Рішення

від 08.05.2020 по справі 910/3498/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.05.2020Справа № 910/3498/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) господарську справу

за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Гарден Сіті

про стягнення 33 351,84 грн

без виклику представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У березні 2020 року Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго (далі - КП Київтеплоенерго , позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Гарден Сіті (далі - ОСББ Гарден Сіті , відповідач) про стягнення 33 351,84 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач постався на неналежне виконання відповідачем його обов`язку своєчасно та в повному обсязі оплатити теплову енергію, поставлену позивачем на виконання умов договору забезпечення постачання теплової енергії № 330415 від 01.01.2019.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду з даним позовом та просив стягнути з відповідача грошові кошти в загальному розмірі 33 351,84 грн, з яких: 30 103,91 грн - основний борг, 356,48 грн - 3% річних, 2 891,45 грн - пеня.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2020 відкрито провадження у справі № 910/3498/20 та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, визначено сторонам строк для надання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та доказів в обґрунтування своєї позиції.

Згідно з положеннями ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Судом встановлено факт належного повідомлення сторін про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Так, ухвала суду від 11.03.2020 була отримана позивачем і за юридичною адресою і за адресою для листування, зазначеною у позовній заяві, 16.03.2020 та 18.03.2020 (відповідно), що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень № 0103053843100 та № 0103053832508. Крім того, вказана ухвала суду була отримана відповідачем 17.03.2020, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень № 0103053843119.

Відповідно до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов не скористався, заперечень проти розгляду справи у спрощеному позовному провадженні до суду не надходило.

Зважаючи на належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників (без проведення судового засідання) та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважав за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до правил ч. 9 ст. 165, ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши надані документи та матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

01.01.2019 між КП Київтеплоенерго (сторона-1 або енергопостачальна організація за договором) та ОСББ Гарден Сіті (сторона-2 за договором) був укладений договір забезпечення постачання теплової енергії № 330415 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору предметом цього договору є забезпечення постачання теплової енергії в гарячий воді тепловими мережами, зовнішньобудинковими системами, включаючи обладнання індивідуальних теплових пунктів, вузлів обліку та вузлів приєднання, що знаходяться у власності або на балансі або в експлуатації або на технічному обслуговуванні, чи в будь-якому користуванні сторони-2 (далі - теплове обладнання сторони-2) відповідно до додатку № 5 до цього договору на потреби об`єктів по вул. Золотоустівська, 30 опалення та вентиляції - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року, шляхом грошової компенсації теплових втрат; в кількості та в обсягах згідно з додатком № 1 до цього договору.

Згідно з п. 2.1 договору при виконанні його умов, а також вирішенні усіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов`язуються керуватись тарифами, затвердженими у встановленому порядку, Положенням про Держенергонагляд, Правилами користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж (далі - Правила), нормативними актами з питань користування та розрахунків за енергоносії, чинним законодавством України.

Пунктом 2.2.1 договору на сторону-1 покладений обов`язок підтримувати середньодобову температуру теплоносія в подавальному трубопроводі згідно з температурним графіком, затвердженим Київською міською державною адміністрацією (додаток № 2 до цього договору).

У свою чергу, на сторону-2 покладений обов`язок дотримуватись умов та порядку оплати в обсягах і в терміни, які передбачені в додатках № 1 та № 4 до цього договору (п. 2.3.1 договору).

У додатку № 3 до договору Тарифи на теплову енергію сторони погодили, що розрахунки із стороною-2 за теплову енергію стороною-1 проводяться згідно з тарифами, затвердженими Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 22.12.2018 № 2340, за кожну відпущену гігакалорію (1 Гкал/грн) без урахування ПДВ на рівні: 1 342,98 грн/Гкал. У разі зміни тарифів розрахунки із стороною-2 за теплову енергію стороною-1 здійснюються за новими тарифами з часу їх введення в дію без внесення змін до цього договору. Сторони погоджуються з можливим зміненням тарифів у період дії цього договору відповідно до Розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Розмір податку на додану вартість визначається чинним законодавством України.

У додатку № 4 до договору сторони погодили порядок розрахунків за теплову енергію.

Так, відповідно до п. 2 додатку № 4 до договору сторона-2 до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, сплачує стороні-1 вартість фактичних обсягів теплової енергії у розрахунковому періоді, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця.

При цьому, сторона-2 щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує у Центрі обслуговування клієнтів за адресою: просп. Повітрофлотський, 58, облікову картку фактичних обсягів теплової енергії за звітний період, акт звіряння розрахунків на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки сторона-2 повертає в Центр обслуговування клієнтів), акт виконаних робіт (п. 4 додатку № 4 до договору).

Сторони також погоди строк дії укладеного ними договору.

Так, пунктами 8.1, 8.4 договору передбачено, що цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до дати передання теплових мереж до комунальної власності м. Києва або іншій стороні. Припинення дії договору не звільняє торону-2 від обов`язку повної сплати нарахувань за договором.

Підставою звернення до суду з даним позовом стало невиконання відповідачем його обов`язку своєчасно та у повному обсязі оплатити теплову енергію, спожиту ним протягом періоду з січня по травень та з жовтня по грудень 2019 року.

Судом встановлено, що протягом спірного періоду з січня по травень та з жовтня по грудень 2019 року позивач поставив, а відповідач спожив теплову енергію загальною вартістю 30 103,91 грн, що підтверджується актами приймання-передавання товарної продукції за січень 2019 року від 31.01.2019, за лютий 2019 року від 28.02.2019, за березень 2019 року від 31.03.2019, за квітень 2019 року від 30.04.2019, за травень 2019 року від 31.05.2019, за жовтень 2019 року від 30.10.2019, за листопад 2019 року від 30.11.2019, за грудень 2019 року від 31.12.2019, а також обліковими картками за травень 2019 року, за жовтень 2019 року, за листопад 2019 року, за грудень 2019 року.

З вищевказаних документів вбачається, що вони не підписані відповідачем, однак з огляду на положення п. 4 додатку № 4 до договору, згідно з якими обов`язок отримати акт виконаних робіт покладений на відповідача (споживача), а відповідач отримання послуг та розмір їх вартості не заперечував, суд дійшов висновку про те, що факт споживання відповідачем протягом спірного періоду теплової енергії загальною вартістю 30 103,91 грн є доведеним.

Разом з тим, відповідач, у порушення умов укладеного сторонами договору, спожиту теплову енергію не оплатив.

Таким чином, судом встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем за теплову енергію, спожиту відповідачем протягом спірного періоду з січня по травень та з жовтня по грудень 2019 року, становить 30 103,91 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу.

Згідно з ч. 6 ст. 276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону.

Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів (ч. 7 ст. 276 Господарського кодексу України).

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 7 вказаної статті, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Частиною 1 ст. 202 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач документів, які б підтверджували оплату ним заборгованості перед позивачем у повному обсязі або спростовували наявність такої заборгованості, суду не надав.

Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 30 103,91 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у вказаному розмірі.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 2 891,45 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що відповідач спожиту ним протягом спірного періоду теплову енергію не оплатив, відтак допустив порушення зобов`язання.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Пунктом 5.2.2 договору передбачено, що сторона-2 несе відповідальність за виконання порядку розрахунків за теплову енергію, викладеного в додатку № 4 до цього договору.

Стороні-2 на суму боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця) стороною-1 нараховується пеня в розмірі 0,5% за кожний день прострочення до моменту його повного погашення - але не більше суми, обумовленої чинним законодавством України (п. 6 додатку № 4 до договору).

Враховуючи наведені умови укладеного сторонами договору та додатку № 4 до нього, суд дійшов висновку про те, що сторонами подовжений період нарахування пені, визначений положеннями ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України. Проте, з наданого позивачем розрахунку пені вбачається, що позивач здійснює нарахування вказаної штрафної санкції лише протягом шести місяців.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Однак, у ст. 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З долученого до позовної заяви розрахунку пені вбачається, що позивач, визначаючи її розмір, застосовував облікову ставку Національного банку України, а не ставку 0,5% від суми заборгованості, як визначено у додатку № 4 до договору. Крім того, позивач не нараховує пеню на заборгованість за грудень 2019 року.

Водночас, у порушення умов укладеного сторонами договору та п. 2 додатку № 4 до нього, позивач неправомірно нарахував пеню за кожний черговий місяць спірного періоду, починаючи з 1-ого числа місяця, наступного за розрахунковим, у той час, як умовами договору встановлений інший строк виконання відповідачем обов`язку з оплати спожитої теплової енергії, а саме до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Здійснивши власний розрахунок пені з урахуванням періодів нарахування, визначних позивачем для кожного чергового місяця спірного періоду, суд встановив, що її розмір становить 3 191,23 грн, тобто є більшим, ніж заявлено позивачем до стягнення. Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача пені заявлена ним правомірно та підлягає задоволенню у розмірі, визначеному позивачем, а саме 2 891,45 грн.

Також позивач просив суд стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 356,48 грн.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних суд встановив, що позивач неправомірно нарахував 3% річних за кожний черговий з місяць спірного періоду починаючи з 1-ого числа місяця, наступного за розрахунковим, у той час, як умовами договору встановлений інший строк виконання відповідачем обов`язку з оплати спожитої теплової енергії, а саме до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим. Крім того, позивач не нараховує 3% річних на заборгованість за грудень 2019 року.

Здійснивши власний розрахунок 3% річних з урахуванням періодів нарахування, визначних позивачем для кожного чергового місяця спірного періоду, суд встановив, що їх розмір становить 341,39 грн, тобто є меншим, ніж заявлено позивачем до стягнення. Отже, вимога про стягнення з відповідача 3% річних заявлена позивачем правомірно, проте підлягає задоволенню у розмірі, визначеному судом, а саме 341,39 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 30 103,91 грн, пені в розмірі 2 891,45 грн та 3% річних в розмірі 341,39 грн.

Судові витрати з урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Гарден Сіті (01135, м. Київ, вул. Золотоустівська, буд. 30, ідентифікаційний код 42656465) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго (01001, м. Київ, площа Івана Франка, буд. 5, ідентифікаційний код 40538421) основний борг у розмірі 30 103,91 грн (тридцять тисяч сто три грн 91 коп.), пеню в розмірі 2 891,45 грн (дві тисячі вісімсот дев`яносто одна грн 45 коп.), 3% річних в розмірі 341,39 грн (триста сорок одна грн 39 коп.), витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 101,05 грн (дві тисячі сто одна грн 05 коп.).

3. У задоволенні іншої частини позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення підписано 08.05.2020.

Суддя О.Г. Удалова