Постанова

від 05.05.2020 по справі 133/2073/18

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 133/2073/18

Провадження № 22-ц/801/936/2020

Категорія: 23

Головуючий у суді 1-ї інстанції Проць В. А.

Доповідач:Сало Т. Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2020 рокуСправа № 133/2073/18м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сала Т.Б., суддів Ковальчука О.В., Якименко М.М., секретар Кирилюк Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Бродецьке МГП на рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 20 лютого 2020 року, ухвалене суддею Проць В.А. в м. Козятині, в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Бродецьке МГП , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - державний реєстратор Козятинської районної державної адміністрації, про визнання недійсною угоди про внесення змін до договору оренди, про зобов`язання повернути земельну ділянку, про стягнення реальних збитків та про стягнення моральної шкоди,

встановив :

У січні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом, та згідно збільшених позовних вимог просила: - визнати недійсною угоду від 2009 року про внесення змін до договору оренди землі від 01.09.2007, укладену невідомою особою від імені ОСОБА_2 , з одного боку, та ТОВ Бродецьке МГП , з іншого, що зареєстрована 27.11.2012 в Державному реєстрі земель за № 052140004006006 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0521455300:03:001:0057, площею 4,1998 га, цільове призначення якої - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Бродецької селищної ради Козятинського району; - застосувати положення ст. 216 ЦК України щодо наслідків недійсності правочину; - стягнути з ТОВ Бродецьке МГП на її користь збитки в загальній сумі 105 700 гривень, які складаються з реальних збитків в розмірі 13 700 гривень та упущеної вигоди в розмірі 92 000 гривень; - стягнути з ТОВ Бродецьке МГП на її користь моральну шкоду в розмірі 20 000 гривень.

Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 0521455300:03:001:0057, розміром 4,1998 га на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 19.03.2018. Вказану земельні ділянку вона успадкувала від діда ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після оформлення спадщини в 2018 році їй стало відомо, що від імені ОСОБА_2 у 2009 році невідомими особами підписано угоду про внесення змін до договору оренди землі, внаслідок чого основний договір оренди, який мав би закінчитися у 2012 році, продовжено, однак волевиявлення ОСОБА_2 на продовження строку дії договору не було, жодних документів про зміну строку дії договору він не підписував.

У 2018 році вона звернулася до відповідача про повернення їй, як новому власнику, земельної ділянки, оскільки мала намір розпорядитися своєю власністю на власний розсуд, і саме тоді дізналася про існування іншої угоди. Фактично з 2012 року відповідач безпідставно, незаконно користується належною їй земельною ділянкою, внаслідок чого вона позбавлена можливості реалізовувати правомочності власника, не отримує дохід від власності, який би могла отримувати (упущена вигода), а також вимушена нести витрати, в тому числі, судові для відновлення свого порушеного права.

З 2012 року її сім`я, а з 2015 року вона особисто несе збитки у вигляді упущеної вигоди, які вона оцінює в розмірі 92 000 гривень, що спричинено також підробкою підпису померлого ОСОБА_2 , оскільки будучи спадкоємцем та власником земельної ділянки вона не могла розпоряджатися нею та отримувати від власності дохід.

Також зазначає, що вказана ситуація постійно викликає у неї переживання, порушення нормальної життєдіяльності, погіршення стану здоров`я, душевні страждання. З 2018 року вона постійно живе у стані стресу, вимушена була звернутися до суду, правоохоронних органів та доводити незаконність володіння та користування її земельною ділянкою ТОВ Бродецьке МГП . Тому вважає, що їй завдано моральну шкоду в розмірі 20 000 гривень

Рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 20 лютого 2020 року позов задоволено частково.

Визнано недійсною угоду від 2009 року про внесення змін до договору оренди землі від 01.09.2007 року, укладену невідомою особою від імені ОСОБА_2 - з одного боку та Товариством з обмеженою відповідальністю Бродецьке МГП - з другого боку, який зареєстрований 27.11.2012 року в Державному реєстрі земель за №052140004006006 щодо земельної ділянки, кадастровий №0521455300:03:001:0057, площею - 4, 1998 га, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Бродецької селищної ради Козятинського району.

Зобов`язано ТОВ Бродецьке МГП повернути ОСОБА_1 належну їй на праві власності земельну ділянку, кадастровий №0521455300:03:001:0057, площею - 4, 1998 га, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Бродецької селищної ради Козятинського району.

Стягнуто з ТОВ Бродецьке МГП на користь ОСОБА_1 8667 гривень упущеної вигоди.

Стягнуто з ТОВ Бродецьке МГП на користь ОСОБА_1 5000 гривень у відшкодування моральної шкоди.

Стягнуто з ТОВ Бродецьке МГП на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати, а саме: 1421 гривню 60 копійок сплаченого судового збору; 2250 гривень 24 копійки понесених витрат за проведення судової експертизи; 5000 гривень за надання правничої допомоги.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням, ТОВ Бродецьке МГП подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Також просить вирішити питання розподілу судових витрат.

Скарга мотивована тим, що висновок експерта є неналежним та недопустимим доказом; експертом досліджувалася не та угода, яка є предметом спору; судом безпідставно відхилялися клопотання представника відповідача про призначення по справі повторної судово-почеркознавчої експертизи та про зупинення провадження у справі; судом залишено поза увагою, що ОСОБА_2 вимог про повернення земельної ділянки не пред`являв, а та обставина, що відповідач користувався земельною ділянкою та виплачував орендну плату до дня смерті ОСОБА_2 свідчить про те, що останній підписував додаткову угоду до договору оренди землі і знав про продовження строку дії договору оренди.

У поданому на апеляційну скаргу відзиві ОСОБА_1 просить залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Апеляційний суд, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги дійшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що угода від 2009 року про внесення змін до договору оренди землі від 01.09.2007, яка зареєстрована 27.11.2012 в Державному реєстрі земель за №052140004006006, укладена від імені ОСОБА_2 , підписана не ним, а іншою особою, тобто було відсутнє волевиявлення сторони правочину на його укладення, а тому наявні підстави для визнання такої угоди недійсною та повернення позивачу, як спадкоємцю, земельної ділянки.

Колегія суддів погоджується із мотивами такого висновку суду першої інстанції.

Встановлено, що 01.09.2007 між ОСОБА_2 та ТОВ Бродецьке МГП укладено договір оренди землі, відповідно до якого в оренду надано земельну ділянку загальною площею 4,2000 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, строком на 5 років.

Договір зареєстрований у ВРФ ДП Центр ДЗК , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 24.01.2008 (а.с.11 т.1).

Із реєстраційної справи №52 , яка надійшла на запит суду першої інстанції з відділу у Козятинському районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області слідує, що угодою б/н від 02.09.2009 внесено зміни в п. 9 договору оренди землі, укладеного 01.09.2007 між ОСОБА_2 та ТОВ Бродецьке МГП , зокрема зазначено, що договір укладено на 10 років. Орендна плата, починаючи з 2009 року щорічно вноситься орендарем у грошовій формі не менше 3 відсотків від грошової оцінки землі. Угода зареєстрована у відділі Держкомзему у Козятинському районі Вінницької області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 27.11.2012 за №052140004006006 (а.с.77-78 т.1).

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 17.07.2017, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7 т.1).

Після смерті діда ОСОБА_2 позивач ОСОБА_1 успадкувала його майно, зокрема, земельну ділянку, площею 4,1998 га, яка розташована на території Бродецької селищної ради Козятинського району Вінницької області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки 0521455300:03:001:0057, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, виданого 19.03.2018 приватним нотаріусом Козятинського районного нотаріального округу Вінницької області Безбах Ю.А. (а.с.9 т.1).

В обґрунтування позову ОСОБА_1 посилалася на те, що її дід ( ОСОБА_2 ) не підписував згадану вище угоду б/н від 2009 року, якою внесено зміни в договір оренди землі від 01.09.2007 щодо строку дії вказаного договору.

Згідно висновку експерта від 09.08.2019 №210, підпис в графі орендодавець Угоди б/н про внесення змін до договору оренди землі від 01.09.2007, яка підписана 02.09.2009 та укладалася між ОСОБА_2 та ТОВ Бродецьке МГП виконаний не ОСОБА_2 , а іншою особою з наслідуванням (а.с.134-142 т.1).

Враховуючи, що підпис у спірній угоді від 2009 року виконаний не ОСОБА_2 , а іншою особою, керуючись ст.ст. 203, 209, 215, 216 ЦК України суд першої інстанції прийшов до правильного висновку щодо наявності підстав для визнання такої угоди недійсною та повернення земельної ділянки позивачу.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Основними доводами апеляційної скарги є те, що висновок судової почеркознавчої експертизи, який ліг в основу рішення, є неналежним та недопустимим доказом у справі, однак, вказані доводи не беруться до уваги колегією суддів, з огляду на наступне.

Так, ухвалою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 17 травня 2019 року частково задоволено клопотання позивача та призначено у даній справі судово-почеркознавчу експертизу.

На виконання вказаної ухвали судовим експертом надано висновок №210 від 09.08.2019.

Апелянт стверджує, що судом порушено вимоги ст. 104 ЦПК України щодо порядку призначення судово-почеркознавчої експертизи, оскільки в ухвалі про призначення експертизи не зазначено перелік матеріалів, що надаються експерту для дослідження.

Зі змісту ч. 1 ст. 104 ЦПК України слідує, що відображення в ухвалі визначених цією нормою даних має значення для проведення експертизи.

Хоча судом першої інстанції в ухвалі про призначення експертизи і не зазначено перелік матеріалів, що надаються експерту для дослідження, такі матеріали відображені в листі суду першої інстанції, адресованому Вінницькому НДЕКЦ МВС України про направлення матеріалів цивільної справи разом з іншими об`єктами дослідження для проведення експертизи.

Крім того, апелянт зазначає, що в ухвалі про призначення експертизи експерт не попереджався про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків, а те, що експерт у висновку сам попередив себе про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України є неприпустимим.

Однак, такі твердження апелянта відхиляються колегією суддів, оскільки суд, попереджаючи експерта в ухвалі про призначення експертизи про кримінальну відповідальність фактично повідомляє, що за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на експерта обов`язків настає кримінальна відповідальність.

У висновку №210 від 09.08.2019 вказано про обізнаність експерта про відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених обов`язків за ст.ст.384, 385 КК України, що підтверджується також його підписом.

Надуманими також є доводи апелянта про порушення експертом при проведенні експертизи вимог Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень щодо часу виконання вільних зразків підпису ОСОБА_2 , оскільки (про що вказується також в апеляційній скарзі) вільні зразки по змозі повинні відповідати об`єкту, який досліджується, за часом виконання, за видом матеріалів письма, за формою документа, за його змістом та цільовим призначенням (п. 1.5 Науково-методичних рекомендацій).

Вимога щодо відповідності наданих експерту вільних зразків за часом виконання об`єкту, який досліджується, носить рекомендаційний характер і не є обов`язковою.

У п. 1.13 Науково-методичних рекомендації вказано, що достатність та якість наданих для проведення експертизи зразків почерку та підпису особи визначаються експертом у кожній конкретній ситуації.

Критерієм достатності обсягу порівняльного матеріалу вважається надання такої його кількості, за якою можливо виявити індивідуальність, варіаційність та стійкість ознак в досліджуваному об`єкті і зразках почерку (підпису) певного виконавця.

Відповідно до п. 2.2 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 №53/5, експерт зобов`язаний повідомити в письмовій формі органу, який призначив експертизу, про неможливість її проведення та повернути надані матеріали справи та інші документи, якщо поставлене питання виходить за межі компетенції експерта або якщо надані йому матеріали недостатні для вирішення поставленого питання, а витребувані додаткові матеріали не були надані.

У матеріалах справи наявне клопотання експерта від 19.06.2019 про надання вільних зразків підпису ОСОБА_2 (по можливості 10-15 оригіналів документів із підписами), максимально наближених за часом виконання, у зв`язку із чим ОСОБА_1 надано додаткові зразки підпису ОСОБА_2 (у трудовій книжці та у військовому квитку) (а.с.122 т.1).

Проведення експертизи за наданими матеріалами свідчить про достатність наданої кількості зразків для проведення призначеної експертизи.

Колегія суддів бере до уваги, що судовий експерт ОСОБА_3 , яка проводила судову експертизу має кваліфікацію судового експерта з правом проведення судової експертизи за експертною спеціальністю 1.1 Дослідження почерку та підписів , своїм підписом вона засвідчила обізнаність про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України, дослідницька частина висновку містить опис наданої для проведення експертизи оригіналу угоди б/н від 02.09.2009.

Експерт за результатами почеркознавчої експертизи зробив однозначний висновок і у його висновку не йде мова про неможливість провести експертизу на основі поданих матеріалів.

Безпідставними також є доводи апеляційної скарги про те, що експертом досліджувалася не та угода, яка є предметом спору.

Було встановлено, що існувало лише два екземпляри угоди: один екземпляр угоди (б/н та без числа і місяця укладення - від 2009 року) знаходився у відповідача, а інший екземпляр (б/н від 02.09.2009) знаходився у відділі в Козятинському районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області.

У матеріалах справи наявні як угода б/н про внесення змін до договору оренди землі від 01.09.2007 від 2009 року без зазначення числа і місяця (зареєстрована у відділі Держкомзему у Козятинському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 27.11.2012 за №052140004006006), так і угода б/н від 02.09.2009 (зареєстрована у відділі Держкомзему у Козятинському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 27.11.2012 за №052140004006006).

Вказані угоди є ідентичними за своїм змістом та стосуються внесення змін до єдиного існуючого договору оренди землі від 01.09.2007 в частині строку дії такого договору.

У вказаних угодах зазначено, що договір зареєстрований у відділі Держкомзему у Козятинському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 27.11.2012 за №052140004006006 .

Угода від 2009 року без зазначення числа і місяця та угода із зазначенням повної дати її укладення - 02.09.2009 не є різними угодами, тобто висновок експерта стосується угоди, яка є предметом даного спору.

В ухвалі Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 17.05.2019 про призначення експертизи на вирішення експерта поставлено питання, яке стосувалося угоди, яка підписана саме 02.09.2009. На виконання ухвали суду від 13.12.2018 у даній справі відділом у Козятинському районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області надано оригінал реєстраційної справи №52 орендодавця ОСОБА_2 , в тому числі й оскаржувану угоду, яка була направлена для проведення експертизи.

З приводу питання можливості надання вільних зразків, про що згадує в апеляційній скарзі ТОВ Бродецьке МГП , апеляційний суд бере до уваги, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 82 років, що зменшує можливість взагалі отримання вільних зразків.

Колегія суддів враховує, що заперечуючи щодо задоволення клопотання про призначення експертизи, ТОВ Бродецьке МГП , яке зацікавлене в результаті експертизи, не сприяло наданню вільних зразків для повноти проведення експертизи, враховуючи, що договірні відносини між померлим та підприємством мали тривалий характер - починаючи з вересня 2007 року і до дня смерті ОСОБА_2 , тобто вісім років, а отже, померлим підписувалися інші документи за час договірних стосунків.

Голослівними є твердження заявника про безпідставність відмови судом першої інстанції у призначенні повторної експертизи, так як і в ухвалі суду від 12.12.2019 і від 27.12.2019 наведені мотиви незадоволення відповідних клопотань.

Колегією суддів відхиляються також твердження скаржника про безпідставне відхилення судом першої інстанції клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі, оскільки відмовляючи у задоволенні такого клопотання суд першої інстанції в своїй ухвалі від 25.11.2019 обґрунтував відмову у задоволенні клопотання. Крім того, не погоджуючись з такою ухвалою, відповідач не був позбавлений можливості оскаржити таку ухвалу до суду апеляційної інстанції.

Апелянт зазначає, що ОСОБА_2 отримував орендну плату до дня смерті, що свідчить про те, що останній підписував додаткову угоду до договору оренди землі і був обізнаний про продовження строку дії договору оренди, однак, колегія суддів вважає такі доводи безпідставними, оскільки виключне право на підписання договору оренди землі належить лише власнику землі або уповноваженій ним у встановленому законом порядку особі, а підписання договору іншою особою свідчить про порушення законних прав орендодавця під час укладення та підписання договору оренди.

Крім того, доказів на підтвердження отримання ОСОБА_4 орендної плати відповідачем не подано.

Апелянт просить скасувати все рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 20 лютого 2020 року, яким також стягнуто упущену вигоду та моральну шкоду.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У даному випадку мотивами апеляційної скарги є лише незаконність призначення та неправильність проведення почеркознавчої експертизи.

Апелянт не навів мотивів незаконності рішення суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача на користь позивача упущеної вигоди та моральної шкоди, тому в силу ч. 1 ст. 367 ЦПК України, апеляційним судом рішення суду в цій частині не переглядається.

Доводи апеляційної скарги не впливають на правильність ухваленого за результатами розгляду справи рішення, тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга на підставі ст. 375 ЦПК України підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, оскільки рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки в задоволенні апеляційної скарги відмовлено, понесені судові витрати покладаються на учасника справи, який звернувся з апеляційною скаргою.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382-384, 389 ЦПК України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Бродецьке МГП залишити без задоволення.

Рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 20 лютого 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 07 травня 2020 року.

Головуючий Т.Б. Сало

Судді О.В. Ковальчук

М.М. Якименко