Рішення

від 07.05.2020 по справі 612/726/19

БЛИЗНЮКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

612/726/19

2/612/27/20

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2020 року смт Близнюки

Близнюківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Лобановської С.М.,

за участю секретаря судового засідання Шевченко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Близнюки Харківської області цивільну справу за уточненою позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНСТЕХНОТОРГ в особі директора Сербаєвої Ельвіри Володимирівни про захист прав споживачів,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Близнюківського районного суду Харківської області із уточненою позовною заявою до ТОВ ТРАНСТЕХНОТОРГ , в якій просить визнати недійсним попередній договір купівлі-продажу транспортного засобу № 00302 від 26.09.2018, укладений між ним та відповідачем, стягнути з відповідача на його користь суму в розмірі 395000,00 грн. сплаченого авансового платежу за попереднім договором купівлі-продажу транспортного засобу згідно договору № 00302 від 26.09.2018, стягнути з відповідача на його користь 25000,00 грн. спричиненої моральної шкоди.

В обґрунтування позову зазначає, що 26 вересня 2018 року між ним Покупцем з одного боку та ТОВ ТРАНСТЕХНОТОРГ - Продавцем , в особі директора Сербаєвої Ельвіри Володимирівни , з іншого боку, був укладений попередній Договір купівлі-продажу транспортного засобу № 00302 , за яким сторони зобов`язались у встановлений строк укласти договір купівлі-продажу на умовах встановлених у попередньому договорі транспортного засобу сільськогосподарського трактору МТЗ 82.1.26, 2018 року випуску, без пробігу, за ціною 400000,00 гривень.

Так, у вересні 2018 року з метою придбання трактора він ознайомлювався з відповідними оголошеннями у ЗМІ та інтернетресурсах, де на одному із них знайшов оголошення відповідача щодо продажу трактору МТЗ 82.1.26, 2018 року випуску, вартістю 400 000 грн.. У м. Харкові, куди він прибув для покупки трактору, менеджер ТОВ ТРАНСТЕХНОТОРГ показав трактор МТЗ 82.1.26, 2018 року випуску, синього кольору. Він оглянув його, трактор сподобався, і він захотів його придбати. Однак, менеджер ТОВ ТРАНСТЕХНОТОРГ повідомив, що спочатку необхідно внести авансовий платіж, потім підписати попередній договір, а через три дні здійснити купівлю-продаж вищевказаного трактора. На виконання умов Продавця (на виконання зазначеного попереднього договору), він 26.09.2018 здійснив внесення авансового платежу на рахунок ТОВ ТРАНСТЕХНОТОРГ у розмірі 395 000 гривень. Після сплати авансу у розмірі 395 000 гривень, передачі квитанцій про сплату, в офісі ТОВ ТРАНСТЕХНОТОРГ у місті Харкові, вони підписали Попередній договір купівлі-продажу транспортного засобу № 00302 . Він захотів одразу укласти договір купівлі-продажу, бо трактор був необхідний для здійснення сільськогосподарської діяльності, так як саме проходили уборочні і посівні роботи, однак, менеджер ТОВ ТРАНСТЕХНОТОРГ повідомив, що передачу трактору МТЗ зможуть здійснити лише через три дні. Відтягування моменту передачі трактору МТЗ 82.1.26, 2018 року випуску, та укладення Основного договору купівлі-продажу транспортного засобу, менеджер ТОВ ТРАНСТЕХНОТОРГ аргументував тим, що необхідно провести всі банківські операції з головним офісом у Києві, що необхідно підготувати всі документи і щоб ТОВ ТРАНСТЕХНОТОРГ здійснила купівлю цього трактору у його власника.

Позивач пішов на зустріч відповідачу, і погодився почекати три дні. Однак, пройшло три дні, а відповідач так і не здійснив передачу трактору МТЗ, та підписання основного договору купівлі-продажу транспортного засобу. Тому позивач просить розірвати попередній договір, укладений між ним та відповідачем, стягнути з останнього сплачену ним суму авансу, збитки, завдані простроченням, відповідно до п. 3.6 Попереднього договору купівлі-продажу, моральну шкоду та судові витрати.

В судове засідання позивач не з`явився, надав заяву з проханням слухати справу у його відсутність, свої вимоги підтримав, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Представник відповідача у судове засідання повторно не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином відповідно до вимог п. 2 ч. 7, п. 4 ч. 8, ч. 11 ст. 128 ЦПК України, причин неявки суду не повідомила, відзиву на позов не надала.

Згідно ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, не подано відзиву на позов, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, на підставі п. 4 ст. 280 ЦПК України, враховуючи згоду позивача і наявність достатніх даних для вирішення спору, вважає можливим ухвалити заочне рішення.

У зв`язку з неявкою в судове засідання усіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, суд розглянув цивільну справу без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису.

Дослідивши та проаналізувавши докази, які містяться в матеріалах справи, суд на основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які учасники справи посилалися як на підставу своїх вимог, дійшов наступних висновків.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

26 вересня 2018 року між позивачем та ТОВ Транстехноторг в особі директора Сербаєвої Е.С . було укладено попередній договір купівлі-продажу транспортного засобу № 00302 за умовами якого відповідач бере на себе зобов`язання придбати у третіх осіб предмет договору - трактор МТЗ 82.1.26, 2018 року випуску, синього кольору, для його відчуження Покупцеві за Основним договором (а.с. 18-19).

Статтею 635 ЦК України встановлено, що попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.

Сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства.

Зобов`язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

Згідно п. 1.5 попереднього договору, сторони зобов`язуються укласти основний договір 08 жовтня 2018 року за умовами повного виконання п. 2.1 даного попереднього договору (тобто проведення оплати в сумі 395000 грн. 00 коп.. Якщо на зазначену вище дату майно не буде придбано продавцем з метою його відчуження покупцеві, то сторони визначили, що основний договір буде укладено не пізніше ніж на 5 (п`ятий) робочий день після придбання продавцем майна, про що останній зобов`язується повідомити покупці у письмовому вигляді із зазначенням конкретної календарної дати, часу і місця укладення основного договору, але не пізніше 26 вересня 2019 року (а.с. 18-19).

Відповідно до п. 2.1 попереднього договору - на підтвердження дійсних намірів сторін на укладення основного договору до моменту укладення цього попереднього договору покупець вносить на розрахунковий рахунок продавця грошові кошти в розмірі 395000 грн. 00 коп., а продавець своїм підписом під цим попереднім договором підтверджує отримання таких коштів (а.с. 18-19).

26 вересня 2018 року позивач здійснив авансовий платіж за попереднім договором купівлі-продажу № 00302 на суму 395000,00 грн., та підтверджується квитанціями № 0.0.1144250142.1 від 26.09.2018 та № 17786645 від 26.09.2018 (а.с. 21-22).

Після внесення авансового внеску відповідач взяв на себе зобов`язання придбати у третіх осіб транспортний засіб для його відчуження покупцеві.

Коли три дні минуло, а відповідач так і не здійснив передачу позивачу трактору МТЗ, ані підписання основного договору купівлі-продажу транспортного засобу, позивач 29 вересня 2018 року, сам зателефонував менеджеру ТОВ ТРАНСТЕХНОТОРГ та нагадав про угоду, про те, що чекає товар. На це менеджер пояснив, що трактор ще не готовий до продажу, але підписання основного договору відбудеться. Приїхавши 02 грудня року для укладання основного договору купівлі-продажу до міста Харків, де вони підписували попередній договір, виявилося що офіс пустий, нікого з представників ТОВ ТРАНСТЕХНОТОРГ не було.

Після цього, позивач ще раз зателефонував менеджеру ТОВ ТРАНСТЕХНОТОРГ , він повідомив, що поки такого трактора у них немає, як тільки вони придбають необхідний трактор, то зв`яжуться з ним, для укладання основного договору купівлі-продажу і передачі товару. На це позивач наголосив пришвидшити виконання відповідачем умов попереднього договору, так як трактор необхідний йому для здійснення сільськогосподарської діяльності.

Після цього, позивач поїхав до центрального офісу, який був зазначений в Попередньому договорі, але в даному приміщенні також нікого не було з представників відповідача. Тривалий час позивач намагався знайти зв`язок з відповідачем, але все виявилося марним, слухавку або ніхто не брав або номер не обслуговувався.

Після цього, ОСОБА_1 ще 04 та 05 грудня 2018 року звертався з письмовими заявами до відповідача з проханням-вимогою виконання зобов`язання за Попереднім договором купівлі - продажу транспортного засобу № 00302 , або ж повернення його грошових коштів у розмірі 395 000 гривень, що він сплатив як аванс. Однак, ТОВ ТРАНСТЕХНОТОРГ і не вчинив жодних дій для виконання своїх зобов`язань за договором, і не повернула грошові кошти.

Згідно листа ТОВ Транстехноторг від 21 грудня 2018 року у відповідь на заяву позивача, зазначається про повне виконання товариством узятих на себе зобов`язань, підстави для повернення грошових коштів відсутні. Наголошують, що ТОВ Транстехноторг зацікавлене в подальшій співпраці з позивачем, та буде намагатися виконати взяті на себе зобов`язання у найкоротший термін (а.с. 30).

Станом на 26 вересня 2019 року (передбачену попереднім договором дату укладення основного договору), основний договір між позивачем і відповідачем укладений не був. Жодних повідомлень від відповідача про придбання чи не придбання транспортного засобу для його наступної передачі позивачу на адресу позивача від відповідача не надходило, пропозиції про укладення основного договору сторонами не направлялись.

Заявляючи вимогу про розірвання попереднього договору, позивач посилається на те, що відповідач істотно порушив суттєві умови договору, зокрема щодо предмету договору та ціни договору.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 656 ЦК України, предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно з положеннями ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Судом встановлено, що у порушення приведених норм та умов попереднього договору відповідач свої зобов`язання за договором не виконав. Основний договір купівлі-продажу транспортного засобу 26 вересня 2019 року відповідно до п. 1.5 попереднього договору відповідачем укладений не був, хоча позивачем умови п. 2.1 цього договору виконано в повному обсязі.

Крім того, відповідно до ст. 184 ЦК України, річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її.

Аналізуючи вказану статтю, індивідуально визначеними є такі речі, які відрізняються від інших кількома ознаками: єдині у своєму роді, відрізняються від інших кількома ознаками, вирізняються із загальної маси речей цього роду.

Дослідивши умови попереднього договору купівлі-продажу судом встановлено, що згідно п. 1.2 договору, річ - транспортний засіб трактор МТЗ 82.1.26, 2018 року випуску, синього кольору, не може вважатися предметом договору купівлі-продажу, оскільки він не визначений індивідаульними ознаками, а саме: його виробника, комплектацію, потужність двигуна, тип автомобіля, не вказано.

В попередньому договорі купівлі-продажу № 00302 від 26 вересня 2018 року, не включені будь-які відомості про продавця товару, його найменування та місцезнаходження, куди має звертатися споживач у випадку порушення якості, комплектності та інших умов з продажу товару і водночас обмежує права споживача на захист і отримання відшкодування у передбачених законом випадках.

За таких обставин є всі підстави вважати такі умови несправедливими.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Ст. 18 ЗУ Про захист прав споживачів містить самостійні підстави визнання угоди (чи її умов) недійсною.

Так, за змістом ч. 5 цієї норми у разі визнання окремого положення договору, включаючи ціну договору, несправедливим може бути визнано недійсним або змінено саме це положення, а не сам договір.

Тільки у разі, коли зміна окремих положень або визнання їх недійсними зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача такі положення підлягають зміні або договір може бути визнаний недійсним у цілому (ч. 6 ст. 18 Закону).

Визначення поняття несправедливі умови договору закріплено у ч. 2 ст. 18 цього Закону, згідно якої умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживачу.

Отже, для кваліфікації умов договору несправедливими необхідна наявність одночасно таких ознак: по-перше, умови договору порушують принцип добросовісності (пункт 6 частини першої статті 3, частина третя статті 509 ЦК України); по-друге, умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін; по-третє, умови договору завдають шкоди споживачеві.

Несправедливими, є, зокрема, умови договору про: виключення або обмеження прав споживача стосовно продавця (виконавця, виробника) або третьої особи у разі повного або часткового невиконання чи неналежного виконання продавцем (виконавцем, виробником) договірних зобов`язань, включаючи умови про взаємозалік, зобов`язання споживача з оплати та його вимог у разі порушення договору з боку продавця (виконавця, виробника); встановлення жорстких обов`язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця (пункти 2,3 частини третьої статті 18 Закону Про захист прав споживачів ); надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти за оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв`язку з розірванням або невиконанням ним договору (пункт 4 частини третьої статті 18 Закону).

Відповідач в судове засідання не з`явився, не скористався своїми процесуальними правами сторони в процесі і не надав належних доказів, які спростовують доводи позивача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про несправедливі відносно споживача умови спірного попереднього договору купівлі-продажу та наявність у зв`язку із цим підстав для визнання його недійсним відповідно до вимог статей 203, 215 ЦК України та ЗУ Про захист прав споживачів .

Щодо вимог позивача про стягнення моральної шкоди, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди № 4 від 31 січня 1995 р. під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

У пункті 5 постанови Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди судам роз`яснено, що обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Наявність моральної шкоди доводиться позивачем, який в позовній заяві має зазначити, які моральні страждання та у зв`язку з чим він поніс і чим обґрунтовується розмір компенсації. Розмір відшкодування моральної шкоди оцінюється самим потерпілим та визначається у позовній заяві.

При оцінці обґрунтованості вимог позивачів у справах про відшкодування моральної шкоди необхідно керуватися принципом розумності, тобто виходити з об`єктивно передбачуваних за обставин конкретної справи втілень моральної шкоди. Відповідно, як основний доказ заподіяння моральної шкоди слід розглядати достатньо переконливі з погляду розумності пояснення потерпілої сторони щодо характеру завданих їй немайнових втрат.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Проте жодних доказів на підтвердження спричинення позивачу моральної шкоди не надано, її розмір належним чином не обґрунтовано, у зв`язку із викладеним, вимоги позивача і цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо вимог позивача щодо покладення судових витрат на відповідача, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, у числі інших, витрати на професійну правничу допомогу.

У відповідності зі ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача. Оскільки позивач від сплати судового збору звільнений на підставі ч. 3 ст. 22 ЗУ Про захист прав споживачів , то з відповідача слід стягнути в дохід держави судовий збір в сумі 1921 грн. 00 коп.

Стосовно витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази понесення позивачем заявлених до стягнення сум витрат, у зв`язку з чим, вимоги в цій частині також задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 13, 133, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 273, 280-284, 354 ЦПК України, ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів", суд, -

в и р і ш и в:

Уточнену позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНСТЕХНОТОРГ в особі директора Сербаєвої Ельвіри Володимирівни про захист прав споживачів - задовольнити частково.

Визнати недійсним попередній договір № 00302 від 26 вересня 2018 року, укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , та Товариством з обмеженою відповідальністю Транстехноторг (м. Київ, вул. Володимирська, 7, офіс 1, 01001, код ЄДРПОУ 42442244, р/р НОМЕР_3 в ПАТ Ідея Банк , МФО 336310), предметом якого є трактор МТЗ 82.1.26, 2018 року випуску, синього кольору, вартістю 400000 (чотириста тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Транстехноторг (м. Київ, вул. Володимирська, 7, офіс 1, 01001, код ЄДРПОУ 42442244, р/р НОМЕР_3 в ПАТ Ідея Банк , МФО 336310) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , кошти в розмірі 395000 (триста дев`яносто п`ять тисяч) гривень 00 копійок, сплачених згідно квитанцій № 0.0.1144250142.1 від 26.09.2018 та № 17786645 від 26.09.2018, за Попереднім договором купівлі-продажу транспортного засобу № 00302 від 26 вересня 2018 року.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНСТЕХНОТОРГ в особі директора Сербаєвої Ельвіри Володимирівни на користь держави судовий збір (стягувач Державна судова адміністрація України) у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. , який перерахувати на рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Близнюківський районний суд Харківської області в тридцятиденний строк з дня його складання.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , мешкаючий за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач.

Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНСТЕХНОТОРГ в особі директора Сербаєвої Ельвіри Володимирівни, юридична адреса: 01001, м. Київ вул. Володимирська, буд. 7, офіс 1, ЄДРПОУ 42442244.

Повний текст судового рішення виготовлено 07 травня 2020 року.

Суддя С.М. Лобановська

07 травня 2020 року