Рішення

від 12.05.2020 по справі 280/5464/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12 травня 2020 року Справа № 280/5464/19 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши за правилами спрощеного, в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю СОНАР-ПЛЮС (69068, м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, 52)

до 1. Державної податкової служби України (04653, м. Київ, Львівська площа, 8)

2. Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166)

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю СОНАР-ПЛЮС (далі - позивач) до 1. Державної податкової служби України (далі - відповідач 1), 2. Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач 2), в якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 31.10.2019 №1319228/36359033;

зобов`язати відповідача 1 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну позивача від 28.05.2019 №97 датою її подання.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ТОВ СОНАР-ПЛЮС , відповідно до приписів статті 201 Податкового кодексу України, складено та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкову накладну від 28.05.2019 №97. Відповідно до отриманої квитанції документ прийнято, проте його реєстрацію зупинено із посиланням на п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України та зазначенням, що податкова накладна відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку . Позивач скористався правом на подання додаткових документів та пояснень до ДПС, проте Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято рішення від 31.10.2019 №1319228/36359033 про відмову у реєстрації спірної податкової накладної з підстав ненадання платником податків копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг), з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Позивач не погоджується з оскаржуваним рішенням, оскільки ним надано пояснення та необхідні підтверджуючі документи, достатні для реєстрації податкової накладної. За таких обставин, просить задовольнити позов.

Ухвалою суду від 12.11.2019 відкрито провадження в адміністративній справі №280/5464/19 та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідачі позов не визнали, у своєму відзиві (вх. від 05.12.2019 №51247) посилаються на Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117, та зазначають, що підставами для відмови в реєстрації податкових накладних слугувала відсутність первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг), з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. Крім того вказують, що ГУ ДПС у Запорізькій області не є належним відповідачем у справі. Також просять розглянути справу в порядку загального позовного провадження із викликом сторін. У задоволенні позову просять відмовити.

10.12.2019 від представника позивача надійшло клопотання (вх. №51944) про присудження за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів витрат, пов`язаних із наданням професійної правничої допомоги, у розмірі 1 000,00 грн.

Відповідачі проти задоволення вказаного клопотання заперечили з підстав відсутності належного документального підтвердження понесених витрат та їх неспівмірністю із наданими послугами, про що зазначили у відповідному клопотанні (вх. від 17.12.2019 №53430).

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю СОНАР-ПЛЮС (код ЄДРПОУ 36359033) 16.02.2009 зареєстроване в якості юридичної особи. Основним видом економічної діяльності позивача є електромонтажні роботи (код КВЕД 43.21).

Позивач має ліцензію Державної служби України з надзвичайних ситуації від 05.09.2014 серії АЕ №291888 та Державного Департаменту пожежної безпеки МНС України від 28.01.2011 серії АГ №506256 на господарську діяльність з проектування, монтажу, технічного обслуговування засобів протипожежного захисту та систем опалення, оцінку протипожежного стану об`єктів.

З метою провадження господарської діяльності позивач орендує транспортні засоби, на підтвердження чого до матеріалів справи надано Договір оренди транспортного засобу від 30.01.2019, зареєстрований в реєстрі за номером 365. Також, на підтвердження наявності засобів для провадження господарської діяльності, до матеріалів справи надано інвентаризаційний опис товарно-матеріальних цінностей станом на 30.04.2019.

22.04.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю СОНАР-ПЛЮС (Підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю СОЦІАЛЬНІ ІНІЦІАТИВИ ЗАПОРІЖЖЯ (Замовник) укладено Договір підряду №30/19 ПС, за умовами якого Підрядник зобов`язується власними силами виконати роботи: капітальний ремонт системи пожежної сигналізації та оповіщення про пожежу готелю пансіонату Металург , розташованого за адресою: вул. Приморська, 6 в с. Костянтинівка (Роботи), а Замовник зобов`язується своєчасно прийняти і оплатити Роботи на умовах цього Договору (п. 1.1 Договору). Замовник робить передплату у розмірі 50%, що складає 136 524,00 грн., в т.ч. ПДВ 22 754,00 грн., згідно рахунку у безготівковій формі в національній валюті України на розрахунковий рахунок Підрядника протягом 10 календарних днів після підписання цього Договору (п. 4.2 Договору).

28.05.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю СОЦІАЛЬНІ ІНІЦІАТИВИ ЗАПОРІЖЖЯ сплачено на розрахунковий рахунок позивача суму у розмірі 136 524,00 грн. в якості передплати за послуги за Договором підряду №30/19 ПС, на підтвердження чого до матеріалів справи надано банківську виписку за 28.05.2019.

Також, на підтвердження постачання вказаної послуги позивачем надано копії: рахунку-фактури від 11.04.2019 №СФ-0000135 на суму 136 524,00 грн. (в т.ч. ПДВ 22 754,00 грн.); договірної ціни (додаток 1 до Договору підряду №30/19 ПС); локального кошторису на будівельні роботи на монтаж й установку системи пожежної сигналізації та оповішення про пожежу станом на 11.04.2019; акту приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2019 року №30/19 ПС; довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати; підсумкової відомості ресурсів.

Як зазначає позивач у позовній заяві, матеріали для виконання вказаних робіт придбано ним у Товариства з обмеженою відповідальністю ТД СІМАН , на підтвердження чого надано копії: рахунків-фактур від 28.02.2019 №СФ-0000117, від 05.03.2019 №СФ-0000128, від 18.03.2019 №СФ-0000156, від 14.03.2019 №СФ-0000149, від 18.03.2019 №СФ-0000157, від 09.04.2019 №СФ-0000206, від 25.03.2019 №СФ-0000165; видаткових накладних від 07.03.2019 №РН-0000088, від 14.03.2019 №РН-0000103, від 20.03.2019 №РН-0000118, від 20.03.2019 №РН-0000114, від 10.04.2019 №РН-0000121, від 12.04.2019 №РН-0000149, від 12.04.2019 №РН-0000147; податкових накладних від 07.03.2019 №6, від 14.03.2019 №17, від 20.03.2019 №26, від 20.03.2019 №27, від 10.04.2019 №18, від 12.04.2019 №19, від 12.04.2019 №21; платіжних доручень від 07.03.2019 №2725, від 14.03.2019 №2736, від 20.03.2019 №2751, від 20.03.2019 №2753, від 10.04.2019 №2787, від 12.04.2019 №2792.

На виконання вимог чинного законодавства України, у зв`язку із отриманням передплати за послуги з монтажу та встановлення пожежної сигналізації та оповіщення, позивачем складено та направлено до реєстрації в ЄРПН податкову накладну від 28.05.2019 №97 на загальну суму 136 524,00 грн. (в т.ч. ПДВ 22 754,00 грн.).

Разом з тим, 27.09.2019 позивачу в електронному вигляді надійшла Квитанція, в якій зазначено: Документ прийнято. Реєстрація зупинена. Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 28.05.2019 №97 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризикості платника податку . Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних .

Позивач скористався наданим правом на надання пояснень та їх документального підтвердження та подав до контролюючого органу Повідомлення від 23.10.2019 №1; пояснення; ліцензії від 05.09.2014 серії АЕ №291888 та від 28.01.2011 серії АГ №506256; податкову накладну від 28.05.2019 №97; Договір підряду від 22.04.2019 №30/19 ПС; банківську виписку за 28.05.2019; рахунок-фактуру від 11.04.2019 №СФ-0000135; договірну ціну до Договору підряду №30/19 ПС; локальний кошторис до Договору підряду №30/19 ПС; рахунки-фактури від 28.02.2019 №СФ-0000117, від 05.03.2019 №СФ-0000128, від 18.03.2019 №СФ-0000156, від 14.03.2019 №СФ-0000149, від 18.03.2019 №СФ-0000157, від 09.04.2019 №СФ-0000206, від 25.03.2019 №СФ-0000165; видаткові накладні від 07.03.2019 №РН-0000088, від 14.03.2019 №РН-0000103, від 20.03.2019 №РН-0000118, від 20.03.2019 №РН-0000114, від 10.04.2019 №РН-0000121, від 12.04.2019 №РН-0000149, від 12.04.2019 №РН-0000147; податкові накладні від 07.03.2019 №6, від 14.03.2019 №17, від 20.03.2019 №26, від 20.03.2019 №27, від 10.04.2019 №18, від 12.04.2019 №19, від 12.04.2019 №21; платіжні доручення від 07.03.2019 №2725, від 14.03.2019 №2736, від 20.03.2019 №2751, від 20.03.2019 №2753, від 10.04.2019 №2787, від 12.04.2019 №2792; інвентаризаційний опис від 30.04.2019; відомості на виплату заробітної плати за травень 2019 року від 17.05.2019.

Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято рішення від 31.10.2019 №1319228/36359033, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної від 28.05.2019 №97.

Рішення обгрунтовано ненаданням платником копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг), з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Позивач, не погодившись з відмовою в реєстрації спірної податкової накладної, звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до яких завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку субєктів владних повноважень.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Податковий кодекс України).

Відповідно до підпункту 16.1.2, 16.1.3 пункт 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до підпункту б пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається згідно з приписами норми пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок №1246), податкова накладна є електронним документом, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 зазначеного вище Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

У відповідності до приписів, наведених у пункті 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України.

21.02.2018 постановою Кабінету Міністрів України № 117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (втратили чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, проте були чинними на момент виникнення спірних правовідносин).

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних).

На час виникнення та розвитку спірних у цій справі правовідносин критерії ризиковості здійснення операцій визначалися листом Державної фіскальної служби України від 21.03.2018 №959/99-99-07-18 за погодженням з Міністерством фінансів України від 22.03.2018. Критерії погоджено за умови, що вони будуть переглянуті протягом місяця.

Крім того, на сайті ДФС України 13.11.2018 оприлюднено критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій (з урахуванням внесених змін, погоджених Міністерством фінансів згідно листа від 31.10.2018 № 26010-06-05/28170), затверджені керівником ДФС України 05.11.2018, відповідно до п. 1.6 яких, комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"; платник податку зареєстрований платником ПДВ менше трьох місяців; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України; наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Також, 08.08.2019 на офіційному веб-сайті ДФС України оприлюднено інформацію про те, що відповідно до вимог пункту 10 Порядку зупинення податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117, ДФС визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку та погоджені Міністерством фінансів України згідно з листом від 06.08.2019 № 26010-06-5/20111.

Критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій зареєстровані в ДФС за № 1962/99-99-29-01-01 від 07.08.2019 та введені в дію 08.08.2019.

Підпунктом 1.6 пункту 1 зазначених Критеріїв визначеного, що комісії головних управлінь ДФС в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

- керівник платника податку та/або головний бухгалтер, та/або особа, що має право підпису, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстровані (перереєстровані) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України ;

- платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

- в органах ДФС наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування.

Тобто, на час виникнення спірних правовідносин та прийняття спірного у цій справі акта індивідуальної дії, хоча й набула чинності змінена редакція пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, у відповідності до вимог якої прийнято Порядок № 117, проте реалізація механізму зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних поставлена у залежність від наявності критеріїв ризиковості господарських операцій.

Як вбачається з матеріалів справи, реєстрація спірної податкової накладної зупинена із посиланням на пп. 1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку.

Відповідно до підпункту 1.6. пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку, оприлюднених листом ДФС України від 21.03.2018 №959/99-99-07-18, комісії Головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

1) платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

2) дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

3) платник податку-юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

4) платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

5) платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

6) платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України;

7) наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України. Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 02.04.2019 по справі №822/1878/18.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За таких обставин, суд вважає необґрунтованим посилання контролюючого органу на підпункт 1.6. пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку як на підставу зупинення реєстрації спірної податкової накладної з огляду на те, що лист ДФС України від 21.03.2018 №959/99-99-07-18, яким оприлюднено дані критерії, не є нормативно-правовим актом, як не є нормативно-правовим актом критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій, оприлюднені 13.11.2018 та 08.08.2019 на сайті ДФС України.

Отже, відповідачами не доведено, а судом не встановлено наявності підстав для зупинення реєстрації складеної позивачем податкової накладної.

Між тим, позивач, одержавши квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної у межах строку, встановленого законодавством, направив до контролюючого органу пояснення та копії документів, складених за господарською операцією з Товариством з обмеженою відповідальністю СОЦІАЛЬНІ ІНІЦІАТИВИ ЗАПОРІЖЖЯ .

Проте, комісія, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, розглянувши ці документи, прийняла оскаржуване рішення про відмову у реєстрації спірної податкової накладної.

Слід зазначити, що відповідно до пункту 21 Порядку №117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування є:

1) ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

2) ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

3) надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Як вбачається із матеріалів справи, піставою для відмови у реєстрації спірної полаткової накладної слугувало ненадання позивачем первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг), з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

При цьому, в оскаржуваному рішенні не зазначено (не підкреслено), яких конкретно документів не надано позивачем для реєстрації податкової накладної, тобто таке рішення не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку позивача.

Разом із тим, спірну податкову накладну складено та направлено на реєстрацію до ЄРПН на дату виникнення податкових зобов`язань, в даному випадку - дату зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, що відповідає вимогам пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України.

Факт внесення оплати за товар відповідачами не заперечується, отже відсутність документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг), з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних не є належною підставою для зупинення реєстрації спірної податкової накладної з огляду на те, що першою подією є зарахування коштів від покупця, а не дата відвантаження товарів.

На думку суду, позивачем надано всі необхідні та достатні документи для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної від 28.05.2019 №97 в ЄРПН.

Суд акцентує увагу, що в порядку виконання обов`язку, встановлено частиною другою статті 77 КАС України, відповідачами не спростовано фактичне виконання спірних операцій та не доведено зворотнього.

Оцінюючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій від 31.10.2019 №1319228/36359033 є протиправним та підлягає скасуванню.

З 01.01.2018 пункт 201.16 статті 201 Податкового кодексу України викладено в новій редакції, згідно якої реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктів 19, 20 Порядку №1246, в редакцій на час вирішення спору по суті, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, законодавством не передбачений інший ефективний спосіб захисту порушеного права у спірних правовідносинах, відмінний від зобов`язання ДФС зареєструвати податкову накладну в ЄРПН.

При цьому, постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 № 1200 утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу. Установлено, що Державна податкова служба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).

Згідно з абз. 6 п. 2 Постанови КМУ № 1200, Державна фіскальна служба продовжує здійснювати повноваження та виконувати функції у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики у сфері державної митної справи, державної політики з адміністрування єдиного внеску, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску до завершення здійснення заходів з утворення Державної податкової служби, Державної митної служби та центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов`язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об`єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України.

Разом із тим, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 682-р установлена можливість забезпечення здійснення Державною податковою службою покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 pоку № 227 "Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України" функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Таким чином, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних після набрання чинності розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 682-р здійснюється Державною податковою службою України.

Відтак, оскільки оскаржуване рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, як встановлено вище, підлягає скасуванню, то, відповідно, з урахуванням положень пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 № 1246, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 28.05.2019 №97.

Стосовно посилань відповідачів на те, що Головне управління ДПС у Запорізькій області не є належним відповідачем у справі, з огляду на те, що спірне рішення підписано посадовою особою ДПС України - Чирвою О.В., слід зазначити про таке.

За правилами частин 3, 4 статті 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.

Разом із тим, позивач не надавав згоди на заміну відповідача у справі, а тому підстави для виключення ГУ ДПС у Запорізькій області із складу відповідачів відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах субєкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Всупереч наведеним вимогам відповідачі, як суб`єкти владних повноважень, не довели правомірності винесення оскаржуваного рішення, з огляду на що позовні вимоги ТОВ СОНАР-ПЛЮС в частині визнання протиправним та скасування рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 31.10.2019 №1319228/36359033 та зобов`язання відповідача 1 здійснити реєстрацію податкової накладної від 28.05.2019 №97 в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягають задоволенню.

Щодо клопотання відповідачів про розгляд справи в порядку загального позовного провадження з викликом сторін слід зазначити про його необґрунтованість з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (ч.2 ст.12 КАС України).

Згідно з п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті (ч. 2 ст. 257 КАС України).

При цьому, згідно з ч. 3 ст. 257 КАС України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Як зазначено у ч. 1 ст. 260 КАС України, питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

У ч. 7 ст. 260 КАС України зазначено, що частини друга - шоста цієї статті не застосовуються до справ, визначених пунктами 1-9 частини шостої статті 12 цього Кодексу.

Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до ч. 6 ст. 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Як зазначено у ч. 7 ст. 262 КАС України, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Зважаючи на те, що відповідачами не обґрунтована необхідність розгляду справи з викликом сторін, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання та дійшов висновку про можливість проведення судового засідання за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, оскільки справа є справою незначної складності і характер спірних правовідносин та предмет доказування в ній не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Стосовно розподілу судових витрат слід зазначити про таке.

Відповідно до частини 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини 1 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частини 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини 4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень частини п`ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини шостої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

З метою підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано:

Договір про надання юридичних послуг від 17.06.2019, укладений із Адвокатським бюро Машко Ганни Ігорівни , предметом якого є надання юридичних послуг з підготовки позовної заяви про скасування рішення комісії ДФС №1172854/3635033 від 27.05.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної №87 від 26.04.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних та представленні інтересів Замовника в Запорізькому окружному адміністративному суді, Дніпропетровському апеляційному адміністративному суді (. 1.2 Договору);

Додаткову угоду від 06.11.2019 №1 до Договору про надання юридичних послуг, відповідно до якої п.1.2 Договору доповнено абзацом другим у настпній редакції: Виконавець зобов`язується надати Замовнику за його дорученням юридичні послуги з підготовки позовних заяв до Запорізького окружного адміністративного суду про скасування рішень Комісії ДПС № 1319228/36359033 від 31.10.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної № 97 від 28.05.2019, № 1321558/36359033 від 04.11.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної № 96 від 28.05.2019, № 1322882/36359033 від 05.11.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної № 85 від 28.08.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних та представленні інтересів Замовника в Запорізькому окружне адміністративному суді, Третьому апеляційному адміністративному суді ; рахунок-фактуру від 18.11.2019 №СФ-0000011 на суму 1 000,00 грн. за підготовку, подання позовної заяви;

банківську виписку за 25.11.2019 на суму 1 500,00 грн.;

акт приймання-передачі наданих послуг від 29.11.2019, відповідно до п. 1 якого Виконавцем в листопаді 2019 року надані Замовнику наступні юридичні послуги: складено та подано до Запорізького окружного адміністративного суду позовну заяву до ГУ ДПС в Запорізькій області та ДПС України про визнання протиправними та скасування рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 1319228/36359033 від 31.10.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної № 97 від 28.05.2019 та зобов`язання ДПС України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю Сонар-Плюс від 28.05.2019 № 97 (вартість послуги 1000,00 грн.); складено та подано до Запорізького окружного адміністративного суду позовну заяву до ГУ ДПС в Запорізькій області та ДПС України про визнання протиправними та скасування рішень Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 1321558/36359033 від 04.11.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної № 96 від 28.05.2019, № 1322882/36359033 від 05.11.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної № 85 від 28.08.2019 та зобов`язання ДПС України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю Сонар-Плюс від 28.05.2019 №96 та від 28.08.2019 № 85 (вартість послуги 1500,00 грн.); підготовлено, надано повторні пояснення щодо підстав виключення ТОВ Сонар Плюс з реєстру ризикових платників податків (вартість послуги 500,00 грн.)

Суд вважає, що вартість послуг, наведених у зазначених документах, є обґрунтованою, об`єктивною і такою, що підпадає під критерій розумності, та підтвердженою належним чином, а тому, з огляду на те, що спірне рішення прийнято відповідачем 1, суд вважає за необхідне стягнути з ДПС України на користь позивача витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката в розмірі 1 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є субєктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що спірне рішення винесено відповідачем 1, на якого також і покладено обов`язок з реєстрації податкової накладної від 28.05.2019 №97 в ЄРПН, суд вважає за необхідне присудити на користь позивача витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань ДПС України.

Водночас, щодо суми судового збору суд наголошує, що позивачем заявлено одну позовну вимогу немайнового характеру, за яку необхідно сплати судовий збір у розмірі 1 921,00 грн., проте платіжним дорученням від 06.11.2019 №3104 ТОВ СОНАР-ПЛЮС сплачено судовий збір у сумі 3 842,00 грн.; при цьому, присудженню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1 підлягає сума судового збору у розмірі, який відповідає вимогам закону України Про судовий збір , тобто 1 921,00 грн.

Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю СОНАР-ПЛЮС задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 31.10.2019 №1319228/36359033.

Зобов`язати Державну податкову службу України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8; код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю СОНАР-ПЛЮС (69068, м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, 52; код ЄДРПОУ 36359033) від 28.05.2019 №97 датою її подання на реєстрацію - 29.07.2019.

3. Судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) гривня 00 копійок присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СОНАР-ПЛЮС (69068, м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, 52; код ЄДРПОУ 36359033) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8; код ЄДРПОУ 43005393).

Судові витрати зі сплати витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката у розмірі 1 000 (одна тисяча) гривень 00 копійок присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СОНАР-ПЛЮС (69068, м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, 52; код ЄДРПОУ 36359033) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8; код ЄДРПОУ 43005393).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення складено та підписано 12.05.2020.

Суддя Ю.П. Бойченко