Рішення

від 21.04.2020 по справі 160/1866/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2020 року Справа № 160/1866/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Боженко Н.В. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в м.Дніпрі без повідомлення сторін у порядку письмового провадження адміністративну справу №160/1866/20 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛЕКОРМ" (52042, Дніпропетровська область, Дніпровський район, село Любимівка, вул. Садова, буд. 2; код ЄДРПОУ 41710107) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49005, м.Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а; код ЄДРПОУ 39394856), Державної фіскальної служби України (04053, м.Київ, пл. Львівська, 8; код ЄДРПОУ 39292197) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

17 лютого 2020 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла направлена 14 лютого 2020 р. засобами поштового зв`язку позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛЕКОРМ" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Державної фіскальної служби України, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №1074686/41710107 від 12.02.2019 р. про відмову у реєстрації податкової накладної №27 від 16.10.2018 р., що виписана Товариством з обмеженою відповідальністю ПОЛЕКОРМ на користь Приватного підприємства Аграрна компанія 2004 ;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №27 від 16.10.2018 р., що виписана Товариством з обмеженою відповідальністю ПОЛЕКОРМ на користь Приватного підприємств Аграрна компанія 2004 , з дати подання її на реєстрацію Товариством з обмеженої відповідальністю ПОЛЕКОРМ , а саме: 14.11.2018 р.;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №1099219/41710107 від 11.03.2019 р. про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 03.01.2019 р., що виписана Товариством з обмеженою відповідальністю ПОЛЕКОРМ на користь Приватного підприємства Аграрна компанія 2004 ;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 03.01.2019 р., що виписана Товариством з обмеженою відповідальністю ПОЛЕКОРМ на користь Приватного підприємства Аграрна компанія 2004 , з дати подання її на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю ПОЛЕКОРМ , а саме: 29.01.2019р.;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №1099220/41710107 від 11.03.2019 р. про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 17.01.2019 р., що виписана Товариством з обмеженою відповідальністю ПОЛЕКОРМ на користь Приватного підприємства Аграрна компанія 2004 ;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 17.01.2019 р., що виписана Товариством з обмеженою відповідальністю ПОЛЕКОРМ на користь Приватного підприємства Аграрна компанія 2004 , з дати подання її на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю ПОЛЕКОРМ , а саме: 07.02.2019 р.

Позовна заява обґрунтована тим, що ТОВ ПОЛЕКОРМ були складено в електронній формі податкові накладні №27 від 16.10.2018 р., №1 від 03.01.2019 р., №2 від 17.01.2019 р. та подані для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Згідно квитанцій про реєстрацію вищевказаних податкових накладних вони були отримані податковим органом, їх було прийнято, проте, реєстрацію зупинено та запропоновано платнику податків подати додаткові документи та пояснення, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних. На виконання вимог Податкового кодексу України позивачем в електронному вигляді були направлені пояснення та копії документів щодо податкових накладних/розрахунків коригувань реєстрації яких було зупинено. Однак, Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській, в особі регіональної комісії було прийняті рішення про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних сформованих ТОВ ПОЛЕКОРМ податкових накладних. Позивач вважає, що рішення відповідача про відмову у реєстрації податкових накладних є протиправними, оскільки підстав для прийняття таких рішень не було. В спірних рішеннях про відмову в реєстрації податкових накладних вказано в якості підстави для відмови - ненадання платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, однак не підкреслено, які саме документи не надано. Таким чином, позивач вважає оскаржувані рішення протиправними, як такі що не обґрунтовані та такими, що підлягають скасуванню, а відповідні податкові накладні підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 160/1866/20 та у зв`язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/1866/20. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).

23 березня 2020 р. до суду надійшов від представника Головного управління ДФС у Дніпропетровській області відзив на адміністративний позов, в якому відповідач 1 заперечив проти задоволення заявлених ТОВ ПОЛЕКОРМ до суду позовних вимог. Позиція відповідач 1 аргументована тим, що за результатами розгляду поданих позивачем з повідомленнями документів комісією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області були прийняті рішення про відмову в реєстрації відповідних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних з огляду на ненадання платником податків копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг), з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні. З огляду на викладене, відповідач 1 стверджує, що позивачем надано документи, які не є підтвердженням обґрунтованості оформлення податкових накладних даними бухгалтерського обліку, а також були відсутні оборотно-сальдові відомості по рахункам, акти звірок, баланси та інші, на банківських платіжних документах відсутні печатки як банківської установи, так і платника податків. Аналіз податкових накладних позивача свідчить про пересорт товарних позицій у підприємства-поставщика. За ланцюгами придбання встановлено, що ТОВ "Укравтотех №1" здійснив придбання товарів у підприємств в яких в більшості випадків відсутнє походження даного товару, відсутні відкриті банківські рахунки (лише рахунок у казначействі), відсутня зовнішньоекономічна діяльність, трудові ресурси та СГ майже не звітують до податкових органів. Щодо оскаржуваних рішень контролюючий орган зазначив, що у разі якщо платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 Критеріїв ризиковості платника податків, затверджених Державною фіскальною службою України №1962/99-99-29-01-01 від 21.03.2018 р., то такий платник виноситься на розгляд Комісії (зокрема, Комісії головних управлінь ДФС в області) в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення. За результатом розгляду інформації відповідного структурного підрозділу, отриманої в межах Алгоритму дій щодо віднесення позивача до відповідного переліку, як такого, що відповідає критеріям ризиковості, комісією було прийнято рішення про внесення підприємства до переліку платників податку, що відповідають критеріям ризиковості, оформлене протоколом №74 від 16.05.2018 р.

23 березня 2020 р. до суду надійшов від представника Державної фіскальної служби України відзив на адміністративний позов, в якому відповідач 2 заперечив проти задоволення заявлених ТОВ ПОЛЕКОРМ до суду позовних вимог. Позиція відповідач 2 аргументована тим, що зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних виписаних підприємством податкових накладних - задоволенню не підлягають, оскільки вчинення дій по реєстрації податкових накладних і розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних є дискреційними повноваженнями Державної податкової служби України, в які не допускається будь-яке втручання, оскільки є виключною компетенцією уповноваженого органу. Крім того, відповідач 2 зауважив, що скасування рішення про відмову у реєстрації складеної позивачем податкової накладної, прийнятого відповідною комісією, яку створено у контролюючому органі на регіональному рівні у Дніпропетровській області, є самостійною підставою для реєстрації відповідної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

24 березня 2020 р. до суду від представника ТОВ ПОЛЕКОРМ надійшли відповіді на відзиви на адміністративний позов, в яких позивач зазначив, що подані контролюючими органами відзиви є необґрунтованими та жодним чином не спростовують заявлених до суду позовних вимог. Позивач вважає посилання відповідача 1 на протокол №74 від 16.05.2018 р. недоцільними, оскільки такий протокол не додано до відзиву, тому його не можна вважати допустимим доказом по справі. Також представник позивача наголосив, що в отриманих ТОВ ПОЛЕКОРМ квитанціях всупереч вимогам Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №117 від 21.02.2018 р. відсутні дані щодо документів, які мали б бути надані позивачем та вважались достатніми для прийняття контролюючим органом рішення щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних поданих позивачем податкових накладних, що також не зазначено й в оскаржуваних рішеннях. При цьому, позивач зауважив, що в спірних рішеннях не зазначено, що не надання позивачем оборотно-сальдових відомостей по рахунках як підстави для відмови в реєстрації відповідних податкових накладних. Решту доводів відповідачів позивач вважає неприйнятними.

Згідно положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ТОВ ПОЛЕКОРМ (код ЄДРПОУ 41710107) зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 06.11.2017 р.

Згідно з відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань, видами економічної діяльності позивача є:

- торгівля іншими автотранспортними засобами (код КВЕД 45.19);

- діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами (код КВЕД 46.11);

- діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту (код КВЕД 46.19);

- оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (основний) (код КВЕД 46.21);

- оптова торгівля живими тваринами (код КВЕД 46.23);

- оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (код КВЕД 46.71);

- неспеціалізована оптова торгівля (код КВЕД 46.90).

01 серпня 2018 р. ТОВ ПОЛЕКОРМ (Покупець) з метою здійснення господарської діяльності посередників у торгівлі сировиною уклало з ТОВ Укравтотех №1 (Постачальник) договір поставки за №37 (далі - договір №37).

Згідно із п. 1.1. та п. 1.2 договору №37 - постачальник зобов`язується поставити в обумовлений термін, а покупець прийняти у власність і оплатити шрот соєвий та макуху соєву, шрот соняшниковий та макуху соняшникову, а також барду після спиртову суху. Найменування, кількість та ціна товару, зазначаються у накладних та/або в актах приймання-передачі, які є невід`ємною частиною даного Договору поставки.

У відповідності до п.4.2 та п. 4.4 договору №37, за домовленістю сторін постачання товару здійснюється транспортом Покупця або Продавця. Датою відвантаження товару вважається дата, зазначена у видаткових накладних.

Позивач зазначає, що товар, який він закуповував у ТОВ Укравтотех №1 надалі поставлявся Приватному підприємству Аграрна компанія 2004 .

03 серпня 2018 р. між ТОВ ПОЛЕКОРМ (Постачальник) та Приватним підприємством Аграрна компанія 2004 (Покупець) був укладений договір поставки за №030801 (далі - договір №030801).

У п. 1.1. договору вказано, що в порядку та на умовах, визначених цим договором, Постачальник, зобов`язується передавати у власність (поставляти), а Покупець приймати і оплачувати товар.

Відповідно до п.п. 3.2., 3.3., 3.4 договору №030801, постачання товару здійснюється Постачальником шляхом залучення третіх осіб, а саме підприємств перевізників. Доказом передачі партії товару у власність покупця є оформлені належним чином відвантажувальні документи. Датою фактичного постачання товару є дата оформлення видаткової накладної.

На виконання умов вищевказаних договорів ТОВ ПОЛЕКОРМ було придбано у ТОВ Укравтотех №1 згідно видаткової накладної №223 від 16.10.2018 р. барду післяспиртову суху в кількості 21,91 т на суму 114 315, 52 грн. Якість товару підтверджується посвідченням якості №16/10 від 16.10.2018 р., виданим ТОВ Укравтотех №1 .

Товар оплачено позивачем повністю згідно рахунку на оплату №223 від 16.10.2018 р. на суму 114 315, 52 грн., що підтверджується платіжним дорученням №361 від 26.10.2018 р. на суму 114 315, 52 грн.

На виконання умов договору №030801 ТОВ ПОЛЕКОРМ відвантажило на адресу Приватного підприємства Аграрна компанія 2004 21,91 т барди післяспиртової сухої, що підтверджується видатковою накладною №149 від 16.10.2018 р. на суму 128 173, 50 грн.

Оплата за товар була здійснена Приватним підприємством Аграрна компанія 2004 24.10.2018 р. на суму 128 700, 00 грн. згідно рахунку на оплату №171 від 16.10.2018 р., що підтверджується платіжним дорученням №1095 від 24.10.2018 р.

Транспортування товару здійснювалось перевізником - ТОВ Експрес Тайм на підставі договору транспортної експедиції за №28/12 від 28.12.2017 р., укладеного з ТОВ ПОЛЕКОРМ , та підтверджується: заявкою №16/10 від 16.10.2018 р., актом здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) №1021/10 від 16.10.2018 р., товарно-транспортною накладною №Р149 від 16.10.2018р. та товарно-транспортною накладною №201 від 16.10.2018 р.

Оплата за послугу перевезення була проведена позивачем в повному обсязі за рахунком-фактурою №1021/102 від 16.10.2018 р. на суму 13 200,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №333 від 17.10.2018 р.

Позивач пояснив, що оформлення двох товарно-транспортних накладних зумовлено з тим, що ТОВ ПОЛЕКОРМ не є виробником товару, який поставлявся Приватному підприємству Аграрна компанія 2004 , у зв`язку з цим виникла необхідність оформлення примірника між Продавцем (ТОВ Укравтотех №1 ) та Посередником (ТОВ ПОЛЕКОРМ ) з відображенням первинної вартості придбання, а також примірника між Посередником (ТОВ ПОЛЕКОРМ ) та кінцевим покупцем (ПП Аграрна компанія 2004 ) з відображенням вартості реалізації.

Позивач зауважив, що у даних правовідносинах ТОВ ПОЛЕКОРМ виступило в якості посередника та не перевозило товар на свій склад товар, а забезпечило завантаження барди післяспиртової сухої до транспортного засобу перевізника ТОВ Експрес Тайм для доставки на склад покупця - ПП Аграрна компанія 2004 .

На виконання вимог ст. 201 Податкового кодексу України ТОВ ПОЛЕКОРМ було складено на користь ПП Аграрна компанія 2004 податкову накладну №27 від 16.10.2018 р. на суму 128 173, 50 грн. та здійснено дії щодо реєстрації даної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).

Позивачем було отримано квитанцію про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, згідно якої 14 листопада 2018 р. прийнято до реєстрації в ЄРПН податкову накладну №27 від 16.10.2018 р. на суму 128 173, 50 грн., виписану за результатами співпраці з ПП Аграрна компанія 2004 , однак реєстрація зазначеної податкової накладної зупинена з підстав відповідності податкової накладної №27 від 16.10.2018 р. вимогам п.п. 1.6 п. 1 Критерії ризиковості платника податку .

Також в отриманій позивачем квитанції контролюючим органом запропоновано платнику надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

08 лютого 2019 р. ТОВ ПОЛЕКОРМ відправлено через Єдине вікно подання електронних документів ДФС України повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено на підтвердження реальності здійснення операцій по податковій накладній №27 від 16.10.2018 р., з додатками на 19 аркушах, які згідно квитанції №1 доставлено до Державної фіскальної служби України.

Відповідно до квитанції №2 зазначено повідомлення прийнято до ГУ ДФС у Дніпропетровській області, Лівобережне управління, Дніпровська ДПІ (Дніпровський район) 08.02.2019 р. до розгляду.

Надалі позивачем було отримано рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в єдиному реєстрі податкових накладних за №1074686/41710107 від 12.02.2019 р., в якому зазначено про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН з причин ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання, транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки - фактури/інвойси, акти приймання - передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити).

Також ТОВ ПОЛЕКОРМ було придбано у ТОВ Укравтотех №1 згідно видаткової накладної №71 від 03.01.2019 р. барду післяспиртову суху в кількості 22 т на суму 108 966, 00 грн. Якість товару підтверджується посвідченням якості від 03.01.2019 р., виданим ТОВ Укравтотех №1 .

Товар оплачено позивачем у повному обсязі згідно рахунку на оплату №71 від 03.01.2019 р. на суму 108 966, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №437 від 28.01.2019 р. на суму 108 966, 00 грн.

На виконання умов договору №030801 позивачем відвантажило на адресу підприємства ПП Аграрна компанія 2004 22 т барди післяспиртової сухої, що підтверджується видатковою накладною №1 від 03.01.2019 р. на суму 121 000, 18 грн.

Оплата за товар була здійснена ПП Аграрна компанія 2004 28.01.2019р. на суму 121 000, 18 грн. згідно рахунку на оплату №1 від 03.01.2019 р., що підтверджується платіжним дорученням №204 від 28.01.2019 р.

Транспортування товару здійснювалось перевізником ТОВ Експрес Тайм на підставі договору транспортної експедиції за №28/12 від 28.12.2017р., укладеного з ТОВ ПОЛЕКОРМ , та підтверджується: актом здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) №1021/10 від 03.01.2019 р., товарно-транспортною накладною № Р1 від 03.01.2019 р. та товарно-транспортною накладною №3 від 03.01.2019 р.

Позивач пояснив, що оформлення двох товарно-транспортних накладних зумовлено з тим, що ТОВ ПОЛЕКОРМ не є виробником товару, який поставлявся Приватному підприємству Аграрна компанія 2004 , у зв`язку з цим виникла необхідність оформлення примірника між Продавцем (ТОВ Укравтотех №1 ) та Посередником (ТОВ ПОЛЕКОРМ ) з відображенням первинної вартості придбання, а також примірника між Посередником (ТОВ ПОЛЕКОРМ ) та кінцевим покупцем (ПП Аграрна компанія 2004 ) з відображенням вартості реалізації.

Позивач зауважив, що у даних правовідносинах ТОВ ПОЛЕКОРМ виступило в якості посередника та не перевозило товар на свій склад товар, а забезпечило завантаження барди післяспиртової сухої до транспортного засобу перевізника ТОВ Експрес Тайм для доставки на склад покупця - ПП Аграрна компанія 2004 .

На виконання вимог ст. 201 Податкового кодексу України ТОВ ПОЛЕКОРМ було складено на користь ПП Аграрна компанія 2004 податкову накладну №1 від 03.01.2019 р. на суму 121 000, 18 грн. та здійснено дії щодо реєстрації даної податкової накладної в ЄРІІН.

Позивачем отримав квитанцію про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, згідно якої 29 січня 2019 р. прийнято до реєстрації в ЄРПН податкову накладну №1 від 03.01.2019 р. на суму 121 000, 18 грн., виписану за результатами співпраці з ПП Аграрна компанія 2004 , однак реєстрація зазначеної податкової накладної зупинена з підстав відповідності податкової накладної вимогам п.п. 1.6 п. 1 Критерії ризиковості платника податку .

Також в отриманій позивачем квитанції контролюючим органом запропоновано платнику надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

06 березня 2019 р. позивачем направлено через Єдине вікно подання електронних документів ДФС України повідомлення про подання пояснень та копій первинних документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено на підтвердження реальності здійснення операцій по податковій накладній №1 від 03.01.2019 р. з додатками на 17 аркушах, які згідно квитанції №1 доставлено до Державної фіскальної служби України.

Відповідно до квитанції № 2 зазначено повідомлення прийнято до ГУ ДФС у Дніпропетровській області, Лівобережне управління, Дніпровська ДПІ (Дніпровський район) 06.03.2019 р. до розгляду.

Надалі позивачем було отримано рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в єдиному реєстрі податкових накладних за №1099219/41710107 від 11.03.2019 р., в якому зазначено про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН з причин ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання, транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки - фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити).

Окрім того, ТОВ ПОЛЕКОРМ було придбано у ТОВ Укравтотех №1 згідно видаткової накладної №84 від 17.01.2019 р. барду післяспиртову суху в кількості 18,64 т на суму 98 232, 88 грн. Якість товару підтверджується посвідченням якості від 17.01.2019 р., виданим ТОВ Укравтотех №1 .

Товар оплачено позивачем згідно рахунку на оплату №84 від 17.01.2019 р. на суму 98 232, 88 грн., що підтверджується платіжним дорученням №438 від 28.01.2019 р. на суму 98 232, 88 грн.

На виконання умов договору №030801 ТОВ ПОЛЕКОРМ відвантажило на адресу підприємства ПП Аграрна компанія 2004 18,64 т барди післяспиртової сухої, що підтверджується видатковою накладною №2 від 17.01.2019 р. на суму 109 044,00 грн.

Оплата за товар була здійснена ПП Аграрна компанія 2004 24.10.2018 р. на суму 109 044, 00 грн. згідно рахунку на оплату №2 від 17.01.2019р., що підтверджується платіжним дорученням №205 від 28.01.2019 р.

Транспортування товару здійснювалось перевізником ТОВ Експрес Тайм на підставі договору транспортної експедиції за №28/12 від 28.12.2017 р., укладеного з ТОВ ПОЛЕКОРМ , та підтверджується: заявкою №17/01 від 17.01.2019 р., актом здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) №46/01 від 17.01.2019 р., товарно-транспортною накладною №Р2 від 17.01.2019р. та товарно-транспортною накладною №84 від 17.01.2019 р.

Оплата за послугу перевезення була проведена ТОВ ПОЛЕКОРМ в повному обсязі за рахунком-фактурою № 46/01 від 17.01.2019 р. на суму 10 289, 28 грн., що підтверджується платіжним дорученням №436 від 18.01.2019 р.

Позивач пояснив, що оформлення двох товарно-транспортних накладних зумовлено з тим, що ТОВ ПОЛЕКОРМ не є виробником товару, який поставлявся Приватному підприємству Аграрна компанія 2004 , у зв`язку з цим виникла необхідність оформлення примірника між Продавцем (ТОВ Укравтотех №1 ) та Посередником (ТОВ ПОЛЕКОРМ ) з відображенням первинної вартості придбання, а також примірника між Посередником (ТОВ ПОЛЕКОРМ ) та кінцевим покупцем (ПП Аграрна компанія 2004 ) з відображенням вартості реалізації.

Позивач зауважив, що у даних правовідносинах ТОВ ПОЛЕКОРМ виступило в якості посередника та не перевозило товар на свій склад товар, а забезпечило завантаження барди післяспиртової сухої до транспортного засобу перевізника ТОВ Експрес Тайм для доставки на склад покупця - ПП Аграрна компанія 2004 .

На виконання вимог ст. 201 Податкового кодексу України ТОВ ПОЛЕКОРМ було складено на користь ПП Аграрна компанія 2004 податкову накладну №2 від 17.01.2019 р. на суму 109 044, 00 грн. та здійснено дії щодо реєстрації даної податкової накладної в ЄРПН.

Позивачем отримано квитанцію про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, згідно якої 07 лютого 2019 р. прийнято до реєстрації в ЄРПН податкову накладну №2 від 17.01.2019р. на суму 109 044, 00 грн., виписану за результатами співпраці з ПП Аграрна компанія 2004 , однак реєстрація зазначеної податкової накладної зупинена, з підстав відповідності податкової накладної вимогам п.п. 1.6 п. 1 Критерії ризиковості платника податку .

Також, контролюючим органом запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

06 березня 2019 р. позивачем направлено через Єдине вікно подання електронних документів ДФС України повідомлення про подання пояснень та копій первинних документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено на підтвердження реальності здійснення операцій по податковій накладній №2 від 17.01.2019р. з додатками на 19 аркушах, які згідно квитанції №1 доставлено до Державної фіскальної служби України.

Відповідно до квитанції №2 зазначено повідомлення прийнято до ГУ ДФС у Дніпропетровській області, Лівобережне управління, Дніпровська ДПІ (Дніпровський район) 06.03.2019 р. до розгляду.

Надалі позивачем було отримано рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в єдиному реєстрі податкових накладних за №1099220/41710107 від 11.03.2019 р., в якому зазначено про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН з причин ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання, транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки - фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити).

Не погодившись із вищезазначеними рішеннями комісій при Головному управлінні ДФС у Дніпропетровській області, ТОВ ПОЛЕКОРМ звернулось до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків та зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно із п.п. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, єдиний реєстр податкових накладних (далі - ЄРПН) - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Відповідно до положень статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний: стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України, вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з підпунктами а , б пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту187.1статті187 Податкового кодексу України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню;

б) дата відвантаження товарів;

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п.188.1ст.188 Податкового кодексу України).

Згідно із приписами п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України - на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.7 статті201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

За таких обставин, реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є обов`язком постачальника товарів чи послуг.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3 статті 74 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" №1246 від 29.12.2010 р. (далі - Порядок №1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пунктів 13, 14, 15 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Зазначеним нормам порядку №1246 кореспондують приписи п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, згідно з якими реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Слід зазначити, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №117 від 21 лютого 2018р. (далі Порядок №117), підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

-ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

-ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

-надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

За положеннями пункту 5 Порядку №117 - податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Як встановлено пунктом 6 Порядку №117, у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна /розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку № 117).

Листом Державної фіскальної служби України від 21.03.2018 р. № 959/99-99-07-18 визначені Критерії ризиковості платника податку та Критерії ризиковості здійснення операцій.

Листом в.о. голови Державної фіскальної служби України О. Власовим від 05.11.2018 р. № 4065/99-99-07-05-04-18 затверджені Критерії ризиковості платника податку та Критерії ризиковості здійснення операцій.

Критерії, визначені у листі від 05.11.2018 р. № 4065/99-99-07-05-04-18, тотожні Критеріям, які визначені у листі від 21.03.2018 р. № 959/99-99-07-18.

У Листі Державної фіскальної служби України від 21 березня 2018 року №959/99-99-07-18 та №4065/99-99-07-05-04 від 05.11.2018 р. Критерії ризиковості платника податку , зокрема, зазначено: 1.Платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: 1.6. комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту16.1.3пункту16.1статті16та абзацу першого пункту49.2і пункту49.18статті49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту16.1.3пункту16.1статті16та пункту46.2статті46 Податкового кодексу України(далі Кодекс); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 1.6 цих Критеріїв. Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1-1.5 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків вноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення. Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1-1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації. У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС. .

При цьому, лист Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21.03.2018 р., яким визначено критерії ризиків, достатні для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, не є нормативно-правовим актом, оскільки не зареєстрований у Міністерстві юстиції України у відповідності до вимог статті 117 Конституції України та Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №731 від 28 грудня 1992 р.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

Аналогічна правова позиція з цього питання висловлена Верховним Судом в постанові від 02.04.2019 р. у справі №822/1878/18.

Таким чином, негативні наслідки для платника податків у розглянутій справі настали у зв`язку із застосуванням відповідачем Критеріїв ризиковості платника податку, які не відносяться до нормативних актів та не може встановлювати нові правила поведінки для платника податку або обмежувати існуючі.

Верховний Суд у постанові від 02.04.2019 р. у справі №822/1878/18 (адміністративне провадження №К/9901/4668/19) зазначив, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

Таким чином, посилання контролюючого органу на правомірність зупинення реєстрації на підставі Критеріїв, визначених листом, є протиправними.

Підставою для відмови у реєстрації податкової накладної визначено ненадання платником податку копій документів.

Форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної розрахунку коригування Єдиному реєстрі податкових накладних передбачає у разі прийняття відмови з підстав ненадання платником податку копій документів підкреслення яких саме документів не було надано.

Також, у пунктах 18-21 Порядку №117, передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м.Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства» .

Згідно з пунктом 2 Порядку роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №566 від 13 червня 2017р., зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 16 червня 2017р. за №752/30620 (далі - Порядок №566), комісія є постійно діючим колегіальним органом при ДФС, що діє в межах повноважень, визначених пунктом 201.16 статті 201 розділу V Податкового кодексу України та постановою Кабінету Міністрів України Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації за №190 від 29 березня 2017 р.

Як зазначено у пункті 18 Порядку №566, Комісія може перевірити подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отриманні з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, в тому числі електронні, одержані від інших платників податків, засобів масової інформації тощо).

Водночас, відповідачами не надано до суду доказів додержання вимог пункту 21 Порядку №566, пункту 18 Порядку №117, результатів проведених звірок/перевірок інформаційних джерел та наданих позивачем документів.

Крім того, контролюючим органом не висувалась вимога щодо надання позивачем конкретних документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.

В той час як фактичні обставини справи свідчать, у відповідачів були наявні документи, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.

В тому числі, як зазначено представником позивача та не спростовано відповідачам за договором поставки №030801 позивачем здійснювалось постачання товару, який попередньо був придбаний у ТОВ Укравтотех №1 , відповідно до договору №37.

При цьому, за результатами поставки товару ТОВ Укравтотех №1 було складено та подано на реєстрацію відповідні податкові накладні, які були зареєстровані в ЄРПН.

Таким чином висновок в оскаржуваних рішеннях про відмову в реєстрації складених ТОВ ПОЛЕКОРМ податкових накладних не підтверджено належним чином під час розгляду даної справи, оскільки за ланцюгом постачання податкову накладну, складену виробником продукції було зареєстровано у встановленому законом порядку.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Однак відповідачами не наведено жодних обставин та не надано суду доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій позивача та ПП Аграрна компанія 2004 цілям та завданням статутної діяльності позивача та його контрагента, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про не пов`язаність операцій з господарською діяльністю учасників зазначених операцій, фіктивність вчинених операції, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії учасників операцій були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Крім того, відповідачами не надано будь-яких належних та допустимих доказів, не доведено наявності обставин та підстав, які б свідчили про юридичну дефектність первинних документів за спірними операціями.

При цьому, позивачем на виконання п. 14 Порядку №117 були надані до Державної фіскальної служби пояснення та запитувані первинні документи, що засвідчують факт реального виконання позивачем та його контрагентом господарських зобов`язань.

Зауважень до документів, їх розміру, формату або інших зауважень, які пояснювали неможливість оброблення документів Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області не зазначено.

При цьому, форма рішення про відмову в реєстрації податкової накладної передбачає, що в разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано повинні бути конкретно вказані.

Однак, в порушення наведених вимог законодавства, оскаржені рішення містять лише загальне твердження "ненадання платником копій документів", проте не вказано, які саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Надаючи оцінку оскаржуваним рішенням про відмову в реєстрації податкових накладних суд зазначає, що рішення є необґрунтованими, з останніх не вбачається дійсних та об`єктивних підстав для відмови у реєстрації податкових накладних, що підтверджували б відсутність у платника податків права на відображення у податковому обліку з ПДВ заявленої операції, а, отже, й підтверджували б правомірність відмови в такій реєстрації.

Наявність таких обставин судом з матеріалів справи не встановлено.

Отже, з урахуванням вищевикладених обставин, враховуючи висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 23.10.2018 р. у справі №822/1817/18 та від 02.04.2019 р. у справі №822/1878/18, суд дійшов висновку, що Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області рішення прийняті необґрунтовано, а, отже, відповідачем 1 не доведено правомірність оскаржуваних рішень, у зв`язку з чим у суду наявні підстави для визнання спірних рішень Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації протиправними та їх скасування.

Стосовно позовної вимоги про зобов`язання Державної фіскальної України зареєструвати виписані позивачем податкові накладні, суд зазначає наступне.

Реалізація суб`єктами публічної адміністрації своїх повноважень, які є законодавчо визначеними, що випливає з положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, здійснюється в межах відповідної законної дискреції.

В свою чергу, під дискреційними повноваженнями слід розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах закону. Зокрема, дискреційні повноваження полягають у тому, що суб`єкт владних повноважень може обирати у конкретній ситуації альтернативне рішення, яке є законним.

Дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов`язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення.

Відповідно до Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятих Комітетом Міністрів Ради Європи 11.03.1980 р. на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.

Водночас, адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції.

При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб`єкта владних повноважень.

Так, у відповідності до абзацу 3 пункту 10.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України Про судове рішення в адміністративній справі №7 від 20 травня 2013 р., суд може ухвалити постанову про зобов`язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб`єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду.

Отже, адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень суб`єкта владних повноважень, виконуючи цілі, встановлені адміністративним судочинством щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення) передбаченим ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається і не може втручатися в дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень за межами перевірки за названими критеріями.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України- кожна особа має право звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

За приписами статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що у разі задоволення позову, суд може прийняти рішення про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії.

З системного аналізу вищевказаних положень Кодексу адміністративного судочинства України слідує, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов`язувати суб`єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

Окрім того, суд звертає увагу на приписи пункту 28 Порядку №117, податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема:

-прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі;

-набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010 р., якими, зокрема, передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день:

1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду).

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, нормами Податкового кодексу України, Порядку №1246, Порядку №117 чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідних податкових накладних та зазначення дат їх реєстрації.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що постановою Верховного Суду України №21-1465а15 від 16 вересня 2015 р. встановлено, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Суд також враховує, що чинним законодавством покладено на Комісію обов`язок щодо прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Тобто, фіскальному органу надано право вільно обирати одне з двох рішень, яке на його думку є законодавчо обґрунтованим та правильним. А отже, свобода розсуду фіскального органу, у разі встановлення судом протиправності відмови у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, звужується до єдиного юридично допустимого рішення, в даному випадку рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Також, слід зазначити, що за приписами ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Європейський Суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 р. (остаточне) по справі Чуйкіна проти України констатував: 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд, в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів ( див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. The United Kingdom),п.п.28-36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє всіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені. (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п.45, від 10.07.2003, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п.25, ECHR 2002-II)".

Таким чином, ефективним способом захисту порушеного права позивача буде саме зобов`язання Державної фіскальної служби України зареєструвати податкову накладку.

З огляду на викладене, оскільки належним та ефективним способом захисту порушених прав є саме обов`язок зареєструвати податкові накладні, суд зобов`язує Державну фіскальну службу України зареєструвати в ЄРПН складені ТОВ ПОЛЕКОРМ податкові накладні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому, абз. 2 ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а позовні вимоги ТОВ ПОЛЕКОРМ такими, що підлягають задоволенню, оскільки відповідачами не доведено належними та допустимими доказами правомірність прийняття рішень.

Вирішуючи питання про розподіл між сторонами судових витрат в порядку статей 143 та 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.

Згідно із приписами ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду позивачем понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду на загальну суму 6306, 00 грн., що документально підтверджується наявною у матеріалах справи квитанцією №12895А1С78 від 11.02.2020 р. на загальну суму 6306, 00 грн.

Інші докази документально підтверджених судових витрат, понесених позивачем у матеріалах справи відсутні.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на те, що позовну заяву задоволено, сума сплаченого позивачем судового збору за подачу позову до суду в сумі 6306, 00 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів - суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинтсва України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ПОЛЕКОРМ (52042, Дніпропетровська область, Дніпровський район, село Любимівка, вул. Садова, буд. 2; код ЄДРПОУ 41710107) до Головного правління ДФС у Дніпропетровській області (49005, м.Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а; код ЄДРПОУ 39394856), Державної фіскальної служби України (04053, м.Київ, пл. Львівська, 8; код ЄДРПОУ 39292197) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №1074686/41710107 від 12.02.2019 р. про відмову у реєстрації податкової накладної №27 від 16.10.2018 р., що виписана Товариством з обмеженою відповідальністю ПОЛЕКОРМ на користь Приватного підприємства Аграрна компанія 2004 .

Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №27 від 16.10.2018 р., що виписана Товариством з обмеженою відповідальністю ПОЛЕКОРМ на користь Приватного підприємств Аграрна компанія 2004 , в порядку встановленому чинним законодавством.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №1099219/41710107 від 11.03.2019 р. про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 03.01.2019 р., що виписана Товариством з обмеженою відповідальністю ПОЛЕКОРМ на користь Приватного підприємства Аграрна компанія 2004 .

Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 03.01.2019 р., що виписана Товариством з обмеженою відповідальністю ПОЛЕКОРМ на користь Приватного підприємства Аграрна компанія 2004 , в порядку встановленому чинним законодавством.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №1099220/41710107 від 11.03.2019 р. про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 17.01.2019 р., що виписана Товариством з обмеженою відповідальністю ПОЛЕКОРМ на користь Приватного підприємства Аграрна компанія 2004 .

Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 17.01.2019 р., що виписана Товариством з обмеженою відповідальністю ПОЛЕКОРМ на користь Приватного підприємства Аграрна компанія 2004 , в порядку встановленому чинним законодавством.

Стягнути з Головного управління ДФС України у Дніпропетровській області (49005, м.Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а; код ЄДРПОУ 39394856) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ПОЛЕКОРМ (52042, Дніпропетровська область, Дніпровський район, село Любимівка, вул. Садова, буд. 2; код ЄДРПОУ 41710107) сплачений судовий збір у розмірі 3153,00 гривень (три тисячі сто п`ятдесят три гривні).

Стягнути з Державної фіскальної служби України (04053, м.Київ, пл. Львівська, 8; код ЄДРПОУ 39292197) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ПОЛЕКОРМ (52042, Дніпропетровська область, Дніпровський район, село Любимівка, вул. Садова, буд. 2; код ЄДРПОУ 41710107) сплачений судовий збір у розмірі 3153,00 гривень (три тисячі сто п`ятдесят три гривні).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Роз`яснити, що відповідно до п. 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк апеляційного оскарження, передбачений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, продовжується на строк дії такого карантину.

Суддя Н.В. Боженко