Постанова

від 28.04.2020 по справі 916/4181/14

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2020 року м. ОдесаСправа № 916/4181/14 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів головуючого судді Лавриненко Л.В.

суддів Аленіна О.Ю., Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання - Діхтяренко О.Б.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС в Одеській області

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.12.2019 р.

по справі № 916/4181/14

за заявою Білгород - Дністровської об`єднаної ДПІ Головного управління Міндоходів в Одеській області

до Сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. Кутузова Одеська область

про банкрутство

суддя суду першої інстанції: Грабован Л. І.

час та місце винесення ухвали: 20.12.2019 р., м. Одеса, пр-т Шевченко, 29, Господарський суд Одеської області,

Ухвалою Південно - західного апеляційного господарського суду від 31.03.2020 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.12.2019 р. по справі № 916/4181/14 та призначено її до розгляду на 28.04.2020 р. Явка представників сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась .

Наведена ухвала отримана Головним управлінням ДПС в Одеській області 09.04.2020 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за штриховим ідентифікатором 6511912196611.

09.04.2020 р. до Південно - західного апеляційного господарського суду надійшло клопотання від арбітражного керуючого Петровської Наталії Андріївни м. Львів про розгляд справи за її відсутністю

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Апеляційна скарга Головного управління ДПС в Одеській області розглянута в межах процесуального строку, встановленого ч. 3 ст. 273 ГПК України.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України Про реформування територіальних органів Державної фіскальної служби від 28.03.2018 р. № 296 Чорноморську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС реорганізовано шляхом приєднання, як структурного підрозділу, до Головного управління ДФС в Одеській області .

За інформацією, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Чорноморську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС припинено 15.05.2019 р., реєстраційний запис № 15541120021003494 .

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.12.2019 р. у справі № 916/4181/14 Чорноморській об`єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС в Одеській області у задоволені заяви про визнання поточних кредиторських вимог до Сільськогосподарського виробничого кооперативу імені Кутузова Одеська область в сумі 10 371, 10 грн. відмовлено у повному обсязі.

Наведена ухвала мотивна тим, що з дня ухвалення господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, нові грошові зобов`язання в силу приписів ст. 38 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та ст. 59 Кодексу України з питань банкрутства не виникають.

Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду, Головне управління ДПС в Одеській області оскаржило її до суду апеляційної інстанції.

В обґрунтування своїх вимог орган державної податкової служби посилається на порушення місцевим господарським судом приписів Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом .

Зокрема, Головне управління ДПС в Одеській області посилається на те, що з урахуванням приписів Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом орган державної податкової служби є поточним кредитором, оскільки вимоги, які заявлені до Сільськогосподарського виробничого кооперативу імені Кутузова Одеська область в сумі 10 371, 10 грн. виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, у зв`язку з чим Господарський суд Одеської області, відхиливши вимоги Чорноморської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області, порушив норми матеріального права.

Арбітражний керуючий Петровська Наталія Андріївна м. Львів в поданому відзиві проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, заперечує та просить суд апеляційної оскаржувану ухвалу залишити без змін.

Розглянувши матеріали справи, суд апеляційної інстанції встановив наступне.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.10.2014 р. порушено провадження у справі про банкрутство Сільськогосподарського виробничого кооперативу імені Кутузова Одеська область .

Постановою Господарського суду Одеської області від 16.12.2014 р. Сільськогосподарський виробничий кооператив імені Кутузова Одеська область визнано банкрутом, відносно боржника відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Дарієнко В.Д.

З метою виявлення всіх кредиторів, 16.12.2014 р. Господарським судом Одеської області на офіційному веб - сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет було здійснено офіційне оприлюднення оголошення № 12523 про визнання Сільськогосподарського виробничого кооперативу імені Кутузова Одеська область банкрутом.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.08.2019 р. ліквідатором Сільськогосподарського виробничого кооперативу імені Кутузова Одеська область призначено арбітражного керуючого Петровську Наталію Андріївну м. Львів.

05.11.2018 р. Чорноморська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС в Одеській області звернулась до Господарського суду Одеської області з заявою про визнання поточних кредиторських вимог до Сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. Кутузова Одеська область в сумі 10 371,10 грн.

Наведена заява мотивована тим, що станом на 01.01.2018 р. за Сільськогосподарським виробничим кооперативом ім. Кутузова Одеська область обліковується податкова заборгованість в сумі 10 371,10 грн., яка нарахована згідно звітів по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 15.12.2014 р. по 06.04.2016 р., а саме:

- від 15.12.2014 р. на суму 2039,50 грн.;

- від 20.02.2015 р. на суму 611, 85 грн.;

- від 12.03.2015 р. на суму 611, 85 грн.;

- від 15.04.2015 р. на суму 611, 85 грн.;

- від 07.05.2015 р. на суму 611, 85 грн.;

- від 22.06.2015 р. на суму 611, 85 грн.;

- від 16.07.2015 р. на суму 611, 85 грн.;

- від 03.08.2015 р. на суму 611, 85 грн.;

- від 04.09.2015 р. на суму 611, 85 грн.;

- від 20.10.2015 р. на суму 611, 85 грн.;

- від 19.11.2015 р. на суму 611, 85 грн.;

- від 15.12.2015 р. на суму 611, 85 грн.;

- від 19.01.2016 р. на суму 611, 85 грн.;

- від 18.02.2016 р. на суму 330 грн.;

- від 04.03.2016 р. на суму 330 грн.;

- від 06.04.2016 р. на суму 330 грн.

Згідно зі ст. 2 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом в редакції Закону України від 22.12.2014 р. № 4212-VI зі змінами та доповненнями, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

За приписами абз. 8 ч. 1 ст. 1 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом кредитором, у розумінні наведеної норми, є юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника;

конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника;

поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство ;

забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Згідно з ч. 1 ст. 38 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури вимоги за зобов`язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред`являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 р. № 2464-VI (зі змінами та доповненнями станом на 15.12.2014 р.) єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

За приписами ч. 2 ст. 9 Закону обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Відповідно до абзаців 1 та 3 ч. 8 ст. 9 Закону платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця її останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.

Частиною 12 ст. 9 Закону передбачено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи Звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за листопад 2014 р. , зобов`язання Сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. Кутузова по сплаті єдиного внеску за відповідний період склало 2 039,50 грн.

Вказаний звіт складено та підписано керівником боржника (Юрьєвою Т. В.) 15.12.2014 р.

Отже, виходячи зі змісту абз. 8 ч. 1 ст. 1 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , вимога Чорноморської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області про визнання кредиторських вимог в сумі 2 039,50 грн. по сплаті єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за листопад 2014 р. має поточний характер, оскільки вона виникла після порушення провадження у справі про банкрутство Сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. Кутузова, але до ухвалення постанови про визнання боржника банкрутом від 16.12.2014 р.

21.10.2019 р. набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства.

Відповідно до ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства з дня введення в дію цього Кодексу визнано такими, що втратив чинність Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно з ч. 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 60 Кодексу України з процедур банкрутства до функцій господарського суду у ліквідаційній процедурі відноситься розгляд заяв з вимогами поточних кредиторів, які надійшли до господарського суду після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом.

Заяви з вимогами поточних кредиторів розглядаються господарським судом у порядку черговості їх надходження. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд своєю ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів.

Вимоги поточних кредиторів погашаються в порядку черговості, визначеної статтею 64 цього Кодексу .

Якщо кредитор заявив вимоги після здійснення розрахунків з іншими кредиторами, сплачені таким кредиторам кошти поверненню не підлягають.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 64 Кодексу у другу чергу задовольняються вимоги із зобов`язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування України за громадян, які застраховані в цьому фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов`язань із сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування , крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування України, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб`єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників).

Отже, з огляду на приписи цієї норми, вимога Чорноморської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області в сумі 2 039,50 грн. по сплаті єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за листопад 2014 р. підлягає включенню до другої черги задоволення.

Щодо кредиторських вимог Чорноморської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області, які виникли на підставі звітів за січень - грудень 2015 р., а також січень 2016 р. - березень 2016 р. в сумі 8 332,20 грн., суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

За приписами абз. 1 - 4 ч. 1 ст. 59 Кодексу України з процедур банкрутства з дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури:

господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу, крім укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу у процедурі ліквідації тощо;

строк виконання всіх грошових зобов`язань банкрута вважається таким, що настав;

у банкрута не виникає жодних додаткових зобов`язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Отже, виходячи з положень наведених норм, після ухвалення Господарським судом Одеської області постанови від 16.12.2014 р. про визнання боржника банкрутом у Сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. Кутузова Одеська область не виникає жодних додаткових зобов`язань, в тому числі по сплаті єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

В силу приписів п. 3 ч. 1 ст. 277 ГПК України невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи є підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині.

З огляду на викладені вище обставини, суд апеляційної інстанції вважає, що ухвала Господарського суду Одеської області від 20.12.2019 р. у справі № 916/4181/14 в частині відмови Чорноморській об`єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС в Одеській області у визнанні кредиторських вимог по сплаті єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за листопад 2014 р. в сумі 2 039,50 грн. є помилковою і підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення у відповідній частині.

Згідно з ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За приписами ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

- у разі задоволення позову - на відповідача;

- у разі відмови в позові - на позивача;

- у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з Сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. Кутузова Одеська область на користь Головного управління ДПС в Одеській області підлягає стягненню судовий збір в сумі 693 грн. (2039,50 * 3524/ 10 371,10) за розгляд справи Господарським судом Одеської області та 413,36 грн. (2039,50 * 2102/ 10 371,10 = 413,36) за перегляд справи Південно - західним апеляційним господарським судом.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 272 - 282 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області задовольнити частково.

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.12.2019 р. по справі № 916/4181/14 в частині відмови Чорноморській об`єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС в Одеській області у визнанні кредиторських вимог по сплаті єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за листопад 2014 р. в сумі 2 039,50 грн. скасувати.

Визнати кредиторські вимоги Чорноморської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області по сплаті єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за листопад 2014 р. в сумі 2 039,50 грн., включити їх до другої черги задоволення.

В іншій частині ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.12.2019 р. по справі № 916/4181/14 залишити без змін, апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області - без задоволення.

Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. Кутузова (67755, Одеська область, Білгород - Дністровський район, с. Бритівка, вул. Леніна, 46, ЄДРПОУ 03768747) на користь Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, ЄДРПОУ 43142370) витрати по сплаті судового збору за розгляд справи Господарським судом Одеської області в сумі 693 грн. та за перегляд справи судом апеляційної інстанції в сумі 413,36 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду, в порядку та випадках, передбачених ГПК України.

У зв`язку з відпусткою судді Богатиря К. В., повний текст постанови підписано 12.05.2020 р.

Головуючий суддя : Л.В. Лавриненко

Судді: О.Ю. Аленін

К.В. Богатир