Рішення

від 12.05.2020 по справі 908/735/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 28/32/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.05.2020 Справа № 908/735/20

м.Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Федорової Олени Владиславівни розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи:

за позовом Служби зовнішньої розвідки України (04107, м. Київ, вул. Нагірна,буд. 24/1)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю Офісний угодник (65089, м.Запоріжжя, вул. Зачинаєва, буд. 60)

про стягнення грошових коштів

Без виклику представників сторін

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області звернулася Служба зовнішньої розвідки України з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Офісний угодник про стягнення 806,40 грн. пені.

Підставою для звернення з позовом зазначено порушення відповідачем строків поставки товару в рамках договору №166/19 на постачання товарів за державні кошти. Внаслідок порушення зобов`язань за договором позивач, приймаючи до уваги п. 7.2 договору та приписи діючого законодавства, нарахував та просить стягнути пеню за період прострочення з 18.03.2019 по 26.03.2019 (включно) у розмірі 806,40 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на ст. ст. 55, 64, 124 Конституції України, ст. ст. 222, 230, 231, 232 ГК України. Позивач просив розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження. В прохальній частині позову позивач окрім заявленої до стягнення суми штрафних санкцій також просив суд стягнути з відповідача суму сплаченого судового збору у розмірі 2102 грн. та 46,00 грн. витрат, пов`язаних з розглядом справи (вартість відправлення позовної заяви відповідачу та суду).

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.03.2020 позовну заяву передано на розгляд судді Федоровій О.В.

Ухвалою суду від 23.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 908/735/20, присвоєно справі номер провадження 28/32/20, на підставі ст. 252 ГПК України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи.

Позивач належним чином повідомлений про розгляд справи в суді, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Згідно з ч. 2 ст. 27 ГПК України для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до відомостей (витяг) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 18.03.2020, адресою місцезнаходження товариства з обмеженою відповідальністю Офісний угодник є: 65089, м.Запоріжжя, вул. Зачинаєва, буд. 60.

Ухвала суду від 23.03.2020 про відкриття провадження у справі направлена відповідачу на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, яка співпадає з відомостями, зазначеними в позові. Разом з тим, ухвала суду не була вручена відповідачу за юридичною адресою, про що працівниками Укрпошти здійснено відповідне позначення на конверті за закінченням встановленого строку зберігання .

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Судом вжиті всі заходи щодо належного повідомлення відповідача про розгляд справи у суді.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області про відкриття провадження у справі № 908/735/20 від 23.03.2020 відповідачу запропоновано подати відзив протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у даній справі, але не пізніше 23.04.2020. Відповідач не скористався наданим законом правом на подання письмового відзиву до суду із зазначенням своєї правової позиції щодо заявленого позивачем позову. Будь-яких заперечень, письмових пояснень з боку відповідача до суду не надходило.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. ч. 2, 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суду не надходило.

30.04.2020 на адресу суду від позивача надійшли додаткові пояснення щодо нарахування штрафних санкцій, в яких позивач просив прийняти до уваги додаткові пояснення, долучити їх до матеріалів справи, позов задовольнити в повному обсязі.

Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд визнав надані документи достатніми для всебічного та об`єктивного розгляду спору.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 12.05.2020.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження, суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи у судовому засіданні без виклику учасників справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Офісний угодник (постачальник, відповідач у справі) та Служба зовнішньої розвідки України (замовник, позивач у справі) 13.03.2019 уклали договір на постачання товарів за державні кошти №166/19 (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов`язався поставити товарні чеки (надалі - товар), а замовник зобов`язався прийняти цей товар та оплатити його на умовах, визначених цим договором.

Найменування предмета закупівлі відповідно до ДК021:2015 код 22820000-4 Бланки (п. 1.2 договору).

Пунктом 3.3 договору встановлено, що сума договору складає 8960,00 грн. у т.ч. ПДВ 20% 1493,33 грн.

Відповідно до п. 4.2 договору розрахунок за товар здійснюється замовником лише за фактично отриманий товар на підставі пред`явлених постачальником рахунку на оплату та видаткової накладної.

Товар має бути поставлений до 15.03.2019 року (п. 5.1 договору).

Відповідно до п. 5.5 - 5.6 договору прийом товару здійснюється замовником відповідно до видаткової накладної. Датою поставки є дата отримання замовником товару від постачальника згідно видаткової накладної, підписаної сторонами.

Пунктом 9.2 договору узгоджено, що у разі недосягнення сторонами згоди, спори (розбіжності) вирішуються у судовому порядку відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно до додатку № 1 до договору Специфікація відповідач зобов`язався поставити замовнику товарний чек в кількості 1000 пачок на загальну суму 8960,00 грн. в т.ч. ПДВ 20% 1493,33 грн.

Доказів визнання договору на постачання товарів за державні кошти №166/19 від 13.03.2019 припиненим або визнання його в судовому порядку недійсним учасниками правочину суду не надано, з урахуванням чого суд дійшов висновку про наявність між сторонами господарських правовідносин, які регулюються умовами зазначеного договору.

Про факт виконання відповідачем зобов`язань за договором договору на постачання товарів за державні кошти №166/19 від 13.03.2019 свідчить видаткова накладна № ОУ-00494 від 26.03.2019.

У зв`язку з простроченням строків поставки товару, як то узгоджено сторонами в пункті 5.1 договору, позивач з метою досудового врегулювання спору направив на адресу відповідача претензію №5/3/1108/ПБ від 26.06.2019 з вимогою сплатити пеню за період прострочення з 18.03.2019 по 26.03.2019 у розмірі 806,40 грн.

Претензія залишена відповідачем без реагування, штрафні санкцій в добровільному порядку не сплачені.

Приймаючи до уваги наявність неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором позивач, враховуючи п. 7.2 договору та положення ст. ст. 610, 611 ЦК України, нарахував до стягнення пеню, які є предметом розгляду справи.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд визнав позовні вимоги щодо стягнення штрафних санкцій такими, що підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Господарські взаємовідносини сторін врегульовано договором на постачання товарів за державні кошти №166/19 від 13.03.2019.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, крім випадків, передбачених законом. Аналогічний припис містять п. п. 1, 7 ст. 193 ГК України.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено: якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Укладаючи договір, кожна із сторін прийняла на себе певні зобов`язання щодо його виконання, однак відповідач покладений на нього обов`язок щодо своєчасної поставки товару у встановлений договором строк не виконав, факт порушення відповідачем умов, визначених договором, доведений та підтверджується матеріалами справи.

За неналежне виконання умов договору, враховуючи п. 7.2 договору, позивач нарахував до стягнення пеню за період прострочення з 18.03.2019 по 26.03.2019 включно (9 днів) у розмірі 806,40 грн.

Приписами ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 2 ст. 216 ГК України встановлено, що застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Приписами п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 7.2. договору за прострочення строку поставки товару замовнику, постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 1% від вартості договору за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7% вказаної вартості договору.

Факт порушення строків поставки, який узгоджений сторонами в пункті 5.1 договору (до 15.03.2019) в рамках договору на постачання товарів за державні кошти №166/19 від 13.03.2019 є доведеним та не заперечений відповідачем.

Проаналізувавши норми наведеного діючого законодавства України, умови договору на постачання товарів за державні кошти №166/19 від 13.03.2019 та додані матеріали суд дійшов висновку, що наданий позивачем розрахунок суми пені у розмірі 806,40 грн. за період прострочення з 18.03.2019 по 26.03.2019 включно (9 днів) є невірним, виходячи з наступного: відповідно до п. 1.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2014 № 14 день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

Як вже зазначалося судом у відповідача було зобов`язання - здійснити поставку товару у строк до 15 березня 2019 року, тобто обов`язок по договору носить немайновий характер.

Втім, приймаючи до уваги рекомендації Вищого господарського суду України, що викладені в постанові №14 від 17.12.2013 слідує, що день в якому здійснені (вчинені) зобов`язаною стороною дії на користь іншої сторони (позивача) не включається в період часу нарахування штрафних санкцій, оскільки зобов`язання в цей день є виконаним.

За таких обставин, суд вважає безпідставним нарахування пені на 26 березня 2019 року (день фактичного виконання зобов`язання) та виключає цей день з періоду нарахування штрафних санкцій, оскільки в цей день згідно чинного законодавства зобов`язання вважається виконаним особою.

Таким чином, сума пені, яка підлягає до стягнення за період з 18.03.2019 по 25.03.2019 включно (8 днів) складає 716,80 грн. Решта вимог про стягнення пені у розмірі 89,60 грн. задоволенню не підлягає, оскільки заявлена безпідставно.

Враховуючи викладене вище, позовні вимоги задовольняються частково.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Доказів належного виконання зобов`язань за вказаним у позові договором в частині своєчасної поставки товару, безпідставного або невірного нарахування штрафних санкцій відповідач суду не надав, викладені в позові обставини не спростував.

Згідно з ч. 1, п. 4 ч. 3ст. 123 ГПУ України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Під час звернення до суду в позовній заяві позивачем було заявлено до стягнення з відповідача понесені позивачем судові витрати, до яких, згідно з наведеним у позовній заяві попереднім (орієнтовним) розрахунком, зокрема, входили витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду, а саме витрати на оплату послуг поштового зв`язку із пересилання поштових відправлень в сумі 46 грн. (відправлення копії позовної заяви із додатками відповідачеві та відправлення позовної заяви з додатками до господарського суду з розрахунку 2 комплекти документів та вартості послуг 23 грн. за одне відправлення).

Втім матеріали справи містять лише докази оплати позивачем вартості пересилання на адресу відповідача позовної заяви з додатками у розмірі 44,00 грн., а саме фіскальний чек №0062087 0051702 від 14.03.2020, поштова накладна №0302808266918 від 14.03.2020 та чек Укрпошти №376602 від 14.03.2020. Доказів оплати позивачем послуг з пересилання кореспонденції (позов з додатками) на адресу суду до позовних матеріалів не надано, що унеможливлює визнання та підтвердження факту понесення позивачем витрат у заявленому в позові розмірі.

Наведені витрати відповідають критеріям, вказаним у п. 4 ч. 3 ст. 123 ГПК України, оскільки пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду та задовольняються судом саме у розмірі 44,00 грн.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог. А саме: з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі: 1868,44 грн. (716,80 грн. (задоволено) : 806,40 грн. (заявлено) х 2120,00 грн. (сплачено судовий збір). Решта судових витрат у розмірі 233,56грн. залишається за позивачем.

Керуючись ст. ст. 126, 129, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Служби зовнішньої розвідки України до товариства з обмеженою відповідальністю Офісний угодник про стягнення 806,40 грн. штрафних санкцій задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Офісний угодник (65089, м. Запоріжжя, вул. Зачиняєва, буд. 60, ідентифікаційний код 32875883) на користь Служби зовнішньої розвідки України (04107, м. Київ, вул. Нагірна, буд. 24/1, ідентифікаційний код 33240845) 716,80 грн. (сімсот шістнадцять грн. 80 коп.) пені за порушення строків поставки товару в рамках договору на постачання товарів за державні кошти №166/19 від 13.03.2019, 1868,44 грн. (одну тисячу вісімсот шістдесят чотири грн. 44 коп.) судового збору, 44,00 грн. (сорок чотири грн. 00 коп.) витрат , пов`язаних з вчиненням процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Відмовити в частині стягнення пені у розмірі 89,60 грн.

4. Витрати зі сплати судового збору в розмірі 233,56 грн. покласти на позивача.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 12 травня 2000 року.

Суддя О.В. Федорова