Рішення

від 12.05.2020 по справі 904/796/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.05.2020м. ДніпроСправа № 904/796/20 Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мілєвої І.В. розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Колор Україна", Дніпропетровська область, м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнипак КС", Дніпропетровська область, м. Дніпро

про стягнення 196 128,83 грн.

Без виклику представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Еко-Колор Україна" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнипак КС" про стягнення 196 128,83 грн., з яких: 157 852,44 грн. - основний борг, 24 214,14 грн. - пеня, 14 062,25 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки № ЕК-03/17 від 03.01.2017 в частині оплати поставленого товару.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

В ухвалі від 12.02.2020 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі відповідачу було роз'яснено, що відповідно до ч. 1 ст. 251 Господарського процесуального кодексу України відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

До господарського суду повернувся поштовий конверт з ухвалою суду від 12.02.2020, який направлявся на адресу відповідача, з поштовою відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання". Як убачається з матеріалів справи, адреса відповідача відповідає адресі, що вказана у позовній заяві, та відповідає зазначеній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відзив відповідач до суду не подав.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

03.01.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Еко-Колор Україна" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юнипак КС" (покупець) було укладено договір поставки № ЕК-03/17 (далі - договір).

Постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупцю, а покупець зобов'язується прийняти і своєчасно оплатити вартість товару - поліграфічні витратні матеріали (далі - товар), на умовах (визначених цим договором. Товар згідно даного договору поставляється партіями (п. 1.1. договору).

Асортимент кількість і ціна товару визначаються сторонами на кожну партію товару окремо, при формуванні замовлення і вказуються у видаткових накладних постачальника, що складаються на підставі замовлень покупця (п. 1.2. договору).

Під додатками до цього договору розуміються рахунки та видаткові накладні, шо видаються постачальником (п. 1.3. договору).

Асортимент, комплектність і кількість належного до постачання товару, узгоджуються сторонами при формуванні замовлення на кожну партію товару і відображаються в рахунках, видаткових накладних та товаросупровідних документах (п. 2.1. договору).

Реальна кількість товару поставлена згідно даного договору буде розрахована на основі фактично поставленої кількості товару вказаної в рахунках та видаткових накладних (п. 2.2. договору).

Поставка товару здійснюється окремими партіями, відповідно до поданих покупцем та погоджених постачальником заявок на поставку товару. Асортимент, кількість, ціна та терміни поставки, визначаються у заявці на поставку кожної окремої партії товару (п. 3.1. договору).

Товар поставляється постачальником на підставі замовлень покупця, складених у вигляді заявок на поставку товару. Заявка покупця передається постачальнику в письмовій формі за допомогою засобів факсимільного зв'язку або поштою, і повинна бути узгоджена сторонами. Про узгодження заявки чи про її відхилення сторони повідомляють одна одну в письмовій формі за допомогою засобів факсимільного зв'язку або поштою (п. 3.2. договору).

Умови поставки на кожну партію товару визначаються сторонами окремо, з урахуванням правил "ІНКОТЕРМС-2010р." (п. 3.4. договору).

Разом з кожною партією товару постачальник зобов'язаний надати покупцю наступні документи: рахунок-фактура; податкова накладна; видаткова (товарна) накладна; сертифікат якості (п. 3.5. договору).

Датою поставки/отримання партії товару вважається дата підписання відповідної видаткової накладної уповноваженим представником покупця (п. 3.6. договору).

Датою відвантаження товару вважається дата складання відповідної видаткової накладної (п. 3.8. договору).

Ціна на товар визначається сторонами окремо на кожну партію і вказується у видаткових накладних та рахунках (п. 4.1. договору).

Ціна товару, а також сума до оплати формується на дату відвантаження товару в національній валюті України - гривні та вказується у видаткових накладних на відповідну партію (п. 4.2. договору).

Загальна сума договору визначається сумою вартості всіх здійснених поставок товару у межах даного договору (п. 4.3. договору).

Розрахунки за товар здійснюється протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту поставки товару покупцю шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника в національній валюті України - гривні (п. 4.4. договору).

Датою оплати товару вважається дата зарахування грошових коштів, сплачених покупцем за поставлену партію товару на поточний рахунок постачальника (п. 4.5. договору).

У випадку невиконання або неналежного виконання умов договору, сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України (п. 7.1. договору).

За прострочення оплати за товар покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла у період, за який сплачується пеня) відповідно до розміру, неоплаченої суми, за кожен день прострочення, до повного розрахунку, але не більше 5% від загальної вартості прийнятих ним товарів (п. 7.3. договору).

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31 грудня 2017 року. Дія цього договору автоматично продовжується на такий же термін і на тих же умовах, якщо жодна із сторін не заявила про намір розірвати цей договір за 10 днів до закінчення терміну його дії (п. 11.1. договору).

Позивач зазначає, що на виконання умов договору протягом січня - лютого 2017 року поставив відповідачу товар на загальну суму 157 852,44 грн., на підтвердження чого надав підписані сторонами та скріплені їх печатками видаткові накладні:

- № 15 від 30.01.2017 про поставку товару на суму 46 471,68 грн. з ПДВ (а.с. 10);

- № 20 від 02.02.2017 про поставку товару на суму 22 351,44 грн. з ПДВ (а.с. 11);

- № 22 від 10.02.2017 про поставку товару на суму 24 737,64 грн. з ПДВ (а.с. 12);

- № 26 від 14.02.2017 про поставку товару на суму 14 519,04 грн. з ПДВ (а.с. 13);

- № 31 від 17.02.2017 про поставку товару на суму 27 588,96 грн. з ПДВ (а.с. 14);

- № 37 від 24.02.2017 про поставку товару на суму 22 183,68 грн. з ПДВ (а.с. 15);

Відповідно до п. 4.4. договору розрахунки за товар здійснюється протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту поставки товару покупцю, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника в національній валюті України - гривні.

Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України).

Таким чином, відповідно до п. 4.4. договору, з урахуванням положень ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, відповідач повинен був сплатити за поставлений товар:

- за накладною № 15 від 30.01.2017 суму 46 471,68 грн. у строк до 01.03.2017 включно;

- за накладною № 20 від 02.02.2017 суму 22 351,44 грн. у строк до 06.03.2017 включно;

- за накладною № 22 від 10.02.2017 суму 24 737,64 грн. у строк до 13.03.2017 включно;

- за накладною № 26 від 14.02.2017 суму 14 519,04 грн. у строк до 16.03.2017 включно;

- за накладною № 31 від 17.02.2017 суму 27 588,96 грн. у строк до 20.03.2017 включно;

- за накладною № 37 від 24.02.2017 суму 22 183,68 грн. у строк до 27.03.2017 включно.

Однак, як зазначає позивач, відповідач в порушення умов договору за поставлений товар не розрахувався, у зв'язку із чим у нього виникла заборгованість у розмірі 157 852,44 грн.

Також позивач надав до суду підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт звіряння взаємних розрахунків за період: січень 2017 р. - лютий 2017 р. між сторонами за договором (а.с. 16), відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем станом на 28.02.2017 становить 209 503,08 грн., в тому числі за спірними накладними у розмірі 157 852,44 грн.

Позивач зазначає, що відповідач заборгованість не сплатив, що і стало причиною звернення до суду.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України)

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст. 265 Господарського кодексу України).

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України).

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Доказів оплати поставленого товару в сумі 157 852,44 грн. відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення основного боргу у розмірі 157 852,44 грн. є правомірними та підлягають задоволенню.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 24 214,14 грн. за період з 11.08.2019 по 06.02.2020.

Відповідно до п. 7.3. договору за прострочення оплати за товар, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла у період за який сплачується пеня) відповідно до розміру неоплаченої суми за кожен день прострочення до повного розрахунку, але не більше 5% від загальної вартості прийнятих ним товарів.

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки (п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч.ч.4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно зі ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч.6 ст.232 Господарського Кодексу України).

Договором передбачено стягнення пені за прострочення виконання зобов'язання.

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку пені позивача та встановлено, що він виконаний не правильно, а саме позивачем при розрахунку не враховано приписи ч. 6 ст. 232 Господарського Кодексу України.

Положення ч. 6 ст. 232 Господарського Кодексу України щодо припинення нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, застосовується до відповідних правовідносин лише у разі, якщо інше не встановлено законом або договором. Отже, якщо умовами договору сторони передбачили, що пеня нараховується за весь період часу, протягом якого не виконано зобов'язання, то нарахування пені не припиняється за період прострочення зобов'язання понад шість місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано (абз. 2 п. 21 інформаційного листа ВГСУ від 20.10.2015 N 01-06/1837/15 "Про доповнення інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2011 N 01-06/249 "Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів").

Щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 Господарського Кодексу України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції (підпункт 2.5 пункту 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").

Як вказано вище, відповідач відповідно до п. 4.4. договору, з урахуванням положень ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України повинен був сплатити за поставлений товар:

- за накладною № 15 від 30.01.2017 суму 46 471,68 грн. у строк до 01.03.2017 включно;

- за накладною № 20 від 02.02.2017 суму 22 351,44 грн. у строк до 06.03.2017 включно;

- за накладною № 22 від 10.02.2017 суму 24 737,64 грн. у строк до 13.03.2017 включно;

- за накладною № 26 від 14.02.2017 суму 14 519,04 грн. у строк до 16.03.2017 включно;

- за накладною № 31 від 17.02.2017 суму 27 588,96 грн. у строк до 20.03.2017 включно;

- за накладною № 37 від 24.02.2017 суму 22 183,68 грн. у строк до 27.03.2017 включно.

Таким чином, прострочення виконання зобов'язання з оплати поставленого товару:

- за накладною № 15 від 30.01.2017 починатиметься з 02.03.2017;

- за накладною № 20 від 02.02.2017 починатиметься з 07.03.2017;

- за накладною № 22 від 10.02.2017 починатиметься з 14.03.2017;

- за накладною № 26 від 14.02.2017 починатиметься з 17.03.2017;

- за накладною № 31 від 17.02.2017 починатиметься з 21.03.2017;

- за накладною № 37 від 24.02.2017 починатиметься з 28.03.2017.

Отже, відповідно до ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України пеня за прострочення виконання зобов'язання з оплати поставленого товару:

- за накладною № 15 від 30.01.2017 підлягає нарахуванню за період з 02.03.2017 по 02.09.2017;

- за накладною № 20 від 02.02.2017 підлягає нарахуванню за період з 07.03.2017 по 07.09.2017;

- за накладною № 22 від 10.02.2017 підлягає нарахуванню за період з 14.03.2017 по 14.09.2017;

- за накладною № 26 від 14.02.2017 підлягає нарахуванню за період з 17.03.2017 по 17.09.2017;

- за накладною № 31 від 17.02.2017 підлягає нарахуванню за період з 21.03.2017 по 21.09.2017;

- за накладною № 37 від 24.02.2017 підлягає нарахуванню за період з 28.03.2017 по 28.09.2017.

З наявного в матеріалах справи розрахунку вбачається, що позивач нараховує пеню на загальний розмір заборгованості 157 852,44 грн., в яку входить заборгованість за всіма спірними накладними, за період з 11.08.2019 по 06.02.2020, тобто поза межами строку нарахування штрафних санкцій, який підлягає застосуванню.

Господарський суд зазначає, що спірним договором не передбачена можливість нарахування пені понад шість місяців.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача пені (за зазначений позивачем період) є необґрунтованими, а отже такими, що не підлягають задоволенню.

Також позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3 % річних за загальний період з 03.03.2017 по 06.02.2020 у розмірі 14 062,25 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку 3% та встановлено, що він виконаний не правильно.

Відповідно до виконаного господарським судом розрахунку до стягнення з відповідач підлягають 3 % річних у розмірі 13 761,21 грн.

З огляду на викладене, зважаючи на те, що має місце прострочення виконання зобов'язання є правомірними та такими, що підлягають частковому задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача 171 613,65 грн., з яких: 157 852,44 грн. - основний борг, 13 761,21 грн. - 3% річних.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно із ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За приписами ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Так, позивачем долучено до матеріалів справи договір про надання правових послуг № 20/1 від 21.01.2020, укладений між позивачем та адвокатом Санжарою А.А., ордер АЕ № 1015712 від 07.02.2020, свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю № 1274 від 20.05.2004, акт здавання-приймання наданих послуг № 1 від 06.02.2020, рахунок № 20/1-1 від 06.02.2020 на суму 5 000,00 грн., платіжне доручення № 41 від 06.02.2020 про сплату Санжарі А.А. 5 000,00 грн. з призначенням платежу: сплата за юридичні послуги по рах. № 20/1 від 21.01.2020 .

Згідно із ч. 4, 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідного клопотання відповідачем не було подано.

Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п. 3 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи вищевикладене, відповідно до положень п. 3 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог: на позивача - 625,00 грн. (12,50 %), на відповідача - 4 375,00 грн. (87,50 %).

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог: на позивача - 367,74 грн. (12,50 %), на відповідача - 2 574,19 грн. (87,50 %).

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнипак КС" (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пров. Добровольців, буд. 10, кімната 819, ідентифікаційний код 39473911) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Колор Україна" (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Панікахи, буд. 2, корпус 11, кімната 532, ідентифікаційний код 39084601) 171 613,65 грн. , з яких: 157 852,44 грн. - основний борг, 13 761,21 грн. - 3% річних, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 574,19 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 375,00 грн. , про що видати наказ.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Суддя І.В. Мілєва