Рішення

від 15.08.2007 по справі 15/166

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/166

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

15.08.07 р.                                                                               Справа № 15/166                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом закритого акціонерного товариства  “АРК-96” м. Донецьк (код ЄДРПОУ 24314128)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “ТРК “Міське кабельне телебачення” м. Донецьк (код ЄДРПОУ 32757087)

про визнання дій по заподіянню матеріальної шкоди відповідачем з використанням жилого фонду позивача незаконними,  про стягнення матеріальної шкоди у сумі 11668,81 грн.

третя особа-1 на стороні позивача без права заявляти самостійні вимоги на предмет спору Донецька міська рада

третя особа-2 на стороні позивача без права заявляти самостійні вимоги на предмет спору Управління жилого господарства Донецької міської ради

третя особа-3 на стороні позивача без права заявляти самостійні вимоги на предмет спору державне комунальне підприємство “Житлово-експлуатаційна організація Київського району м. Донецька”

за участю представників сторін:

від позивача: Финогенов В.О. за довіреністю № б/н від 01.02.2007 р..

від відповідача: Новіков В.І. за довіреністю № б/н від 01.02.2007 р.

від третьої особи-1: не з'явився

від третьої особи-2: не з'явився

від третьої особи-3: не з'явився

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява закритого акціонерного товариства  “АРК-96” м. Донецьк до товариства з обмеженою відповідальністю “ТРК “Міське кабельне телебачення” м. Донецьк про визнання дій по заподіянню матеріальної шкоди відповідачем з використанням жилого фонду позивача незаконними,  про стягнення матеріальної шкоди у сумі 11668,81 грн.

Ухвалою суду від 18.05.2007 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/166, сторони зобов'язані виконати певні дії та надати документи.  

Ухвалою від 26.06.2007 р. заступника голови господарського суду Донецької області строк вирішення спору у даній справі продовжений до 15.08.2007 р.

Ухвалою від 26.06.2007 року до участі у справі залучено третю особу-1 на стороні позивача без права заявляти самостійні вимоги на предмет спору Донецьку міську раду як власника жилих будинків, третю особу-2 на стороні позивача без права заявляти самостійні вимоги на предмет спору Управління жилого господарства Донецької міської ради, третю особу-3 на стороні позивача без права заявляти самостійні вимоги на предмет спору державне комунальне підприємство “Житлово-експлуатаційна організація Київського району м. Донецька” та зобов'язано надати документи та виконати певні дії.

Від відповідача 06.08.2007 року надійшов відзив на позовну заяву, яким позовні вимоги не визнає.

У порушення вимог ухвал суду від 26.06.2007 р., 08.08.2007 р. третя особа-1, третя особа-2, третя особа-3 в судові засідання 08.08.2007 р., 15.08.2007 р. не з'явилися без повідомлення про причину неявки, витребувані судом документи до суду не представили.

Відповідно до вимог статті  81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.

У відповідності до пунктів 2, 3, 4 частини 2 статті 129 Конституції України, основними засадами  судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення  доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні  перед судом їх переконливості.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Управління жилого господарства Донецької міської ради (замовник), державне комунальне підприємство „Житлово-експлуатаційна організація Київського району м. Донецька” (володар) та закрите акціонерне товариство „АРК-96” (виконавець) уклали договір про передачу на обслуговування жилого фонду від 15.07.2002 р. Згідно п. 1.1 цього договору предметом договору є передача „володарем” за дорученням „замовника” „виконавцю” усіх функцій щодо утримання, експлуатації та ремонту жилого фонду та прибудинкової території загальної площею 186921,52 кв. м. (список будинків додається). Метою цього Договору є забезпечення кваліфікованого обслуговування, утримання та ремонт жилого фонду, його технічного обладнання, санітарного стану прибудинкових територій для створення належних умов проживання громадян. Вказаний договір укладений терміном на 5 років та вступає в дію з моменту його підписання.

У період судового розгляду цієї справи закінчився строк дії вказаного договору (15.07.2007 р.) Ухвалою від 26.06.2007 р. суд зобов'язував позивача надати додаткову угоду до договору від 15.07.2002 р. про продовження терміну його дії після 15.07.2007 р. Вказані вимоги суду позивач не виконав, належних доказів продовження терміну дії договору до суду не представив.

З метою повного та об'єктивного розгляду обставин справи суд залучив до участі у справі в якості третіх осіб на стороні позивача без права заявляти самостійні вимоги на предмет спору Донецьку міську раду як власника жилих будинків, Управління жилого господарства Донецької міської ради та ДКП „Житлово-експлуатаційна організація Київського району м. Донецька” як безпосередньо сторін за договором про передачу на обслуговування жилого фонду від 15.07.2002 р. Але треті особи своїм правом приймати участь у судових засіданнях не скористалися, витребувані судом документи та будь-які пояснення не представили.

Суть позовних вимог ЗАТ „АРК-96” до відповідача полягає в наступному:

З лютого 2004 р., як стверджує позивач в позовній заяві, ТОВ „Телерадіокомпанія „Міське кабельне телебачення” без погодження з позивачем на використання жилого фонду, без будь-яких договірних стосунків з ним, протягнули свої комунікації та встановили обладнання в будинках, які обслуговуються позивачем, для надання послуг кабельного телебачення мешканцям. Про цьому, на думку позивача, вказаними діями відповідач заподіяв прямі матеріальні збитки, пов'язані з пошкодженням та порчею переданого на обслуговування позивачу майна та будівель (пройми та отвори у перекриттях між поверхами та стінах). Сума заподіяних збитків складає 2783,04 грн. (локальні кошториси та розшифровки додані до позовної заяви).

Крім того, відповідач здійснив несанкціонований відбір електроенергії шляхом підключення своїх приладів до електричних мереж жилих будинків без укладання будь-якого договору як субспоживач з основним споживачем, яким є позивач відповідно до договору № 2607 від 27.01.1998 р. про постачання електричної енергії, укладеного з ВАТ „Донецькобленерго” в особі Донецьких електричних мереж. Вказані дії відповідача позивач підтверджує актами, які мають однобокий характер, тому як складені без участі представників відповідача. Також позивач не надав доказів того, що ним вживалися заходи до виклику представників відповідача до участі у роботі комісії по встановленню фактів несанкціонованого підключення інших осіб до електромереж позивача. За розрахунками позивача, які додані до позовної заяви, за період з 01.02.2004 р. по 01.03.2007 р. позивачу заподіяні матеріальні збитки вказаними діями відповідача на суму 1964,39 грн.

Незаконний відбір електроенергії шляхом підключення комунікацій кабельного телебачення, як стверджує позивач, утворив додаткові матеріальні витрати щодо утримання електрощитової. Згідно наданого позивачем розрахунку витрат на утримання електрощитової та 3% ставки від цих витрат (береться відсоток при укладанні таких договорів) сума вказаних витрат складає 2877,82 грн.

На думку позивача, використання відповідачем електрощитових у жилих будинках відповідачем спричиняє додаткові матеріальні витрати на виплату заробітної плати електрику та утримання диспетчерської служби. Також у зв'язку з несанкціонованим використанням комунікацій жилих будинків відповідачем, позивач зобов'язаний утримувати цілодобову аварійну службу. Витрати на її утримання позивач вважає для себе матеріальними збитками, які складають

в 2004 році                        - 789,38 грн.

в 2005 році                        - 1005,72 грн.

в 2006 році                        - 1875,56 грн.

в 2007 році ( за 2 місяці)  - 402,90 грн.

Таким чином, усього за період з 01.02.2004 р. до 01.03.2007 р. вказаними витратами був нанесений матеріальний збиток на суму 4073,56 грн.

Загальна сума позовних вимог щодо стягнення матеріальних збитків та відшкодування понесених витрат на утримання аварійної та диспетчерської служби, електрощитової складає 11668,81 грн.

Крім позовної вимоги матеріального характеру, від суми якої позивач в установленому законом порядку сплатив державне мито у розмірі 1%, позивач також заявляє вимогу нематеріального характеру (п. 1 позовної заяви) – визнати дії по заподіянню матеріальних збитків відповідачем щодо використання жилого фонду позивача незаконними. Позовну вимогу нематеріального характеру позивач у порушення вимог діючого законодавства (ст.46 ГПК України, Декрет КМУ „Про державне мито” ) державним митом не оплатив, що зобов'язує суд, згідно ст. 49 ГПК України, вирішити це питання за результатами розгляду даного спору.

Під час судового розгляду справи 15.06.2007 р. позивач надав до суду заяву, згідно ст.. 25 ГПК України про заміну відповідача ТОВ „ТРК „Міське кабельне телебачення” його правонаступником – ТОВ „Телерадіокомпанія „Цифра плюс”. З метою повного та об'єктивного розгляду вказаної заяви суд ухвалою від 26.06.2007 р. зобов'язав позивача підтвердити належними юридичними документами правонаступництво відповідача, а відповідачу – надати письмові пояснення щодо переходу прав та обов'язків до вказаного позивачем правонаступника, до пояснень додати підтверджуючі документи. Позивач будь-яких документів у підтвердження правонаступництва до суду не надав, відповідач у відзиві на позовну заяву вказане правонаступництво заперечує, оскільки ТОВ „ТРК „Цифра плюс” є самостійним суб'єктом підприємницької діяльності, який не має ніякого відношення до відповідача і відповідно не є його правонаступником. Заяву позивача про заміну відповідача правонаступником відповідач вважає необґрунтованою належними доказами, тому просить її відхилити.

За таких обставин суд відмовляє у задоволенні заяви позивача про заміну відповідача його правонаступником.

Що стосується позовних вимог, то відповідач у своєму відзиві від 06.08.2007 р. просить залишити позовні вимоги без задоволення у зв'язку з наступним:

Підприємство ТОВ „ТРК „Міське кабельне телебачення” на законних підставах зареєстроване виконавчим комітетом Донецької міської ради, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи, яке додане до відзиву. Відповідач як провайдер здійснює свою діяльність у сфері телебачення та радіомовлення (формування пакетів телевізійних програм, ретрансляція телевізійних програм у мережі кабельного телебачення на підставі абонентських договорів). Також відповідач як оператор згідно Закону України „Про телекомунікації” та на підставі ліцензії від 14.10.2005 р. здійснює технічне обслуговування та експлуатацію кабельної телевізійної мережі, розташованої на території Київського та Ворошиловського районів м. Донецька, відповідно до розпорядження голови Донецької обласної державної адміністрації №179 від 19.04.2004 р. про надання дозволів на створення мереж кабельного (проводового) телерадіомовлення, копія розпорядження додана до матеріалів справи.

Згідно вимог Цивільного кодексу України відшкодування майнової шкоди можливо тільки за наявності наступних умов:

1.          Наявність шкоди (збитків);

2.          Протиправна поведінка особи, яка заподіяла збитки;

3.          Наявність причинного зв'язку між шкодою (збитками) та протиправною поведінкою;

4.          Наявність вини особи, яка заподіяла шкоду (збитки).

На думку відповідача, позивач не надав суду належних доказів у підтвердження факту заподіяння йому матеріальних збитків саме відповідачем. У свою чергу, усі роботи, пов'язані з прокладкою телевізійного кабелю та інших комунікацій у жилих будинках здійснювалися відповідачем тільки за погодженням мешканців цих будинків (абонентів) після підписання договорів щодо надання послуг кабельного телебачення. При цьому ніяких збитків ні мешканцям будинків, ні позивачу відповідач своїми діями не заподіяв. Посилання позивача як на належні докази заподіяних збитків у вигляді пошкодження стін та перекриття на локальні кошториси запланованих на майбутнє робіт щодо усунення вказаних пошкоджень не може бути доказами фактично заподіяної матеріальної шкоди згідно чинного законодавства. Усі комунікації, як стверджує відповідач, він проводив у будинках у межах існуючих технологічних пройомів (отворів), які раніше були створені для телефонних, електричних та інших інженерно-технічних мереж. Крім того, сам факт заподіяння шкоди, але виключно при наявності належних доказів протиправної поведінки особи та її вини, за своєю правовою природою є незаконними діями цієї особи і не потребує якогось окремого визнання через суд таких дій незаконними, тому позовні вимоги по п.1 позовної заяви на думку відповідача задоволенню не підлягають.

Діючим законодавством України не передбачено погодження такого виду підприємницької діяльності як надання послуг кабельного телебачення безпосередньо з виконавцем робіт по утриманню та обслуговуванню (балансоутримувачем) жилих будинків. Також законом не передбачено обов'язковості укладання будь-якого договору особи, яка надає послуги кабельного телебачення, з виконавцем робіт по утриманню жилих будинків, яким є позивач. Такий договір може бути укладений виключно в добровільному порядку при досягненні домовленостей між сторонами з цього приводу згідно загального порядку укладення договорів між господарюючими суб'єктами відповідно до вимог чинного законодавства.

Позивач у позовній заяві як на підставу правомірності позовних вимог посилається на норми статті 386 ЦК України, яка регламентує питання захисту права власності, але сам позивач не є власником вказаних жилих будинків, а тільки отримав вказані будинки на тимчасове обслуговування відповідно до умов договору від 15.07.2002 р.

Також відповідач вважає, що позивач  намагається перекласти свої витрати на утримання аварійної та диспетчерської служби, а також чергового електрика та обслуговування електрощитової на відповідача. Обов'язковість утримання вказаних служб обумовлено специфікою діяльності самого позивача, пов'язаною з обслуговуванням комунікацій жилих будинків. У відповідача будь-яких потреб на утримання аварійної та диспетчерської служби та чергового електрика для забезпечення функціонування кабельної мережі телебачення ніколи не виникало. Для цього у відповідача є власний штат кваліфікованих робітників, які здійснюють планове та аварійне обслуговування кабельної мережі та іншого обладнання телекомунікацій.

Власні витрати на утримання аварійної та диспетчерської служби, проведення планових, поточних ремонтів у жилих будинках позивач відшкодовує згідно Закону України „Про житлово-комунальні послуги” та Постанови КМУ №560 від 12.07.2005 р. „Про затвердження порядку формування тарифів на послуги по утриманню будинків, споруд та прибудинкових територій, а також типового договору про надання послуг по утриманню будинків, споруд та прибудинкових територій” шляхом укладення договорів з власниками квартир та квартиронаймачами, орендаторами нежилих приміщень у жилих будинках та отримання від них відповідної плати.

Крім того, частина жилих приміщень у спірних будинках приватизована їх мешканцями, що надає їм право співвласності на усі допоміжні приміщення їх будинку, в тому числі сходів, підвалів, горища, даху та інших. Вказані обставини позивач не врахував при подачі позову до суду.

Що стосується правомірності використання відповідачем електричної енергії на вищевказаній території, то з 24.11.2006 р. між відповідачем та ВАТ „Донецькобленерго” був укладений договір №1685 на поставку електричної енергії, відповідно до якого відповідач є основним споживачем електричної енергії. У додатках до вказаного договору є перелік будинків, де встановлено обладнання відповідача, яке є об'єктом постачання електричної енергії. Якщо порівняти перелік будинків, які додав позивач до позовної заяви та де нібито заподіяні збитки відповідачем з переліком будинків відповідача, доданим до договору №1685 з електропостачальною організацією, то з'ясовується, що  біля 19 будинків (вул.. Артема 134, вул.. Університетська 95, 106, 106а, вул. Щорса 80а, 82, 84, 84а, 86, 88, 92, 96, 104 та інші), в яких нібито проводилися позивачем роботи, пов'язані з усуненням заподіяної шкоди, взагалі не мають ніякого обладнання, яке належить відповідачу. Таким чином, в цій частині позивач необґрунтовано вимагає від відповідача відшкодування збитків.

Розглянувши позовні вимоги та заперечення на них відповідача, господарський суд вважає позовні вимоги необґрунтованими з наступних підстав:

1.          Позивач не довів належним чином факт заподіяння йому саме відповідачем збитків, не обґрунтував належним розрахунком суму заподіяних збитків.

Відповідно до вимог Цивільного та Господарського кодексів України, відшкодуванню підлягають прямі матеріальні збитки (шкода) або упущена вигода (неотриманні доходи). Із вищевказаних матеріалів справи не вбачається, що позивач поніс прямі збитки, тому як локальні кошториси на проведення ремонтних робіт у майбутньому не можуть бути підтвердженням фактичних витрат на оплату за ці роботи. Вказаними документами позивач також не підтвердив свою упущену вигоду (неотриманні доходи). Будь-яких інших документів, в тому числі висновків спеціалістів у галузі будівельних робіт щодо наявності пошкоджень жилих будинків, їх характеру, обставин виникнення, обсягу та вартості у грошовому еквіваленті позивач до суду не надав.

2.          Позивач не довів належними доказами протиправність поведінки відповідача, не обґрунтував свої доводи в цій частині правовими нормами. Посилання позивача на порушення його права власності на передані йому на обслуговування будинки є недостатнім при наявності укладених прямих договорів відповідача з мешканцями будинків як абонентами послуг кабельного телебачення та на отримання електроенергії від її постачальника.

3.          У доводах позивача відсутні докази причинно-слідчого зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та шкідливими наслідками для позивача, наявність вини відповідача у заподіянні збитків.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна  довести  ті обставини,  на  які  вона

посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими   учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України  господарський суд  приймає  тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які  відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин суд відмовляє у задоволенні позову в повному обсязі.

Згідно ст. 49 ГПК України у зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог судові витрати покладаються на позивача. Крім того, суд вважає за необхідне стягнути з позивача на користь державного бюджету України державне мито у розмірі 85,00 грн. за подачу до суду позовної вимоги нематеріального характеру (п. 1 позовної заяви), яке раніше позивач не сплачував.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12; 25; 32-34; 36; 43; 45; 46; 49; 82-85; 115 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Відмовити у задоволенні заяви позивача про заміну відповідача його правонаступником.

Стягнути з закритого акціонерного товариства „АРК-96” (юридична адреса: 83004, м. Донецьк, вул. Політбойців, 2, фактична адреса: 83114, м. Донецьк, вул. Щорса, 104а; код ЄДРПОУ 24314128, розрахунковий рахунок 26007301534176 у філії Київського відділення ПІБ м. Донецька, МФО 334271) на користь державного бюджету України (рахунок 31111095700006 банк ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, код ЄДРПОУ 34687001, одержувач – УДК у Київському районі м. Донецька) державне мито у сумі 85,00 грн.

У судовому засіданні 15.08.2007 р. оголошено текст рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У разі  подання  апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення,  якщо його не скасовано,  набирає  законної  сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя