Рішення

від 08.05.2020 по справі 826/1603/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 травня 2020 року місто Київ № 826/1603/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Літвінової А.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомДочірнього підприємства "ІЛЕБОРЕЙТ"/ "ELABORATE" доГоловного управління Державної податкової служби у міста Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірнє підприємство "Провід" "Provid" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 25.10.2016 № 0020631406 та № 0020641406.

Слід зазначити, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, найменування позивача змінено з Дочірнього підприємства "Провід" "Provid" (код ЄДРПОУ 22951724) на Дочірнє підприємство "ІЛЕБОРЕЙТ"/ "ELABORATE" (код ЄДРПОУ 22951724).

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що оскаржувані рішення є незаконними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки прийняті всупереч нормам законодавства. При цьому, позивач наголосив, що з боку покупця не надійшла сплата за товар у повному обсязі, а лише авансовий платіж.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києві від 28.01.2017 відкрито провадження у справі.

Відповідач проти позову заперечував з підстав викладених в письмових запереченнях.

У судовому засіданні 04.12.2017 суд на підставі частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Разом з тим, 15.12.2017 набрав чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03.10.2017 №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, виклавши його в новій редакції.

Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Як слідує з акту перевірки, в період з 26.09.2016 по 30.09.2016 Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку Дочірнього підприємства Провід Provid (код ЄДРПОУ 22951724) з питань дотримання вимог валютного законодавства України при розрахунках за зовнішньоекономічним договором від 01.09.2014 № 1-09-2014 з СТОВ Ювелірний завод Зорка (Республіка Білорусь) згідно листа ПАТ КІБ Креді Агріколь від 08.06.2016 № 12312/439.

За результатами проведення перевірки складено Акт № 921/26-15-14-06-03/22951724 від 07.10.2016, в якому визначені порушення позивачем:

статті 1 Закону України від 23.09.1994 № 185/94 - ВР Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті зі змінами та доповненнями, а саме ненадходження на рахунок Дочірнього підприємства Провід Provid виручки в сумі 34098,00 доларів С1.11А (еквівалент 883543,25 грн.) за договором від 01.09.2014 № 1-09-2014 з СТОВ Ювелірний завод Зорка (Республіка Білорусь);

пункту 1 статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 № 15-93 Про систему валютного регулювання та валютного контролю зі змінами та доповненнями, а саме порушення строків декларування валютних цінностей та іншого майна, яке перебуває за межами України, станом на 01.04.2015, 01.07.2015, 01.10.2015, 01.01.2016, 01.04.2016, 01.07.2016.

В подальшому, 25.10.2016 на підставі висновків акту перевірки, контролюючим органом прийнято спірні податкові повідомлення - рішення:

№ 0020631406 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення терміну розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності за платежем пеня за порушення терміну розрахунків у сфері ЗЕД (код платежу 21081000) на суму 144 718, 48 грн.;

№ 0020641406 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності за платежем неподаткова штрафна санкція (код платежу 21081000) на суму 1 020, 00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач оскаржував в адміністративному порядку вказані податкові повідомлення - рішення, однак рішенням Державної фіскальної служби України від 28.12.2016 за вих. № 28276/6/99-99-11-01-02-25 про результати розгляду скарги податкові повідомлення - рішення залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення.

Не погоджуючись із висновками контролюючого органу, що зазначені в акті перевірки, а також прийнятими на підставі них податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Правове регулювання розрахунків в іноземній валюті станом на час виникнення спірних правовідносин здійснювалось відповідно до Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті від 23.09.1994 №185/94-ВР (далі - Закон №185/94-ВР, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно зі статтею 1 Закону №185/94-ВР виручка резидентів у іноземній валюті від експорту продукції підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації такої продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, транспортних послуг - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання транспортних послуг. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Виручка резидента за експортним зовнішньоекономічним договором (контрактом) вважається перерахованою на його банківський рахунок за заявою резидента, якщо належна сума врегульована Експортно-кредитним агентством.

Частиною першою статті 2 цього Закону визначено, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону №185/94-ВР порушення резидентами, крім суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Водночас, частинами третьою та п`ятою статті 4 вказаного Закону обумовлено, що у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Таким чином, зі змісту статті 4 Закону №185/94-ВР вбачається, що строки передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується виключно у випадках звернення резидента до суду, Міжнародного комерційного арбітражного суду чи Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України.

Контролюючим органом встановлено порушення позивачем вимог статті 1 Закону №185/94-ВР, а саме ненадходження валютних коштів за договором від 01.09.2014 № 1-09-2014 з СТОВ "Ювелірний завод "Зорка" (Республіка Білорусь).

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців одним із основних видів діяльності позивача є Рекламні агентства .

Клас Рекламні агентства включає забезпечення повного набору рекламних послуг, в тому числі створення стратегій рекламних кампаній, переробку, адаптацію рекламних, інформаційних та інших матеріалів, надання послуг з розміщення рекламних матеріалів на різних видах рекламних носіїв засобами зовнішньої, внутрішньої реклами, реклами на телебаченні, радіо, мережі Інтернет, іншими засобами та каналами зв`язку, створення об`єктів авторського та суміжного права тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.09.2014 між СТОВ Ювелірний завод Зорка (замовник) та ДП Провід Provid (виконавець) був укладений зовнішньоекономічний договір № 1-09-2014.

На виконання умов вказаного Договору Сторонами були підписані Додатки на загальну суму 83 369,00 доларів США:

від 01.09.2014 № 1/1;

від 01.10.2014 №1;

від 01.10.2014 № 2;

від 01.10.2014 №3;

від 01.10.2014 №4;

від 01.10.14 № 5;

від 01.12.2014 № 8;

від 01.12.2014 № 9;

від 01.12.2014 № 10.

Як зазначає позивач, та підтверджується наданими до справи доказами, свої зобов`язання за вказаними Договором та Додатками до нього позивач виконав в повному обсязі, на підтвердження чого надав суду підписані між позивачем та його контрагентом акти приймання - передачі наданих послуг № 161 від 19.12.2014, № 162 від 19.12.2014, № 163 від 19.12.2014, № 164 від 19.12.2014, № 167 від 31.12.2014, № 3 від 05.06.2015, № 4 від 05.06.2015, № 5 від 05.06.2015, № 6 від 05.06.2015.

Відповідно до пункту 3.2 Договору оплата послуг здійснюється Контрагентом в строки, зазначені в Додатках до нього.

Як стверджує позивач, СТОВ Ювелірний завод Зорка належним чином оплатив вартість наданих послуг частково, а саме в розмірі 23 216,90 доларів США (двадцять три тисячі двісті шістнадцять доларів США 90 центів).

В подальшому, у зв`язку з прострочкою здійснення оплати з боку контрагента СТОВ Ювелірний завод Зорка звернувся до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України із позовною заявою про стягнення заборгованості за надані послуги у розмірі 60 152,10 доларів США та пені.

Постановою Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 31.07.2015 відкрито провадження по справі за позовом ДП "ПРОВІД" "PROVID" до СТОВ Ювелірний завод Зорка про стягнення заборгованості та пені.

Як зазначає позивач, 20.08.2015 СТОВ Ювелірний завод Зорка частково погасило суму основної заборгованості за Договором у розмірі 7 957,00 (сім тисяч дев`ятсот п`ятдесят сім) доларів США.

В подальшому, 18.01.2016 Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті України прийнято рішення по зазначеній судовій справі, яким вирішено стягнути з СТОВ Ювелірний завод Зорка на користь ДП Провід Provid 52 195,10 доларів США вартості наданих послуг (60 152,10 доларів США - 7 957,00 доларів США), пені в розмірі 15 885,40 доларів США за порушення строків оплати та 3 868,71 доларів відшкодування витрат по оплаті арбітражного збору, а всього 71 949,21 доларів США.

За посиланням позивача, станом на 30.09.2016 року загальна сума сплачених за Договором коштів складає 34098,00 доларів США.

Відповідно до частини першої статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

На підставі статті 238 Господарського України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами. Одним із видів таких санкцій є адміністративно-господарський штраф (частина перша статті 239 Господарського кодексу України).

Поняття адміністративно-господарського штрафу та загальні підстави його застосування визначені у статті 241 Господарського кодексу України, відповідно до якої адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб`єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Перелік порушень, за які з суб`єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.

Відповідно до статті 1 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" зі змінами та доповненнями (далі - Закон Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті ), виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Відповідно до частини четвертої статті 1 Закону "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Згідно з пункту І Постанови Правління Національного банку України від 01.12.2014 № 758 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України" зі змінами та доповненнями, від 03.06.2015 № 354 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України" зі змінами та доповненнями, розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Відповідно до статті 4 Закону "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" порушення резидентами, крім суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Заперечуючи правомірність оскаржуваного податкового повідомлення - рішення №0020631406 від 25.10.2016 позивач вказує на порушення відповідачем визначеного законом строку для застосування адміністративно-господарських санкцій згідно статті 250 Господарського кодексу України.

З цього приводу суд вважає за необхідне наступне.

Виходячи із змісту частини 1 статті 238 Господарського кодексу України санкції, передбачені за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, є адміністративно-господарськими санкціями.

Пеня, стягнення якої передбачено статтею 4 Закону № 185/94-ВР за порушення резидентом термінів, визначених у статті 1 та статті 2 цього Закону, належать до адміністративно-господарських санкцій (статтями 239, 241 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 250 Господарського кодексу України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб`єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб`єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до частини першої статті 250 Господарського кодексу України, дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби та митні органи.

При цьому, частина друга статті 250 Господарського кодексу України вступила в законну силу з 01.01.2011 року згідно з доповненнями, внесеними Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Податкового кодексу України № 2756-VI від 02.12.2010.

Тобто, договір від 01.09.2014 №1-09-2014 був укладений вже під час дії Податкового кодексу України та змін до Господарського кодексу України.

Перевищення строків розрахунків понад 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу також відбулось під час дії Податкового кодексу України та після внесення змін до Господарського кодексу України.

Отже, відповідач правомірно застосував до позивача штрафні (фінансові) санкції за порушення термінів визначених Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті.

В свою чергу, суд зазначає, що постанови Верховного суду України, на які посилався суд першої інстанції при прийнятті рішення, а саме: від 04.07.2011 (справа № 21-163а11), 10.07.2012 року (справа № 21-147а12), 27.05.2014 (справа № 21-126а14), були прийняті щодо спірних відносин за зовнішньоекономічними контрактами, які мали місце до 01.01.2011, тобто до внесення змін до Господарського кодексу України та набрання чинності Податковим кодексом України, а тому наведені в них правові позиції є відмінними від тих, що становлять предмет доказування у даній справі, та не можуть бути застосовані при її вирішенні.

Відтак, податковим органом правомірно нараховано позивачу пеню за порушення строків розрахунків за договором від 01.09.2014 № 1-09-2014 з СТОВ "Ювелірний завод "Зорка" (Республіка Білорусь" до 31.07.2015, тобто до дати відкриття провадження Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті України по справі за позовом ДП "ПРОВІД" "PROVID" до СТОВ Ювелірний завод Зорка про стягнення заборгованості та пені.

Таким чином, суд дійшов висновку, що нарахування пені за прострочення одержання виручки в іноземній валюті відповідно до податкового повідомлення - рішення № 0020631406 в розмірі 6171,00 доларів США (по курсу 23, 451383 еквівалент 144718, 48 гривень) є правомірним, а відтак у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Щодо податкового повідомлення - рішення від 25.10.2016 № 0020641406, яким позивачу нараховано штраф у розмірі 1 020, 00 грн. за порушення строків декларування валютних цінностей та іншого майна, яке перебуває за межами України, суд зазначає наступне.

Пунктом 2 статті 16 Декрету Кабінету Міністрів України Про систему валютного регулювання і валютного контролю визначені фінансові санкції, які застосовуються до резидентів, нерезидентів, винних у порушенні правил валютного регулювання і валютного контролю.

Відповідно до пункту 2 статті 16 Декрету Кабінету Міністрів України Про систему валютного регулювання і валютного контролю від 19.02.1993 №15-93, за невиконання резидентами вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна застосовується штраф, що встановлюється Національним банком України.

Згідно підпункту 2.3 пункту 2 Порядку застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 04.10.1999 № 542, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.10.1999 за № 712/4005, невиконання резидентами вимог щодо порядку та термінів декларування валютних цінностей та іншого майна тягне за собою штраф у сумі, що встановлюється Національним банком України.

Відповідно до підпункту 2.7 пункту 2 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 08.02.2000 № 49, порушення строків декларування тягне за собою. накладення штрафу в розмірі 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян за кожний звітний період.

Як встановлено в акті перевірки, станом на 01.04.2015, 01.07.2015, 01.10.2015, 01.01.2016, 01.04.2016, 01.07.2016 неоподаткований мінімум - 17,00 грн.

Відтак, податковим органом вірно визначена сума штрафу згідно спірного податкового повідомлення - рішення від 25.10.2016 № 0020641406 1020,00 грн. (17,00 грн. * 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян * 6 (прострочений період) = 1020,00 грн.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про необґрунтованість тверджень позивача щодо протиправності спірного податкового повідомлення - рішення від 25.10.2016 № 0020641406, у зв`язку з чим, у задоволенні вимоги про визнання його протиправним та скасування слід теж відмовити.

Враховуючи викладене, висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки, що стали підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, є обґрунтованими, що свідчить про необґрунтованість позовних вимог.

Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Дочірнього підприємства "ІЛЕБОРЕЙТ"/"ELABORATE" відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.