Копія
Справа № 397/194/20
н/п : 2/397/171/20
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27.04.2020 . Олександрівський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого - судді Мирошниченка Д.В.,
за участю: секретаря судового засідання - Петренко Л.О.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Олександрівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Єлизаветградківської селищної ради Олександрівського району Кіровоградської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернулася до суду з позовом в якому просить суд визначити їй додатковий строк тривалістю в один місяць для подання нею заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті батька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її батько ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який починаючи з 21.03.2014 проживав та був зареєстрований в Єлизаветградківському психоневрологічному інтернаті за адресою: АДРЕСА_1 . Після смерті батька відкрилася спадщина, яка складається з ј квартири АДРЕСА_2 . За життя її батько заповіт на випадок своєї смерті не залишив. Після смерті батька дуже сильно захворіла її мати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка майже через рік, а саме ІНФОРМАЦІЯ_4 також померла. Втрата батька, а потім матері повністю дезорієнтувала її в юридичному полі, щодо необхідності та процедури оформлення спадщини, яка залишилася після смерті батька. З часом через борги вона була вимушена поїхати на заробітки до республіки Польща. 10.02.2020 звернулася до приватного нотаріуса Олександрівського районного нотаріального округу Кіровоградської області Котляренка Ю.І. з наміром прийняти спадщину, однак, з`ясувалося те, що вона пропустила шестимісячний строк для прийняття спадщини, а саме 6 місяців від моменту відкриття спадщини. Зазначає, що в установлений законом шестимісячний строк вона не звернулася до нотаріальних органів з заявою про прийняття спадщини після смерті батька через низьку юридичну обізнаність, а також у зв`язку з тим, оскільки вважала, що власником квартири є її мати ОСОБА_4 , а те що її батько є співвласником квартири вона дізналася після смерті матері. Також зазначила, що через значні матеріальні витрати понесені на перевезення з Єлизаветградки до м. Світловодськ та поховання її батька, а також лікування матері була вимушена поїхати на заробітки до Польщі, у зв`язку з чим просила суд ухвалити рішення про визначення їй додаткового строку для подання заяви на прийняття спадщини.
Ухвалою від 26.02.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у цивільній справі та призначено до підготовчого засідання в порядку загального позовного провадження (а.с. 31-32).
Ухвалою судді Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 26.03.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду (а.с. 54-55).
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві. Додатково суду пояснила, що коли померла її мати і вона почала оформлювати квартиру, дізналася про наявність майна у батька. Мати хворіла та не оформлювала квартиру після смерті батька, тому вона і не знала про існування спільної власності.
Представник позивача судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві. Додатково пояснив, що всі причини пропуску строку звернення до нотаріальних органів з заявою про прийняття спадщини у своїй сукупності є поважними. Про існування у батька власності на квартиру позивач дізналася лише після смерті матері, коли почала оформлювати майно після її смерті.
Представник відповідача у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі (а.с. 41).
Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що батьками ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 , є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с. 7).
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 8).
Згідно довідки ОСББ Молодь 2019 ОСОБА_3 був зареєстрований та проживав з 25.11.1987 по ІНФОРМАЦІЯ_6 за адресою: АДРЕСА_3 . Разом з ним за вказаною адресою на момент проживання були зареєстровані: онук - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , дружина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , донька - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 11).
З довідки виданої виконкомом Єлизаветградківської селищної ради Олександрівського району Кіровоградської області від 10.02.2020 № 201 вбачається, що ОСОБА_3 був зареєстрований та проживав з 21.03.2014 по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 . Єлизаветградківською сільською радою від імені ОСОБА_3 заповіт не посвідчувався (а.с. 10).
Свідоцтвом про право власності на житло № НОМЕР_2 від 02.02.2001, орган приватизації - виконавчий комітет Світловодської міської ради посвідчив, що квартира загальною площею 58,5 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 дійсно належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_4 та членам її сім`ї - ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 у рівних частинах (а.с. 13).
Згідно Витягів зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 07.02.2020 та 06.03.2020, інформація відносно прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 відсутня (а.с. 14, 43).
З інформаційної довідки зі спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) виданої 06.03.2020, інформація відносно прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 відсутня (а.с. 44-46).
На звернення позивача до нотаріуса з приводу видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, письмовою відповіддю нотаріус відмовив ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв`язку з тим, що спадкоємцем пропущено встановлений законодавством шестимісячний термін для подачі заяви про прийняття спадщини (а.с. 15).
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Нормами ст. 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
За загальними положеннями про спадкування, право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.
Відповідно до рекомендацій, викладених у п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 Про судову практику у справах про спадкування , вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Згідно роз`яснень викладених у пункті 2 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування , не можуть вважатися поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, чи встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.
Аналогічні наведеним роз`ясненням правові висновки зроблені у постановах Верховного Суду України від 26.09.2012 у справі № 6-85цс12, від 04.11.2015 у справі № 6-1486цс15, а також постановах Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 751/9305/16-ц та від 08.04.2019 у справі № 143/1461/17.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності та повноті, суд приходить до висновку, що необізнаність позивача про наявність у спадкодавця спадкового майна, юридична необізнаність щодо строку на звернення з заявою про прийняття спадщини, не є поважними причинами з яких позивачем пропущено встановлений ст. 1270 ЦК України шестимісячний строк для прийняття спадщини.
Окрім того, суд не приймає до уваги посилання позивача на неможливість звернення до нотаріальних органів з заявою про прийняття спадщини у зв`язку з її перебуванням в іншій країні, оскільки відповідно до Положення про порядок учинення нотаріальних дій в дипломатичних представництвах та консульських установах України затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерства закордонних справ України 27.12.2004, вчинення нотаріальних дій покладається на консульських посадових осіб, які працюють в дипломатичних представництвах та консульських установах України. Даним Положенням передбачено, що на консула покладені обов`язки по вчиненню нотаріальних дій в сфері спадкового права які повністю тотожні обов`язкам нотаріуса на території України.
Крім того, факт перебування позивача в Республіці Польща сам по собі не свідчить про наявність об`єктивних, непереборних перешкод для звернення із заявою про прийняття спадщини. Саме такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 17.04.2019, справа № 161/9998/17.
З огляду на досліджені норми законодавства та докази, суд вважає, що позивач мала можливість подати заяву про прийняття спадщини після смерті батька, як під час перебування в Україні, так і під час перебування за кордоном, у визначений законодавцем спосіб, незалежно від місця свого проживання та знаходження.
Частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом
Відтак наведені ОСОБА_1 причини не є об`єктивними, непереборними та істотними труднощами, які відповідно до положень частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути визнані поважними для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
На підставі ст. 141 ЦПК України, у разі відмови у позові, судові витрати, понесені позивачем, необхідно віднести за його рахунок.
Керуючись ст.ст. 259, 264-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Єлизаветградківської селищної ради Олександрівського району Кіровоградської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - відмовити.
На рішення суду, протягом 30 днів з дня його проголошення, може бути подана апеляційна скарга до Кропивницького апеляційного суду.
У відповідності до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, в редакції від 03.10.2017, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (Олександрівський районний суд Кіровоградської області).
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню корона вірусної хвороби (COVID-19), строки визначені ст. 354 ЦПК України, продовжуються на строк дії такого карантину.
Повний текст рішення виготовлено 07.05.2020.
Позивач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 , місце проживання: АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 .
Представник позивача: ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_5 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_4 , довіреність від 29.01.2020.
Відповідач: Єлизаветградківська селищна рада Олександрівського району Кіровоградської області, 27341, Кіровоградська область, Олександрівський район, смт. Єлизаветградка, вул. Центральна, 86, код ЄДРПОУ 35046824.
Суддя: /підпис/ Д.В. Мирошниченко
Згідно з оригіналом.
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.
Рішення станом на ___
Оригінал судового рішення знаходиться у матеріалах справи №397/194/20.
Помічник судді
Копію засвідчено ___
Суд | Олександрівський районний суд Кіровоградської області |
Дата ухвалення рішення | 27.04.2020 |
Оприлюднено | 08.05.2020 |
Номер документу | 89122386 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Олександрівський районний суд Кіровоградської області
Мирошниченко Д. В.
Цивільне
Олександрівський районний суд Кіровоградської області
Мирошниченко Д. В.
Цивільне
Олександрівський районний суд Кіровоградської області
Мирошниченко Д. В.
Цивільне
Олександрівський районний суд Кіровоградської області
Мирошниченко Д. В.
Цивільне
Олександрівський районний суд Кіровоградської області
Мирошниченко Д. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні