Постанова від 07.08.2007 по справі 8/256ад

8/256ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

07.08.07                                                                                 Справа № 8/256ад.

          Суддя Корнієнко В.В., розглянувши матеріали справи за позовом приватного підприємства «Восход», м. Алмазна Луганської області

до:  1-го відповідача –Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції, м. Стаханов Луганської області

       2-го відповідача – головного управління Державного казначейства України у Луганській області, м. Луганськ

про  стягнення 84309 грн. та визнання бездіяльності протиправною

при секретарі Герасименко Р.В.

за участю:

від позивача:               Макаров Є.Є. за дов. від 21.05.2007;

від 1-го відповідача:          Кузьміна Н.О. за дов. від 09.01.2007;

                              Рибакова І.В. за дов. від 16.06.2007;

від 2-го відповідача:           Мінаєва І.І. за дов. від 16.03.2007.

Суть спору: позивачем заявлено вимоги:

-          про стягнення з 2-го відповідача бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за травень 2005 р. в сумі 84309 грн.;

-          про визнання протиправною бездіяльності 1-го відповідача, щодо ненаправлення 2-му відповідачу висновку про відшкодування податку на додану вартість в сумі 84309 грн.

Заявою від 13.07.2007 № 77/07 позивач змінив першу позовну вимогу та просить стягнути з Державного бюджету України (а не з 2-го відповідача, як було заявлено первісно) бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за травень 2005 р. в сумі 84309 грн.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що 01.11.2006 він подав 1-му відповідачу заяву про повернення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за травень 2005 р. у розмірі 84309 грн., однак, не зважаючи на складену 2-м відповідачем довідку про підтвердження права позивача на отримання бюджетного відшкодування, останнє не здійснене.

Відповідачі проти позову заперечують посилаючись на те, що позивач втратив право на бюджетне відшкодування ПДВ за травень 2005 р.

          Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Восход»–позивач у справі, зареєстроване як юридична особа – суб'єкт господарювання у виконавчому комітеті Стахановської міської ради 27.02.1996 (перереєстроване 28.03.2002) за № 590/1613, що підтверджується матеріалами справи.

В якості платника податку на додану вартість позивач зареєстрований у Стахановській об'єднаній державній податковій інспекції (1-го відповідача по справі), про що видано свідоцтво № 16189599 від 28.04.2005.

21.06.2005 позивачем 1-му відповідачу була подана податкова декларація з податку на додану вартість за травень 2005 року в якій було вказано про від'ємне значення зобов'язань з ПДВ ; позивачем у декларації було вказано напрямок відшкодування –в рахунок платежів ПДВ.

Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 25) складає 84309 грн., у тому числі зарахування в рахунок платежів з податку на додану вартість (рядок 25.1.1.) –84309 грн.

1-м відповідачем здійснено позапланову документальну перевірку позивача з питання правильності визначення суми податку на додану вартість , що заявлена до відшкодування з бюджету у податковій декларації з ПДВ за травень 2005 р., про результати якої складено довідку від 29.08.2005 № 489/23-21768857.

Перевіркою підтверджено правильність визначення заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2005 року в сумі 84309 грн.

Однак, у позивача у подальших податкових періодах не виникало податкового зобов'язання зі сплати ПДВ і відповідно, не здійснювалося зарахування в рахунок платежів податку на додану вартість, тобто відшкодування надмірно сплаченого ПДВ не відбувалося.

Листом від 01.11.2006 № 83/06 позивач просив 1-го відповідача змінити направлення відшкодування ПДВ за декларацією за травень 2005 р. в сумі 84309, а саме, замість зарахування в рахунок майбутніх платежів ПДВ здійснити відшкодування заборгованості на розрахунковий рахунок.

Проте, 1-й відповідач не вжив ніяких заходів для відшкодування позивачу бюджетної заборгованості на розрахунковий рахунок.

З урахуванням заяви про зміну предмету позову від 13.07.2007 № 77/07 позивач заявив вимоги:

-          про стягнення з Державного бюджету України бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за травень 2005 р. в сумі 84309 грн.;

-          про визнання протиправною бездіяльності 1-го відповідача, щодо ненаправлення 2-му відповідачу висновку про відшкодування податку на додану вартість в сумі 84309 грн.

Відповідачі проти позову заперечують посилаючись на те, що позивач втратив право на бюджетне відшкодування ПДВ за травень 2005 р.

Розпорядженням заступника голови господарського суду від 05.07.2007 в зв'язку з відпусткою судді Середи А.П. дана справа передана на розгляд судді Корнієнко В.В.

          Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав:

          Згідно підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(далі –Закон «Про ПДВ») сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

         При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

          Пунктом 7.7.2 цієї статі передбачено, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

          Відповідно до підпункту 7.7.4 статі 7 Закону «Про ПДВ»платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка  відображається у податковій декларації.  

Пунктом 7.7.5 статті 7 Закону «Про ПДВ»встановлено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення  достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Таким чином, Закон передбачає, що податковий орган може проводити невиїзну, а також виїзну документальні перевірки; загальний строк протягом якого податковий орган має перевірити достовірність нарахування бюджетного відшкодування становить 60 днів, наступних за днем отримання декларації.

Суд вважає, що платник податків сам вправі визначати яким шляхом йому буде відшкодовуватися бюджетна заборгованість з ПДВ: або на розрахунковий рахунок, або включенням до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Суд також вважає, що платник податків має право змінювати шлях відшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ на свій розсуд (як йому вигідно), так як вказана сума податку сплачена ним надмірно, тобто ці грошові кошти належать виключно платнику податків і нікому іншому.

Посилання 1-го відповідача на зміни, внесені в 2005 році у Закон «Про ПДВ»є безпідставними, так як вказані зміни в Закон не позбавляють позивача права на відшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ.

Листом від 01.11.2006 № 83/06 позивач просив 1-го відповідача змінити направлення відшкодування ПДВ за декларацією за травень 2005 р. в сумі 84309, а саме, замість зарахування в рахунок майбутніх платежів ПДВ здійснити відшкодування заборгованості на розрахунковий рахунок.

Однак, незважаючи на те, що довідкою від 29.08.2005 № 489/23-21768857 1-й відповідач підтвердив правильність визначення заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету 1-й відповідач 2-му відповідачу до теперішнього часу не надав.

          1-й відповідач не подав суду доказів порушення податкового законодавства позивачем або його контрагентами при декларуванні результатів господарських операцій з позивачем.

Матеріалами справи (книгами обліку придбання, податковими накладними, податковими деклараціями з ПДВ) підтверджується сплата позивачем до Державного бюджету України сум ПДВ (які заявлені до відшкодування) при здійсненні ним господарських операцій.

За таких обставин, позов про стягнення з Державного бюджету України бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за травень 2005 р. в сумі 84309 грн. та про визнання протиправною бездіяльності 1-го відповідача, щодо ненаправлення 2-му відповідачу висновку про відшкодування податку на додану вартість в сумі 84309 грн., підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС України суд присуджує на користь позивача судові витрати по сплаті державного мита в сумі 846,49 грн. (843,09 грн. за майновою вимогою та 3,40 –за немайновою вимогою), які підлягають стягненню з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись, ст. ст. 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Державного бюджету України (п/р 31116030700085 в ГУДКУ у Луганській області, МФО 804013, код бюджетної класифікації доходів 24046662 –«Бюджетне відшкодування податку на додану вартість грошовими коштами») на користь приватного підприємства «Восход», м. Алмазна Луганської області, вул. Терешкової, 31/1, ідентифікаційний код 21768857, суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за травень 2005 р. у розмірі 84309 грн.

3.          Визнати протиправною бездіяльність Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції (м. Стаханов Луганської області) щодо ненаправлення головному управлінню Державного казначейства України у Луганській області (м. Луганськ) висновку про відшкодування податку на додану вартість в сумі 84309 грн.

4.          Стягнути з Державного бюджету України (п/р 31118095700006 в ГУДКУ у Луганській області, МФО 804013, ідентифікаційний код 24046582, код бюджетної класифікації доходів 22090200) на користь приватного підприємства «Восход», м. Алмазна Луганської області, вул. Терешкової, 31/1, ідентифікаційний код 21768857, витрати на державне мито в сумі 846,49 грн.

07 серпня 2007 р. було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови. Постанова, оформлена відповідно до ст. 163 КАСУ, підписана 13 серпня 2007 р.

Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Сторонами по справі протягом десяти днів з 13 серпня 2007 р. може бути подана заява про апеляційне оскарження даної постанови до Донецького апеляційного адміністративного суду через господарський суд Луганської області.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається  протягом  двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                                                В.В. Корнієнко