Рішення

від 12.05.2020 по справі 320/2748/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2020 року м. Київ справа №320/2748/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Журавель В.О., розглянувши адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Києво-Святошинська Аптека №5" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Приватне акціонерне товариство "Києво-Святошинська Аптека №5" (далі - позивач) з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 1 квітня 2019 р. № 0008701406.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що висновки контролюючого органу щодо порушення позивачем пункту 15 розділу ІІ та пункту 53 розділу V Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні є протиправними, оскільки наявність ліміту залишку готівки підтверджується наказом позивача. Під час перевірки в касі не було виявлено готівки взагалі, а тому факт перевищення ліміту залишку готівки відсутній. Відповідач зазначив про проведення перевірки у відокремленому підрозділі аптеки (с. Гурівщина, вул. Київська, 43/ А ), де згідно з наказом було встановлено нульовий ліміт залишку готівки і фактично не було виявлено готівки. Проте, за документами відповідачем було підраховано кількість готівки по головному підприємству аптеки, яке знаходиться за іншою адресою ( АДРЕСА_2 ), де згідно з наказом було встановлено ліміт залишку готівки 1000 грн. При цьому на перевірку вказаної аптеки у відповідача повноважень не було, а в касі цих коштів також виявлено не було. Відповідачем не взято до уваги ч.2 ст.18 Положення про ведення касових операцій, яким дозволено зберігати в касі готівку для виплат, що належать до фонду оплати праці та здійснюються за рахунок готівкової виручки, понад установлений ліміт каси протягом трьох робочих днів з дня настання цих виплат у сумі, зазначеній у переданих до каси відомостях на виплату готівки. За таких обставин застосування штрафу є безпідставним і незаконним.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25 червня 2019 р. відкрито провадження в цій адміністративній справі за правилами загального позовного провадження та призначено судове засідання.

29 липня 2019 р. від відповідачів надійшов до суду відзив на позовну заяву, в якому він позову не визнав, у його задоволенні просив відмовити у повному обсязі. Стверджує, що в ході перевірки встановлено, що в аптеці за адресою: АДРЕСА_1 , що належить позивачу, здійснюється роздрібна торгівля лікарськими засобами за готівкові кошти без застосування РРО. В ході перевірки встановлено факт перевищення встановленого ліміту залишку готівки в касі на загальну суму 20 190 грн. 12 коп. Перевищення ліміту встановлено на підставі документального розрахунку понадлімітних сум, а не фактичного виявлення готівки в касі. Вказав, що аптекою не було встановлено ліміт залишку готівки в касі, тому він визнається нульовим. У зв`язку з виявленими порушеннями відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 1 квітня 2019 р. № 0008701406, яким до позивача застосовано штрафні санкції. Ці штрафні санкції застосовано на підставі Указу Президента України Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки від 12 червня 1995 року № 436/95 у двократному розмірі від сум виявленої понадлімітної готівки за кожен день. Отже, відповідач діяв в межах повноважень та з дотриманням вимог чинного законодавства, а тому відсутні підстави для скасування податкового повідомлення-рішення.

2 серпня 2019 р. до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив. Стверджує, що в касовій книзі чітко простежується оприбуткування всієї торгівельної виручки від реалізації медикаментів та виплати тільки заробітної плати працівникам аптеки. Відповідно до ч. 2 ст. 18 постанови Правління НБУ від 29 грудня 2017 р. № 148 Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні передбачено, що …..установа/підприємство має право зберігати в касі готівки для виплат, які належать до фонду оплати праці та здійснюються за рахунок готівкової виручки, понад установлений ліміт каси протягом трьох робочих днів з дня настання строків цих виплат у сумі, зазначеній у переданих до каси відомостях на виплату готівки… . У зв`язку з цим при проведенні перевірки відповідачем не було взято до уваги відомості про виручку, на виплату заробітної плати та неправомірно нараховано перевищення ліміту залишку готівки в касі, чим порушено норми ч. 2 п. 18 Постанови НБУ від 29 грудня 2017 р. № 148.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2019 р. закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 29 листопада 2019 р.

28 жовтня 2019 р. відповідачем подано клопотання про заміну відповідача по справі на його процесуального правонаступника - Головне управління ДПС у Київській області. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2020 р. замінено відповідача у цій справі - Головне управління ДФС у Київській області на його правонаступника - Головне управління ДПС у Київській області.

29 листопада 2019 р. від сторін надійшли клопотання про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

У зв`язку з поданими клопотаннями сторін про розгляд справи в порядку письмового провадження протокольною ухвалою суду від 29 листопада 2019 р. на підставі ч. 3 ст. 194 КАС України вирішено здійснювати судовий розгляд справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Позивач з 18 лютого 2005 р. зареєстрований як юридична особа за адресою: 08153, Київська обл., Києво-Святошинський район, місто Боярка, вул. Молодіжна, будинок 76, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (код ЄДРПОУ - 01977857).

Видами діяльності відповідача є: роздрібна торгівля фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах (основний) (код КВЕД 47.73); роздрібна торгівля медичними й ортопедичними товарами в спеціалізованих магазинах (код КВЕД 47.74); надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (код КВЕД 68.20); управління нерухомим майном за винагороду або на основі контракту (код КВЕД 68.32); консультування з питань комерційної діяльності й керування (код КВЕД 70.22).

20 лютого 2019 р. відповідачем винесено наказ № 351 Про проведення фактичної перевірки . Згідно з витягом з додатку до цього наказу фактичній перевірці підлягає суб`єкт господарювання - Приватне акціонерне товариство Києво-Святошинська аптека № 5 , код ЄДРПОУ - 1977857, адреса об`єкта перевірки якого проводиться - Київська область, Києво-Святошинський район, с. Гурівщина, вул. Київська, с. Гурівщина, вул. Київська, буд. 43/А, дата початку перевірки - 4 березня 2019 р.

На підставі цього наказу відповідачем винесено направлення на перевірку від 4 березня 2019 р. № 764 та № 765, згідно з якими тривалість фактичної перевірки позивача становить 10 робочих днів.

Наказ від 20 лютого 2019 р. № 351 та направлення на проведення перевіркивід 4 березня 2019 р. № 764 та № 765 було вручено 4 березня 2019 р. о 11 год. 30 хв. ОСОБА_1 .

Перевіркою встановлено, що в аптеці за адресою: АДРЕСА_1 , що належить позивачу, здійснюється роздрібна торгівля лікарськими засобами за готівкові кошти без застосування РРО. До перевірки надано касову книгу головного офісу позивача за період з 10 січня 2019 р. по 11 березня 2019 р. До перевірки не надано підтвердження оформлення трудових відносин між позивачем та фізичною особою ОСОБА_1 , яка здійснила продаж лікарських засобів (таблетки Аналгин-Дарницю по ціні 7 грн. 50 коп. В наданому до перевірки цивільно-правовому договорі № 03/19 від 1 березня 2019 р. зазначено, що фізична особа ОСОБА_1 здійснює лише функції прибирання та опалення приміщення.

Крім того, перевіркою встановлено факт перевищення встановленого ліміту залишку готівки в касі на загальну суму 20190 грн. 12 коп. (згідно з розрахунками понадлімітних сум, що додані до акту, а.с.57-60). Відповідно до цих розрахунків зазначені у них понадлімітні залишки за кожен день не перевищують 1000 грн. Контролюючий орган зазначає, що позивачем з 1 січня 2019 р. не встановлено ліміт залишку готівки в касі у відповідності до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного Банку України від 29 грудня 2017 р. № 148. У випадку не встановлення ліміту залишку готівки в касі він вважається нульовим.

13 березня 2019 р. відповідачем складено Акт фактичної перевірки №0450/1036/14/01977857. За висновками Акту перевірки позивачем порушено вимоги п. 1 п.2 ст. 3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг від 6 липня 1995 р. № 265/95-ВР, п. 15 Глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті і Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 р. № 148 та порушено ст. 168 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 р. № 2755-VI.

Акт перевірки вручено представнику позивачу, що підтверджується підписом останнього.

1 квітня 2019 р. відповідачем на підставі акта перевірки №0450/1036/14/01977857 від 13 березня 2019 р. прийнято податкове повідомлення-рішення № 0008701406, яким застосовано до позивача штрафні санкції за порушення законодавства з регулювання обігу готівки (перевищення встановлених лімітів залишку готівки на суму 20190 грн. 12 коп.) у розмірі 40380 грн. 24 коп. Одним із підстав для винесення цього податкового повідомлення-рішення було зазначено також і абз.2 ст.1 Указу Президента України Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки від 12 червня 1995 року № 436/95.

Позивач, не погоджуючись з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до вимог пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з вимогами підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Пунктом 80.1 статті 80 Податкового кодексу України визначено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Відповідно до вимог пункту 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 (далі - Положення №637, яке на цей час не є чинним) ліміт залишку готівки в касі (далі - ліміт каси) - граничний розмір суми готівки, що може залишатися в касі в позаробочий час.

Згідно з вимогами пунктів 2.7 та 2.8 Положення №637 виходячи з потреби прискорення обігу готівкових коштів і своєчасного їх надходження до кас банків для підприємств, що здійснюють операції з готівкою в національній валюті, установлюються ліміт каси та строки здавання готівкової виручки (готівки) відповідно до вимог глави 5 цього Положення.

Підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) у межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов`язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки. Відокремлені підрозділи підприємств - юридичних осіб можуть здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас таких юридичних осіб або до будь-якого банку для її переказу і зарахування на банківські рахунки зазначених юридичних осіб.

Відповідно до вимог пунктів 5.1, 5.2 Положення №637 строки здавання підприємствами готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках визначаються підприємством і встановлюються за погодженням з відповідним банком (у якому відкрито рахунок підприємства, на який зараховуються кошти) відповідно до таких вимог:

а) для підприємств, що розташовані в населених пунктах, де є банки, - щодня (у день);

б) для підприємств, у яких час закінчення робочого дня (зміни), що встановлений правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності відповідно до законодавства України, не дає змогу забезпечити здавання готівкової виручки (готівки) в день її надходження, - наступного за днем надходження готівкової виручки (готівки) до каси дня;

в) для підприємств, що розташовані в населених пунктах, де немає банків, - не рідше ніж один раз на п`ять робочих днів.

Установлення ліміту каси проводиться підприємствами самостійно на підставі розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі (додаток 8), що підписується головним (старшим) бухгалтером та керівником підприємства (або уповноваженою ним особою). До розрахунку приймається строк здавання підприємством готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках, визначений відповідним договором банківського рахунку. Для кожного підприємства та його відокремленого підрозділу складається окремий розрахунок встановлення ліміту залишку готівки в касі.

Установлений ліміт каси затверджується внутрішніми наказами (розпорядженнями) підприємства. Для відокремлених підрозділів ліміт каси встановлюється і доводиться до їх відома відповідними внутрішніми наказами (розпорядженнями) підприємства - юридичної особи.

Ліміт каси підприємства встановлюють на підставі розрахунку середньоденного надходження готівки до каси або її середньоденної видачі з каси, за рішенням керівника підприємства або уповноваженої ним особи.

Суд зазначає, що 5 січня 2018 року набрало чинності Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Національного банку України від 29 грудня 2017 року №148 (далі - Положення №148), згідно з пунктами 1, 3, 48 - 50 якого, це Положення розроблено відповідно до Закону України Про Національний банк України і визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України юридичними особами (крім банків) та їх відокремленими підрозділами незалежно від організаційно-правової форми та форми власності (далі - підприємства), органами державної влади та органами місцевого самоврядування під час здійснення ними діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності (далі - установи), фізичними особами, які здійснюють підприємницьку діяльність (далі - фізичні особи - підприємці) (далі разом у тексті - суб`єкти господарювання), фізичними особами.

Цим Положенням встановлено такі вимоги.

Ліміт залишку готівки в касі (далі - ліміт каси) - граничний розмір суми готівки, що може залишатися в касі в позаробочий час та забезпечити роботу на початку наступного робочого дня.

Установа/підприємство визначає і встановлює за погодженням з банком (у якому відкрито рахунок установи/підприємства, на який зараховуються кошти) строки здавання ним готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках відповідно до таких вимог:

1) для установ/підприємств, розташованих у населених пунктах, де є банки - щодня (у день надходження готівкової виручки (готівки) до їх кас);

2) для підприємств, у яких час закінчення робочого дня (зміни), установлений правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності відповідно до законодавства України, не дає змогу забезпечити здавання готівкової виручки (готівки) у день її надходження, - наступного за днем надходження готівкової виручки (готівки) до каси дня;

3) для установ/підприємств, розташованих у населених пунктах, де немає банків, - не рідше ніж один раз на п`ять робочих днів.

Підприємства, які працюють у вихідні та святкові дні і не мають змоги здати одержану ними за ці дні готівкову виручку (готівку) до банку через відсутність відповідної умови у договорі, укладеному з банком на інкасацію коштів, здають таку готівкову виручку (готівку) через банкомати / програмно-технічні комплекси самообслуговування в день її надходження до каси підприємства або безпосередньо до банку протягом операційного часу наступного робочого дня банку та підприємства.

Строки здавання готівкової виручки (готівки), установлені пунктом 48 розділу V цього Положення, узгоджуються установами, підприємствами, небанківськими фінансовими установами з банком і обов`язково визначаються в договорах банківського рахунку між установами, підприємствами, небанківськими фінансовими установами та банками.

Установа/підприємство, яка/яке в окремі дні не має перевищення ліміту каси, має право в ці дні не здавати в установлені строки готівку.

Порядок проведення інкасації коштів та випадки непроведення інкасації коштів визначаються в договорі на інкасацію коштів. Сума залишку готівки за день, у якому не було інкасації з вини банку, не є перевищенням ліміту каси установи/підприємства.

Установа, підприємство, небанківська фінансова установа на підставі цього Положення та з урахуванням особливостей роботи зобов`язані розробити та затвердити внутрішнім документом порядок розрахунку ліміту каси установи, підприємства, небанківської фінансової установи та їх відокремлених підрозділів. У розрахунку враховується строк здавання установою, підприємством, небанківською фінансовою установою готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках, визначений відповідним договором банківського рахунку. Ліміт каси установи, підприємства, небанківські фінансові установи встановлюють на підставі розрахунку середньоденного надходження готівки до каси або її середньоденної видачі з каси за рішенням керівника установи, підприємства, небанківської фінансової установи або уповноваженої ним особи.

Установа, підприємство, небанківська фінансова установа затверджує внутрішніми документами установлений ліміт каси. Для відокремлених підрозділів ліміт каси установлюється і доводиться до їх відома відповідним внутрішнім документом установи, підприємства - юридичної особи, небанківської фінансової установи.

Установи/підприємства, що розпочинають свою діяльність, а також підприємства, діяльність яких була пов`язана виключно з безготівковими розрахунками та які відповідно до встановленого законодавством України порядку отримують право на здійснення додаткового виду діяльності, що передбачає здійснення готівкових розрахунків, на перші три місяці їх роботи (з дня першого готівкового розрахунку) ліміт каси встановлюють згідно з прогнозними розрахунками. Ліміт каси, установлений з урахуванням прогнозних розрахунків, у двотижневий строк після закінчення перших трьох місяців їх роботи переглядається за фактичними показниками діяльності.

Крім того, відповідно до пунктів 1-1 та 1-2 постанови Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року №148 (зі змінами, внесеними постановою Правління Національного банку України від 24 травня 2018 року №54), якою затверджено Положення №148, суб`єкти господарювання мають право до 30 червня 2018 року (включно) використовувати в своїй діяльності форми відомості на виплату грошей, прибуткового касового ордера, видаткового касового ордера, журналу реєстрації прибуткових і видаткових касових документів, касової книги, книги обліку виданої та прийнятої старшим касиром готівки та акта про результати інвентаризації наявних коштів, установлені Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за №40/10320 (зі змінами).

Суб`єктам господарювання до 30 червня 2018 року (включно) визначено:

1) розробити та затвердити порядок оприбуткування готівки в касі та порядок розрахунку ліміту каси з урахуванням норм Положення про ведення касових операцій;

2) користуватися лімітами каси, установленими та затвердженими до набрання чинності цією постановою.

Установа, підприємство, небанківська фінансова установа на підставі цього Положення та з урахуванням особливостей роботи зобов`язані розробити та затвердити внутрішнім документом порядок розрахунку ліміту каси установи, підприємства, небанківської фінансової установи та їх відокремлених підрозділів. У розрахунку враховується строк здавання установою, підприємством, небанківською фінансовою установою готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках, визначений договором банківського рахунку та не враховується готівка, унесена через платіжні пристрої, що належать небанківським фінансовим установам. Ліміт каси установи, підприємства, небанківські фінансові установи встановлюють на підставі розрахунку середньоденного надходження готівки до каси або її середньоденної видачі з каси за рішенням керівника установи, підприємства, небанківської фінансової установи або уповноваженої ним особи (п. 50 Положення № 148).

Відповідно до вимог пунктів 53 - 55 Положення № 148, ліміт каси вважається нульовим, якщо установою/підприємством його не встановлено (незалежно від причин такого невстановлення). Уся готівка, що перебуває в касі установи/підприємства на кінець робочого дня і не здана нею/ним відповідно до вимог цього Положення, вважається понадлімітною, якщо установою/підприємством ліміт каси не встановлено (незалежно від причин такого невстановлення).

Готівка не вважається понадлімітною в день її надходження, якщо вона здана в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, до обслуговуючих банків не пізніше наступного робочого дня банку або видана для використання установою/підприємством відповідно до законодавства (без попереднього здавання її до банку і одночасного отримання з каси банку) наступного дня на потреби, пов`язані з діяльністю установи/підприємства.

Готівка не вважається понадлімітною в день її надходження, якщо вона надійшла до кас підприємств у вихідні та святкові дні та здана в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, до обслуговуючих банків наступного робочого дня банку та підприємства або видана для використання підприємством відповідно до законодавства (без попереднього здавання її до банку і одночасного отримання з каси банку) наступного робочого дня на потреби, пов`язані з діяльністю підприємства.

Аналізуючи наведені норми у контексті спірних правовідносин суд зазначає, що суб`єкт господарювання у зв`язку з набранням чинності Положення № 148, до 30 червня 2018 року (включно) зобов`язаний розробити та затвердити порядок розрахунку ліміту каси підприємства і його відокремлених підрозділів (а до 30 червня 2018 року користуватися такими лімітами каси (що були установлені Положенням № 637) за рішенням (наказом) керівника підприємства), перевірка наявності якого і входить до предмету фактичної перевірки контролюючого органу. У разі нездійснення вказаних заходів до суб`єкта господарювання застосовуються фінансові санкції.

Контролюючий орган зазначає про встановлення ним факту перевищення встановленого ліміту залишку готівки в касі на загальну суму 20 190 грн. 12 коп. (згідно з розрахунками понадлімітних сум, що додані до акту), що позивач з 1 січня 2019 р. не встановив ліміт залишку готівки в касі у відповідності до п. 53 Положення Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні , а тому ліміт каси вважається нульовим і вся готівка, що перебуває в касі установи/підприємства на кінець робочого дня і не здана нею/ним відповідно до вимог цього Положення, уважається понадлімітною, якщо установою/підприємством ліміт каси не встановлено (незалежно від причин такого не встановлення).

Судом встановлено, що ці висновки податкового органу не ґрунтуються на досліджених судом доказах. Так, на виконання приписів ч. 1 п. 50 та п. 55 Положення № 148 позивачем був розроблений та затверджений наказ № 3 від 1 червня 2018 р. Про затвердження Порядку розрахунку ліміту каси Офісу та Розрахунку встановлення ліміту готівки в касі Офісу .

Відповідно до п. 2.1 розділу 2 Додатку № 1 Порядку розрахунку ліміту залишку готівки в касі Офісу до наказу № 3 від 1 червня 2018 р. ліміт каси позивача встановлюється виходячи із середньоденного надходження готівки до каси на підставі Розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі.

Згідно з п. 2.2 розділу 2 Додатку № 1 Порядку розрахунку ліміту залишку готівки в касі Офісу до наказу № 3 від 1 червня 2018 р. для розрахунку ліміту каси необхідно брати будь-які три місяці поспіль з останніх 12 місяців, що передують ліміту каси, у яких сума надходжень була найбільшою.

Пунктом 2.3 розділу 2 Додатку № 1 Порядку розрахунку ліміту залишку готівки в касі Офісу до наказу № 3 від 1 червня 2018 р. до розрахунку ліміту каси не включаються виплати, що належить до фонду оплати праці, а також пенсій, стипендій, дивідендів.

Підприємство має право зберігати в касі готівку для виплат, які належать до фонду оплати праці та здійснюються за рахунок готівкової виручки, понад установлений ліміт каси протягом трьох робочих днів з дня настання строків цих виплат у сумі, зазначеній у переданих до каси відомостях на виплату готівки (п. 2.4 розділу 2 Додатку № 1 Порядку розрахунку ліміту залишку готівки в касі Офісу до наказу № 3 від 1 червня 2018 р.).

Відповідно до вимог п. 3.1 розділу 3 Додатку № 1 Порядку розрахунку ліміту залишку готівки в касі Офісу до наказу № 3 від 1 червня 2018 р. встановлений ліміт каси може бути переглянутий у зв`язку зі зміною законодавства України або за наявності відповідних обставин (зміни в надходженні/видачі готівки, внутрішнього трудового розпорядку/графіків змінності тощо).

Згідно з Додатком №2 Розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі Офісу з 1 червня 2018 р. до наказу № 3 від 1 червня 2018 р. був встановлений ліміт каси Офісу в сумі 1000 грн. 00 коп. на підставі розрахунку середньоденного надходження готівки до каси за рішенням керівника підприємства.

Додатком № 3 розрахунку залишку готівки в касі Офісу з урахуванням виплат, які належать до фонду оплати праці (ч.2 п. 18 Постанови правління НБУ від 29 грудня 2017 р. № 148 Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні ) до наказу № 3 від 1 червня 2018 р. визначено показники за період з 10 січня 2019 р. по 11 березня 2019 р., а саме: надходження готівкової виручки; готівки для виплат, які належать до фонду оплати праці; залишку; залишку готівки в касі Офісу з урахуванням виплат, які належать до фонду оплати праці в межах встановленого ліміту 1000 грн. 00 коп.

Судом встановлено, що установлений ліміт каси з 1 червня 2018 р. по цей час не переглядалася у зв`язку з відсутністю змін у законодавстві України та відсутності відповідних обставин (зміни в надходженнях/видатках готівки, внутрішнього трудового розпорядку/графіків змінності того).

Відповідно до вимог абз. 2 п. 18 Положення № 148 установа/підприємство має право зберігати в касі готівку для виплат, які належать до фонду оплати праці та здійснюються за рахунок готівкової виручки, понад установлений ліміт каси протягом трьох робочих днів з дня настання строків цих виплат у сумі, зазначеній у переданих до каси відомостях на виплату готівки (далі - видаткова відомість) (додаток 1).

Судом встановлено, що позивачем здійснено розрахунок залишку готівки в касі з урахуванням норм абз. 2 п. 18 Положення № 148, що підтверджується Додатком № 3 до наказу № 3 від 1 червня 2018 р.

Згідно із здійсненими відповідачем розрахунками понадлімітних сум, що додані до акту (а.с.57-60), зазначені у них понадлімітні залишки за кожен день не перевищують 1000 грн.

Отже, судом встановлено, що позивачем не було встановлено перевищення вказаного ліміту у розмірі 1000 грн. 00 коп., а тому висновки акту перевірки є необґрунтованими.

Судом також встановлено, що в направлені на проведення перевірки від 4 березня 2019 р. № 764, № 765 та в наказі на проведення перевірки зазначено адресу об`єкта щодо якого здійснюється перевірку, а саме: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Гурівщина, вул. Київська, 43А. Тобто, перевірка мала проводитися щодо аптеки, яка знаходиться в с. Гурівщина. Проте, судом встановлено, що відповідачем було проведено перевірку встановленого ліміту залишку готівки в центральній касі позивача, яка знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. Молодіжна, 76.

Щодо застосування штрафних санкцій за перевищення ліміту залишку готівки суд бере до уваги наступне.

Згідно зі статтею 1 Указу Президента України Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки від 12 червня 1995 року № 436/95, встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб`єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах - у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день.

При винесенні 1 квітня 2019 р. відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення № 0008701406, яким застосовано до позивача штрафні санкції за перевищення встановлених лімітів залишку готівки на суму 20190 грн. 12 коп. у двократному розмірі на суму 40380 грн. 24 коп. однією з підстав для застосування цього штрафу було зазначено абз.2 ст.1 Указу Президента України Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки від 12 червня 1995 року № 436/95.

Суд бере до уваги, що згідно з п.24 ст.1 Указу Президента України Про визнання такими, що втратили чинність, деяких указів Президента України від 20 червня 2019 року

N418/2019 визнано таким, що втратив чинність, зокрема, й Указ Президента України від 12 червня 1995 року N436 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки".

Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Оскільки 20 червня 2019 року зазначений Указ Президента України від 12 червня 1995 року N436 як підстава для застосування цього штрафу скасований, то це має зворотну дію в часі і скасовує відповідальність особи за дії, вчинені до 20 червня 2019 р.

І з наведених вище підстав спірне податкове повідомлення-рішення також підлягає скасуванню.

Суд зазначає, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Позивачем під час розгляду справи було надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені ним доводи не було спростовано відповідачем.

Наведене свідчить, що винесене відповідачем податкове-повідомлення рішення від 1 квітня 2019 р. № 0008701406.було протиправним. Право позивача порушено. Отже, позовні вимоги є обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Щодо клопотання позивача про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до платіжного доручення від 4 червня 2019 р. № 533 позивачем сплачено судовий збір на суму 1921 грн. 00 коп. Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 1921 грн. 00 коп. підлягають стягненню на його за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, правонаступником якого є Головне управління Державної податкової служби у Київській області, від 1 квітня 2019 р. № 0008701406.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ - 43141377) на користь Приватного акціонерного товариства Києво-Святошинська аптека № 5 (код ЄДРПОУ - 01977857) судовий збір у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Повне найменування сторін:

Позивач - Приватне акціонерне товариство Києво-Святошинська Аптека № 5 , адреса: вул. Молодіжна, 76, м. Боярка, Київська область, 08153, код ЄДРПОУ - 01977857.

Відповідач - Головне управління ДПС у Київській області, адреса: вул. Народного Ополчення, 5-А, м. Київ, 03151, код ЄДРПОУ - 43141377.

Суддя Журавель В.О.

Дата складення рішення суду 12 травня 2020 р.