Рішення

від 07.05.2020 по справі 640/2182/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2020 року м. Київ № 640/2182/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Добрянської Я.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Бюро технічного інжинірингу

до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Бюро технічного інжинірингу з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві в якому з урахуванням уточнень просило:

-визнати бездіяльність Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві протиправною та зобов`язати Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві зареєструвати Товариство з обмеженою відповідальністю Бюро технічного інжинірингу платником єдиного податку з дня державної реєстрації, тобто з 01.08.2018р.;

-зобов`язати Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві прийняти та зареєструвати податкову декларацію платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) за три квартали 2018р. Товариства з обмеженою відповідальністю Бюро технічного інжинірингу за датою її фактичного отримання контролюючим органом;

-зобов`язати Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві прийняти та зареєструвати податкову декларацію платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) за 2018р. (річну) Товариства з обмеженою відповідальністю Бюро технічного інжинірингу за датою її фактичного отримання контролюючим органом;

-зобов`язати Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві прийняти та зареєструвати податкову декларацію платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) за перший квартал 2019р. Товариства з обмеженою відповідальністю Бюро технічного інжинірингу за датою її фактичного отримання контролюючим органом.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що бездіяльність відповідача в частині не реєстрації ТОВ Бюро технічного інжинірингу платником єдиного податку є протиправною, оскільки позивачем виконано всі необхідні дії спрямовані на таку реєстрацію, а підстави для відмови визначені ПК України у контролюючого органу були відсутні.

Відповідачем подано відзив на адміністративний позов в якому зазначає, що відмовляючи в реєстрації позивачу платником єдиного податку діяв у межах повноважень, у порядку та в спосіб встановлений Конституцією та законами України, а відтак відсутні підстави для зобов`язання його зареєструвати декларації.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

01.08.2018р. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю Бюро технічного інжинірингу , якому присвоєно ідентифікаційний код юридичної особи: 42347628, що підтверджується витягом з реєстру. (а.с. 28-29)

Так, 02.08.2018р. позивач направив до ДПІ у Подільському районі м. Києва заяву про застосування спрощеної системи оподаткування, яка була отримана контролюючим органом 06.08.2018р. (с.30-31)

Водночас, 06.08.2018р. позивачем повторно направлено заяву до ДПІ у Подільському районі м. Києва про застосування спрощеної системи оподаткування, яка була отримана контролюючим органом 13.08.2018р. (с. 34-35)

В подальшому, позивачем подано звітність за третій квартал 2018р., річну та за перший квартал 2019р.

Водночас, листами відповідача від 12.11.2018р. № 100266/10/26-15-12-09-18, від 13.02.2019р. № 25778/10/26-15-12-09-18, від 16.04.2019р. № 70825/10/26-15-12-09-18 позивача повідомлено, що такі декларації вважаються неподаними, оскільки зазначено недостовірне значення обов`язкового реквізиту звітний (податковий) період (п. 48.3 ст.48 гл. 2 розд. II Кодексу), оскільки у визначеному податковому (звітному) періоді платник не перебував на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності.

Позивач вважаючи протиправним не проведення відповідачем реєстрації ТОВ Бюро технічного інжинірингу платником єдиного податку, що призвело до відмови в прийнятті податкових декларацій, звернувся до суду для захисту своїх прав та законних інтересів.

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та норми чинного законодавства, ознайомившись із доводами представників сторін суд зазначає таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин).

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку визначені в I главі XIV ПКУкраїни.

Відповідно до п. 291.2, 291.3 ст. 291 ПК України, спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Згідно з п.п. 1 п. 291.4 ст. 291 ПК України, суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку, зокрема, третя група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб`єкти господарювання будь-якої. організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень.

Відповідно до п. 298.1 ст. 298 ПК України, порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої - третьої груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1-298.1.4 цієї статті.

Згідно з п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПК України, для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб`єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву.

Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один з таких способів:

1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

3) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством;

4) державному реєстратору як додаток до заяви про державну реєстрацію, що подається для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця з урахуванням вимог пункту 291.5 статті 291 цього Кодексу. Електронна копія заяви, виготовлена шляхом сканування, передається державним реєстратором до контролюючого органу одночасно з відомостями з заяви про державну реєстрацію на проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця згідно із Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

Відповідно до абз. 2 п.п. 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПК Ук.раїни, зареєстровані в установленому законом порядку суб`єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.

Таким чином, новостворені суб`єкти господарювання, які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.

Судом встановлено, що 01.08.2018р. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю Бюро технічного інжинірингу , якому присвоєно ідентифікаційний код юридичної особи: 42347628, що підтверджується витягом з реєстру.

Водночас, 02.08.2018р. 06.08.2018р. позивач направив до ДПІ у Подільському районі м. Києва заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, які були отримані контролюючим органом 06.08.2018р. та 13.08.2018р. відповідно.

Відповідач у відзиві зазначає, що позивачу листами від 07.08.2018р. та 14.08.2018р. відмовлено у реєстрації платником єдиного податку. В першому випадку, з огляду на невірне зазначення дати реєстрації платником єдиного податку, а саме з 01.09.2018р., а в другому випадку, з огляду на те, що заява позивача надійшла 13.08.2018р., тобто з порушенням десятиденного строку встановленого п.п. 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПК України.

Водночас, суд не погоджується з доводами контролюючого органу про те, що заява відповідача від 06.08.2018р. подана з пропуском строку встановленого кодексом, оскільки така, як вбачається з поштового конверту була подана 06.08.2018р. (а.с. 34-37)

Таким чинном, позивач протягом 10 днів з дня державної реєстрації звернувся до контролюючого органу із заявою про застосування спрощеної системи оподаткування у відповідності до вимог ПК України.

Більше того, суд наголошує, що в матеріалах справи відсутні такі відповіді контролюючого органу,оскільки останнім не надані. Так і не надано доказів направлення таких відповідей позивачу, попри те, що відзив відповідачем подавався двічі, а отже відповідач на підтвердження своєї позиції мав достатньо часу для надання відповідних доказів.

Згідно з п. 299.1-299.3 ст. 299 ПК України, реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.

У разі відсутності визначених цим Кодексом підстав для відмови у реєстрації суб`єкта господарювання як платника єдиного податку контролюючий орган зобов`язаний протягом двох робочих днів від дати надходження заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування зареєструвати таку особу платником єдиного податку.

Відповідно до п. 299.5, 299.6 ст. 299 ПК України, у разі відмови у реєстрації платника єдиного податку контролюючий орган зобов`язаний надати протягом двох робочих днів з дня подання суб`єктом господарювання відповідної заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб`єктом господарювання у встановленому порядку.

Підставами для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб`єкта господарювання як платника єдиного податку є виключно:

1) невідповідність такого суб`єкта вимогам, встановленим статтею 291 цього Кодексу;

2) наявність у суб`єкта господарювання, який утворюється у результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов`язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації;

3) недотримання таким суб`єктом вимог, встановлених підпунктом 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 цього Кодексу.

З вищевикладеного, суд приходить до висновку про те, що суб`єкту господарювання може бути відмовлено у реєстрації платником єдиного податку виключно у випадках, передбачених пунктом 299.6 статті 299 ПК України.

Вищевикладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною в постанові від 24.01.2020р. у справі №804/2506/16, адміністративне провадження №К/9901/30907/18.

З огляду на те, що судом в ході розгляду справи не встановлено наявності підстав передбачених пунктом 299.6 статті 299 ПК України для відмови позивачу у реєстрації платником єдиного податку, а відповідачем, як суб`єктом владних повноважень доказів на спростування зазначеного не надано, так і не надано рішень про відмову позивачу, суд приходить до висновку про те, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність в частині не проведення реєстрації позивача платником єдиного податку.

Водночас, в частині позовних вимог про зобов`язання відповідача прийняти та зареєструвати податкові декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи), суд зазначає таке.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем подано звітність за третій квартал 2018р., річну та за перший квартал 2019р.

Водночас, листами відповідача від 12.11.2018р. № 100266/10/26-15-12-09-18, від 13.02.2019р. № 25778/10/26-15-12-09-18, від 16.04.2019р. № 70825/10/26-15-12-09-18 позивача повідомлено, що такі декларації вважаються неподаними, оскільки зазначено недостовірне значення обов`язкового реквізиту звітний (податковий) період (п. 48.3 ст.48 гл. 2 розд. II Кодексу), оскільки у визначеному податковому (звітному) періоді платник не перебував на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності.

Частиною 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Однак, враховуючи, що під час розгляду справи, судом встановлено протиправну бездіяльність відповідача, що полягає у не проведенні реєстрації позивача, як платника єдиного податку 3-ї групи, яка не передбачає сплати податку на додану вартість, з 01.08.2018р., суд доходить висновку про наявність правових підстав для скасування рішень відповідача викладених в листах від 12.11.2018р. № 100266/10/26-15-12-09-18 Повідомлення про відмову у прийнятті звітності , від 13.02.2019р. № 25778/10/26-15-12-09-18 Повідомлення про відмову у прийнятті звітності , від 16.04.2019р. № 70825/10/26-15-12-09-18 Повідомлення про відмову у прийнятті звітності .

При цьому, саме по собі скасування рішень відповідача про відмову у прийнятті податкових декларацій платника єдиного податку не гарантує позивачу повний судовий захист його порушеного права.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

З метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов`язання відповідача прийняти та зареєструвати податкові декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи).

Також, суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 20.05.2019 (справа № 417/3668/17).

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись ст. 242, 243, 251, 255 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Бюро технічного інжинірингу - задовольнити частково .

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві та зобов`язати Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві зареєструвати Товариство з обмеженою відповідальністю Бюро технічного інжинірингу платником єдиного податку з дня державної реєстрації, тобто з 01.08.2018р.

Визнати протиправним рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві оформлене листом від 12.11.2018р. № 100266/10/26-15-12-09-18 Повідомлення про відмову у прийнятті звітності та зобов`язати Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві прийняти та зареєструвати податкову декларацію платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) за три квартали 2018р. Товариства з обмеженою відповідальністю Бюро технічного інжинірингу за датою її фактичного отримання контролюючим органом.

Визнати протиправним рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві оформлене листом від 13.02.2019р. № 25778/10/26-15-12-09-18 Повідомлення про відмову у прийнятті звітності та зобов`язати Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві прийняти та зареєструвати податкову декларацію платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) за 2018р. (річну) Товариства з обмеженою відповідальністю Бюро технічного інжинірингу за датою її фактичного отримання контролюючим органом.

Визнати протиправним рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві оформлене листом від 16.04.2019р. № 70825/10/26-15-12-09-18 Повідомлення про відмову у прийнятті звітності та зобов`язати Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві прийняти та зареєструвати податкову декларацію платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) за перший квартал 2019р. Товариства з обмеженою відповідальністю Бюро технічного інжинірингу за датою її фактичного отримання контролюючим органом.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Бюро технічного інжинірингу судові витрати за сплату судового збору в розмірі 5763, 00 грн. (п`ять тисяч сімсот шістдесят три гривні 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 255 КАС України та може бути оскаржено за правилами встановленими статтями 293, 295-297 КАС України.

Суддя Я.І. Добрянська