Рішення

від 04.05.2020 по справі 448/1895/19

МОСТИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 448/1895/19

Провадження № 2/448/193/20

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

04.05.2020 року м.Мостиська

Мостиський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Білоуса Ю.Б.,

за участі секретаря судового засідання Романченко І.А.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 - не з`явився,

представник відповідача Крукеницької сільської ради - не з`явився,

третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - ОСОБА_2 - не з`явилася,

представник третьої особи Мостиської державної нотаріальної контори - не з`явився,

розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду м.Мостиська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Крукеницької сільської ради Мостиського району Львівської області, третя особа - Мостиська державна нотаріальна контора Львівської області, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,

та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_2 до Крукеницької сільської ради Мостиського району Львівської області, третя особа - Мостиська державна нотаріальна контора Львівської області, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,

в с т а н о в и в:

І. Суть спору

Представник позивача - адвокат Штендер М.В., звернувся 27.11.2019року до суду із зазначеним позовом, покликаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , після смерті якої залишилось спадкове майно, а саме: право на земельну частку (пай) площею 1,82 га на території Крукеницької сільської ради Мостиського району Львівської області.

Стверджує, що позивач ОСОБА_1 , є братом спадкодавця та як спадкоємець за законом другої черги спадкування спадщину прийняв, оскільки постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Однак, через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів на право на зазначену земельну частку та неможливість отримання їх дублікатів, позивач не може в позасудовому порядку оформити свої спадкові права у нотаріуса, у зв`язку із чим змушений звертатися до суду із даним позовом.

Зазначає, що іншим спадкоємцем, яка має право на Ѕ частину спадкового майна, є ОСОБА_2 .

З огляду на наведене, з урахуванням зменшених позовних вимог, просить суд визнати за позивачем ОСОБА_1 право на Ѕ частку вищевказаної земельної частки (паю) площею 1,82 га на території Крукеницької сільської ради Мостиського району Львівської області, в порядку спадкування.

В ході розгляду даної справи, а саме 27.02.2020року представник третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_2 - адвокат Штендер М.В., подав до суду позовну заяву ОСОБА_2 до Крукеницької сільської ради Мостиського району Львівської області, третя особа - Мостиська державна нотаріальна контора Львівської області, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, в якій просить суд визнати за ОСОБА_2 , право на Ѕ частку вищевказаної земельної частки (паю) площею 1,82 га на території Крукеницької сільської ради Мостиського району Львівської області, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ІІ. Позиція учасників справи

В підготовче засідання представник позивача ОСОБА_1 та третьої особи ОСОБА_2 - адвокат Штендер М.В. не з`явився, проте у позовній заяві такий просив справу розглядати у його відсутності за наявними у справі матеріалами.

Представник відповідача - Крукеницької сільської ради Львівської області у підготовче засідання не з`явився, однак подав заяву, в якій не заперечує проти позову та просить суд розглянути справу без його участі.

Представник третьої особи - Мостиської державної нотаріальної контори у підготовче засідання не з`явився, проте подав до суду заяву, в якій просить справу розглядати у його відсутності.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді від 27.11.2019року відкрито провадження у даній справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 16.03.2020року прийнято позовну заяву ОСОБА_2 до спільного розгляду з позовом ОСОБА_1 , залучено ОСОБА_2 , до участі у справі в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, суд вважає, що у відповідності до вимог ст.ст.200, 206 ЦПК України у справі можливо ухвалити рішення про задоволення позову при проведенні підготовчого засідання.

ІV. Обставини справи, встановлені судом.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилась спадщина внаслідок смерті ОСОБА_3 .

До складу даної спадщини входить право на земельну частку (пай) площею 1,82 га на території Крукеницької сільської ради Мостиського району Львівської області, що належало спадкодавцю ОСОБА_3 відповідно до Сертифікату на право приватної власності на землю (середню земельну частку) серії НОМЕР_1 №1283, виданого 19.05.1997року та зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право приватної власності на землю (середню земельну частку) за №526.

Як вбачається із матеріалів спадкової справи №111/09, заведеної у Мостиській державній нотаріальній конторі, за життя спадкодавець ОСОБА_3 заповіту не складала. Спадкоємцями за законом другої черги спадкування є сестра померлої - ОСОБА_2 (третя особа у справі) та брат померлої - ОСОБА_1 (позивач у справі), які у відповідності до ст.1269 ЦК України спадщину прийняли обоє, подавши у встановлений законом строк та порядок до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини. Інших спадкоємців після смерті ОСОБА_3 , які б прийняли спадщину чи претендували б на таку, немає.

В той же час, через відсутність правовстановлюючих документів на спірну земельну ділянку (оригіналу вищевказаного сертифікату) позивач ОСОБА_1 та третя особа ОСОБА_2 не можуть в позасудовому порядку в повній мірі оформити свої спадкові права та одержати в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину на дане спадкове майно, у зв`язку із чим звернулися до суду із зазначеним позовом.

Вказані обставини сторонами не оспорюються та підтверджуються наявними у справі письмовими доказами, а саме: копією свідоцтва про смерть спадкодавця ОСОБА_3 ; копією свідоцтва про народження позивача ОСОБА_1 ; копією листа Мостиського РВ ДРАЦС ГТУЮ Львівської області №848/16-26-06-23 від 02.08.2019року; копіями довідок, виданих виконавчим комітетом Крукеницької сільської ради від 22.05.2018року та від 15.06.2018року; копією листа Крукеницької сільської ради №02-18/202 від 15.06.2018року; копією спадкової справи №111/09, заведеної у Мостиській державній нотаріальній конторі після смерті ОСОБА_3 ; копією свідоцтва про народження ОСОБА_4 ; копією свідоцтва про одруження між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 ; інформаційними довідками зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину; заповіти/спадкові договори) щодо спадкодавця ОСОБА_3 та іншими матеріалами справи.

V. Застосоване судом законодавство.

В статті 55 Конституції України закріплено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

У відповідності з ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способом захисту цивільних прав та інтересів згідно ст. 16 цього Кодексу може бути, зокрема, визнання права.

Відповідно до ч.1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Положення ст.ст.81,131 Земельного кодексу України визначають, що громадяни України набувають право власності на земельні ділянки, в тому числі на підставі спадкування.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця).

Відповідно до ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом).

Відповідно до положень ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

У відповідності до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

У відповідності до статті 1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

У відповідності до статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Прийнята спадщина визнається власністю спадкоємця з часу відкриття спадщини.

Згідно ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно (ч. 1 ст. 1297 ЦК України).

Практика Верхового Суду України (п. 23 Постанови Пленуму ВСУ Про судову практику у справах про спадкування №7 від 30.05.2008 року) при розгляді справ даної категорії вказує на те, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

ЦПК України встановлено, що:

відповідно до положень ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом і кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. (статті 12 і 81);

суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1 статті 13);

обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання (частина 1 статті 82);

доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 76);

належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень (стаття 77);

згідно ст.78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

у відповідності до ст.79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

відповідно до положень ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

VI. Висновки суду.

З огляду на наведені положення закону та враховуючи встановлені судом обставини справи, суд вважає, що право на спірну земельну частку (пай) перейшло в порядку спадкування до позивача ОСОБА_1 та третьої особи ОСОБА_2 . Однак, оскільки у даному випадку питання про право на спадщину не може бути вирішено в нотаріальному порядку шляхом видачі свідоцтва про право спадщину, у зв`язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на спірну земельну частку, тому це питання повинно бути вирішено у судовому порядку шляхом визнання права власності на вищевказане спадкове майно у порядку спадкування.

Отже, визнання відповідачем пред`явлених позовів не суперечить закону та не порушує права свободи чи інтереси інших осіб, а тому є всі підстави для задоволення даних позовів в повному обсязі.

VII. Розподіл судових витрат між сторонами.

Враховуючи думку сторін та виходячи з вимог ст.141 ЦПК України, суд вважає, що понесені позивачем та третьою особою судові витрати зі сплати судового збору залишити за ними.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 89, 141, 200, 206, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Крукеницької сільської ради Мостиського району Львівської області, третя особа - Мостиська державна нотаріальна контора Львівської області, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право на Ѕ частку земельної частки (паю) площею 1,82 га на території Крукеницької сільської ради Мостиського району Львівської області, відповідно до Сертифікату на право приватної власності на землю (середню земельну частку) серії НОМЕР_1 №1283, виданого 19.05.1997року та зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право приватної власності на землю (середню земельну частку) за №526.

Позов ОСОБА_2 до Крукеницької сільської ради Мостиського району Львівської області, третя особа - Мостиська державна нотаріальна контора Львівської області, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право на Ѕ частку земельної частки (паю) площею 1,82 га на території Крукеницької сільської ради Мостиського району Львівської області, відповідно до Сертифікату на право приватної власності на землю (середню земельну частку) серії НОМЕР_1 №1283, виданого 19.05.1997року та зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право приватної власності на землю (середню земельну частку) за №526.

Судові витрати зі сплати судового збору залишити за позивачем та третьою особою.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду, однак з врахуванням п. 15.5 розділу ХIII "Перехідні положення" ЦПК України, тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи до Львівського апеляційного суду через Мостиський районний суд Львівської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до пункту 3 розділу ХІI Прикінцеві положення Цивільного процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, строк апеляційного оскарження продовжується на строк дії такого карантину.

Суддя Ю.Б. Білоус

Рішення набрало законної сили ___

Суддя Ю.Б.Білоус

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; місце проживання: с.Крукеничі Мостиського району Львівської області; РНОКПП - НОМЕР_2 ;

Третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_3 ;

Відповідач: Крукеницька сільська рада Мостиського району Львівської області; місце знаходження: с.Крукеничі Мостиського району Львівської області; код ЄДРПОУ 04372000;

Третя особа: Мостиська державна нотаріальна контора; місцезнаходження: м.Мостиська, вул.Грушевського, 22, Львівської області.

Повний текст судового рішення складено 04.05.2020року.