ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
12 травня 2020 року Справа № 903/151/20
Суддя Господарського суду Волинської області Костюк С. В., розглянувши матеріали по справі
за позовом Державного підприємства "Поліське лісове господарство"
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вулф-К"
про стягнення 15590,31 грн,
за участю представників-учасників справи:
від позивачів: н/з;
від відповідача: н/з.
У зв`язку з неявкою сторін, запис розгляду судової справи не здійснювався, відповідно до ч.3 ст. 222 ГПК України.
В с т а н о в и в:
позивач - Державне підприємство "Поліське лісове господарство" звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вулф-К" в якому просить стягнути 15590,31грн заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору № 69 про надання послуг від 01.04.2015.
Ухвалою суду від 03.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 31.03.2020, запропоновано відповідачу надати суду відзив, позивачу - відповідь на відзив.
Ухвалою суду від 31.03.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 14.04.2020.
12.05.2020 позивач через відділ документального забезпечення та контролю подав заяву про розгляд справи без участі представника позивача та вказав, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з`явився, ухвали суду від 03.03.2020, від 31.03.2020, від 14.04.2020 направлені на адресу відповідача вказану у позовній заяві повернулись на адресу суду з відміткою пошти "адресат відсутній".
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, місцезнаходження відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Вулф-К" (код ЄДРПОУ 37128704) є: вул.Шопена,22а, офіс 63, м. Луцьк, 43021.
Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
Дослідивши матеріали справи, надані докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на таке.
01.04.2015 між Державним підприємством "Поліське лісове господарство" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вулф-К" (виконавець) було укладено договір № 69 про надання послуг.
Згідно п. 1.1. договору виконавець надає власним автотранспортом на власний ризик (автомобіль КРАЗ реєстраційний номер НОМЕР_1 ) в порядку та на умовах визначених договором (послуг перевезення, навантаження та розвантаження деревини).
Відповідно до п.п. 3.4. - 3.6. загальна вартість послуг визначається сторонами по факту їх надання по результатам кожного календарного місяця та фіксується в актах про надання послуг. Оплата проводиться після оформлення та здачі актів про надані послуги. Оплата наданих послуг здійснюється попередньою оплатою згідно виставленого рахунку виконавця в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок, протягом 30 календарних днів після підписання сторонами акту за вирахуванням передбаченим діючим законодавством України всіх податків та зборів.
Згідно п. 3.6. договору замовником було проведено попередню оплату згідно виставленого рахунку № 7 від 30.04.2015 в розмірі 20000,00грн., що підтверджується платіжним дорученням № 614 від 30.04.2015.
Відповідно до акту здачі приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0000035 від 30.06.2015, виконавцем було надано послуги на суму 4409,69грн.
Згідно акту звіряння взаємних розрахунків за 1 квартал 2016, станом на 31.03.2016 заборгованість ТзОВ "Вульф - К" перед ДП "Поліський лісгосп" становила 15590,31грн, оскільки послуги на вказану суму передоплати наданні не були, акт підписано сторонами по справі та скріплено їх печатками (а.с. 8).
Станом на 05.11.2019 послуги на суму 15590,31грн, відповідачем не надано, авансовий платіж не повернуто, у зв`язку з чим позивачем було надіслано відповідачу претензію № 427 від 05.11.2019з вимогою повернути кошти в сумі 15590,31грн. (а.с. 9).
Претензія відповідачем отримана 07.11.2019, однак останній залишив її без розгляду та задоволення (а.с. 10).
Між сторонами по справі виникли зобов`язання, що випливають з договорів надання послуг і регулюються гл. 63 ЦК України.
У відповідності із ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст.ст. 526, 599 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Беручи до уваги те, що позивачем були належним чином виконані умови договору, а відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання згідно з договором, вимога позивача про стягнення із відповідача 15590,00грн. заборгованості підлягає до задоволення.
В силу положень ст. ст. 73 ГПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Частиною 1, 3 ст. 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
За ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ч.1 ст. 77 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи, прийняття судом рішення про задоволення позовних вимог, суд вважає, що витрати, пов`язані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи в суді (сплата судового збору), котрі поніс позивач, слід відшкодувати йому у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України за рахунок відповідача.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 77, 86, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
в и р і ш и в:
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вулф-К" (43021, Волинська область, м. Луцьк, вул. Шопена 22а, код ЄДРПОУ 37128704) на користь Державного підприємства "Поліське лісове господарство" (44624, Волинська область, Маневицький район, с. Череваха, код ЄДРПОУ 37580075) 15590,31грн. заборгованості та 2102,00грн. витрат по судовому збору.
3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом строку, встановленого ст.256 ГПК України, та п.4 розділу Х "Прикінцевих положень" ГПК України в порядку, передбаченому розділом IV ГПК України, з урахуванням приписів розділу ХІ "Перехідні положення".
Повний текст рішення складено 12.05.2020
Суддя С. В. Костюк
Суд | Господарський суд Волинської області |
Дата ухвалення рішення | 12.05.2020 |
Оприлюднено | 12.05.2020 |
Номер документу | 89154732 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Волинської області
Костюк Софія Василівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні