Рішення

від 12.05.2020 по справі 925/365/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2020 року справа № 925/365/20

м. Черкаси

Господарський суд Черкаської області у складі судді Дорошенка М.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу №925/365/20 за позовом публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Черкаської філії публічного акціонерного товариства "Укртелеком" до Управління соціального захисту населення Монастирищенської районної державної адміністрації про стягнення 39038,70 грн.,

УСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі його Черкаської філії (далі також - позивач) звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовною заявою до Управління соціального захисту населення Монастирищенської районної державної адміністрації (далі також - відповідач) про стягнення 39038,70 грн. заборгованості з відшкодування витрат позивача на надані ним телекомунікаційні послуги пільговим категоріям громадян м. Монастирище та Монастирищенського району Черкаської області в 2019 році.

У позові позивач також просить господарський суд стягнути з відповідача на користь позивача суму витрат останнього на сплату судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач у позові вказав на неналежне виконання відповідачем зобов`язань, які виникли із відповідних законів України, щодо відшкодування позивачу його витрат на надані ним телекомунікаційні послуги пільговим категоріям громадянам м. Монастирище та Монастирищенського району Черкаської області у період з січня по грудень 2019 року.

Ухвалою від 30.03.2020 Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву позивача до розгляду, відкрив провадження у справі №925/365/20, вирішив розглядати її у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін і встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи.

Позивачу і відповідачу за вказаними у позові та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресами їх місцезнаходження Господарський суд Черкаської області надіслав відповідно простим та рекомендованим листом ухвалу від 30.03.2020.

21 квітня 2020 року до Господарського суду Черкаської області надійшов відзив відповідача із запереченнями проти позову, в обґрунтування яких відповідач вказав на не виділення йому на 2019 рік бюджетних асигнувань на відшкодування позивачу витрат на надання послуг окремим пільговим категоріям громадян м. Монастирище та Монастирищенського району Черкаської області і на не укладення у зв`язку з цим між сторонами договору про відшкодування вказаних витрат, що на думку відповідача є підставою для відмови позивачу у його позові.

Дослідивши наявні у справі матеріали, господарський суд зауважує наступне.

Законами України від 22.10.1993 №3551-ХII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу", від 23.03.2000 №1584-ІІІ "Про жертви нацистських переслідувань", від 28.02.1991 №796-ХII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", від 24.03.2008 №203/98-ВР, "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", від 24.03.1998 № 203/98-ВР "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист" і від 26.04.2001 №2402-ІІІ "Про охорону дитинства" встановлені пільги з оплати послуг зв`язку (далі - телекомунікаційних послуг) для визначеної цими Законами категорій осіб (далі - пільгові категорії громадян).

На виконання вимог вказаних вище законів України позивач як оператор телекомунікаційних послуг з січня по грудень 2019 року надав телекомунікаційні послуги їх споживачам, які проживають у м. Монастирище та Монастирищенському районі Черкаської області і мають право на відповідні пільги, передбачені чинним законодавством, на суму 39038,70 грн., що підтверджується поданими позивачем до суду розрахунками видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг за формою №2-пільга, та підписаними лише позивачем актами звіряння за формою "3-пільга" та розрахунком стягуваної суми заборгованості.

Договір щодо відшкодування відповідачем позивачу його витрат на надання у 2019 році телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян м. Монастирище та Монастирищенського районі Черкаської області сторони між собою не укладали.

Розрахунки видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг, які містять переліки споживачів-пільговиків за видами пільг, складались позивачем за формою "2-пільга", затвердженою наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 04.10.2007 №535 "Про затвердження форми для розрахунку видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг "2-пільга", та Інструкції про порядок її заповнення", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.10.2007 за №1172/14439, та направлялись відповідачу щомісячно.

У відповідності до п. 11 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженим Постановою Кабінету міністрів України від 29.01.2003 №117, структурний підрозділ з соціального захисту щомісяця звіряє інформацію, що міститься в Реєстрі, з інформацією, яка надходить від підприємств та організацій, що надають послуги (за актами форми "2-пільга"), і у разі виявлення розбіжностей щодо загальної кількості пільговиків або розміру пільг, що надаються конкретному пільговику, не проводить розрахунків, що стосуються виявлених розбіжностей, до уточнення цієї інформації, та складає акти звіряння розрахунків за надані пільговиками послуги згідно з формою "3-пільга". Акти звіряння складаються за формою "3-пільга", встановленою наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 28 березня 2003 року №83 "Про затвердження форми №3-пільга".

Таким чином, надсилання до державних органів для виділення фінансування актів встановленої форми відноситься до обов`язків відповідача, які останній не виконав. Акти за формою "3-пільга" відповідач не складав і не підписував.

Акти за формою форми "2-пільга" за період надання послуг (січень-грудень 2019 року) направлялись відповідачу позивачем рекомендованими поштовими відправленнями із супровідними листами, якими позивач звертався до відповідача з питань необхідності відшкодування пільг з оплати телекомунікаційних послуг, прийняття на облік актів форми "2-пільга" та складання та направлення актів звіряння за формою "3-пільга" у разі виявлення розбіжностей.

Листи позивача відповідач залишав без задоволення через відсутність для відшкодування пільг бюджетних асигнувань.

Відповідачем не було дотримано процедуру доведення до розпорядників коштів вищого рівня обсягів фактично понесених постачальником послуг витрат та не вирішувалось питання щодо отримання фінансування.

Невідшкодування відповідачем позивачу у добровільному порядку заборгованості з відшкодування витрати на надані у 2019 році телекомунікаційні послуги пільговим категоріям громадян м. Монастирище та Монастирищенського районі Черкаської області у сумі 39038,70 грн. й спричинило даний спір.

Стаття 1 Закону України "Про телекомунікації" термін "телекомунікації (електрозв`язок)" визначає як передавання, випромінювання та/або приймання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого роду по радіо, проводових, оптичних або інших електромагнітних системах, а термін "телекомунікаційна послуга (послуга)" - як продукт діяльності оператора та/або провайдера телекомунікацій, спрямований на задоволення потреб споживачів у сфері телекомунікацій.

Відповідно до частини 3 статті 63 Закону України "Про телекомунікації" телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

Пункт 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 295 також передбачає, що установлені законами пільги з оплати послуг надаються споживачеві відповідно до законодавства за місцем його проживання з дня пред`явлення ним документа, що підтверджує право на пільги.

Згідно з підпунктом "б" пункту 4 частини 1 статті 89 та частини 1 статті 102 Бюджетного кодексу України видатки на відшкодування вартості послуг, наданих пільговим категоріям громадян, проводяться з місцевих бюджетів за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 №256 затверджено "Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету" (далі - Порядок №256), який містить, зокрема, такі норми:

"2. Фінансування видатків місцевих бюджетів за державними програмами соціального захисту населення провадиться за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік, у межах обсягів, затверджених у обласних бюджетах, бюджеті Автономної Республіки Крим, бюджетах міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення та у районних бюджетах на зазначені цілі. Забороняється фінансування місцевих програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету.

3. Головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення (далі - головні розпорядники коштів)".

Таким чином, у даному випадку головним розпорядником коштів місцевих бюджетів у Монастирищенському районі Черкаської області на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівник управління соціального захисту населення Монастирищенської районної державної адміністрації, а тому саме це управління є відповідальною (зобов`язаною) особою за відшкодування позивачу понесених ним витрат на надання в 2019 році телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян м. Монастирище та Монастирищенського районі Черкаської області.

Відповідно до пункту 8 Порядку №256 отримані місцевими бюджетами суми субвенцій перераховуються протягом одного операційного дня на рахунки головних розпорядників коштів, відкриті в територіальних управліннях Державної казначейської служби, для здійснення відповідних видатків. Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють у п`ятиденний строк розрахунки з постачальниками відповідних послуг і ведуть облік за видами пільг.

Згідно з статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з статтею 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Суб`єктами майново-господарських зобов`язань можуть бути суб`єкти господарювання, зазначені у статті 55 цього Кодексу, негосподарюючі суб`єкти - юридичні особи, а також органи державної влади, органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно з частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України відсутність у боржника необхідних коштів не є обставиною, за наявності якої суб`єкт господарювання не несе відповідальності за порушення господарського зобов`язання.

Частина 2 статті 16 Цивільного кодексу України та частина 2 статті 20 Господарського кодексу України передбачають такі способи захисту порушеного права особи як присудження до виконання обов`язку в натурі.

З огляду на викладені вище обставини та норми чинного законодавства господарський суд дійшов до таких висновків.

З вчинених позивачем дій щодо надання у 2019 році телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян м. Монастирище та Монастирищенського районі Черкаської області, які (дії) передбачені названими вище актами законодавства, а також із цих актів законодавства у позивача виникло право на відшкодування понесених ним фактичних витрат на надання вказаних послуг, а у відповідача виникло зобов`язання з відшкодування позивачу таких витрат.

Не укладення сторонами договору на відшкодування відповідачем позивачу у 2019 році витрат на надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян не означає про відсутність у відповідача зобов`язань з відшкодування позивачу таких витрат, які (зобов`язання), як уже зазначалося вище, виникли із вчинених позивачем дій щодо фактичного надання у 2019 році вказаних послуг, які (дії) передбачені названими вище актами законодавства, а також із цих актів законодавства.

Невідшкодування відповідачем позивачу витрат на надані ним телекомунікаційні послуги пільговим категоріям громадян м. Монастирище та Монастирищенського районі Черкаської області у сумі 39038,70 грн. у встановлені пунктом 8 Порядку №256 строки означає про порушення відповідачем своїх зобов`язань й відповідно прав позивача на своєчасне одержання вказаної суми коштів.

При цьому сама по собі відсутність у відповідача бюджетних коштів не є підставою для звільнення його від виконання своїх зобов`язань.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 22.03.2017 у справі №905/2358/16 (3-77гс17) та у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №906/621/17 (провадження №12-47гс18).

Отож позивач в порядку захисту своїх порушених прав на своєчасне одержання суми відшкодування у розмірі 39038,70 грн. вправі вимагати від відповідача примусового виконання своїх зобов`язань шляхом стягнення з нього на свою користь вказаної суми коштів.

За таких обставин позов підлягає задоволенню повністю.

За подання позову позивач за платіжним дорученням від 06.03.2020 №1523 сплатив 2102,00 грн. судового збору.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Черкаської області

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Судовий збір у сумі 2102,00 грн. покласти на відповідача.

Стягнути з Управління соціального захисту населення Монастирищенської районної державної адміністрації (вул. Михайла Грушевського, 4, м. Монастирище, Черкаська область, 19101, код ЄДРПОУ 03195760) на користь публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Черкаської філії публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (вул. Байди Вишневецького, буд. 34, м. Черкаси, Черкаська область, 18000, код ЄДРПОУ 01181877) - 39038,70 грн. (тридцять дев`ять тисяч тридцять вісім гривень 70 коп.) боргу з компенсації витрат на надання телекомунікаційних послуг пільговій категорії громадян та 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 коп.) судового збору.

Це рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Це рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду.

СУДДЯ М.В. Дорошенко