Ухвала

від 30.04.2020 по справі 335/8635/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 30.04.2020 Справа № 335/8635/18

запорізький апеляційний суд

Провадження №11-сс/807/490/20Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Єдиний унікальний №335/8635/18Суддя-доповідач в 2-й інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2020 року м.Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду у складі

головуючого ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участі секретаря ОСОБА_5

власника майна ОСОБА_6

представника ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 24 березня 2020 року про арешт майна,

ВСТАНОВИЛА

Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 24 березня 2020 року задоволено заступника начальника відділу СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_8 та накладено арешт на майно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із забороноюйого відчуженнята розпорядження,а саме:

- частку власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 ;

- житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 ;

- 37/100 частки власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 ;

- квартиру за адресою:

АДРЕСА_4 ;

- автомобіль Кіа Sorento 2497, 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , номерні знаки НОМЕР_2 .

Не погодившись з вказаною ухвалою, захисник ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді та відмовити у задоволенні клопотання слідчого. Свої вимоги обґрунтував тим, що позов у кримінальному провадженні не заявлено, тому підстав накладення арешту на майно, як засіб відшкодування збитків не має. Арештоване майно не належить підозрюваному на праві особистої приватної власності. Слідчий навмисно не повідомив та не викликав до суду підозрюваного, чим позбавив можливості заперечувати проти клопотання.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається із наданих матеріалів, в проваджені СУ ГУНП в Запорізькій області знаходиться кримінальне провадження №12018080000000169 від 06.06.2018 року, за підозрою ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366, ч.5 ст.191 КК.

Досудовим слідством встановлено, що в 2017 році департаментом з управління житлово-комунальним господарством Запорізької міської ради було укладено з ТОВ «СМАРТТЕК» ряд договорів капітального ремонту, предметом яких було заміна підвищувальних насосів холодного та гарячого водопостачання, дренажних насосів у житлових будинків м. Запоріжжя.

При проведенні оглядів підвальних приміщень у житлових будинках, в яких ТОВ «СМАРТТЕК» виконувались зазначені роботи було виявлено та зафіксовано невиконання ремонтних робіт ТОВ «СМАРТТЕК», а саме: відсутність частини насосів, відсутність фільтрів, шарових кранів, клапанів зворотний поворотних та інші.

У відповідності до матеріалів кримінального провадження електричні насоси ТОВ «СМАРТТЕК» закуповувало у ТОВ «ІНТЕРПАМПС ІНЖИНІРИНГ», м. Київ. За результатами вилучення документів у ТОВ «ІНТЕРПАМПС ІНЖИНІРИНГ» встановлено, що фактично ТОВ «СМАРТТЕК» закуповувало електричні насоси у 1.5-2 рази нижче ніж ціна, за якою вони були відображені в актах прийняття виконаних будівельних робіт, форми КБ-2В та фактично оплачені департаментом ЖКГ ЗМР.

У відповідності до проведених судових будівельно - технічних та економічних експертиз розмір загальної шкоди по 27 об`єктам на яких виконувались роботи із заміни підвищувальних насосів водопостачання складає понад 700 тис. грн.

12.02.2020 Польовому СЯ. було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366, ч.5 ст.191 КК.

З метою забезпечення конфіскації майна заступник начальникавідділу СУГУНП вЗапорізькій області ОСОБА_8 просив накласти арешт на вищезазначене майно.

Слідчий суддя, з посиланням на ч.1 ст.170 КПК задовольнив зазначене клопотання посилаючись на те, що у судовому засіданні доведено обґрунтованість поданого клопотання.

Колегія суддів погоджується із прийнятим слідчим суддею рішенням з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.131КПК одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є арешт майна.

У відповідності до ст.170КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Так, ч.2 ст.170КПК передбачено, що арешт майна допускається крім іншого з метою конфіскації майна, як виду покарання.

Згідно ч.5 ст.170 КПК, у випадку передбаченому п. 3 ч. 2 цієї статті, тобто з метою конфіскації майна, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого за наявності достатніх підстав вважати, що суд, у випадку, передбаченому Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Як вбачається з наданих суду матеріалів, ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК, санкція якої передбачає додаткове покарання у виді конфіскації майна.

Відповідно доінформації зДержавного реєструречових правна нерухомемайно,Реєстру праввласності нанерухоме майно, ОСОБА_6 на правіприватної власностіналежить майно,а саме: частка власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 ; житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 ; 37/100 частки власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 ; квартира за адресою: АДРЕСА_4 .

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру транспортних засобів МВС України, ОСОБА_6 на праві приватної власності належить автомобіль Кіа Sorento 2497, 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , номерні знаки НОМЕР_2 .

Відповідно до ст.59КК покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого.

На переконання колегії суддів, слідчий суддя під час розгляду клопотання про арешт майна в повній мірі дотримався вказаних вимог закону.

Що стосується доводів апеляційної скарги з приводу відсутності обґрунтованої підозри у зв`язку з неправильною оцінкою судом доказів, то колегія суддів вважає їх безпідставними з огляду на наступне.

12 лютого 2020 року ОСОБА_6 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.28 ч.1 ст.366 КК.

ОСОБА_6 підозрюється у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах та внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Згідно ч.1 ст.276 КПК, повідомлення про підозру підлягає обов`язковому здійсненню, зокрема у випадку наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Додані до клопотання матеріали свідчать про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Стандарт доказування "обґрунтована підозра" вважається досягнутим, якщо фактів та інформації достатньо, аби переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення.

Матеріали судовогопровадження свідчать,що наданому етапікримінального провадженняпотреби досудовогорозслідування виправдовуютьтаке втручанняу правата інтересивласника майназ метоюзапобігання відчуженнямайна,а слідчийсуддя наданій стадіїне вправівирішувати тіпитання,які повиненвирішувати судпри розглядікримінального провадженняпо суті,тобто невправі оцінюватидокази зточки зоруїх достатностіі допустимостідля встановленнявини чиїї відсутностіу особиза вчиненнязлочину,а лишезобов`язанийна підставірозумної оцінкисукупності отриманихдоказів визначити,що причетністьтієї чиіншої особидо вчиненнякримінального правопорушенняє вірогідноюта достатньоюдля застосуваннящодо неїзаходів забезпеченнякримінального провадження,одним ізяких іє накладенняарешту намайно.

Також, на обґрунтування поданої апеляційної скарги адвокат ОСОБА_7 зазначає, що підозрюваний був позбавлений можливості надати пояснення чи докази на спростування доводів, викладених у клопотанні, в наслідок чого було порушено право власника майна на захист.

Звертаючись з клопотанням про арешт вказаного майна, заступник начальника відділу СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_8 зазначив, що метою застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження є конфіскація майна як виду покарання. З метою забезпечення дієвості такого заходу забезпечення кримінального провадження, останній просив розглянути подане клопотання про арешт майна без повідомлення власників майна.

Слідчим суддею на підставі ч.2 ст.172КПК прийнято рішення провести розгляд даного клопотання без повідомлення власників майна, з наведених слідчим підстав.

З такими висновками слідчого судді колегія суддів погоджується та вважає, що проведення розгляду без повідомлення власника майна є обґрунтованим та таким що відповідає КПК.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, особою, яка подала апеляційну скаргу не надано та колегією суддів не встановлено.

При цьому колегія суддів враховує і те, що у відповідності до вимог ст.174КПК підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна, а також і те, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Враховуючи всевище наведене,колегія суддівдійшла висновку,що наданізаступником начальникавідділу СУГУНП вЗапорізькій області ОСОБА_8 матеріали доводять наявність правових підстав для накладення арешту на майно, а також того, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження. Слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що надані суду матеріали є достатніми для застосування в рамках даного кримінального провадження заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є арешт майна.

Істотних порушень вимог Кримінального процесуального кодексу України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.

У зв`язку з цим, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала слідчого судді постановлена у відповідності до вимог чинного законодавства, із з`ясуванням всіх обставин, які мають значення для вирішення справи, а відтак вважає постановлене ним рішення законним і обґрунтованим та не вбачає підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст.407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА

Апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 24 березня 2020 року про арешт майна залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддяСуддяСуддяОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4