Ухвала

від 07.05.2020 по справі 204/2462/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/640/20 Справа № 204/2462/20 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2020 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючої судді: ОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю секретаря: ОСОБА_5

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі матеріали кримінального провадження за апеляційними скаргами адвоката ОСОБА_6 в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 та прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 24 квітня 2020 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Орджонікідзе, Дніпропетровської області, українки, громадянки України, із вищої освітою, одруженої, на утриманні нікого не маючої, яка обіймає посаду головного спеціаліста будівельника-кошторисника Управління житлово-комунального господарства та будівництва виконавчого комітету Покровської (колишньої Орджонікідзевської) міської ради Дніпропетровської області, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима,

підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч. 3 ст. 28, ч.1 ст.366 КК України, -

за участю учасників провадження:

прокурора: ОСОБА_8 , ОСОБА_9

підозрюваної: ОСОБА_7

захисника: ОСОБА_6

В С Т А Н О В И Л А:

В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_6 в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 просить ухвалу слідчого судді скасувати і постановити нову, якою обрати підозрюваній ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання з покладенням на неї відповідних обов`язків.

В обґрунтування своїх вимог, зазначає, що слідчий суддя під час розгляду клопотання про обрання ОСОБА_7 такого виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, як і сторона обвинувачення в своєму клопотанні, не обґрунтували та не довели обставини, вказані у п. 1 ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваною ОСОБА_7 кримінальногоправопорушення.

Вказує, що визначений судом першої інстанції розмір застави є необґрунтованим та непомірним для підозрюваної.

Зазначає, що слідчий суддя на взяв до уваги обставин, що враховуються при обранні запобіжного заходу, відповідно до ст. 178 КПК України, а саме те, що ОСОБА_7 раніше не судима, має міцні шлюбні відносини, має постійне місце мешкання, має гінекологічні захворювання, на роботі характеризується лише з позитивної сторони та не врахував, що у клопотанні прокурора відсутнє обґрунтування неможливості застосування більш м`яких запобіжних заходів.

В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу слідчого судді скасувати в частині визначеної грошової суми для внесення її в якості застави та встановити заставу у розмірі 17 000 000 грн. В іншій частині ухвалу залишити без змін.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що визначений слідчим суддею розмір застави не забезпечить виконання покладених на підозрювану обов`язків, вважає достатньою та необхідною заставу у розмірі 17 000 000 грн., яка здатна забезпечити виконання покладених на підозрювану обов`язків.

Ухвалою слідчого судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 24 квітня 2020 року клопотання прокурора ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 , підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.28, ч.1 ст.366 КК України, задоволено.

Застосовано до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів до 22 червня 2020 року.

Визначено відносно підозрюваної ОСОБА_7 заставу у кримінальному провадженні у розмірі 1 325 860 грн., яка може бути внесена як самою підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Покладено на підозрювану ОСОБА_7 у разі внесення застави наступні обов`язки: - прибувати за кожною вимогою до прокуратури Дніпропетровської області, Чечелівського відділення поліції Дніпропетровського відділу поліції ГУ Національної поліції в Дніпропетровській області та до суду; - не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована, проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; - повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Рішення слідчогосудді обґрунтованотим,що наведені у клопотанні прокурора дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.28, ч.1 ст.366, ч.5 ст.191 КК України, наявність ризиків, передбачених п.п. 1-4 ч.1 ст.177 КПК України, а саме існує ризик того, що ОСОБА_7 , усвідомлюючи невідворотність покарання та його наслідки, з метою уникнення відповідальності за вчинене, може переховуватись від органу досудового розслідування та суду. Крім того, існує обґрунтований ризик, що підозрювана ОСОБА_7 може знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, з урахуванням факту ознайомлення з текстом підозри та доданими до даного клопотання НСРД, ОСОБА_7 зможе знищити вказані документи. Окрім того, ОСОБА_7 матиме змогу незаконно впливати на свідків, підозрюваних та інших, на даний час не встановлених осіб, з якими ОСОБА_7 діяла у змові. Враховуючи той факт, що свідками та підозрювані у даному кримінальному провадженні є особи, які є колегами по роботі ОСОБА_7 , яких вона знає особисто, то наявні ризики здійснення на них впливу шляхом залякування, умовляння, пропонування неправомірної вигоди за надання неправдивих свідчень на свою користь, в тому числі знаходячись на свободі може інформувати та скеровувати дії та показання осіб, які також причетні до його вчинення.

Також наявнийризик того,що підозрювана ОСОБА_7 ,перебуваючи наволі,може перешкоджатикримінальному провадженнюіншим чином,а самевпливати наінших наданий часне встановленихосіб,з якими ОСОБА_7 діяла узмові,знаходячись насвободі можеінформувати таскеровувати діїта показанняосіб,які такожпричетні дойого вчинення,однак наданий часще недопитані.

Крім того, більш м`якізапобіжні заходи,зазначені уст.176КПК України,не зможутьзабезпечити виконаннянею процесуальнихобов`язків,а такожне зможутьзапобігти ризикам,передбаченим п.1-4ч.1ст.177КПК України. Враховуючи майновийстан підозрюваної,а такожте,що організованоюгрупою спричиненозбитки урозмірі 1325860грн.та заставау розмірі300прожиткових мінімумівдля працездатнихосіб незабезпечить виконанняпокладених напідозрювану ОСОБА_7 обов`язків,а томуслідчий суддявважав,що такоюсумою заставинеобхідно визначитисуму 1325860грн.,якою спричиненозбитки,що будедостатнім длязабезпечення виконанняпідозрюваною обов`язків,передбачених цимКодексом.

Заслухавши суддю-доповідача, підозрювану та її захисника, які підтримали свою апеляційну скаргу та просили її задовольнити та заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, прокурора, який підтримав свою апеляційну скаргу та заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника, перевіривши надані матеріали та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги захисника та прокурора не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Колегія суддів вважає, що зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання прокурора слідчим суддею дотримані, а доводи сторони захисту, викладені в апеляційній скарзі та в судовому засіданні щодо незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді, є безпідставними.

Так, слідчим відділом Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42019040000000318 від 23.05.2019 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 27 ч.2, 191 ч.5, 27 ч.5, 28 ч.3, 366 ч.1 КК України.

24.04.2020 року по вказаному кримінальному провадженню ОСОБА_7 в порядку ст.ст. 276-278 КПК України, повідомлено про підозру у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 27 ч.2, 191ч.5 КК України, а саме у привласненні чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене у великому розмірі та організованою групою, як співвиконавець та у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 27 ч.2, 28 ч.3, 366 ч.1 КК України, а саме у складанні, видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, вчинене у складі організованої групи, як співвиконавець.

З наданих матеріалів вбачається, що під час судового розгляду слідчий суддя з`ясував, що наведені в клопотанні прокурора дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 27 ч.2, 191 ч.5, 27 ч.2, 28 ч.3, 366 ч.1 КК України, при цьому обставини, що дають підстави підозрювати її у вчиненні вищезазначених кримінальних правопорушень, підтверджуються матеріалами, доданими до клопотання, зокрема: - протоколами огляду від 31.01.20; - протоколами огляду від 16.01.20; - висновками будівельно-технічної експертизи; - протоколами допитів свідків; - розсекреченими протоколами про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж - прослуховування мобільних телефонів фігурантів, спостереження за особою візуальне спостереження за фігурантами, проникнення до публічно недоступного володіння особи з аудіо контролем осіб встановлення в транспортні засоби фігурантів аудіо прослуховування розмов, які проводилися на протязі 9 місяців, повідомленням про підозру ОСОБА_7 від 24.04.2020 року; іншими доказами у кримінальному провадженні у їх сукупності.

Згідно матеріалів досудового розслідування, ОСОБА_10 , діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою вчинення особливо тяжких злочинів створив організовану групу, до складу якої увійшли ОСОБА_11 , ОСОБА_7 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та інші невстановлені на даний час особи, які зорганізувалися для спільного вчинення умисних злочинів. У відповідності з планом злочинної діяльності, ОСОБА_10 як організатор, встановив та розподілив ролі і функції членів організованої групи, спрямовані на виконання спільного злочинного умислу.

Відповідно до розробленого злочинного плану громадянка ОСОБА_7 будучи головним спеціалістом будівельник-кошторисник Управління житлово-комунального господарства та будівництва виконавчого комітету Покровської міської ради у складі організованої групи повинна була виконувати наступні функції, зокрема: складання завідомо неправдивих офіційних документів актів приймання виконаних робіт від імені підконтрольних організованій злочинній групі підприємств по капітальному ремонту покрівель житлових будинків у м.Покров, в яких закладені матеріали, які не відповідають проекту та роботи виконані не в повному обсязі або взагалі не виконані; - підписання особисто від імені директорів, підконтрольних організованій злочинній групі підприємств, яким нічого не відомо про існування таких підприємств, завідомо неправдивих офіційних документів актів приймання виконаних робіт по капітальному ремонту покрівель житлових будинків у м.Покров, зберігання у себе печаток вказаних підприємств та здійснення відбитку печаток на актах виконаних робіт; - передача вказаних завідомо неправдивих офіційних документів актів приймання виконаних робіт по капітальному ремонту покрівель житлових будинків у м. Покров до бухгалтерії для подальшого відправлення в Управління державного казначейства в м. Покров для здійснення оплати; складання та підписання завідомо неправдивих документів (договорів, кошторисів, додаткових угод, календарних графіків, договірні ціни, акти виконаних робіт та інші).

Вказаними діями, починаючи з червня 2016 року, організована група, до складу якої входить ОСОБА_7 , привласнила кошти Покровської міської ради Дніпропетровської області на суми: 360 854,00 грн.; 297 826,00 грн.; 281 163,3 грн.; 386 017,00 грн., за кожним епізодом окремо, а разом: 1 325 860,00 грн.

Розглядаючи питання обґрунтованості підозри як підставу для застосування запобіжного заходу, апеляційний суд зважає на відсутність законодавчого визначення поняття «обґрунтованість підозри» та усталену практику Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості підозри» та критеріїв її визначення. Зокрема, як зазначено у рішенні ЄСПЛ «Нечипорук, Йонкало проти України» від 21.04.2011 р., наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

Європейський Суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Таким чином,пред`явлена ОСОБА_7 підозра у вчиненні даних злочинів є обґрунтованою, а доводи захисника щодо відсутності обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованих ОСОБА_7 кримінальних правопорушень та підстав тримання її під вартою, не можуть бути прийняті до уваги у зв`язку з вищенаведеним.

Перевіряючи доводи клопотання прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя правильно встановив, що доводи поданого клопотання є обґрунтованими, а заявлені ризики об`єктивно існують і для їх запобігання, необхідно застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ОСОБА_7 , усвідомлюючи невідворотність покарання та його наслідки, з метою уникнення відповідальності за вчинене, може переховуватись від органу досудового розслідування та суду. Крім того, існує обґрунтований ризик, що підозрювана ОСОБА_7 може знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, з урахуванням факту ознайомлення з текстом підозри та доданими до даного клопотання НСРД, ОСОБА_7 зможе знищити вказані документи. Окрім того, ОСОБА_7 матиме змогу незаконно впливати на свідків, підозрюваних та інших, на даний час не встановлених осіб, з якими ОСОБА_7 діяла у змові. Враховуючи той факт, що свідками та підозрювані у даному кримінальному провадженні є особи, які є колегами по роботі ОСОБА_7 , яких вона знає особисто, то наявні ризики здійснення на них впливу шляхом залякування, умовляння, пропонування неправомірної вигоди за надання неправдивих свідчень на свою користь, в тому числі знаходячись на свободі може інформувати та скеровувати дії та показання осіб, які також причетні до його вчинення. Також наявний ризик того, що підозрювана ОСОБА_7 , перебуваючи на волі, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме впливати на інших на даний час не встановлених осіб, з якими ОСОБА_7 діяла у змові, знаходячись на свободі може інформувати та скеровувати дії та показання осіб, які також причетні до його вчинення, однак на даний час ще не допитані.

При вирішенні питання застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 ,суд першоїінстанції відповіднодо ст.178КПК України,врахував тяжкістьодного зкримінальних правопорушень,інкримінованого підозрюваній,яке відноситьсядо категоріїособливо тяжких,за якепередбачено покаранняу виглядіпозбавленням воліна строквід 7до 12років зконфіскацією майна,дані проособу підозрюваної, а також, наявність, передбачених ст.177 КПК України ризиків, у зв`язку з чим, дійшов до обґрунтованого висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваної ОСОБА_7 .

Суд апеляційної інстанції за результатами апеляційного розгляду вважає, що слідчим суддею правильно встановлено, що інший, менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків, що випливають зі змісту ст. 177 КПК України і тримання підозрюваної під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу.

Будь-який більш м`який запобіжний захід не зможе забезпечити належний розгляд провадження, а перебування ОСОБА_7 на волі буде суперечити інтересам суспільства, що і є беззаперечною підставою для обрання їй запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Таким чином, доводи апеляційної скарги захисника щодо відсутності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, є необґрунтованими та спростовуються вищенаведеним.

Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Крім того, відповідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.

З урахуванням конкретних обставин вчинення злочинів, які інкримінуються ОСОБА_7 , а саме того, що злочинні дії останньої виразились у привласненні чужого майна (коштів міської ради) шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене у великому розмірі та організованою групою, як співвиконавець та у складанні, видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, вчинене у складі організованої групи, як співвиконавець, колегія суддів вважає, що у цьому кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства.

Водночас, апеляційний суд під час розгляду апеляційної скарги у відповідності до ст. 178 КПК України враховує також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_7 даних кримінальних правопорушень, одне з яких є особливо тяжким злочином, тяжкість покарання, яке їй загрожує у разі визнання її винуватою.

Крім того, у справі Москаленко проти України, Європейський суд з прав людини зазначив, що органи судової влади неодноразово посилалися на імовірність того, що до заявника може бути застосоване суворе покарання, враховуючи тяжкість злочинів, у скоєнні яких він обвинувачувався. У цьому контексті Суд нагадує, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.

Зазначені вище обставини, на думку апеляційного суду, свідчать про те, що застосування більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, на даному етапі досудового розслідування не зможе запобігти заявленим ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної.

Доводи апеляційної скарги захисника про те, що слідчий суддя на взяв до уваги обставин, що враховуються при обранні запобіжного заходу, відповідно до ст. 178 КПК України, а саме те, що ОСОБА_7 раніше не судима, має міцні шлюбні відносини, має постійне місце мешкання, має гінекологічні захворювання, на роботі характеризується лише з позитивної сторони, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки суд при постановленні ухвали вказані обставини та особу обвинуваченої врахував, однак з метою запобігти вищезазначеним ризикам, беручи до уваги тяжкість злочинів, у вчиненні яких ОСОБА_7 підозрюється, міру покарання, яка їй загрожує, судом першої інстанції було обґрунтовано застосовано щодо неї запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Крім того, позитивні характеристики обвинуваченої не можуть бути визнані судом самостійною підставою для обрання більш м`якого запобіжного заходу та не спростовують наявність встановлених судом ризиків.

Посилання в апеляційній скарзі захисника на те, що визначений судом першої інстанції розмір застави є необґрунтованим та непомірним для підозрюваної та посилання в апеляційній скарзі прокурора про те, що визначений слідчимсуддею розмірзастави незабезпечить виконанняпокладених напідозрювану обов`язків,вважав достатньоюта необхідноюзаставу урозмірі 17000000грн., не можуть бути прийняті до уваги, оскільки, з урахуванням ролі підозрюваної та її завдань в організованій групі, яка є співвиконавцем, її безпосередніх злочинних дій, які призвели до спричинення збитків міській раді у розмірі 1 325 860,00 грн., її майнового стану, який був встановлений слідчим суддею суду першої інстанції, визначений судом першої інстанції розмір застави є обґрунтованим та таким, що забезпечить повною мірою виконання нею обов`язків підозрюваної, передбачених законодавством.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з тим, що розмір застави визначено слідчим суддею вмотивовано з урахуванням дійсних обставин вчинених правопорушень та положень ч.ч. 4, 5 ст.182 КПК України.

Перевіряючи обґрунтованість визначеного розміру застави, колегія суддів приймає до уваги, практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Таким чином, апеляційним судом не встановлено істотних порушень положень КПК України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод при розгляді судом першої інстанції питання щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваній ОСОБА_7 , які б були підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що застосований запобіжний захід стосовно підозрюваної ОСОБА_7 відповідає вимогам ст. ст. 177, 178, 194 КПК України, рішення суду є законним та обґрунтованим, оскільки ухвалене у відповідності до вимог закону та на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та оціненими судом, та не вбачає підстав для задоволення апеляційних скарг захисника та прокурора.

Керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги адвоката ОСОБА_6 в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 та прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_8 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 24 квітня 2020 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 , підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч. 3 ст. 28, ч.1 ст.366 КК України, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

------------------- ------------------- --------------------

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4