до Білоцерківського ВП надійшла заява директора ТОВ "Агропромтехсервіс-1" ОСОБА_7 про те, що представники ПП "Вектор 2008" 20 березня 2020 року самовільно здійснювали обробіток земельних ділянок в с. Потіївка, які орендує ТОВ "Агропромтехсервіс-1" згідно договорів оренди, чим спричинили збитки на суму 20 000 грн.

Допитаний в ході досудового розслідування представник потерпілого ТОВ "Агропромтехсервіс-1", адвокат ОСОБА_5 показав, що між ТОВ «АГРОПРОМТЕХСЕРВІС-1» та жителям и с. Потіївка Білоцерківського району були укладені договори оренди землі, які на даний час діють:

-з ОСОБА_8 , 19 жовтня 2010 року було укладено договір оренди землі, щодо земельної ділянки площею 4,2950 га, що розташована на території Потіївської сільської ради Білоцерківського району Київської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та посвідченої державним актом на право приватної власності на землю серії Р2 №393509, який було зареєстровано Білоцерківським районним відділом ДП «ЦЕНТР ДЗК» 19 листопада 2010 року строком на 10 років, тобто до 19 листопада 2020 року;

-з ОСОБА_9 , 19 жовтня 2010 року було укладено договір оренди землі, щодо земельної ділянки площею 4,34 га, що розташована на території Потіївської сільської ради Білоцерківського району Київської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та посвідченої державним актом на право приватної власності на землю серії Р2 №393513, який було зареєстровано Білоцерківським районним відділом ДП «ЦЕНТР ДЗК» 19 листопада 2010 року строком на 10 років, тобто до 19 листопада 2020 року;

-з ОСОБА_10 , 12 листопада 2010 року було укладено договір оренди землі щодо земельної ділянки площею 2,1070 га, що розташована на території Потіївської сільської ради Білоцерківського району Київської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та посвідченої державним актом на право приватної власності на землю серії ЯЛ №103550, який було зареєстровано Білоцерківським районним відділом ДП «ЦЕНТР ДЗК» 10 грудня 2010 року строком на 10 років, тобто до 10 грудня 2020 року;

-з ОСОБА_10 , 12 листопада 2010 року було укладено договір оренди землі щодо земельної ділянки площею 2,1080 га, що розташована на території Потіївської сільської ради Білоцерківського району Київської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та посвідченої державним актом на право приватної власності на землю серії ЯЛ №103551, який було зареєстровано Білоцерківським районним відділом ДП «ЦЕНТР ДЗК» 10 грудня 2010 року строком на 10 років, тобто до 10 грудня 2020 року;

-з ОСОБА_11 , 19 жовтня 2010 року було укладено договір оренди землі, щодо земельної ділянки площею 4,5010 га, що розташована на території Потіївської сільської ради Білоцерківського району Київської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та посвідченої державним актом на право приватної власності на землю серії Р2 №393647, який було зареєстровано Білоцерківським районним відділом ДП «ЦЕНТР ДЗК» 19 листопада 2010 року строком на 10 років, тобто до 19 листопада 2020 року;

-з ОСОБА_12 , 22 грудня 2010 року було укладено договір оренди землі, щодо земельної ділянки площею 4,12 га, що розташована на території Потіївської сільської ради Білоцерківського району Київської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та посвідченої державним актом на право приватної власності на землю серії Р2 № 393842, який було зареєстровано Білоцерківським районним відділом ДП «ЦЕНТР ДЗК» 08 листопада 2012 року строком на 10 років, тобто до 08 листопада 2022 року;

-з ОСОБА_13 , 19 жовтня 2010 року було укладено договір оренди землі, щодо земельної ділянки площею 4,35 га, що розташована на території Потіївської сільської ради Білоцерківського району Київської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та посвідченої державним актом на право приватної власності на землю серії Р2 №393512, який було зареєстровано Білоцерківським районним відділом ДП «ЦЕНТР ДЗК» 19 листопада 2010 року строком на 10 років, тобто до 19 листопада 2020 року.

Вважає, що вказані договори оренди на даний час є діючими, не визнані в судовому порядку недійсними, достроково за взаємною згодою сторін не розірвані.

Усі дані договори оренди були зареєстровані в Білоцерківському районному відділі ДП «Центр ДЗК» та записані в поземельній книзі. Вказаним земельним ділянкам були присвоєні кадастрові номери. 20 березня 2020 року представниками ТОВ «Одісей+» була вчинена спроба захоплення вищевказаних земельних ділянок, з метою здійснення їх подальшого обробітку. По даному факту було подано заяву до Білоцерківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області. 01 квітня 2020 року ТОВ «АГРОПРОМТЕХСЕРВІС-1» листом за вих. №14 повідомляло ТОВ «Одісей+» про те, що вищезазначені земельні ділянки перебувають в оренді ТОВ «АГРОПРОМТЕХСЕРВІС-1» і строк за договорами оренди закінчується в кінці 2020 року. Даним листом вимагали, на період строку дії вказаних договорів оренди, утриматись від вчинення будь-яких дій, які порушуватимуть право оренди ТОВ «АГРОПРОМТЕХСЕРВІС-1» на вищевказані земельні ділянки.

Наскільки йому відомо, 04 квітня 2020 року представники ТОВ «ОДІСЕЙ+» усно телефонним дзвінком повідомили ОСОБА_7 , що ТОВ «Одісей+» 09 квітня 2020 року планує здійснити культивацію на вищевказаних земельних ділянках та в подальшому засіяти вказані земельні ділянки власним посівним матеріалом.

При цьому, копія їх листа за вих. №14 була додатково вручена директору ТОВ «Одісей+» ОСОБА_14 під час зустрічі, що мала місце 04 квітня 2020 року між ним та директором ТОВ «АГРОПРОМТЕХСЕРВІС-1» ОСОБА_7 , але ним вказана інформація була відхилена, він повідомив, що вказані земельні ділянки попри наявність існуючих та діючих на даний час договорів оренди землі у ТОВ «АГРОПРОМТЕХСЕРВІС-1», все одно будуть засіяні, оскільки ТОВ «Одісей+» також уклало з вказаними громадянами договори оренди землі на ці ж самі земельні ділянки.

Відповідно до ст. 27 ЗУ «Про оренду землі» орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону. Орендар в установленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, на усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці громадянами і юридичними особами України, іноземцями, особами без громадянства, іноземними юридичними особами, у тому числі міжнародними об`єднаннями та організаціями.

Крім того, 13 березня 2020 року до їх підприємства надійшов лист від ТОВ «Одісей+» про те, що ними укладено договори оренди землі із власниками, та планують виділити в натурі вказані земельні ділянки 16 березня 2020 року, та пропонували їх підприємству укласти договори обміну земельними ділянками для їх раціонального використання.

Згідно переліку земельних ділянок, який був в додатку до цього листа, із восьми земельних ділянок, ТОВ «АГРОПРОМТЕХСЕРВІС-1» укладено із власниками земельних ділянок договори оренди землі, які на даний час є діючими, а саме: земельна ділянка із кадастровим номером 3220485600:03:003:0007, власник ОСОБА_8 , земельна ділянка із кадастровим номером 3220485600:03:003:0005, власник ОСОБА_9 , земельна ділянка із кадастровим номером 3220485600:01:014:0001 та земельна ділянка із кадастровим номером 3220485600:01:015:0003, власник ОСОБА_10 .

Саме ці земельні ділянки ТОВ «АГРОПРОМТЕХСЕРВІС-1» планувало в цьому році обробляти та вирощувати врожай до кінця строку дії договорів оренди.

При цьому, ТОВ «АГРОПРОМТЕХСЕРВІС-1» не було нічого відомо про те, що ТОВ «Одісей+» із власниками даних земельних ділянок уклали нові договори оренди в 2019 році.

Також додав, що в ГУ Держгеокадастру у Київській області наявна інформація про укладені ТОВ «АГРОПРОМТЕХСЕРВІС-1» договори оренди землі із їх власниками.

З приводу того, що вказані договори оренди відсутні в держреєстрі речових прав на нерухоме майно, хоче повідомити, що інформацію про наявні договори оренди землі, повинен був вносити до реєстру відділ держгеокадастру.

Крім того, згідно ч.3 ст.10, абз.1 ч.1 ст.22 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державний реєстратор під час реєстрації договорів оренди землі, укладених між власниками землі та ТОВ «Одісей+», мав перевірити наявну реєстрацію та відсутність суперечень.

Таким чином, вважають, що ТОВ «Одісей+» неправомірно намагається заволодіти земельними ділянками, які орендує ТОВ «АГРОПРОМТЕХСЕРВІС-1», внаслідок чого нашому підприємству завдано матеріальну шкоду в розмірі 20 000 грн., яка полягає у понесенні затрат на обробіток вказаних земельних ділянок витрати на оранку в сумі 17551,63 грн., витрати на закриття вологи 2448,37 грн.

Також додав, що ТОВ «АГРОПРОМТЕХСЕРВІС-1» вважає, що укладені між ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ТОВ «ОДІСЕЙ +» договори оренди землі на земельні ділянки, суперечать діючому законодавству, тому вони підлягають визнанню їх недійсними з застосуванням наслідків недійсності правочину.

Тому у слідчого виникла необхідність забезпечити збереження речового доказу у кримінальному провадженні до прийняття остаточного рішення у кримінальному провадженні, та останній звернувся до суду із даним клопотанням про арешт майна.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 клопотання підтримав в повному обсязі, просив задовольнити.

Представник ТОВ «АГРОПРОМТЕХСЕРВІС-1» ОСОБА_5 у судовому засіданні клопотання про арешт майна підтримав, просив задовольнити.

Представник ТОВ «ОДІСЕЙ +» ОСОБА_6 у судовому засіданні клопотання про арешт майна просить залишити без задоволення.

Заслухавши прокурора ОСОБА_4 , представника ТОВ «АГРОПРОМТЕХСЕРВІС-1» ОСОБА_5 , представника ТОВ «ОДІСЕЙ +» ОСОБА_6 , вивчивши клопотання, дослідивши надані докази, слідчий суддя встановив наступне.

У провадженні ВП ГУНП в Київській області знаходяться матеріали кримінального провадження №12020110030001330, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 31 березня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.356 КК України.

Слідчий у клопотанні вказує, що в ході проведених слідчих дій задокументовані факти незаконної передачі та використання земельних ділянок з метою незаконного збагачення від реалізації вирощеної на земельних ділянках сільськогосподарської культури, що спричинило істотну матеріальну шкоду державним інтересам, а тому вказує на мету забезпечення збереження як речового доказу вказаних земельних ділянок та недопущення подальшого їх використання будь-якими особами на весь період досудового розслідування.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти відповідно до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Слідчий суддя, з дотриманням принципу змагальності та диспозитивності, зобов`язаний розглянути заявлене клопотання лише у межах його доводів та вимог, якими у даному випадку є арешт визначених земельних ділянок.

Згідно з п.7 ч.2 ст.131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч.5 ст.132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно з вимогами п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

За змістом ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому п.1 ч.2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу), а також розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з ч.11 ст.170 КПК України заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч.1 ст.173 КПК України).

Слідчий суддя звертає увагу на те, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні здійснюється за попередньою кваліфікацією за ст.356 КК України, а саме за фактом самоправством, тобто самовільне, всупереч установленому законом порядку, вчинення будь-яких дій, правомірність яких оспорюється окремим громадянином або підприємством, установою чи організацією, якщо такими діями була заподіяна значна шкода інтересам громадянина, державним чи громадським інтересам або інтересам власника, а саме спричинили збитки на суму 20000 грн., що зафіксовано у Єдиному реєстрі досудових розслідувань.

Основним безпосереднім об`єктом злочину, передбаченого ст.364 КК України, є суспільні відносини, що забезпечують правильну (належну) діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних чи комунальних підприємств, установ, організацій, а також їх службових осіб, а додатковим безпосереднім охоронювані законом права, свободи та інтереси окремих громадян, або державні чи громадські інтереси, або інтереси юридичних осіб.

Разом із тим, земельна ділянка - це частина земельної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами суб`єктів власності. Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, на водні об`єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, а також на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки (ст.79 Земельного Кодексу України).

Посилання слідчого в клопотанні про арешт майна на те, що зазначені земельні ділянки зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, зокрема, незаконного використання, при цьому, як вказано в клопотанні, ці факти вже зафіксовані шляхом проведення слідчих дій, але разом з тим, у слідчого наразі виникла необхідність збереження і недопущення подальшого використання вказаних ними земельних ділянок, то такі доводи слідчий суддя вважає необґрунтованими.

Крім того, слідчим не доведено, що майно, на яке він просить накласти арешт, відповідає критеріям ст.98 КПК України.

Отже, під час розгляду клопотання про накладення арешту на земельні ділянки у кримінальному провадженні не доведено необхідності арешту майна, та подане клопотання не містить будь-яких доказів існування ризиків, передбачених кримінальним процесуальним законом.

Зазначене узгоджується зі ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

Як неодноразово зазначав ЄСПЛ у своїх рішеннях, судам необхідно визначати необхідність втручання в мирне володіння майном, визначення підстав та умов такого втручання й про критерії визначення хиткої межі для дотримання балансу між суспільними і приватними інтересами, щоб не покласти на одну зі сторін непомірного тягаря.

Згідно з ч.3 ст.132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Так, вимоги ч.1ст.173 КПК України зобов`язують слідчого суддю, суд відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.

Враховуючи зміст клопотання про арешт майна і заявлену підставу та мету для його арешту, з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження, викладених слідчим у клопотанні, слідчий суддя вважає, що слідчим не доведено, що без арешту вказаного майна не можливо проведення слідчих дій, а також не доведено необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, про який ідеться в клопотанні, що він виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи осіб, що є правові підстави для такого арешту, а також можливі наслідки здійснення арешту, а саме обмеження права власності, є розумними і співрозмірними із завданням кримінального провадження.

Таким чином, на підставі викладеного, слідчий суддя дійшов до висновку, що прокурором не доведено наявність передбачених законом правових підстав та необхідності накладення арешту на майно, а тому в задоволенні клопотання необхідно відмовити в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 7, 98, 131, 132, 167, 170-173, 309, 372 КПК України, слідча суддя,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Клопотання старшого слідчого Білоцерківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області майора поліції ОСОБА_3 в кримінальному провадженні №12020110030001330, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31 березня 2020 року, за ознаками злочину, передбаченого ст.356 КК України про накладення арешту на майно: земельні ділянки з кадастровими номерами 3220485600:03:003:0007, 3220485600:03:003:0005, 3220485600:03:003:0001, 3220485600:03:003:0003 залишити без задоволення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали проголошено 12 травня 2020 року о 8 годині 30 хвилин.

Слідча суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1