Постанова

від 13.08.2007 по справі 7а/83-2690

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

7а/83-2690

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" серпня 2007 р.Справа № 7а/83-2690

 12 год. 15 хв.

 м. Тернопіль

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді  Стадник М.С.

при секретарі судового засідання Степан Т.В.

Розглянув справу

за позовом: Кооперативного підприємства „Лакомка”, м. Борщів, вул. Шевченка, 32, Тернопільської області, 48702

до відповідача: Борщівської міжрайонної державної податкової інспекції, м. Борщів, вул. Кондри, 5, Тернопільської області, 48700

за участю представників від:

позивача:          Паньків Олександра Миколаївна –директор;

відповідача:          Брик Віталій Григорович –довіреність № 43 від 10.01.07р..

Суть справи:

Кооперативне підприємство „Лакомка” звернулося з позовом про скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000432302 від 14.09.2006р. та № 5 від 14.09.2006р. прийнятих Борщівською міжрайонною державною податковою інспекцією.

Представникам сторін в судовому засіданні роз'яснено їх права і обов'язки, передбачені ст.ст. 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України (далі –КАС України).

В засіданні з 07.08.2007р. по 13.08.2007р. на підставі ст. 150 КАС України оголошувалася перерва для надання сторонам можливості подати додаткові докази в обґрунтування заявлених вимог та заперечень.

Податкова інспекція проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що спірні рішення прийняті у відповідності до чинного законодавства, а саме санкції застосовані за порушення підприємством норм Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” та Закону України „Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим , коньячним і плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами”.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, встановлено:

- Борщівською міжрайонною державною податковою інспекцією прийняті Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000432302 від 14.09.2006р. яким до Кооперативного підприємства „Лакомка” застосовані санкції в розмірі 638 грн. та № 5 від 14.09.2006р. яким до підприємства застосовано фінансові санкції в сумі 3400 грн..

Підставою для застосування санкцій, як зазначено у вищевказаних рішеннях, став акт перевірки № 009351 від 27.06.2006р., проведеної на предмет дотримання в закусочній, що знаходиться за адресою: с. Ланівці, Борщівського району, Тернопільської області та належить КП „Лакомка”, законодавства, що регулює порядок проведення розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу, яким, як стверджує інспекція, встановлено: - порушення п. 13 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (далі Закон про РРО), а саме: не забезпечено відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків (149,10 грн.) сумі коштів, яка за розрахунковими документами квитанціями, виданими з початку робочого дня складає 21,50 грн., за що застосовано 638 грн. санкцій; порушення ст. 15 Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” (далі Закон про регулювання торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами), а саме: проведено реалізацію алкогольних напоїв (горілка „Пшенична”; слабоалкогольних напоїв: „Ром-кола, пиво „Львівське”) без придбання відповідних ліцензій.

Позивач оспорюючи рішення посилається на те, що в магазині торгівля підакцизними товарами у період відсутності у підприємства ліцензії не здійснювалася, а податкові інспектори які проводили перевірку обманним шляхом змусили продавця заповнити  невідривні корінці розрахункової книжки, що також підтверджено  постановами Борщівського районного суду, а щодо невідповідності готівки в касі, то просить суд звернути увагу на те, що інспектори включили в суму готівки суму коштів із попереднього дня які були відмічені у книзі обліку розрахункових операцій.

Суд, керуючись ст. 86 КАС України, давши оцінку поданим сторонами доказам та наведеним доводам, прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення частково.

При цьому, суд виходив із  наступного:

- згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

- відповідно до ст. 11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені та штрафних санкцій у порядку передбаченому законом;

- до суб'єктів підприємницької діяльності за порушення вимог Закону про РРО застосовуються фінансові санкції в порядку передбаченому п. 3 „Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби” затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України № 110 від 17.03.2001р., шляхом прийняття органами Державної податкової служби рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, прийнятих на підставі матеріалів планової або позапланової перевірки (15, 16, 17 Закону про РРО), результати яких оформляються актом перевірки, відповідно до „Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства” затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 327 від 10.08.2005р. розробленого відповідно до вимог Закону „Про державну податкову службу в Україні”, в якому зазначаються чіткий зміст фактів порушення законодавства та вказують конкретні пункти, статті порушених норм законодавчих актів (п. 10 Інструкції);  рішення про застосування санкцій за порушення правил торгівлі приймається податковим органом, за результатами перевірки, оформленої актом перевірки, відповідно до п. 5 „Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених ст. 17 Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003р. № 790 та  п. 54 „Порядку заняття торговельною діяльністю і правил торговельного обслуговування населення”, затвердженого Постановою КМ України від 08.02.1995р. № 108.

Відповідно до п. 1. ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого рішення покладається на відповідача.

В даному випадку, доказом правомірності притягнення підприємства до відповідальності за порушення норм чинного законодавства є акт перевірки.

1/ Щодо правомірності прийнятого рішення № 5 від 14.09.2006р. про застосування штрафних санкцій в сумі 3400 грн. на підставі абзацу 4 частини 2 ст. 17 Закону про регулювання торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами то доводи податкової інспекції є недоведеними, оскільки:

- з тексту рішення не можливо встановити за яке правопорушення стягуються санкції, так як відповідно до застосованої рішенням норми закону (абз. 4. ч. 2. ст. 17) відповідальність наступає за виробництво алкогольних напоїв з використанням інших видів спирту (крім етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового), що в процесі перевірки підприємства не встановлено;

- за даними акту перевірки підприємством, як вважає інспекція, порушено ст. 15. Закону про регулювання торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, відповідно до якої роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами підприємницької діяльності всіх форм власності, у тому числі її виробниками, за наявності у них ліцензій;

- посилання відповідача на дані внесені в корінці розрахункових квитанцій від 11.05.06.по 19.05.2006р., як доказ торгівлі підакцизними товарами, не приймаються судом до уваги, так як відповідно до пп. 5.4. п. 5 „Положення про форму та зміст розрахункових документів” затверджених наказом ДПА України від 01.12.2000 р. № 614, корінець розрахункової квитанції повинен містити обов'язкові реквізити, в тому числі рядки для записування даних про товари (послуги), а в разі продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів –найменування товару та його вартість. З наданих позивачем корінців не можливо встановити, які саме товари реалізовувалися, оскільки не зазначено їх найменування, а враховуючи що інші первинні документи податковою інспекцією не досліджувалися, а саме накладні на одержання такого виду товару, а тому висновок зроблено на припущеннях, що не допускається при проведенні перевірок та притягнені суб'єктів господарювання до відповідальності.

Крім того, відсутність порушення підприємством правил торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами підтверджено під час судового розгляду Борщівським районним судом Тернопільської області справи про притягнення до адміністративної відповідальності директора КП „Лакомка” Паньків О.М. та головного бухгалтера Градик Л.П., за результатами розгляду яких винесено 21.08.2006р. постанови якими відмовлено в притягненні до адміністративної відповідальності Паньків О.М. та Градик Л.П. за відсутністю в її діях складу правопорушення, оскільки протоколом про адміністративне правопорушення та документами долученими до нього не доведено здійснення в період з 11 по 19 травня 2006р. роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності відповідних ліцензій.

Постанова суду у справі про адміністративний проступок, яка набрала законної сили, відповідно до ст. 72 КАС України, є обов'язковою для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалена постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою. Так як, юридична особа набуває цивільної дієздатності (прав і обовязків ) через свої органи, які діють відповідно до установчих документів, в даному випадку через директора підприємства, а тому обставини встановлені Борщівським районним судом, є підставою для звільнення від доказування вини підприємства.

Таким чином, податкова інспекція не довела належними доказами правомірність застосування до підприємства штрафних санкцій, у зв'язку з чим рішення № 5 від 14.09.2006р. підлягає скасуванню.

2/ В частині заявлених позовних вимог про скасування рішення №0000432302 від 14.09.2006р. про застосування до підприємства 638 грн. штрафних санкцій, в позові відмовляється, оскільки:

- відповідно до п. 13 ст. 3 Закону про РРО суб'єкт господарської діяльності зобов'язаний забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки –загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня;

- матеріалами справи підтверджено, що позивачем при розрахунках за реалізовані товари застосовується книга обліку розрахункових операцій (КОРО), зареєстрована в Державній податковій інспекції 11.05.2006р..

Як випливає із акту № 009351 від 27.06.2006 року, при проведенні перевірки встановлено незабезпечення відповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів за розрахунковими квитанціями виданими з початку робочого дня  (на момент перевірки на місці розрахунків виявлено 127,60 грн. готівки за відсутністю розрахункових квитанцій) , що є порушенням п. 13 ст. 3 Закону РРО.

Факт допущених порушень Закону про РРО підтверджено також поясненнями продавця до акту перевірки, яка пояснила що не встигла зробити „службове внесення” у зв'язку з початком ревізії в закусочній. Разом з тим дані доводи судом до уваги не приймаються, оскільки записи в КОРО , а саме дані обліку розрахункових квитанцій та руху коштів за 25.06.2006р., (26.06.2006р. запис відсутній, зазначено тільки дату)  та 27.06.2006р. (день перевірки) містять виправлення щодо суми готівки без будь –якої оговорки особи, що їх здійснила, що є недопустимим відповідно до „Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок” затвердженого наказом ДПА України №614 від 01.12.2000р..

При таких обставинах, податкова інспекція в межах повноважень наданих Законом України „Про державну податкову службу в Україні” правомірно застосувала санкції передбачені п. 3 ст. 17 та ст. 22 Закону про РРО.

Судові витрати покладаються  на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 2, 6 ,7, 86, 160-163, п. 6 розділу Прикінцеві та перехідні положення  Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 5 від 14.09.2006р. прийняте Борщівською міжрайонною державною податковою інспекцією про застосування до Кооперативного підприємства „Лакомка” 3400 грн. штрафних санкцій.

3.В частині скасування рішення № 0000432302 від 14.09.2006р. відмовити.

4.Стягнути з Державного бюджету України на користь Кооперативного підприємства „Лакомка”, м. Борщів, вул. Шевченка, 32, Тернопільської області, код 25350474 –42,50 грн. державного мита та 69 грн. інформаційних витрат.

Постанова  суду першої інстанції  набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. На постанову суду сторони мають право подати заяву про апеляційне її оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі (23.08.2007р.) до Львівського апеляційного адміністративного суду, а протягом 20 днів після подання заяви - подати апеляційну скаргу.

          Суддя                                                                      М.С. Стадник