Ухвала

від 04.05.2020 по справі 2-н-228/10

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 2-н-228/10

УХВАЛА

04 травня 2020 року м.Львів

Залізничний районний суд м.Львова у складі:

головуючої судді Іванюк І.Д.

за участі секретаря Гербут Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Львові заяву кредитної спілки Орізон про видачу дубліката судового наказу № 2-н-228/10 та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання,-

встановив:

Голова правління КС Орізон Чумак О.В. звернувся до суду із заявою про видачу дубліката судового наказу № 2-н-228/10 про стягнення із ОСОБА_1 на користь кредитної спілки коштів у сумі 2107,83 грн. та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Заяву мотивує тим, що 02.03.2010 року Залізничним районним судом м.Львова у справі №2-н-228/10 видано судовий наказ про стягнення із ОСОБА_1 на користь КС Орізон боргу за кредитним договором в розмірі 2052,33 грн. та 55,50 грн. витрат по сплаті судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Даний судовий наказ був скерований на примусове виконання у Сихівський ВДВС ЛМУЮ у Львівській області та 18.08.2012 року було відкрито виконавче провадження № 33843389 з його виконання. Надалі КС Орізон неодноразово, а саме 26.12.2017 року та 23.05.2018 року, зверталася із інформаційним запитом до Залізничного ВДВС м. Львів ГУТУЮ у Львівській області про надання належним чином завірених копій постанов про відкриття виконавчого провадження, проте дані клопотання залишились без відповіді. 04.03.2019 року КС Орізон втретє звернулося із інформаційним запитом до Сихівського РВ ДВС м. Львів ГУТУЮ у Львівській області про хід виконавчого провадження з виконання судового наказу №2-н-228/10 від 02.03.2010 року, на що 18.03.2019 року отримала відповідь, що згідно даних автоматизованої системи виконавчих проваджень виконавче провадження № 41519522 по виконанню судового наказу №2-н-228/10 від 02.03.2010 року про стягнення із ОСОБА_1 на користь КС Орізон заборгованості в розмірі 2107,83 грн. передано за належністю в Залізничне ВДВС м. Львів ГТУЮ у Львівській області. 25.03.2019 року КС Орізон звернулася до Залізничного РВДВС м. Львів ГУЮ у Львівській області із запитом про хід виконавчого провадження з виконання судового наказу №2-н-228/10 від 02.03.2010 року, проте відповідь так і не отримала. На даний час на адресу стягувача КС Орізон оригінал судового наказу № 2-н-228/10 від 02.03.2010 року та постанова про закінчення виконавчого провадження не надходили, а відтак встановити місце знаходження вказаного виконавчого листа неможливо. Також вважає, що строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання пропущено не з вини кредитної спілки, оскільки про втрату такого стало відомо лише з листа Сихівського ВДВС м. Львів від 18.03.2019 року, тому просить видати дублікат виконавчого листа № 2-н-228/10 від 02.03.2010 року та поновити пропущений строк для пред`явлення виконавчого документу до виконання

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про час, день та місце розгляду заяви, при цьому від заявника КС Орізон , Залізничного ВДВС м.Львів ГТУЮ у Львівській області та Сихівського ВДВС м.Львів ГТУЮ у Львівській області надійшли заяви про розгляд справи за відсутності їх представників, а боржник ОСОБА_1 про причини неявки суд не повідомила.

Відповідно до ч.3 ст. 433 ЦПК України, неявка учасників справи не є перешкодою для вирішення питання про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Вивчивши заяву про видачу дубліката виконавчого листа та судовий наказ № 2-н-228/10, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до п.17.4 Перехідних положень ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Відповідно до ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважним, пропущений строку може бути поновлено.

На момент винесення рішення Залізничного районного суду м. Львова від 08.09.2014 року у справі № 2-3725/11 та пред?явлення вказаного рішення до примусового виконання був чинний Закон України Про виконавче провадження (в редакції від 16.02.2010 року).

Згідно ст. 21 Закону України Про виконавче провадження (в редакції від 16.02.2010 року) виконавчі документи можуть бути пред?явлені до виконання протягом 3 років, якщо інше не передбачено законом. Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню,- з наступного дня після його постановлення.

Відповідно до ст. 22 вказаного Закону строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються пред`явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується ,

Згідно з положенням ст. 12 чинного Закону України Про виконавче провадження виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Судом встановлено, що 02.03.2010 року Залізничним районним судом м.Львова у справі №2-н-228/10 видано судовий наказ про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором в розмірі 2052,33 грн. та 55,50 грн. витрат по сплаті судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Даний судовий наказ був скерований на примусове виконання у Залізничний ВДВС ЛМУЮ у Львівській області, за яким 18.08.2012 року було відкрито виконавче провадження № 33843389.

Постановою державного виконавця Залізничного відділу державної виконавчої служби ЛМУЮ у Львівській області від 30.10.2012 р. виконавчий лист повернуто стягувачу.

17.04.2013 р. постановою державного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби ЛМУЮ у Львівській області відкрито виконавче провадженні із виконання даного виконавчого листа, а постановою державного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби ЛМУЮ у Львівській області від 10.09.2013 р. виконавчий документ повернуто стягувачу.

Постановою старшого державного виконавця Залізничного відділу державної виконавчої служби ЛМУЮ у Львівській області від 29.04.2014 р. виконавче провадження з примусового виконання судового наказу № 2-н-228/10 закінчено, а виконавчий документ скеровано за належністю для подальшого виконання до Сихівського відділу державної виконавчої служби ЛМУЮ у Львівській області.

Також судом встановлено, що КС Орізон неодноразово, а саме 26.12.2017 року, 23.05.2018 року та 25.03.2019 року зверталося із інформаційним запитом до Залізничного ВДВС м. Львів ГУТУЮ у Львівській області про надання належним чином завірених копій постанов про відкриття виконавчих проваджень та про хід виконавчого провадження з примусового виконання судового наказу, проте дані клопотання залишились без відповіді.

З листа Сихівського РВ ДВС м. Львів ГУТУЮ у Львівській області за вих. № 8530 від 18.03.2019 року вбачається, що згідно даних автоматизованої системи виконавчих проваджень, виконавче провадження № 41519522 по виконанню судового наказу №2-н-228/10 від 02.03.2010 року про стягнення із ОСОБА_1 на користь КС Орізон заборгованості в розмірі 2107,83 грн. перебувало у них на виконанні. 07.04.2014 р. державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.10 ч.1 ст. 49 Закону України Про виконавче провадження та скеровано судовий наказ за належністю в Залізничний відділ ДВС. Згідно даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень , таке виконавче провадження перебувало в Залізничному ВДВС м Львів.

На даний час на адресу стягувача КС Орізон оригінал судового наказу № 2-н-228/10 від 02.03.2010 року та постанова про закінчення виконавчого провадження не надходили, що стверджується актами від 18.03.2020 р. про неотримання документів за період із 10.09.2013 р. по 18.03.2020 р.

Конституцією України ( ст.129-1) закріплено те, що судове рішення, є обов?язковими до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Розділ VI ЦПК України закріплює процесуальний порядок вирішення судами питань, пов`язаних з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб).

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року, та відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.

Також, суд звертає увагу на те, що Європейський суд з прав людини зазначає, що право на судовий розгляд, гарантований ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, захищає також виконання остаточних та обов`язкових судових рішень, які в країні, що поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи при цьому шкоди одній зі сторін.

Зокрема, у п.40 Рішення Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 року у справі Горнсбі проти Греції , п.19 Рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2004 року у справі Михайленки та інші проти України , Суд наголошує, що п.1 ст.6 Конвенції гарантує кожному право порушити в суді чи трибуналі будь-який позов, який стосується його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, пункт передбачає право на суд , одним з аспектів якого є право доступу до суду, тобто право порушувати в судах позов для вирішення цивільного спору. Однак це право було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду однієї зі сторін. Важко уявити, щоб п.1 ст.6 Конвенції детально описував процедурні гарантії, які надано сторонам, - справедливість, відкритість і оперативність проваджень, - і не передбачав би гарантій виконання судових рішень. Тлумачення ст.6 як положення, що лише гарантує право на звернення до суду та проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуації, несумісної з принципом верховенства права, який Високі Договірні Сторони зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, виконання судового рішення має розглядатися як невід`ємна частина судового процесу для цілей ст.6 (див. також рішення у справі Бурдов проти Росії , заява № 589498/00, п. 34).

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Шмалько проти України від 20 липня 2004 року зазначено, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43).

Тобто, практика Європейського суду з прав людини переконливо свідчить про те, що невід`ємною умовою забезпечення права на суд є виконання судового рішення.

Із змісту ст.433 ЦПК України вбачається, що у ЦПК України не наведено причин, які можна вважати поважними при пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, суд їх визначає у кожному конкретному випадку на підставі доказів, поданих стягувачем.

Виходячи з вищенаведеного та враховуючи, що судовий наказ Залізничного районного суду м. Львова № 2-н-228/10 від 02.03.2010р. на час розгляду заяви не виконано, оригінал виконавчого документу було втрачено з незалежних від стягувача причин, кредитна спілка Орізон вживала заходів для з?ясування ходу виконавчого провадження із його виконання, однак це не давало жодних результатів, а тому суд прийшов до висновку, що заяву кредитної спілки Орізон слід задовольнити, видати дублікат судового наказу № 2-н-228/10 та поновити строк для пред`явлення даного виконавчого документу до виконання, оскільки такий пропущений із поважних причин.

Керуючись ст.ст. 258, 260, 433, п.п. 17.4 розділу № 13Перехідних положень ЦПК України, суд, -

постановив:

Заяву Кредитної спілки Орізон про видачу дубліката судового наказу № 2-н-228/10 та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання задовольнити.

Поновити Кредитній спілці Орізон пропущений строк для пред`явлення до виконання судового наказу №2-н-228/10, виданого 02.03.2010 року Залізничним районним судом м.Львова.

Видати дублікат судового наказу виданого 02.03.2010 року Залізничним районним судом міста Львова у справі №2-н-228/10 про стягнення із ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на користь Кредитної спілки Орізон 2052,33 грн. заборгованості та 55,50 грн. витрат по сплаті судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення та підписання ухвали до Львівського апеляційного суду, відповідно до п.15.5 Перехідних положень ЦПК України через Залізничний районний суд м. Львова.

Учасник справи, якому ухвала суду небула вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Відповідно до п. 3 Розділу ХІІ Прикінцевих положень Цивільного процесуального кодексу України, який набрав чинності 02 квітня 2020 року на підставі Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя Іванюк І.Д.