Рішення від 28.04.2020 по справі 905/2303/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.04.2020 Справа № 905/2303/19

Господарський суд Донецької області у складі судді Харакоза К.С.,

секретар судового засідання Стрюкова А.О.,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» , Донецька обл., м.Маріуполь,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Ладіс» , Донецька обл., м.Краматорськ,

про стягнення 93988,31 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача - не з`явився,

від відповідача - не з`явився,

Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» , Донецька обл., м.Маріуполь, звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Ладіс» , Донецька обл., м.Краматорськ, про стягнення 93988,31 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем строків оплати поставленої електроенергії за договором №1500 від 01.01.2019 року, у зв`язку з чим позивачем нараховані 3% річних за період з 06.02.2019 по 19.09.2019 в сумі 7364,10 грн., пеню за період з 06.02.2019 по 19.09.2019 в сумі 86624,21 грн.

Ухвалою суду від 16.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 01.10.2019р.

13.01.2020 року від відповідача до суду надійшов відзив на позов, в якому він просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог. Відповідач вказує на те, що він утримується за рахунок коштів, які надходять від співвласників житлових будинків, а тому відноситься до суб`єктів господарювання до яких повинно бути застосовано порядок розрахунків, що викладений в п.4.10 ПРРЕЕ №312 від 14.03.2018. Повідомляє, що він не погоджується зі змінами до комерційної пропозиції, які були внесені позивачем в односторонньому порядку 01.04.19 та 01.07.19 щодо 100% попередньої оплати заявлених обсягів споживання електричної енергії, у зв`язку з чим відповідачем направлявся лист за вих.№373 від 07.06.2019 з пропозицією внести зміни до умов договору та комерційної пропозиції в частині розрахунків за електроенергію та викласти умови у відповідності до п.4.10 ПРРЕЕ, тобто проводити розрахунки за спожиту електроенергію за фактичними показниками засобів комерційного обліку електричної енергії на початку періоду, наступного за розрахунковим. Відповідач вказує, що у відповідь на його звернення позивач повідомив про відсутність підстав для перегляду умов діючого порядку розрахунків. Рішенням господарського суду Донецької області від 07.11.2019 року у справі №905/1396/19 ТОВ «УК «Ладіс» було відмовлено у задоволенні позову до ТОВ Донецькі енергетичні послуги про внесення змін до розділу 5 додатку 3 (комерційна пропозиція) до Договору №1500 від 01.01.2019р. на постачання енергії в частині розрахунків за поставлену електроенергію. Не погодившись з рішенням ТОВ «УК «Ладіс» подало апеляційну скаргу, та 24.12.19 Східним апеляційним господарським судом було відкрито апеляційне провадження та призначено справу №905/1396/19 до розгляду. Також, вказує на ненадання доказів отримання відповідачем рахунків за березень, травень, серпень 2019.

04.02.2020 до канцелярії суду від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій він просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Вказує, що постановою Східниого апеляційного господарського суду від 21.01.2020 рішення господарського суду Донецької області від 07.11.2019 у справі №905/1396/19 було залишено без змін.

Ухвалою від 06.02.2020 розгляд справи №905/2303/19 вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 07.04.2020 року закрито підготовче провадження у справі №905/2303/19; призначено розгляд справи по суті на 28.04.2020 року.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані сторонами докази, господарський суд встановив наступне.

На виконання ЗУ «Про ринок електричної енергії» щодо відокремлення діяльності з постачання електричної енергії від діяльності з розподілу електричної енергії створено ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» (позивач), яке має право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, починаючи з 01.01.2019р. на підставі ліцензії, виданої постановою НКРЕКП №429 від 14.06.2018р.

ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» (позивач) розміщено на офіційному веб - сайті https://dey.com.ua публічний договір про постачання електричної енергії споживачу та комерційні пропозиції до вказаного договору.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю УК Ладіс, приєднався до умов договору №1500 від 01.01.2019р. про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (далі - Договір), оприлюдненого на офіційному сайті Товариства з обмеженою відповідальністю Донецькі енергетичні послуги, як споживач послуг з постачання електричної енергії від постачальника універсальних послуг.

Згідно з п.2.1. Договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Умови надання універсальних послуг споживачу визначаються комерційною пропозицією, яка є додатком 3 до Договору (п.3.1. Договору).

У п.3.2 та у пп.9 п.6.1 Договору його сторони передбачили право споживача змінювати Постачальника відповідно до процедури, викладеної в ПРРЕЕ та положень Договору; вільно обирати іншого електропостачальника або достроково розірвати Договір відповідно до процедури, встановленої Договором.

За змістом п.4.7. ПРРЕЕ, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №31, оплата електричної енергії здійснюється споживачем виходячи з умов відповідного договору про постачання електричної енергії і може, зокрема, бути у формі: 1) планових платежів з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку; 2) попередньої оплати з остаточним розрахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку; 3) оплати за фактично відпущену електричну енергію відповідно до даних комерційного обліку. За наявності відповідного устаткування проведення оплати може бути реалізоване із застосуванням картки попередньої оплати.

Згідно п. 4.8. ПРРЕЕ, форма та порядок оплати, терміни (строки) здійснення попередньої оплати, планових платежів та остаточного розрахунку зазначаються у договорі між електропостачальником та споживачем про постачання електричної енергії споживачу (комерційній пропозиції до договору).

Відповідно до п.5.1. Договору Споживач розраховується з Постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 3 до цього Договору.

Згідно з п.5.2. Договору спосіб визначення ціни за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції Постачальника.

Інформація про діючу ціну на електричну енергію постачальника має бути розміщена на офіційному веб-сайті постачальника не пізніше ніж за 20 днів до дати її застосування із зазначенням порядку її формування (п.5.6. Договору).

Відповідно до п.5.8. Договору розрахунковим періодом за договором є календарний місяць. Дата початку та кінця розрахункового періоду зазначається в заяві-приєднанні.

Оплата рахунка Постачальника за Договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої споживачем (п.5.10 Договору).

У п. 10.1 Договору зазначено, що споживач має право в будь-який момент часу змінити постачальника шляхом укладення нового договору про постачання електричної енергії з новим електропостачальником, принаймні за 21 день до такої зміни вказавши дату або строки, у які буде відбуватися така зміна(початок дії нового договору про постачання електричної енергії).

Згідно з п.13.1 Договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набуває чинності з дати подання споживачем заяви-приєднання, якщо інше не встановлено комерційною пропозицією. Умови договору починають виконуватись з дати початку постачання електричної енергії, зазначеної споживачем у заяві-приєднанні.

За умовами п.13.2. Договору, у разі внесення постачальником, в установленому чинним законодавством порядку змін до змісту типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, затвердженого Регулятором, сторони погоджуються з такими змінами у Договорі. Постачальник зобов`язаний поінформувати споживача про такі зміни не пізніше ніж за 20 днів до дати введення в дію цих змін.

Відповідно до п.13.3., п.13.4 Договору постачальник має повідомити про зміну будь-яких умов Договору споживача не пізніше ніж за 20 днів до дати їх застосування з урахуванням інформації про право споживача розірвати Договір. Постачальник зобов`язаний повідомити споживача у порядку, встановленому законом, про будь-яке збільшення ціни і про право припинити дію договору, якщо споживач не приймає нові умови. За умови відсутності заборгованості та виконання своїх зобов`язань перед Постачальником споживач має право розірвати Договір з урахуванням вимог положень Договору без сплати будь-яких штрафних санкцій чи іншої фінансової компенсації Постачальнику.

Пунктом 4 комерційної пропозиції Універсальна постачальника універсальних послуг встановлено, що оплата електричної енергії здійснюється споживачем у формі попередньої оплати з остаточним розрахунком, що проводиться за фактично випущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку, на підставі самостійно отриманого у постачальника рахунка. Оплата здійснюється на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника, зазначений у Договорі та/або розрахункових документах.

Згідно п.5 даної комерційної пропозиції 100% попередня оплата заявлених обсягів споживання електричної енергії здійснюється не пізніше ніж за 15 календарних днів до дати початку розрахункового періоду з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться за фактично відпущену електричну енергію.

Рахунок для здійснення попередньої оплати постачальник надає споживачу разом з остаточним рахунком за період, що на 2 місяці передує розрахунковому. У разі відсутності інформації про рівень тарифів постачальник розраховує суму попередньої оплати за тарифами, що діють на час надання рахунку.

Оплата за спожиту електричну енергію має бути здійснена споживачем у строк більше 5 робочих днів після закінчення розрахункового періоду.

Рахунок формується споживачем самостійно в сервісі "Особовий кабінет" з моменту реєстрації споживача в сервісі не пізніше 24 годин після закінчення розрахункового періоду.

В інших випадках рахунок формується та надається постачальником споживачу на підставі отриманих від споживача/оператора розподілу/адміністратора комерційного обліку даних. В таких випадках рахунок споживач отримує у відповідному центрі обслуговування клієнтів постачальника не пізніше наступного дня після закінчення розрахункового періоду.

У разі не отримання споживачем рахунку в центрі обслуговування клієнтів, або у сервісі "Особистий кабінет" в зазначені строки постачальник направляє рахунок на електронну адресу споживача, зазначену в заяві-приєднанні (в такому випадку датою отримання рахунку вважається дата направлення постачальником електронного листа). У разі відсутності інформації про електронну адресу споживача, постачальник направляє рахунок споживачу рекомендованим листом, поштою (в такому випадку датою отримання рахунку споживачем вважається третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв`язку, в якому обслуговується одержувач).

На період до дати початку дії нового ринку електричної енергії, у відповідності до вимог Закону України "Про ринок електричної енергії", не побутовий споживач надає звіти про покази засобу обліку за формою, яка є зразком до даного договору, або формою, узгодженою з оператором системи розподілу, за розрахунковий період та у дати, встановлені договором про постачання електричної енергії, що діяв станом на 31 грудня 2018 року, до отримання окремого повідомлення від постачальника про зміну відповідної дати чи періоду.

Порушення строків оплати, передбачених даною комерційною пропозицією, є підставою для направлення вимоги Постачальника про забезпечення виконання зобов`язання.

Відповідно до п.5 Комерційної пропозиції в новій редакції, постачальник універсальних послуг передбачив з 01.04.2019р. наступні умови щодо термінів оплати - 100% попередня оплата заявлених обсягів споживання електричної енергії здійснюється не пізніше ніж за 15 календарних днів до дати початку розрахункового періоду з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться за фактично відпущену електричну енергію.

Для споживачів, у яких є чинний договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, постачання електричної енергії на умовах даної комерційної пропозиції здійснюється з 01.07.2019р.; Договір укладається на строк до 30.06.2019р.; Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодна зі сторін не заявить про припинення його дії або перегляд його умов (п.10 Додатка 3).

Відповідно до п.5 Комерційної пропозиції в новій редакції, постачальник універсальних послуг передбачив з 01.07.2019р. наступні умови щодо термінів оплати - 100% попередня оплата заявлених обсягів споживання електричної енергії здійснюється не пізніше ніж за 6 календарних днів до дати початку розрахункового періоду з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться за фактично відпущену електричну енергію.

Для споживачів, у яких є чинний договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, постачання електричної енергії на умовах даної комерційної пропозиції здійснюється з 01.07.2019р.; Договір укладається на строк до 31.12.2019р.; Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за 21 календарний день до закінчення терміну дії Договору жодна зі сторін не заявить про припинення його дії або перегляд його умов (п.10 Додатка 3).

Рішенням господарського суду Донецької області від 07.11.2019 року у справі №905/1396/19 ТОВ «УК «Ладіс» було відмовлено у задоволенні позову до ТОВ Донецькі енергетичні послуги про внесення змін до розділу 5 додатку 3 (комерційна пропозиція) до Договору №1500 від 01.01.2019р. на постачання енергії в частині розрахунків за поставлену електроенергію.

Постановою Східниого апеляційного господарського суду від 21.01.2020 рішення господарського суду Донецької області від 07.11.2019 у справі №905/1396/19 було залишено без змін.

Відповідно до ч.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Таким чином, суд виходить із того, що розділ 5 додатку 3 (комерційна пропозиція) до Договору №1500 від 01.01.2019р. на постачання енергії є чинним. Протилежного суду не доведено.

За внесення платежів, передбачених умовами договору з порушенням термінів, визначених цією комерційною пропозицією, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, нарахованої протягом всього періоду прострочення зобов`язання та 3% річних від суми боргу. Сума боргу сплачується споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення (п.6 комерційної пропозиції).

За змістом п.10 комерційної пропозиції для споживачів, у яких є чинний договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, постачання електричної енергії на умовах даної комерційно пропозиції здійснюється з січня 2019 року.

Для інших споживачів договір набирає чинності з наступного дня після подання споживачем заяви-приєднання, в якій повідомляється про обрання комерційної пропозиції "Універсальна", якщо протягом трьох робочих днів споживачу не буде повідомлено про невідповідність його критеріям обраної комерційної пропозиції. Договір на умовах даної комерційної пропозиції укладається на строк до 30.06.2019. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодна зі сторін не заявить про припинення його дії або перегляд його умов. Інформація про умови продовження або зміни даної комерційної пропозиції оприлюднюється на офіційному веб-сайті постачальника не пізніше ніж за 20 календарних днів до збігу строку її дії або строку введення відповідних змін.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до акту приймання-передавання товарної продукції (електроенергії) за січень-серпень 2019 року позивачем було поставлено, а відповідачем спожито електроенергію на суму 5847169,16грн., у зв`язку з чим постачальником виставлено споживачу рахунки за спожиту електричну енергію: за січень 2019 - №1500 від 29.01.2019, за лютий - №1500 від 26.02.2019, за березень - №1500 від 27.03.2019, за квітень - №1500 від 02.05.2019, за травень - №1500 від 28.05.2019, за червень - №1500 від 01.07.2019, за липень - №1500 від 02.08.2019, за серпень - №1500 від 03.09.2019.

Відповідно до виписок банку з рахунку позивача, відповідачем були оплачені вказані рахунки: 27.02.19 на суму 939133,08 грн, 27.03.19 на суму 815376,68грн., 24.04.2019 на суму 769733,26грн., 27.05.2019 на суму 739208,77грн., 24.06.2019 на суму 686930,60грн., 26.07.19 на суму 613524,08грн., 23.08.2019 на суму 645984,38грн., 20.09.2019 на суму 637278,31грн, чим підтверджено, що ТОВ «УК «Ладіс» (споживач, відповідач) шляхом фактичного споживання електричної енергії та оплати рахунків, отриманих від постачальника універсальної послуги (постачальник, позивач) приєднався до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

03.04.2019 року супровідним листом №47 від 03.04.19 на адресу відповідача були направлені акти приймання-передачі товарної продукції за березень 2019; рахунки від 27.03.2019 за активну, реактивну електроенергію.

27.05.2019 супровідним листом №139 від 27.05.19 на адресу відповідача були направлені акти приймання-передачі товарної продукції за лютий, березень, квітень 2019,

01.06.2019 супровідним листом №144 від 29.05.19 на адресу відповідача були направлені акти приймання-передачі товарної продукції за травень 2019; рахунки за травень, червень 2019.

08.08.2019 супровідним листом №375 від 08.08.19 на адресу відповідача були направлені рахунки за серпень, вересень 2019.

22.08.2019 позивачем було направлено на адресу відповідача претензію №29/2641 від 19.08.2019 на суму 82411,58 грн., з яких пеня за період з 06.02.2019 по 25.07.2019 в сумі 75997,46 грн.; 3% річних за період з 06.02.2019 по 25.07.2019 на суму 6414,12 грн.

Позивач, посилаючись на несвоєчасне здійснення відповідачем оплати за спожиту у січні-серпні 2019 року електроенергію звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 93988,31 грн, з яких: сума 3% річних у розмірі 7364,10 грн, нарахованих у період з 06.02.2019 по 19.09.2019 за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань по сплаті спожитої електроенергії; сума пені у розмірі 86624,21 грн, нарахованої у період з 06.02.2019 по 19.09.2019 за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань по сплаті електроенергії спожитої за січень-серпень 2019.

Дослідивши матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, виходячи з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч.2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 129 Конституції України унормовано, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

За приписами ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 Господарського процесуального кодексу України).

Будь-які подані учасниками процесу докази підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи.

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як вже зазначалось судом, відповідно до п.5.10 договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг оплата рахунка постачальника має бути здійснена споживачем, у строки визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунку, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції.

Пунктом 5 комерційної пропозиції передбачено, що 100% попередня оплата заявлених обсягів споживання електричної енергії здійснюється не пізніше ніж за 15 календарних днів до дати початку розрахункового періоду з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться за фактично відпущену електричну енергію. Рахунок для здійснення попередньої оплати постачальник надає споживачу разом з остаточним рахунком за період, що на 2 місяці передує розрахунковому. У разі відсутності інформації про рівень тарифів постачальник розраховує суму попередньої оплати за тарифами, що діють на час надання рахунку. Оплата за спожиту електричну енергію має бути здійснена споживачем у строк більше 5 робочих днів після закінчення розрахункового періоду. Рахунок формується споживачем самостійно в сервісі "Особовий кабінет" з моменту реєстрації споживача в сервісі не пізніше 24 годин після закінчення розрахункового періоду. В інших випадках рахунок формується та надається постачальником споживачу на підставі отриманих від споживача/оператора розподілу/адміністратора комерційного обліку даних. В таких випадках рахунок споживач отримує у відповідному центрі обслуговування клієнтів постачальника не пізніше наступного дня після закінчення розрахункового періоду. У разі не отримання споживачем рахунку в центрі обслуговування клієнтів, або у сервісі "Особистий кабінет" в зазначені строки постачальник направляє рахунок на електронну адресу споживача, зазначену в заяві-приєднанні (в такому випадку датою отримання рахунку вважається дата направлення постачальником електронного листа). У разі відсутності інформації про електронну адресу споживача, постачальник направляє рахунок споживачу рекомендованим листом, поштою (в такому випадку датою отримання рахунку споживачем вважається третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв`язку, в якому обслуговується одержувач). На період до дати початку дії нового ринку електричної енергії, у відповідності до вимог Закону України "Про ринок електричної енергії", не побутовий споживач надає звіти про покази засобу обліку за формою, яка є зразком до даного договору, або формою, узгодженою з оператором системи розподілу, за розрахунковий період та у дати, встановлені договором про постачання електричної енергії, що діяв станом на 31 грудня 2018 року, до отримання окремого повідомлення від постачальника про зміну відповідної дати чи періоду. Порушення строків оплати, передбачених даною комерційною пропозицією, є підставою для направлення вимоги Постачальника про забезпечення виконання зобов`язання.

Пунктом 5.5.5 Правил передбачено, що споживач електричної енергії зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Згідно до ст.193 Господарського кодексу України, яка цілком кореспондується зі ст.525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як було встановлено судом, згідно актів приймання-передавання товарної продукції (електроенергії):

- за січень 2019 року відповідачем було спожито електроенергію на суму 939133,08 грн, а позивачем, в свою чергу, виставлено рахунок №1500 від 29.01.2019 на відповідну суму, який оплачений споживачем 27.02.2019,

- за лютий 2019 року відповідачем було спожито електроенергію на суму 815376,68 грн, а позивачем, в свою чергу, виставлено рахунок №1500 від 26.02.2019 на відповідну суму, який оплачений споживачем 27.03.2019,

- за березень 2019 року відповідачем було спожито електроенергію на суму 769733,26 грн, а позивачем, в свою чергу, виставлено рахунок №1500 від 27.03.2019 на відповідну суму, який оплачений споживачем 25.04.2019,

- за квітень 2019 року відповідачем було спожито електроенергію на суму 739208,77 грн, а позивачем, в свою чергу, виставлено рахунок №1500 від 202.05.2019 на відповідну суму, який оплачений споживачем 27.05.2019,

- за травень 2019 року відповідачем було спожито електроенергію на суму 686930,60 грн, а позивачем, в свою чергу, виставлено рахунок №1500 від 28.05.2019 на відповідну суму, який оплачений споживачем 24.06.2019,

- за червень 2019 року відповідачем було спожито електроенергію на суму 613524,08 грн, а позивачем, в свою чергу, виставлено рахунок №1500 від 01.07.2019 на відповідну суму, який оплачений споживачем 26.07.2019,

- за липень 2019 року відповідачем було спожито електроенергію на суму 645984,38 грн, а позивачем, в свою чергу, виставлено рахунок №1500 від 02.08.2019 на відповідну суму, який оплачений споживачем 223.08.2019,

- за серпень 2019 року відповідачем було спожито електроенергію на суму 637278,31 грн, а позивачем, в свою чергу, виставлено рахунок №1500 від 03.09.2019 на відповідну суму, який оплачений споживачем 20.09.2019.

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) ст.610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов`язання.

Частиною 1 ст.216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За приписами ст.230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 548 Цивільного кодексу України унормовано, що виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно зі ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 6 комерційної пропозиції до договору передбачено, що за внесення платежів, передбачених умовами договору з порушенням термінів, визначених цією комерційною пропозицією, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, нарахованої протягом всього періоду прострочення зобов`язання та 3% річних від суми боргу. Сума боргу сплачується споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення.

Як встановлено судом, відповідачем у встановлений строк свого обов`язку за умовами комерційної пропозиції і договором зі сплати за поставлену електроенергію та попередньої її оплати не виконано, чим допущено прострочення виконання грошового зобов`язання, а тому дії відповідача є порушенням зобов`язання, і він вважається таким, що прострочив, внаслідок чого позивачем правомірно заявлено вимогу про стягнення пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховано пеню.

Здійснивши перевірку наведеного заявником розрахунку, враховуючи умови п.5 комерційної пропозиції щодо 100% попередньої оплати заявлених обсягів споживання електричної енергії не пізніше ніж за 15 календарних днів до дати початку розрахункового періоду з січня по червень 2019 (включно), та не пізніше ніж за 6 календарних днів до дати початку розрахункового періоду з липня 2019, за розрахунком суду, обґрунтованим є стягнення з відповідача пені нарахованої у період з 06.02.2019 по 19.09.2019 за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань по сплаті електроенергії спожитої за січень-серпень 2019 року у розмірі 86624,21 грн.

Крім того позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 7364,10 грн, нарахованих у період з 06.02.2019 по 19.09.2019 за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань по сплаті електроенергії, спожитої за січень-травень 2019 року.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки судом встановлено факт прострочення виконання відповідачем зобов`язання по оплаті за поставлену у січні-серпні 2019 року електроенергію, то вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних є законними та обґрунтованими.

За розрахунком суду обґрунтованим є стягнення з відповідача 3% річних на загальну суму 7364,10 грн., нарахованої у період з 06.02.2019 по 19.09.2019 за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань по сплаті електроенергії спожитої за січень-серпень 2019 року.

Викладена у відзиві позиція відповідача щодо незгоди з умовами договору та комерційних пропозицій в частині розрахунків за електричну енергію судом відхиляється, оскільки не спростовує фактичні обставини щодо невиконання прийнятих зобов`язань за договором в частині своєчасного здійснення оплат за спожиту електроенергію.

Інші доводи відповідача спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» задовольнити.

Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Ладіс» (84331, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Наді Курченко, б.17; код ЄДРПОУ 40872929) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» (87539, Донецька обл., м. Маріуполь, Центральний р-н, бул. Шевченка, буд. 62, код ЄДРПОУ 42086719) пеню у розмірі 86624,21, 3 % річних у розмірі 7364,10 грн., судовий збір у розмірі 1921,00грн.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Вступну та резолютивну частини рішення складено та підписано 28.04.2020.

Повний текст рішення складено та підписано 08.05.2020.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п.4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі http://dn.arbitr.gov.ua.

Суддя К.С. Харакоз