Рішення

від 08.05.2020 по справі 910/186/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.05.2020Справа № 910/186/20 Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О. , розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, буд. 35, м. Львів, 79003) до Товариства з додатковою відповідальністю Довірче товариство Європейське бюро приватизації (вул. Кошиця, буд. 9Б, оф. 18, м. Київ, 02068) про стягнення заборгованості у розмірі 48930,00 грн,

В С Т А Н О В И В:

До Господарського суду міста Києва надійшла зазначена позовна заява та передана судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо реалізації переданого йому майна відповідно до договору про реалізацію безхазяйного майна №1 від 31.08.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.2020 у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та надано строк для запропоновано відповідачу у строк не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження подати до суду відзив на позовну заяву, а також всі докази, що підтверджують заперечення проти позову, позивачу запропоновано у строк не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву подати відповідь на відзив, відповідачу надано строк протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив (у разі подання такого) подати заперечення на відповідь на відзив.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі позивачем отримано 31.01.2020, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Копію ухвали суду про відкриття провадження у справі направлено відповідачу за юридичною адресою (вул. Кошиця, буд. 9Б, оф. 18, м. Київ, 02068) згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до ч. 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до ч. 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 п. 4 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день поставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Частиною 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до п. 99 постанови КМУ від 05.03.2009 270 Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку рекомендовані поштові відправлення, які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об`єкті поштового зв`язку вручаються адресату. У разі відсутності адресата до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто, повідомленою суду стороною, і не вручена підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення, інші причини, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Тобто неотримання відповідачем поштової кореспонденції, надісланої судом за належною адресою, залежало виключно від суб`єктивної поведінки сторони.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що неотримання копії ухвали суду про відкриття провадження у справі відповідачем є наслідком свідомого діяння (бездіяльності) відповідача щодо його належного отримання, тобто є власною волею відповідача.

Таким чином, відповідач у справі був належним чином повідомлений про розгляд справи у зв`язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у справі доказів.

Крім того, суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 з 12.03.2020 до 03.04.2020 на всій території України введено карантин. У подальшому постановою Кабінету Міністрів України № 239 від 25.03.2020 дію карантину продовжено до 24.04.2020.

Разом з тим, строк для подачі відзиву на позовну заяву закінчився у відповідача до введення на території України карантину, проте відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, тому справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

УСБУ у Львівській області листом від 01.08.2018 №62/51-1997 повідомило про незаконні використання земельних ділянок для сільськогосподарського використання (культивуються посіви сільськогосподарських культур), які знаходяться у комунальній власності Грабовецької об`єднаної територіальної громади Стрийського району.

Згідно з актами опису і попередньої оцінки безхазяйного майна №1-2 від 08.08.2018, складеного комісією у складі представника органу доходів і зборів та ТзОВ Паритет-Плюс , здійснено опис, оцінку і передачу на зберігання такого майна: посів соняшника, поросль соняшника у розмірі 4 та 17,2 тонни вартістю 2300 грн за тону.

Також 08.08.2018 між Головним управлінням ДФС у Львівській області та ТзОВ Паритет-Плюс укладено договір зберігання №1/18, відповідно до умов якого поклажодавець передає, а зберігач приймає на зберігання майно по кількості та номенклатурі згідно актів опису і попередньої оцінки безхазяйного майна від 08.08.2018.

Згідно звіту про вартість майна ПП Левковичі (сертифікат суб`єкта оціночної діяльності від 02.03.2017 від 15.08.2018 №164/17) ринкова вартість майбутнього урожаю соняшника (посіви соняшника на площі 2,518 га, земельна ділянка на території с. Монастирець Стрийського району з кадастровим номером 4625384700:02:000:0151 становить 9300 грн з врахуванням ПДВ; ринкова вартість майбутнього урожаю соняшника (посіви соняшника на площі 10,7718 га, земельна ділянка на території с. Монастирець Стрийського району з кадастровим номером 4625384700:02:000:0153 становить 39 630,00 грн. з врахуванням ПДВ).

Рішенням заступника начальника Головного управління ДФС у Львівській області Парубій О.В. №1 від 20.08.2018 щодо розпорядження безхазяйним майном, що швидко псується або витрати на зберігання якого є непропорційно великими порівняно з його вартістю, взяте на облік 08.08.2018 за актами опису і попередньої оцінки майна № 1-2 майно вирішено передати на реалізацію.

Згідно конкурсної пропозиції, ТДВ ДТ Європейське бюро приватизації погоджується реалізувати посіви соняшника в кількості 4 тони вартістю 9300 грн та 17,2 тони вартістю 39630 грн за винагороду 19% від загальної вартості посівів соняшника. Граничний термін реалізації - протягом місяця.

Згідно Протоколу засідання комісії Головного управління ДФС у Львівській області щодо відбору організацій, уповноважених здійснювати реалізацію безхазяйного майна №1 від 28.08.2018, вирішено передати для реалізації посіви соняшника на площі 2,518 га, земельна ділянка на території с. Монастирець Стрийського району з кадастровим номером 4625384700:02:000:0151 загальною вартістю згідно звіту про вартість майна ПП Левковичі 9300 грн з врахуванням ПДВ, та посіви соняшника на площі 10,7718 га, земельна ділянка на території с. Монастирець Стрийського району з кадастровим номером 4625384700:02:000:0153 загальною вартістю згідно звіту про вартість майна ПП Левковичі - 39 630,00 грн з врахуванням ПДВ - ТзДВ Довірче підприємство Європейське бюро приватизації (розмір комісійної винагороди - 19%).

31.08.2018 між Головним управлінням Державної фіскальної служби України у Львівській області в особі заступника начальника ГУ ДФС у Львівській області Парубій О.В. (далі - замовник) та Товариством з додатковою відповідальністю Довірче товариство Європейське бюро приватизації (далі - виконавець) укладено договір про реалізацію безхазяйного майна №1, відповідно до п. 1 якого виконавець зобов`язується за дорученням замовника за плату реалізувати передане йому майно.

При виконанні цього договору замовник зобов`язаний: своєчасно оформляти акти опису, оцінки та передачі на реалізацію майна; видавати необхідні документи на проведення робіт, пов`язаних із документальним оформленням реалізації майна; забезпечити нерозголошення інформації, яка стала відомою при виконанні цього договору стосовно виконавця та третіх осіб (п.п. 2.1.1, 2.1.2, 2.1.3 п. 2.1 договору).

Відповідно до п. 2.2 договору при виконанні цього договору виконавець зобов`язаний: прийняти майно за його місцезнаходженням згідно з актом опису, оцінки та передачі майна; забезпечити зберігання майна, транспортування та інші дії, необхідні для реалізації майна; здійснювати реалізацію майна відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 25.08.1998 року №1340 Про Порядок обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, та розпорядження ним за цінами, не нижчими від визначених у акті опису, оцінки та передачі майна; забезпечити проведення передпродажної підготовки для надання товарного вигляду майну, прийнятому від замовника; на підставі доручень замовника виконувати роботи із сертифікації або проведення досліджень товарів харчової та промислової групи; забезпечити облік усіх операцій, пов`язаних з реалізацією переданого майна в розрізі кожного акта опису, оцінки та передачі майна; забезпечити облік усіх операцій, пов`язаних з прийняттям на реалізацію майна, на позабалансовому рахунку; на вимогу замовника у визначені ним терміни та за участі уповноважених ним осіб забезпечувати проведення інвентаризації переданого на реалізацію майна; зупинити реалізацію майна у разі одержання від замовника розпорядження про зупинення реалізації майна та повернути нереалізоване майно у разі невиконання умов цього договору та в інших випадках, передбачених чинним законодавством; не здійснювати без погодження із замовником дій щодо зміни способу реалізації майна, його уцінки, розірвання біржових контрактів, договорів купівлі-продажу; надавати замовнику у повному обсязі необхідну інформацію, пов`язану з виконанням цього договору. Щомісячно до 20 числа, наступного за звітним, надавати звіт про рух матеріальних цінностей, які обліковуються на позабалансових рахунках Активи на відповідальному зберіганні ; забезпечити нерозголошення інформації, яка стала відомою при виконанні цього договору стосовно замовника та третіх осіб.

Згідно з п. 3.1 договору виконавець зобов`язаний провести реалізацію переданого замовником майна у термін, передбачений законодавством, яке діє на дату передачі майна на реалізацію.

У разі неможливості реалізації майна за визначеною ціною його уцінка проводиться відповідно до законодавства (п. 3.3 договору).

Якщо майно не реалізоване після проведення уцінки, проводиться додаткова уцінка або воно передається для реалізації за остаточною ціною іншому суб`єкту господарювання (п. 3.4 договору).

За неможливості своєчасної реалізації майна, уцінка якого недоцільна, термін реалізації може бути продовжений за згодою сторін (п.3.5 договору).

Відповідно до п. 4 договору кошти, отримані від реалізації майна, за винятком сум, зазначених у розділі 5 цього договору, перераховуються виконавцем до бюджету за кодом бюджетної класифікації доходів, вказаним замовником, у строк не пізніше 7 банківських днів від дати реалізації.

Замовник зобов`язаний сплатити виконавцю протягом 7 банківських днів від дати реалізації майна комісійну винагороду у розмірі, вказаному у акті опису, оцінки і передачі безхазяйного майна, але не більше 20% суми коштів, отриманих від реалізації майна, шляхом утримання виконавцем суми комісійної винагороди із коштів, отриманих від реалізації майна (п.5.1 договору).

Пунктом 6.2 договору сторони погодили, що у разі порушення строку перерахування до бюджету коштів від реалізації майна виконавець сплачує пеню у розмірі 120% річних облікової ставки НБУ, діючої на день виникнення такого порушення, за кожний день прострочення.

Згідно з п. 7.1 договору з дати передачі майна представником замовника відповідальність за його збереження несе виконавець. У випадку пошкодження, знищення (недостачі) переданого майна виконавець протягом місяця від дня подання претензії замовником відшкодовує збитки у розмірі вартості такого майна або суми, на яку знизилась його вартість, за цінами, вказаними в акті опису, оцінки та передачі майна.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх обов`язків (п. 11.1 договору).

Згідно акту опису, оцінки та передачі безхазяйного майна №1 від 31.08.2018, вказане вище безхазяйне майно, а саме: посіви соняшника загальною вартістю 48 930,00 грн. прийнято директором ТзДВ Довірче товариство Європейське бюро приватизації .

Доказів реалізації або повернення вказаного майна матеріали справи не містять.

25.10.2018 позивач звертався до відповідача з претензією вих.. № 36601/10/13-01-54-17 з вимогою протягом 7 днів відшкодувати збитки у розмірі вартості майна або суми, на яку знизилась його вартість, за цінами, вказаними в акті опису, оцінки та передачі безхазяйного майна від 31.08.2018 №1.

Відповіді на вказану претензію матеріали справи не містять.

З огляду на вказане, позивач звернувся до суду з проханням стягнути з відповідача вартості вказаного майна у розмірі 48 930,00 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

За приписами ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі статтею 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Основною особливістю цивільних правовідносин є те, що вони засновані на рівності, автономії волі, майновій і організаційній відокремленості її суб`єктів. У зв`язку з цим однією із засад цивільного законодавства є свобода договору (ст. 3 ЦК України), суть якої розкрита у ст. 627 ЦК України і полягає у тому, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, свобода договору є багатоаспектним поняттям, яке включає в себе різні прояви: прийняття власного рішення про вступ у договірні відносини, самостійний вибір того, з ким буде вступати у правовідносини, визначення умов договору тощо. Укладання договору є наслідком збігу волі та волевиявлення сторін, що забезпечує свободу договору.

Як зазначалося вище, 31.08.2018 між Головним управлінням Державної фіскальної служби України у Львівській області в особі заступника начальника ГУ ДФС у Львівській області Парубій О.В. (далі - замовник) та Товариством з додатковою відповідальністю Довірче товариство Європейське бюро приватизації (далі - виконавець) укладено договір про реалізацію безхазяйного майна №1, відповідно до п. 1 якого виконавець зобов`язується за дорученням замовника за плату реалізувати передане йому майно.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Разом з тим, згідно з п. 7.1 вказаного договору, з дати передачі майна представником замовника відповідальність за його збереження несе виконавець. У випадку пошкодження, знищення (недостачі) переданого майна виконавець протягом місяця від дня подання претензії замовником відшкодовує збитки у розмірі вартості такого майна або суми, на яку знизилась його вартість, за цінами, вказаними в акті опису, оцінки та передачі майна.

За договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності (ч. 1 ст. 936 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 942 Цивільного кодексу України зберігач зобов`язаний вжити всіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 614 Цивільного кодексу України). Згідно зі статтею 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Відповідно до статті 950 Цивільного кодексу України за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах. Зберігач відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі після закінчення строку зберігання лише за наявності його умислу або грубої необережності.

Згідно з ч. 1 ст. 951 Цивільного кодексу України збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем: 1) у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості; 2) у разі пошкодження речі - у розмірі суми, на яку знизилася її вартість.

За приписами статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно зі статтею 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Згідно конкурсної пропозиції, ТДВ ДТ Європейське бюро приватизації погодилося реалізувати посіви соняшника в кількості 4 тони вартістю 9300 грн та 17,2 тони вартістю 39630 грн за винагороду 19% від загальної вартості посівів соняшника. Граничний термін реалізації - протягом місяця.

Згідно акту опису, оцінки та передачі безхазяйного майна №1 від 31.08.2018, вказане вище безхазяйне майно, а саме: посіви соняшника загальною вартістю 48 930,00 грн. прийнято директором ТзДВ Довірче товариство Європейське бюро приватизації .

Доказів реалізації або повернення вказаного майна матеріали справи не містять.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що 25.10.2018 позивач звертався до відповідача з претензією вих.. № 36601/10/13-01-54-17 з вимогою протягом 7 днів відшкодувати збитки у розмірі вартості майна або суми, на яку знизилась його вартість, за цінами, вказаними в акті опису, оцінки та передачі безхазяйного майна від 31.08.2018 №1.

Відповіді на вказану претензію матеріали справи також не містять.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог ст.ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, приймаючи до уваги, що відповідачем не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС у Львівській області про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 48 930,00 грн. підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю Довірче товариство Європейське бюро приватизації (02068, м. Київ, вул. Кошиця, буд. 9Б, оф. 18, код 22737132) на користь Головного управління ДПС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, буд. 35, код 43143039) заборгованість у розмірі 48 930 (сорок вісім тисяч дев`ятсот тридцять) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п. 4 Розділу X Прикінцеві положення та п.п.17.5 п.17 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано 08.05.2020

Суддя В.О.Демидов