Рішення

від 09.08.2007 по справі 18/3425

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/3425

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" серпня 2007 р.Справа № 18/3425

За позовом  Відкритого акціонерного товариства "Чотирбоцьке хлібоприймальне підприємство", с. Чотирбоки, Шепетівського району   

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Левада-2003" с.Чотирбоки Шепетівський район

про стягнення 30699,17 грн.

                                                                                                              Суддя   Саврій В.А.

Представники сторін:

від позивача      Антохов В.Ю. –представник за довіреністю від 29.05.2007р.

від відповідача  не з'явився

Позивач –ВАТ „Чотирбоцьке хлібоприймальне підприємство” с. Чотирбоки звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з ТОВ  „Левада” с. Чотирбоки на свою користь заборгованості в розмірі 30 699, 17 грн., що утворилася через неналежне виконання умов укладеного між сторонами 25.07.2006 року договору складського зберігання ріпака, за №38-Р/ЗБ/2006.

Ухвалою господарського суду від  12.06.2007 року порушено провадження у справі № 11/3425. Про час і місце проведення судового засідання сторони повідомленні належним чином. Копії ухвал про порушення провадження по справі та відкладення розгляду справи сторонам направленні рекомендованими листами. Підтвердженням факту отримання відповідачем ухвали суду є поштове повідомлення №1858585, з датою  вручення 24.05.2007р.

Розгляд справи відкладався через неявку  в засідання суду представника відповідача.

В судовому засіданні 09.08.2007р. представник позивача позовні вимоги підтримує та наполягає на їх задоволенні.

В судове засідання 09.08.2007р. повноважний представник відповідача не з'явився.

Неявка в судове засідання господарського суду представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті та не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки. Тому, для уникнення зловживання правом з боку відповідача суд вважає за необхідне розглянути дану справу по суті, на підставі до ст. 75 ГПК України за наявними у ній документами.

Суд оцінивши подані сторонами по справі документи рахує їх достатніми для прийняття рішення по суті.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

25 липня 2006 року між позивачем - ВАТ „Чотирбоцьке хлібоприймальне підприємство” с. Чотирбоки (зерновий склад) та відповідачем –ТОВ  „Левада” с. Чотирбоки (поклажодавець) укладено догові складського зберігання ріпака, за №38-Р/ЗБ/2006.

У відповідності до умов даного договору, поклажодавець зобов'язався передати зерно ріпаку, а зерновий склад прийняти його на зберігання на умовах, визначених цим договором. Конкретна назва, кількість зерна, що передається на зберігання, його якісні показники та інші характеристики зазначаються у складських документах, що видаються зберігачем поклажодавцю.

Зерновий склад зобов'язався прийняти зерно поклажодавця, забачити кількісне та якісне його зберігання, а також надати додаткові послуги із зберігання зерна для уникнення псування і втрати його якості.

Відповідно до п. 3.4 договору, поклажодавець зобов'язався своєчасно розрахуватися за наданні йому послуги з приймання, оформлення, зберігання, відвантаження зерна та надання додаткових послуг, пов'язаних із зберіганням зерна.

На виконання умов договору, позивачем надано відповідачу послуги з приймання, сушіння та очищення зерна, вартість яких становить 13 648, 88 грн.

В підтвердження виконаних послуг позивачем надано суду складські квитанції на зерно, підписаний представниками та завірений печатками обох сторін, акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №ЧО-0000225 та рахунок №225 від 31.07.2006р., копії яких додано до матеріалів справи.

Згідно п. 9.4 договору, поклажодавець сплачує вартість послуг зернового складу, пов'язаних з прийманням, очисткою та сушкою зерна при передачі такого зберігання, але в будь-якому випадку не пізніше 10 календарних днів з моменту видачі складського документу на таке зерно.

Поклажодавець сплачує вартість послуг зернового складу по зберіганню зерна щомісячно, до 7 числа місяця, наступного за місяцем, в якому були наданні послуги. Оплата здійснюється з розрахунку залікової ваги зерна.

Згідно п. 9.9 договору, сторони укладають і підписують акт виконаних робіт до 10 числа місяця, наступного за місяцем в якому були надані послуги.

На підставі пункту 9.4 договору, позивачем виставлено відповідачу рахунок №225 від 31.07.2006р. на суму 13 648, 88 грн.

19 серпня 2006 року відповідач в письмовому листі до позивача зобов'язався за наданні послуги по сушці і очистці ріпаку в сумі 13 648, 88 грн. розрахуватися до 01 жовтня 2006 року.

Свої зобов'язання по договору відповідач не виконав і станом на 26.03.2007р. за ним рахується заборгованість в сумі 13 648, 88 грн.

Однак слід звернути увагу суду на те, що позивачем заявлено до стягнення з відповідача заборгованість в сумі 30 699, 17 грн., а документально підтверджено наданих послуг вартістю 13 648, 88 грн.

Дослідивши зібрані у справі докази  та давши їм правову  оцінку в сукупності   суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню  частково з огляду на таке.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки  виникають  із  дій  осіб,  що передбачені актами цивільного законодавства,  а також із дій осіб, що  не  передбачені  цими  актами,  але  за  аналогією  породжують цивільні права та обов'язки.  Підставами   виникнення   цивільних  прав  та  обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини, які виникли між сторонами на підставі договору складського зберігання ріпака, за №38-Р/ЗБ/2006 від 25.07.2006р. за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

У відповідності  до ст.. 538  Цивільного кодексу України, при зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту

Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією з сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст.. 525, 526 ЦК України  зобов'язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до умов договору.  Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається за винятком випадків. передбачених законодавством.

Статтею 953 ЦК України встановлено, що зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажедавцю повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

Однак слід звернути увагу суду на те, що позивачем заявлено до стягнення з відповідача заборгованість в сумі 30 699, 17 грн., а документально підтверджено вартість наданих послуг вартістю 13 648, 88 грн. (рахунок №225, акт здачі-прийняття робіт №ЧО-0000225).

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Оскільки позивачем  документально не доведена сума заборгованості в розмірі 30 699, 17 грн., а лише частково –в сумі 13 648, 88 грн., суд вважає, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю ВАТ „Чотирбоцьке хлібоприймальне підприємство” задоволенню підлягають частково з віднесенням судових витрат згідно ст. 49 ГПК України, на рахунок відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 83, 84, 116  Господарського процесуального кодексу  України, суд –

вирішив:

Позов відкритого акціонерного товариства „Чотирбоцьке хлібоприймальне підприємство” с. Чотирбоки Шепетівського району до товариства з обмеженою відповідальністю „Левада” с. Чотирбоки Шепетівського району  про стягнення 30 699 грн. 17 коп. задоволити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Левада” с. Чотирбоки Шепетівського району (код 31975072) на користь відкритого акціонерного товариства „Чотирбоцьке хлібоприймальне підприємство” с. Чотирбоки Шепетівського району (код 00956721) заборгованість в сумі 13 648, 88 грн., витрати по оплаті державного мита в розмірі 136, 49 грн. та  118, 00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

                              Суддя                                                                      В.А. Саврій

 Віддруковано  3 примірники:

  1- позивачу,

  2- відповідачу,

  3- до справи.