Ухвала

від 08.05.2020 по справі 908/1142/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 15/72/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

08.05.2020 Справа № 908/1142/20

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова І.С., розглянувши матеріали

за позовом Василівської міської ради Запорізької області, 71600, Запорізька область, м. Василівка, бульвар Центральний, 1

до відповідача Приватного підприємства Моноліт 2012 , 69063, м. Запоріжжя, вул. Гоголя, буд. 79

про стягнення коштів

без виклику представників сторін

установив

07.05.2020 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Василівської міської ради Запорізької області, Запорізька область, м. Василівка до відповідача Приватного підприємства Моноліт 2012 , м. Запоріжжя про стягнення збитків заподіяних ПП Моноліт 2012 у вигляді недоодержаного доходу (орендної плати) за використання земельної ділянки в м. Василівка, вул. Ліхачова, 2-т, ф, о, х, , ц, м, с, у, і без правовстановлюючих документів на землю за період з 01.03.2017 по 01.12.2019 у розмірі 1 195 001,40 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.05.2020 справу № 908/1142/20 передано на розгляд судді Горохову І.С.

Ухвалою суду від 08.05.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1142/20, присвоєно справі номер провадження 15/72/20. Розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 01.06.2020.

Разом із матеріалами позовної заяви Василівською міською радою Запорізької області, Запорізька область, м. Василівка подано заяву про забезпечення позову шляхом накладання арешту на майно відповідача, що знаходиться за адресою: Запорізька область, Василівський район, м. Василівка, вул. Ліхачова 2-т, ф, о, х, ц, м, с, у, і (або інше належно підприємству майно) та на грошові кошти, що знаходяться на розрахункових рахунках Приватного підприємства Моноліт 2012 (код ЄДРПОУ 37892112) в рамках ціни позову.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник посилається на те, що існує можливість та бажання відповідача у справі продати, або будь-яким іншим чином відчужити майно, за адресою: Запорізька область, Василівський район, м . Василівка , вул . Ліхачова 2-т, ф, о, х, ц, м, с, у, і, площею 50031 кв. м., що в свою чергу, зробить неможливим виконання рішення суду після задоволення вимог позивача. Кінцевий беніфіціарний власник вказаного підприємства - ОСОБА_1 є також кінцевим беніфіціарним власником ТОВ Ліон-С , до якого Василівська міська рада Запорізької області подавала подібний позов про відшкодування збитків і в рамках справи № 908/2339/16 вимоги позивача було задоволено, проте в день винесення рішення апеляційною інстанцією з вказаного підприємства було виведено всі матеріальні активи та борг перед міським бюджетом залишається до теперішнього часу не погашеним, що в свою чергу призводить до обмеження можливостей міської ради допомагати онкохворим та іншим тяжкохворим людям в рамках соціальних програм бюджету, не надає змоги лагодити інфраструктуру, забезпечувати дитячі садочки всім необхідним та інше. В рамках господарської справи № 908/2339/16 міською радою подавалась заява про забезпечення позову, яка була не підтримана судом, що мало негативні наслідки. Враховуючи значну ціну позову та збитки, що може зазнати позивач внаслідок неможливості виконання рішення суду, беручі до уваги, що можливість виведення матеріальних активів з вказаного підприємства є значною, просить вжити заходи із забезпечення позову.

Розглянувши заяву, суд вважає її такою, що не підлягає задоволенню з урахуванням наступного.

Відповідно до приписів ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Відповідно до приписів ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з приписами ст. 137 ГПК України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

При вирішенні питання про забезпечення позову суди мають здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Отже, аналіз приписів правових норм, які регулюють порядок та підстави вжиття заходів забезпечення позову, свідчить, що забезпечення позову є правом суду, що розглядає спір. Заходи по забезпечення позову застосовується судом, виходячи з обставин справи, змісту заявлених позовних вимог.

За приписами чинного процесуального кодексу особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою та подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем (відповідачами) дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без надання належних та допустимих доказів в обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Заявником не надано будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження того, що не вжиття заходів забезпечення позову призведе до не забезпечення фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову або імовірності утруднення виконання чи невиконання рішення господарського суду.

Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Отже, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок щодо утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.

Крім того, згідно з п. 6 ч. ст. 139 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, зокрема: пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

Суд зазначає, що законодавець, урівноважуючи можливості реалізації та захисту прав сторін, на підставі принципу диспозитивності, зобов`язав особу, яка бажає забезпечити позов, запропонувати власний спосіб зустрічного забезпечення. Зазначене положення закону є імперативним та не допускає подвійного тлумачення.

Суд наголошує, що саме суд, а не заявник, визначає вірогідність завдання відповідачу збитків у зв`язку з забезпеченням позову. Зокрема, згідно з положеннями ч. ч. 1, 3, 4 ст. 141 Господарського процесуального кодексу України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову.

Враховуючи викладене, пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення обов`язково повинні міститися у заяві про забезпечення позову на підставі п. 6 ч. 1 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України. Водночас, питання щодо застосування чи незастосування таких пропозиції щодо зустрічного забезпечення вирішується судом на підставі положень ст. 141 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, позивачем у п. 1 додатків до позову зазначено: Заява про забезпечення позову № 03-01-12/761 від 30.04.2020 на суму 1051,00 грн , тоді як фактично надана заява про забезпечення позову № 03-01-12/773 від 04.05.2020, про що Відділом автоматизованого документообігу суду, обробки та контролю виконання документів (канцелярія) складено Акт від 07.05.2020.

У зв`язку з вищевикладеним, а також враховуючи, що підставою для задоволення заяви про забезпечення позову є її обґрунтованість, заяву слід визнати такою, що не підлягає задоволенню на даний час у зв`язку з не надання доказів на підтвердження істотного ускладнити чи унеможливлення виконання рішення, з урахуванням обставин викладених у клопотанні.

Керуючись ст. ст. 86, 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

постановив

У задоволенні заяви Василівської міської ради Запорізької області, Запорізька область, м. Василівка про забезпечення позову шляхом накладання арешту на майно відповідача, що знаходиться за адресою: Запорізька область, Василівський район, м. Василівка, вул. Ліхачова 2-т, ф, о, х, ц, м, с, у, і (або інше належно підприємству майно) та на грошові кошти, що знаходяться на розрахункових рахунках Приватного підприємства Моноліт 2012 (ідентифікаційний код юридичної особи 37892112) в рамках ціни позову, відмовити.

Ухвалу направити сторонам у справі.

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 235 ГПК України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом десяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвалу підписано 08.05.2020.

Суддя І. С. Горохов