Рішення

від 12.05.2020 по справі 910/2014/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" травня 2020 р. м. Київ Справа № 910/2014/20

Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справу

за позовом Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (03150, м. Київ, вул. Антоновича, 127, код 00032112)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Насіннєва компанія Сидера" (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Воїнів Інтернаціоналістів, 30, код 38898948)

про стягнення 165 395, 32 грн.

без виклику представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Насіннєва компанія Сидера" про стягнення 165 395, 32 грн. за Договором оренди нерухомого майна банку № 216-00/1/080817 від 08.08.2017, що складається із: заборгованості з орендної плати в розмірі 157 755,00 грн., заборгованості з оплати індексації орендної плати в розмірі 893,95 грн., заборгованості з компенсації вартості комунальних послуг в розмірі 6 746,37 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.02.2020 вищевказану позовну заяву передано за підсудністю до Господарського суду Київської області.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.02.2020 позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу усунути недоліки позовної заяви.

На адресу Господарського суду Київської області 05.03.2020 від представника позивача надійшла заява про прийняття позовної заяви до розгляду у зв`язку з усуненням недоліків.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.03.2020 відкрито провадження у даній справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та зобов`язано сторін вчинити певні дії.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, у відповідності до ч. 5 ст. 252 ГПК України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

Крім того, цією ухвалою відповідачу було визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, для подання заперечень на відповідь на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи, копія ухвали суду від 10.03.2020 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Втім, повідомлення про вручення поштових відправлень повернуті на адресу суду з відміткою поштового зв`язку за закінченням строку зберігання .

У разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії (висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 25.06.2018 у справі №904/9904/17).

Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд даної справи відзив на позовну заяву не надіслав.

Положеннями частини 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Приймаючи до уваги належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність у матеріалах справи достатньої кількості документів для розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про її розгляд за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,-

ВСТАНОВИВ:

08.08.2017 між AT Укрексімбанк (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю НАСІННЄВА КОМПАНІЯ СИДЕРА (Орендар) було укладено Договір оренди нерухомого майна банку № 216-00/1/080817 з додатками.

Відповідно до п. 1.1 ст. 1 Договору оренди в порядку та на умовах, визначених Договором оренди, Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування нерухоме майно - приміщення третього поверху загальною площею 210,34 кв.м., а саме: приміщення №№ 313-319 та 321-323 (надалі за текстом - Орендовані приміщення), що розташовані в нежитловому будинку-офісі (літ. А) заг.пл. 1 957,2 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Спаська, буд. 37 (надалі за текстом - Будівля), зі всіма внутрішніми системами та комунікаціями, що існують на час укладення Договору оренди (надалі за текстом - Орендоване майно).

Згідно з п. 2.1 ст. 2 Договору оренди Орендоване майно надається Орендарю для використання за його основним цільовим призначенням.

Пунктом 3.1. ст. 3 Договору оренди встановлено, що Орендодавець 04.09.2017 передає, а Орендар приймає у строкове платне користування Орендоване майно на підставі Акту приймання-передачі Орендованого майна від Орендодавця до Орендаря, що складається у формі, викладеній в Додатку № 2 до Договору оренди. Орендоване майно вважається переданим Орендодавцем Орендарю від дати підписання Акту приймання-передачі Орендованого майна від Орендодавця до Орендаря уповноваженим представником Орендодавця та Орендарем та скріплення їх підписів відбитками печаток Сторін.

У відповідності із п. 3.1 ст. 3 Договору оренди між Орендодавцем та Орендарем 04.09.2017 було підписано Акт приймання - передачі Орендованого майна від Орендодавця до Орендаря, відповідно до якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування Орендоване майно, зі всіма внутрішніми системами та комунікаціями, загальною вартістю (відновною) з ПДВ 4 645 019,08 (чотири мільйони шістсот сорок п`ять тисяч дев`ятнадцять, 08)гривень.

Пунктом 3.2 ст. 3 Договору оренди передбачено, що Орендоване майно передається Орендарю у строкове платне користування до 07.09.2018 (надалі за текстом - Строк оренди). Передача Орендованого майна в оренду не призводить до виникнення в Орендаря права власності на Орендоване майно.

Орендар в останній день Строку оренди/строку дії Договору оренди, повертає, а Орендодавець приймає Орендоване майно за Актом приймання-передачі Орендованого майна від Орендаря до Орендодавця, що складається Сторонами у формі, викладеній в Додатку № 3 Договору оренди (п. 3.3 ст. 3 Договору оренди).

Орендоване майно вважається повернутим Орендодавцю з дати підписання Акту приймання-передачі Орендованого майна від Орендаря до Орендодавця уповноваженими представниками Сторін, та скріплення їх підписів відбитками печаток Сторін (п. 3.4 ст. З Договору оренди).

Орендар зобов`язаний звільнити Орендоване майно від будь-яких власних речей, що перешкоджатимуть Орендодавцю у подальшій реалізації свого права на Орендоване майно не пізніше останнього дня Строку оренди/дії Договору оренди. Після обумовлених п. 3.5 ст. 3 Договору оренди строків звільнення Орендованого майна від речей, що не належать Орендодавцю, останній не несе відповідальності за знищення/пошкодження/втрату будь-якої речі, що знаходитиметься в Орендованому майні (п. 3.5 ст. 3 Договору оренди).

Згідно з п. 6.5 ст. 6 Договору оренди Орендар зобов`язався по закінченню Строку оренди, припинення або дострокового розірвання Договору повернути Орендодавцеві Орендоване майно в порядку, обумовленому у Договорі оренди, у стані не гіршому, ніж той, в якому Орендоване майно було одержано Орендарем, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати Орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або знищення (повного або часткового) Орендованого майна з вини Орендаря.

На виконання умов п.п. 3.3, 3.4 ст. 3 Договору оренди, 31.08.2019 між Орендодавцем та Орендарем було підписано Акт приймання - передачі Орендованого майна від Орендаря до Орендодавця з додатком, відповідно до якого Орендодавець прийняв, а Орендар передав із строкового платного користування Орендоване майно.

При цьому, підписанням Акту приймання - передачі Орендованого майна від 31.08.2019 Сторони засвідчили відсутність у Сторін будь-яких взаємних претензій і розбіжностей стосовно Орендованого майна, крім фінансових розрахунків.

Згідно п. 13.1 ст. 13 Договору оренди, в частині сплати орендної плати, індексації орендної плати, компенсації Орендодавцю вартості комунальних послуг та інших витрат Орендодавця, передбачених Договором оренди, сплати штрафних санкцій (пені) за порушення умов Договору оренди, зобов`язань компенсації спричинених збитків, Договір оренди діє до повного та належного виконання сторонами зобов`язань за ним.

Пунктом 4.1 ст. 4 Договору оренди врегульовано, що розмір орендної плати за 1 (один) календарний місяць користування 1 кв.м. Орендованого майна становить: 208,33 (двісті вісім,33) гривень, крім того ПДВ - 41,67 (сорок одна,67) гривень, а всього з ПДВ - 250,00 (двісті п`ятдесят,00) гривень. Загальний розмір орендної плати за один календарний місяць користування Орендарем Орендованим майном, становить 43 820,83 (сорок три тисячі вісімсот двадцять,83) гривень, крім того ПДВ - 8 764,17 (вісім тисяч сімсот шістдесят чотири, 17) гривень, а всього з ПДВ - 52 585,00 (п`ятдесят дві тисячі п`ятсот вісімдесят п`ять,00) гривень (надалі за текстом - Орендна плата).

Згідно з положеннями п. 9.1 ст. 9 Договору оренди Орендодавець має право отримувати Орендну плату у порядку передбаченому Договором оренди

Пунктом 4.6 ст. 4 Договору оренди визначено, що нарахування Орендної плати здійснюється за весь час фактичного користування Орендованим майном.

Відповідно до п. 6.2 ст. 6 Договору оренди, Орендар зобов`язався своєчасно та у повному обсязі сплачувати Орендну плату та інші платежі, передбачені Договором оренди (в тому числі здійснювати компенсацію Орендодавцю вартості комунальних послуг та інших витрат відповідно до умов Договору оренди).

Також, умовами Договору оренди передбачено, що орендна плата не включає вартість комунальних послуг (послуг з електропостачання, теплопостачання, газопостачання, водопостачання та водовідведення) та інших витрат, що безпосередньо пов`язані з Орендованим майном (п. 4.4 ст. 4 Договору оренди).

Компенсація вартості комунальних послуг (послуг з електропостачання, теплопостачання, газопостачання, водопостачання та водовідведення), що безпосередньо пов`язані з Орендованим майном здійснюється Орендарем Орендодавцю щомісяця у сумі фактичних витрат Орендодавця, що розраховуються Банком за діючими на дату отримання послуг цінами і тарифами, збільшеними на суму ПДВ. Розрахунок вартості комунальних послуг здійснюється Банком відповідно до показників лічильника (ів) Орендованого майна, а у разі відсутності окремого (их) лічильника (ів) для Орендованого майна - відповідно до показників загального (их) лічильника (ів) Будівлі, пропорційно займаної площі Орендованого майна до площі усієї Будівлі.

За понесені витрати на утримання орендованого відповідачем нерухомого майна позивачем було сформовано та надіслано відповідачу підписані з боку позивача та скріплені його печаткою рахунки - фактури та акти наданих (спожитих) послуг. Проте вартість спожитих комунальних послуг відповідачем не відшкодована.

Наразі, у зв`язку із невиконанням Відповідачем своїх обов`язків, покладених на нього Договором оренди, у Відповідача перед Позивачем утворилась та рахується заборгованість у розмірі 165 395,32 гривень, що складається із: заборгованості з орендної плати в розмірі 157 755,00 грн., заборгованості з оплати індексації орендної плати в розмірі 893,95 грн. заборгованості з компенсації вартості комунальних послуг в розмірі 6 746,37 грн.

Позивач звертався до відповідача з претензією, якою пропонував відповідачу відшкодувати вартість наданих послуг.

В той же час, відповідач свого обов`язку щодо оплати не виконав, понесені позивачем витрати на утримання орендованого нерухомого майна не відшкодував, в зв`язку з чим, за ним на час розгляду справи рахується борг у загальному розмірі 165 395,32 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до суб`єкта, який порушив зобов`язання, не звільняє цього суб`єкта від обов`язку виконати зобов`язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов`язання. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно із ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

З огляду на викладене, та враховуючи що борг відповідача перед позивачем не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, відповідач не спростовує та не заперечує факту надання йому послуг, в обсягах та на суми визначених у вказаних рахунках - фактурах та актах наданих (спожитих) послуг, суд дійшов висновку що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 165 395,32 грн. боргу є доведені, обґрунтовані, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76, 129, 236, 237, 238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Насіннєва компанія Сидера" (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Воїнів Інтернаціоналістів, 30, код 38898948) на користь Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (03150, м. Київ, вул. Антоновича, 127, код 00032112) 165 395 (сто шістдесят п`ять тисяч триста дев`яносто п`ять) грн. 32 коп. боргу та 2480 (дві тисячі чотириста вісімдесят) грн. 93 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення до Північного апеляційного господарського суду у порядку, визначеному ст. 257 та з урахуванням п.17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 12.05.2020

Суддя Т.Д. Лилак