Рішення

від 06.05.2020 по справі 904/113/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.05.2020м. ДніпроСправа № 904/113/20

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мельниченко І.Ф. за участю секретаря судового засідання Прокопенко А.В., розглянув спір

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Укрлада", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агроальянс", м. Дніпро

про стягнення заборгованості в сумі 16 569,48 грн.

Представники:

від позивача не з`явився

від відповідача не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Укрлада" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення 9 831,41 грн., що складають суму заборгованості за договором на технічне обслуговування та ремонт автомобілів № 633 від 26.03.2018., 4 530,24 грн. - пені, 9 831,41 грн. - штрафу, 3 939,07 грн. - 30% річних.

Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за договором на технічне обслуговування та ремонт автомобілів № 633 від 26.03.2018 в частині повного та своєчасного розрахунку за виконані позивачем роботи.

Відповідач у відзиві на позов заперечує проти позовних вимог з огляду на таке.

В наряді-замовленні № УК30031306/УКН0023971 на суму 945,00 грн. зазначено автомобіль "Fiat Linea" № НОМЕР_1 , який не вносився до додатку № 1 до договору № 633 від 26.03.2018.

Також відповідач зазначає, що в нарядах-замовленнях №№ УК30031306/УКН0023971 на суму 945,00 грн., УК30025061/УКН0018721 на суму 8 887,16 грн. відступній відтиск печатки підприємства, а також прізвище, ім`я та по батькові особи, яка підписала дані наряди-замовлення.

Крім того, відповідно до умов договору при прийманні автомобіля від відповідача для надання послуг повинен складатися акт передання-прийняття ДТЗ, проте жодного акту позивачем не було надано до позовної заяви.

Отже, відповідач вважає, що позивачем не доведено належним чином ті обставини, на які він посилається в позові.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За таких обставин, відповідач просить суд застосувати строки позовної давності до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

У відповіді на відзив позивач зазначає таке.

Відсутність відтиску печатки відповідача, прізвища та ініціалів його представника, не є підставою для невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань відповідно до договору.

Перелік автомобілів замовника не є вичерпним, відповідно до пункту 1.1. договору, а тому надання послуг по сервісно-технічному обслуговуванню і ремонту автомобілів, не зазначених в додатку № 1 до спірного договору не суперечить вимогам укладеного договору.

Також позивач зазначає, що суттю судового спору є стягнення заборгованості по оплаті за виконані роботи, а не прийняття та виконання робіт за договором, тому достатньо доданих до позовної заяви нарядів-замовлень, на підставі яких були складені та передані відповідачу рахунки-фактури.

Крім того, позивач звертає увагу суду, що останнім на підставі пункту 6.5 договору, правомірно нараховані штраф, пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення та 30% річних.

З урахуванням викладеного, позивач вважає, що аргументи відповідача, наведенні у відзиві на позов, є необґрунтованими та непереконливими.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.01.2020 вказану вище позовну заяву залишено без руху у зв`язку з тим, що остання подана без додержання вимог, викладених у статті 162 Господарського процесуального кодексу України.

22.01.2020 від позивача надійшла заява, до якої останнім залучено обґрунтований розрахунок суми основного боргу з посиланням на дати та суми часткових оплат, відсутність яких на момент подання позовної заяви стала підставою для залишення її без руху.

Крім того, вказаною заявою позивачем зменшено позовні вимоги до 16 569,48 грн., а саме, заявлено до стягнення 5 795,36 грн. - основного боргу; 2 650,69 грн. - пені; 5 795,36 грн. - штрафу; 2 328,07 грн. - річних.

Заява про зменшення позовних вимог відповідає вимогам, визначеним у статті 46 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим остання прийнята судом до розгляду.

Ухвалою суду від 27.01.2020 відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

17.02.2020 від відповідача до канцелярії суду надійшов відзив на позов, в якому останній просить здійснювати розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 24.02.2020 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агроальянс" та призначено судове засідання у справі на 16.03.2020.

У судовому засіданні, яке відбулось 16.03.2020, господарським судом відкладено розгляд справи до 25.03.2020.

У зв`язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України Постанови № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", відповідно до якої, через спалах у світі коронавірусу з 12.03.2020 до 03.04.2020 в Україні вводиться карантин, та з огляду на те, що листом Ради суддів України № 9рс-186/20 від 16.03.2020 рекомендовано встановити особливий режим роботи судів, господарським судом відкладено розгляд справи до 08.04.2020.

08.04.2020 за допомогою електронної пошти позивачем подано відповідь на відзив та клопотання про розгляд справи без участі представника підприємства останнього.

У зв`язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України Постанови № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", відповідно до якої, через спалах у світі коронавірусу з 12.03.2020 до 03.04.2020 в Україні вводиться карантин, та згідно з листом Ради суддів України № 9рс-186/20 від 16.03.2020, рекомендовано встановити особливий режим роботи судів, ухвалами суду від 17.03.2020, 08.04.2020 розгляд справи відкладався до 08.04.2020, 06.05.2020.

На день розгляду справи 06.05.2020 від відповідача клопотань про відкладення розгляду справи не надходило, позивач електронним засобом зв`язку через канцелярію суду надіслав клопотання про розгляд справи без його участі.

Враховуючи запроваджені на території України заходи щодо убезпечення населення від поширення гострих респіраторних захворювань та в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у справі є обставини щодо неналежного виконання відповідачем зобов`язань в частині повного та своєчасного розрахунку за виконані роботи відповідно до договору на технічне обслуговування та ремонт автомобілів.

Доказами, якими позивач підтверджує позовні вимоги є: договір на технічне обслуговування та ремонт автомобілів № 633 від 26.03.2018 (а.с. 11-14); перелік автомобілів замовника (додаток № 1 до договору) (а.с. 15); Наряди-Замовлення (а.с. 16); додаткова угода № 6 від 21.11.2018 до договору № 2402/2016 від 30.12.2016 (а.с. 15); специфікація на поставку товару (додаток № 15 від 01.04.2019 до договору № 2402/2016 від 30.12.2016) (а.с. 16); довіреність № 200808 від 20.08.2019 (а.с. 17); видаткова накладна № РН-0000379 від 20.08.2019, видаткова накладна № РН-0000380 від 20.08.2019 (а.с. 18-19), рахунок-фактура № СФ-0000365 від 20.08.2019, рахунок-фактура № СФ-0000364 від 20.08.2019 (а.с. 20-21), податкова накладна № 31 від 20.08.2019, податкова накладна № 32 від 20.08.2019 (а.с. 22-23); квитанції про реєстрацію податкових накладних/ розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 24-25).

26.03.2018 між Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Укрлада" (далі - Виконавець, Позивач) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агроальянс" (далі - Замовник, Відповідач) укладено договір на технічне обслуговування та ремонт автомобілів № 633 (далі - Договір), відповідно до умов якого Виконавець зобов`язується виконувати роботи по комерційному ремонту та/або технічному обслуговуванню автомобілів (далі - роботи) (код відповідно до державного класифікатора продукції та послуг ДК-016:2010:29.20.4 - Послуги щодо відновлення, складання, оснащування та кузовних робіт для моторних транспортних засобів), власником яких є Замовник та/або має право володіння і користування автомобілем, а Замовник зобов`язується приймати автомобілі після здійснення Виконавцем ремонту та/або технічного обслуговування та оплачувати надані послуги у строки та на умовах, що вказані у договорі. Перелік автомобілів замовника вказується у додатку № 1, що є невід`ємною частиною договору, проте не є вичерпним (пункт 1.1. Договору).

До договору сторонами було підписано додаток № 1 - Перелік автомобілів замовника, в якому було вказано такі автомобілі - Fiat Linea, державний номер НОМЕР_2 , Fiat Tipo, державний номер НОМЕР_3 .

У пунктах 9.1. та 9.2. договору сторони визначили, що договір набуває чинності з моменту підписання та діє до 31.12.2018, а в частині розрахунків до повного їх виконання. Якщо за 1 місяць до закінчення строку дії договору та/або кожного наступного календарного року (при подальший автоматичній пролонгації договору) жодна із сторін не надішле письмове повідомлення інші стороні про намір або небажання продовжувати дію договору на інший термін, дія договору продовжується на тих же умовах автоматично на кожний наступний календарний рік.

Доказів зміни, розірвання чи визнання недійсним вказаного договору сторонами суду не надано.

Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання норм глави 61 розділу ІІІ Книги п`ятої Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Пунктом 1.2. Договору сторони погодили, що види робіт, строки їх виконання погоджуються сторонами та вказуються у конкретних заявках на виконання певного виду робіт. Сторони при досягненні згоди мають право змінювати умови виконання робіт по договору.

Відповідно до умов пункту 4.1. Договору вартість ремонту та/або технічного обслуговування автомобіля складається з вартості нормативного часу роботи помноженого на кількість необхідного нормативного часу, необхідних запчастин і витратних матеріалів (використаних) визначається рахунком-фактурою, який складає Виконавець на підставі наряду-замовлення та направляє Замовнику.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами виконання робіт, передбачених умовами Договору, сторонами складено Наряди-Замовлення №№ УКЗ0031306/УКН0023971 від 17.04.2019, УКЗ0030228/УКН0023101 від 05.03.2019, УКЗ0025061/УКН0018721 від 26.07.2018, на загальну суму 16 344,75 грн.

Згідно з умовами пунктів 3.9. та 3.10. Договору по закінченні робіт та підписання наряду-замовлення, автомобіль видається особі, уповноваженій Замовником на отримання автомобіля. Підставою для видачі автомобіля є довіреність. Уповноважений на отримання автомобіля з ремонту представник Замовника також зобов`язаний при отриманні автомобіля з ремонту (технічного обслуговування) прийняти виконані виконавцем з ремонту та технічного обслуговування роботи згідно відповідного наряду-замовлення. Особа, уповноважена Замовником на прийняття автомобіля з ремонту, вважається компетентною з питання прийняття автомобіля і Замовник не має права в подальшому оскаржувати дії свого представника за мотивами його некомпетентності.

При цьому, у пункті 5.2. Договору сторони передбачили, що у разі, коли якість виконаних Виконавцем робіт задовольняє Замовника, сторони підписують наряд-замовлення.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивачем були надані відповідачу послуги з роботи по комерційному ремонту та/або технічному обслуговуванню автомобілів Замовника, загальна вартість яких склала 16 344,75 грн., про що сторонами складено та підписано Наряди-Замовлення від 17.04.2019, 05.03.2019, 26.07.2018, які залучені до матеріалів справи.

Суд зауважує, що послуги, визначені умовами договору, у повній мірі відповідають послугам, що були надані позивачем та передані відповідно до вказаного наряду-замовлення.

Суд відзначає, що в матеріалах справи відсутні докази наявності претензій відповідача щодо обсягів, строку, вартості та якості наданих послуг. Відомості щодо їх наявності суду також не повідомлені.

Більше того, в Нарядах-Замовленнях сторони зазначили, що представник відповідача автомобіль після ремонту прийняв. Претензій до комплектності автомобілю та його стану не має. З об`ємом, строками, вартістю та якістю виконаних робіт відповідач згоден.

Згідно з частиною 1, 2 статті 9 Закону України Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Вказаний перелік обов`язкових реквізитів кореспондується з Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів (далі Положення).

У п. 2.5 Положення визначено, що документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.

З наведеного слідує, що скріплення печаткою підпису особи на первинному документі, не визнається обов`язковим реквізити первинного документу у відповідності до положень ч. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні та п. 2.5 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

Так, підписання Замовником акту здачі-прийняття робіт (надання послуг), яким у даному випадку виступає наряд-замовлення, який є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і відповідає вимогам статті 9 вказаного Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за надані послуги (виконані роботи).

Відповідно до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Так, у пункті 4.2. Договору сторони погодили, що оплата за виконані роботи проводиться Замовником по факту виконання робіт, в строк, не пізніше 3-х робочих днів після дати підписання Наряду-Замовлення.

На виконання умов договору, відповідачем було лише частково сплачено заборгованість у сумі 10 549,39 грн., внаслідок чого у нього утворилась заборгованість в сумі 5 795,36 грн., що і стало причиною звернення позивача із позовом до суду.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Крім того, згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Враховуючи визначені контрагентами у пункті 4.2. договору порядок розрахунків за надані послуги (виконані роботи), приймаючи до уваги їх прийняття відповідачем за Нарядами-Замовленнями від 26.07.2018 та 17.04.2019 без зауважень, господарський суд встановив, що строк оплати вказаних послуг (виконаних робіт), з урахуванням норм частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України, відповідно до якої якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день, є таким, що настав 01.08.2018, 23.04.2019.

Слід також зазначити, що відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Доказів на підтвердження оплати наданих позивачем послуг (виконаних робіт) на загальну суму 5 795,36 грн. відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу, шляхом надання належних доказів, не спростував.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає, що вимоги позивача в цій частині є правомірними та обґрунтованими, у зв`язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі .

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, у пункті 6.3. договору сторони прийшли до згоди щодо зміни розміру процентної ставки, передбаченої частиною 2 статті 625 Цивільною кодексу України, і встановлюють її в розмірі тридцяти відсотків. З дня закінчення строків сплати, передбачених розділом 4 договору, вважається, що виконавцем пред`явлена вимога щодо сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення (минулий та майбутній) та відсотків річних. При затримці платежу виконавець мас право виставити рахунок по сплаті відсотків за користування чужими грошима та інфляційних нарахувань з моменту прострочення до фактичної оплати, а замовник зобов`язаний оплатити його в строк не більше 3 днів.

На підставі пункту 6.3. договору та статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 30% річних за загальний період прострочення з 01.08.2018 по 14.01.2020 у сумі 2 328,07 грн.

Розрахунок 30% річних позивачем здійснено відповідно до умов договору та діючого законодавства, а отже, підлягає до примусового стягнення сума у розмірі 2 328,07 грн.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Так, у пункті 6.2. договору сторони передбачили, що за прострочення оплати за договором, замовник сплачує, окрім відшкодування вартості фактично виконаних робіт, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент порушення договору, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

При цьому, судом враховано, що у пункті 6.5. договору сторони дійшли згоди, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання припиняється через три роки від дня, коли це зобов`язання повинне було бути виконане.

За прострочення виконання зобов`язання на підставі пункту 6.2 договору позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за період прострочення з 01.08.2018 по 14.01.2020 в сумі 2 424,38 грн., відповідно до Наряду-Замовлення № УКЗ0025061/УКН0018721 від 26.07.2018 на суму 4 850,36 грн.; та за період з 23.04.2019 по 14.01.2020 в сумі 226,31 грн., відповідно до Наряду-Замовлення № УКЗ0031306/УКН0023971 від 17.04.2019 на суму 945,00 грн.

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку пені, зробленого позивачем, та встановлено, що розрахунок пені позивачем здійснено відповідно до умов договору та діючого законодавства.

Водночас відповідачем заявлено про застосування позовної давності щодо позовних вимог про стягнення пені та штрафу.

Відповідно до частини 3 статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Згідно із частини 5 статті 261 Цивільного кодексу України, за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Статтею 257 Цивільного кодексу України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За правилами пункту 1 частини 2 статті 258 ЦК України період, за який нараховується пеня за прострочення виконання зобов`язання, не може перевищувати одного року. З огляду на правову природу пені, яка нараховується за кожен день прострочення, право на позов про стягнення пені за кожен окремий день виникає щодня на відповідну суму, а позовна давність за позовом про стягнення пені відповідно до статті 253 Цивільного кодексу України обчислюється по кожному дню, за який нараховується пеня.

Згідно з частиною 4 статті 267 Цивільного кодексу України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Днем подання позову вважається дата поштового штемпеля підприємства зв`язку, через яке надсилається позовна заява (а в разі подання її безпосередньо до господарського суду - дату реєстрації цієї заяви в канцелярії суду).

Оскільки позивач звернувся з даним позовом до суду 27.12.2019, то позовні вимоги про стягнення пені у сумі грн. 703,24 грн., відповідно до Наряду-Замовлення № УКЗ0025061/УКН0018721 від 26.07.2018 на суму 4 850,36 грн., що нарахована за встановлений судом період з 01.08.2018 по 27.12.2019 заявлено із пропуском позовної давності, у зв`язку із чим суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Враховуючи викладене, вимоги позивача в частині стягнення пені визнаються судом обґрунтованими в сумі 1 947,45 грн.

Крім того, у пункті 6.4. договору сторони передбачили, що у випадку прострочення замовником оплати відповідного наряду-замовлення згідно умов цього договору більш ніж на 10 календарних днів Замовник зобов`язаний сплатити на користь виконавця штраф у розмірі суми заборгованості.

На підставі пункту 6.4 договору, за прострочення оплати понад 10 календарних днів позивач розрахував та просить суд стягнути з відповідача штраф у розмірі суми заборгованості, а саме: 5 795,36 грн.

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку штрафу, зробленого позивачем, та встановлено, що під час його проведення позивачем були вірно визначені сума заборгованості та період прострочення, арифметично розрахунок проведено також вірно.

Проте, беручи до уваги приписи статті 258 Цивільного кодексу України, відповідно до якої період, за який нараховується штраф за прострочення виконання зобов`язання, не може перевищувати одного року, а також враховуючи те, що позивач нараховує штраф за прострочення замовником оплати відповідно до Наряду-Замовлення № УКЗ0025061/УКН0018721 від 26.07.2018 на суму 4 850,36 грн. та Наряду-Замовлення № УКЗ0031306/УКН0023971 від 17.04.2019 на суму 945,00 грн., судом встановлено, що пропуск позовної давності можливо застосувати лише до заборгованості, що виникла відповідно до Наряду-Замовлення № УКЗ0025061/УКН0018721 від 26.07.2018 на суму 4 850,36 грн., у зв`язку із чим суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення штрафу визнаються судом обґрунтованими в сумі 945,00 грн.

Крім того, суд зазначає, що інші доводи, міркування сторін, судом розглянуті, але до уваги та врахування при вирішенні даної справи не приймаються, оскільки на результат вирішення спору не впливають.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агроальянс" (49041, м. Дніпро, Запорізьке шосе, буд. 62 а, код ЄДРПОУ 37303065) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Укрлада" (04073, м. Київ, вул. просп. Степана Бандери, 28, код ЄДРПОУ 30979427) 5 795,36 грн. (п`ять тисяч сімсот дев`яносто п`ять гривень 36 коп.) основного боргу, 2 328,07 грн. (дві тисячі триста двадцять вісім гривень 07 коп.) 30% річних, 1 947,45 грн. (одна тисяча дев`ятсот сорок сім гривень 45 коп.) пені, 945,00 грн. (дев`ятсот сорок п`ять гривень 00 коп.) штрафу, 1 277,14 грн. (одна тисяча двісті сімдесят сім гривень 14 коп.) судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Суд вважає необхідним роз`яснити про те, що у зв`язку із заходами, спрямованими на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій, що впроваджені через поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), вказані вище строки оскарження продовжуються до закінчення карантину.

Повне рішення складено 12.05.2020.

Суддя І.Ф. Мельниченко