Рішення

від 24.02.2020 по справі 160/12954/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2020 року Справа № 160/12954/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тулянцевої І.В. розглянувши у місті Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Український завод сталевих конструкцій про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ :

20 грудня 2019 року Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Український завод сталевих конструкцій , в якій позивач просить:

- стягнути податковий борг з Товариства з обмеженою відповідальністю Український завод сталевих конструкцій (код ЄДРПОУ 39156969) на користь держави в сумі 204 255,38 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що за відповідачем обліковується податковий борг у сумі 204 255,38 грн., у тому числі по податку на додану вартість у сумі 203 745,38 грн., по податку на доходи фізичних осіб у сумі 510,00 грн. У зв`язку з несплатою боржником до бюджету суми податкового боргу, контролюючим органом сформовано та направлено відповідачу вимогу від 07.06.2016 №83-11, однак платником податків не було сплачено податковий борг в установлені строки, через що позивач звернувся до суду із даним позовом про стягнення податкового боргу з рахунків платника податків у банках, що його обслуговують.

Ухвалою суду від 26 грудня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи та призначено судове засідання на 27.01.2020 на 16:50 год. Вказаною ухвалою відповідача було повідомлено про право подання відзиву на позовну заяву протягом 15 днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідач заяви про визнання позову чи відзив на позовну заяву у строки, передбачені статтею 261 Кодексу адміністративного судочинства України, до суду не надав, про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

23 січня 2020 року від представника відповідача надійшла заява про перенесення судового засідання, оскільки директор Товариства з обмеженою відповідальністю Український завод сталевих конструкцій , як представник відповідача, з 27.01.2020 по 11.02.2020 перебуває у черговій відпустці, копія наказу про що буде надана.

27 січня 2020 у судовому засіданні за участю представника позивача на підставі клопотання представника відповідача, була оголошена перерва до 24.02.2020 до 16:15 год.

Про дату, час та місце судового засідання 24.02.2020 відповідач був повідомлений належним чином шляхом направлення повістки на адресу, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, однак, до суду повернувся конверт із відміткою поштового відділення за закінченням встановленого строку зберігання .

Відповідно до частини 6 статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України, днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За правилами пунктів 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270, у разі відсутності адресата поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику за закінченням встановленого строку зберігання.

В той же час, до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками за закінченням терміну зберігання , адресат вибув , адресат відсутній тощо, з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Аналогічний висновок зроблено Верховним Судом в ухвалі від 01.04.2019 у справі №9901/811/18 (адміністративне провадження №П/9901/811/18).

Крім того, при намаганні повідомити про дату та час слухання справи відповідача за телефонним номером, який міститься в матеріалах справи з`єднання було відсутнє, про що секретарем судового засідання складено довідку від 20.02.2020.

Сторони у судове засідання 24.02.2020 не прибули, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи в порядку письмового провадження. Від представника відповідача 21.02.2020 надійшла заява про перенесення судового засідання, оскільки директор Товариства з обмеженою відповідальністю Український завод сталевих конструкцій , як представник відповідача, знаходиться у стані хвороби, документарне підтвердження чого буде надано.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (частина 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.

У разі повторної неявки повідомленого належним чином відповідача в судове засідання, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи, що відповідачем не надано жодного доказу неможливості прибуття у судове засідання, суд не знаходить підстав для відкладення розгляду справи, а вважає за можливе вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.

При цьому, суд зазначає, що це друга неявка представника відповідача в судове засідання, та враховуючи термін розгляду справи відмовляє у задоволені клопотання про відкладення, вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 205 КАС України, суд ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.

Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Згідно зі статтею 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Товариство з обмеженою відповідальністю Український завод сталевих конструкцій зареєстроване як юридична особа та перебуває на податковому обліку в Головному управлiнні ДПС у Днiпропетровськiй областi (Кам`янське управлiння, Кам`янська ДПI (м.Кам`янське) як платник податків.

Відповідно до інтегрованих карток платника податків, у відповідача обліковується податковий борг по податку на додану вартість на загальну суму 203 745,38 грн., в тому числі:

- по податковому повідомленню-рішенню від 09.11.2017 №0043671204 (а.с.11), яким на підставі акта перевірки №17534/04-36-12-04/39156969 від 20.10.2017 (а.с.13) встановлено порушення п.185.1 ст.185, п.187 ст.187, п.200.1 ст.200, у зв`язку з чим збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 154 768,50 грн., з яких 103 179,00 грн. - податкові зобов`язання, 51 589,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції; податкове повідомлення-рішення від 09.11.2017 №0043671204 направлялось на адресу відповідача, однак було повернуто поштою із відміткою за місцем обслуговування (а.с.12);

- через несплату у встановлені строки грошового зобов`язання по вищевказаному податковому повідомленню-рішенню нарахована пеня у розмірі 2459,34 грн. (а.с.15, 16); 71,86 грн.; 821,39 грн.; 24,31 грн.; 47,22 грн.; 62,59 грн.; 86,33 грн.; 115,93 грн.; 106,95 грн.; 204,80 грн.; 121,79 грн.; 68,76 грн.;

- через несплату у встановлені строки грошового зобов`язання по податковому повідомленню-рішенню № 0016291204 від 22.09.2017 нарахована пеня у розмірі 89,39 грн.; 147,24 грн.; 167,29 грн.; 54,65 грн.; 58,53 грн.; 137,98 грн. (а.с.8-9);

- по податковому повідомленню-рішенню від 28.12.2017 №0097881204 (а.с.17), яким на підставі акта перевірки №31385/04-36-12-04/39156969 від 07.12.2017 (а.с.18) та/або за даними Єдиного реєстру податкових накладних (за звітний період: серпень 2016 року, вересень 2016 року, жовтень 2016 року, грудень 2016 року, березень 2017 року, квітень 2017 року, травень 2017 року, липень 2017 року, серпень 2017 року) встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених статтею 201, та згідно зі статтею 120-1.1 Податкового кодексу України застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 18 342,23 грн. (затримка 15 і менше календарних днів), штраф у розмірі 20% у сумі 5811,51 грн. (затримка від 16 до 30 календарних днів), штраф у розмірі 30% у сумі 9917,45 грн. (затримка від 31 до 60 календарних днів); згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, дане податкове повідомлення-рішення отримано відповідачем 09.01.2018 (а.с.17);

- по податковому повідомленню-рішенню від 20.03.2018 №0061531208 (а.с.20), яким на підставі акта перевірки №10349/236/04-36-12-08-36/39156969 (а.с.21), та/або за даними Єдиного реєстру податкових накладних встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених статтею 201, та згідно зі статтею 120-1.1 Податкового кодексу України застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 9159,26 грн. (затримка 15 і менше календарних днів), штраф у розмірі 20% у сумі 2412,80 грн. (затримка від 16 до 30 календарних днів); згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, дане податкове повідомлення-рішення отримано відповідачем 02.04.2018 (а.с.20);

- по податковому повідомленню-рішенню від 15.08.2018 №0197321208 (а.с.22), яким на підставі акта перевірки №42008/745/04-36-12-08/39156969 (а.с.23) та/або за даними Єдиного реєстру податкових накладних встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених статтею 201, та згідно зі статтею 120-1.1 Податкового кодексу України застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 893,18 грн.; згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, дане податкове повідомлення-рішення отримано відповідачем 31.08.2018 (а.с.22);

- у податковій декларації з податку на додану вартість від 20.12.2017 за звітний (податковий період листопад 2017 року) відповідачем самостійно визначено суму податку у розмірі 2641,00 грн. (а.с.24);

- у податковій декларації з податку на додану вартість від 22.01.2018 за звітний (податковий період грудень 2017 року) відповідачем самостійно визначено суму податку у розмірі 3058,00 грн. (а.с.24, зворотній бік);

- у податковій декларації з податку на додану вартість від 20.02.2018 за звітний (податковий період січень 2018 року) відповідачем самостійно визначено суму податку у розмірі 1630,00 грн. (а.с.25);

- у податковій декларації з податку на додану вартість від 20.03.2018 за звітний (податковий) період лютий 2018 року відповідачем самостійно визначено суму податку у розмірі 2936,00 грн. (а.с.25, зворотній бік, а.с.26);

- у податковій декларації з податку на додану вартість від 19.04.2018 за звітний (податковий) період березень 2018 року відповідачем самостійно визначено суму податку у розмірі 300,00 грн.;

- у податковій декларації з податку на додану вартість від 18.05.2018 за звітний (податковий період квітень 2018 року) відповідачем самостійно визначено суму податку у розмірі 480,00 грн. (а.с.26, зворотній бік);

- у податковій декларації з податку на додану вартість від 19.07.2018 за звітний (податковий період червень 2018 року) відповідачем самостійно визначено суму податку у розмірі 461,00 грн. (а.с.27);

- у податковій декларації з податку на додану вартість від 20.08.2018 за звітний (податковий період липень 2018 року) відповідачем самостійно визначено суму податку у розмірі 562,00 грн. (а.с.27, зворотній бік);

- у податковій декларації з податку на додану вартість від 20.09.2018 за звітний (податковий період серпень 2018 року) відповідачем самостійно визначено суму податку у розмірі 653,00 грн. (а.с.28);

- у податковій декларації з податку на додану вартість від 19.10.2018 за звітний (податковий період вересень 2018 року) відповідачем самостійно визначено суму податку у розмірі 546,00 грн. (а.с.27, зворотній бік);

- у податковій декларації з податку на додану вартість від 19.11.2018 за звітний (податковий період жовтень 2018 року) відповідачем самостійно визначено суму податку у розмірі 964,00 грн. (а.с.29);

- у податковій декларації з податку на додану вартість від 17.12.2018 за звітний (податковий період листопад 2018 року) відповідачем самостійно визначено суму податку у розмірі 525,00 грн. (а.с.29, зворотній бік);

- у податковій декларації з податку на додану вартість від 18.01.2019 за звітний (податковий період грудень 2018 року) відповідачем самостійно визначено суму податку у розмірі 276,00 грн. (а.с.30).

Докази сплати відповідачем самостійно нарахованих грошових зобов`язань по вказаним податковим деклараціям матеріали справи не містять.

Крім того, у підприємства обліковується податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, який виник внаслідок несплати грошових зобов`язань, визначених податковим повідомленням-рішенням від 25.05.2018 №0194481314 (а.с.31), яким на підставі акта перевірки №20583/04-36-13-14-08/39156969 від 25.04.2018 (а.с.31, зворотній бік) та за даними інформаційних баз контролюючого органу встановлено порушення пункту 51.1 статті 51, підпункту б пункту 176.2, підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України, у зв`язку з чим, застосовано штраф у сумі 510,00 грн. за платежем: податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами.

На момент звернення позивача до суду із даним позовом, сума податкового боргу відповідача у розмірі 204 255,38 грн. не сплачена. Також, матеріали справи не містять доказів незгоди відповідача із розміром податкового боргу або оскарження податкових повідомлень-рішень.

Як встановлено з матеріалів справи, на підставі статті 59 Податкового кодексу України (далі - ПК України) у зв`язку з наявністю податкового боргу, ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області сформовано податкову вимогу форми Ю від 07.06.2016 №83-11, яку було направлено на адресу відповідача, однак до контролюючого органу повернувся конверт із відміткою пошти за закінченням терміну зберігання (а.с.10).

За змістом пункту 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно з п. 4.8 Порядку направлення органами доходів і зборів податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України № 576 від 10.10.2013 року (чинного на момент виникнення спірних відносин), у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу у зв`язку з: відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб; відмовою посадових осіб прийняти податкову вимогу; незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин податкова вимога вважається врученою платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Таким чином, вимога вважається врученою у відповідності до вищезазначених норм ПК України.

Доказів оскарження вказаної вимоги відповідачем до суду не надано, а судом в порядку статті 9 КАС України не встановлено.

Таким чином, вжиті позивачем заходи стягнення не призвели до погашення відповідачем податкового боргу, а тому позивач звернувся до суду з даним позовом.

Згідно зі статтею 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 36 ПК України передбачено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податків обчислити, задекларувати та сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим кодексом або законами з питань митної справи.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України визначено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 ПК України, податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою (пункт 54.1 статті 24 ПК України).

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Податкове зобов`язання, самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає (пункт 56.11 статті 56 ПК України).

Пунктом 57.3 статті 57 ПК України визначено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У підпункті 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідачем не сплачені узгоджені податкові зобов`язання у визначених розмірах у встановлений законом термін.

Таким чином, сума грошового зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю Український завод сталевих конструкцій у розмірі 204 255,38 грн., з яких 203 745,38 грн. - податок на додану вартість; 510,00 грн. - податок на доходи фізичних осіб, в контексті вищенаведеної норми чинного законодавства, є податковим боргом.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункті 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 87.2 статті 87 ПК України визначено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

За приписами пунктів 95.1-95.3 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 вказаного Кодексу.

Враховуючи викладене та беручи до уваги, що відповідач відзиву на позов та доказів сплати податкового боргу не надав, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Частиною 2 статті 139 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Отже, у даній справі судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем, стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 9, 73-78, 90, 205, 241-246, 372 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-а; код ЄДРПОУ 43145015) до Товариства з обмеженою відповідальністю Український завод сталевих конструкцій (51900, Дніпропетровська обл., місто Кам`янське, провулок Травневий, будинок 1; код ЄДРПОУ 39156969) про стягнення податкового боргу - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Український завод сталевих конструкцій (51900, Дніпропетровська обл., місто Кам`янське, провулок Травневий, будинок 1; код ЄДРПОУ 39156969) податковий борг у сумі 204 255,38 грн. (двісті чотири тисячі двісті п`ятдесят п`ять гривень тридцять вісім копійок) на користь держави шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, що обслуговують такого платника податків.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева