Рішення

від 12.07.2007 по справі 3/1766

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/1766

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "12" липня 2007 р.                                                       Справа № 3/1766

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді  

                         судді Машевська О.П.

                         судді  

за участю представників сторін

від позивача Яворський М.В. - дор. від 12.07.07р.

від відповідача Гранкіна Н.В. - дов. №113 від 18.06.07р.

третіх осіб  

прокурора  

Розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Символ" (м. Луцьк)  

до Відкритого акціонерного товариства "Новоград-Волинський пивоварний завод" (м.Новоград-Волинський)

про стягнення 82789,70 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 82789, 70 грн., з яких: 70101, 60 грн. сума боргу, 2804 грн. суми інфляції за період з листопада 2006р. по березень 2007р., пеня 0,1% за кожен день прострочення з 10.10.06р. по 01.05.07р. на суму 9884, 10 грн.

04.07.07р. позивач надав суду заяву, в якій зазначив, що станом на 03.07.07р. ціна позову становить 13224, 00 грн., а також повідомив, що у період з 01.06.07р. по 02.07.07р. у зв'язку з частковою проплатою відповідачем боргу на суму 60101, 60 грн., борг становить 10000, 00 грн.

12 липня 2007р. позивач надав суду заяву, в якій зменшує розмір суми позову на суму основного боргу у зв'язку із повною сплатою його відповідачем, збільшує суму індексу інфляції, просить задоволити його на суму 3224 грн., а також відмовляється від суми пені. Позивач зазначив, що сума позову становить 4170, 00 грн. (враховуючи судові витрати).

Відповідач у своєму відзиві від 18.06.07р. за №115 зазначив, що після порушення провадження у справі частково сплатив боргу позивачу, станом на 18.06.07р. становить 40000 грн., в підтвердження чого надав платіжні доручення про сплату коштів. Також відповідач просить суд зменшити суму нарахувань інфляційних у зв'язку із скрутним матеріальним становищем підприємства.

Господарський суд, розглянувши матеріали справи, оцінивши  подані докази, заслухавши пояснення представників сторін,

ВСТАНОВИВ:

- відповідно до Договору на виготовлення поліграфічної продукції від 04 січня 2006р., позивач зобов'язався прийняти на себе зобов'язання по виготовленню поліграфічної продукції згідно екскізів, макетів, тощо, що додаються;

- п. 1.2 Договору зазначено, що термін виконання замовлення на протязі двадцяти робочих днів після 50% предоплати;

- п. 2.1 Договору передбачає, що вартість робіт  вказується  в рахунках, накладних, актах виконаних робіт в гривнях;

- п. 2.2 Договору вказано, що за виготовлення і доставку продукції замовник (відповідач) сплачує виконавцю (позивачу) суму, згідно рахунку або відповідних документів (накладної, специфікації), що додаються до конкретного завдання не пізніше 5 днів з дня виконання замовлення;

-  позивач згідно видаткової накладної №113 від 11.08.06р. через довіреність серії ЯМК №419584 від 11.08.06р., виданої на ім'я Прокопенко Т.С. відпустив відповідачу етикетної продукції на суму 15600 грн. (а.с. 9-10), 23.08.06р. згідно видаткової накладної №117 через довіреність серії ЯМК №419596 виданої на ім'я Прокопенко Т.С. отримано етикетної продукції на суму 70521, 60 грн. (а.с.7-8;

- всього позивачем поставлено відповідачу друкованої продукції на загальну суму 86121, 60 грн., що також підтверджується карткою рахунку 361 (а.с. 11);

-  відповідач свої зобов'язання по сплаті коштів за отриману продукцію виконав частково, сплативши позивачу лише 16 000, 00 грн.;

- відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;

- аналогічного змісту положення викладено у ч.ч.1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України відповідно до яких суб'єкти господарювання, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до Закону, інших актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони;

- ч. 1 ст. 530 ЦК України зазначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню  у цей строк (термін);

- згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язаня є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання);

- 12.04.07р. позивач направив відповідачу письмову вимогу про сплату коштів за отриману продукцію, яка останнім залишена без відповіді та задоволення;

- так, відповідач погасив боргу в повному обсязі після порушення провадження у справі, що стверджується позивачем та підтверджується платіжними дорученнями;

- у зв'язку з відсутністю боргу, господарський суд припиняє провадження в частині стягнення основного боргу 70101, 60 грн. на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України як таке, що не суперечить чинному законодавству та не порушує інтереси інших осіб;

- відповідно до статті 193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами, зокрема, Цивільним кодексом України або договором;

- ч. 3 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки;

- відповідно до ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання;

- п. 3.1 Договору було передбачено, що за прострочку строків оплати замовник (відповідач) оплачує виконавцю (позивачу) пеню 0,1% від суми договору за кожний прострочений день;

- у позовній заяві позивач визначив розмір 0,1% пені  за кожен день прострочення за період з 10.10.06р. по 01.05.07р. , яка становить 9884, 10 грн.;

- в засіданні суду 12.07.07р. позивачем надано  заяву про відмову від позовних вимог у частині стягнення суми пені згідно п. 4 ст. 80 ГПК України;

- господарський суд приймає відмову позивача від вимог в частині стягнення пені, оскільки така відмова не суперечить чинному законодавству та не порушує інтереси сторін. Правові наслідки відмови в частині стягнення пені в засіданні суду позивачу роз'яснено;

- окрім того, відповідно до поданої у судовому засіданні 12.07.07 року заяви, позивачем  збільшено вимоги в частині стягнення інфляційних нарахувань  на суму 3224 грн.;

- у ч. 4 ст. 22 ГПК України встановлено, що право позивача збільшити  позовні вимоги (їх кількісний вираз) реалізується до прийняття рішення;

- враховуючи наведене, при вирішенні спору господарський суд виходить із збільшеного розміру заявленої позивачем матеріально-правової вимоги про стягнення суми інфляції - 3224 грн.;

- господарським судом встановлено, що розмір суми інфляції обгрунтований, тому підлягає задоволенню в повному обсязі;

- клопотання позивача про зменшення розміру суми інфляційних господарським судом відхиляється з огляду на таке:

- відповідно до  статті 83 ГПК України господарський суд вправі зменшити у виняткових випадках лише розмір неустойки (штрафу, пені):

- у ч.1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено загальне правило про те, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.  

- таким чином, у ч. 2 цієї статті  передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, зокрема,  з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення;

- інфляційні нарахування за своєю правовою природою  є компенсацією за понесені позивачем збитки, спричинені знеціненням грошових коштів за період прострочки боржника,  а тому за будь-яких підстав не підлягають зменшенню у судовому порядку;

- ст. 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог  та заперечень.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає за необхідне в частині стягнення основної суми боргу припинити провадження за п.1-1 ст. 80 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмету спору; в частині стягнення пені прийняти відмову позивача згідно п. 4 ст. 80 ГПК України; задоволити вимоги в частині стягнення суми інфляції - 3224 грн.

Відповідно до ч.5 ст.49 ГПК України, при частковому задоволенні позову суми державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.2 цієї статті Кодексу, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.

Як свідчать матеріали справи та подані докази, відповідач сплатив суму основного боргу після пред'явлення позивачем позову до суду. Передумовою звернення позивача за захистом свого права до суду стали неправомірні дії відповідача, що встановлено в судовому порядку, відмова позивача від позову в частині стягнення суми пені  зумовлена саме погашенням відповідачем основного боргу до винесення судового рішення.

За таких обставин, господарський суд покладає сплату державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  на відповідача.

На підставі ст.ст. 526, 530, 549, 551, 610, 611, п. 2 ст. 625 ЦК України, ст. 193 ГК України, ч. 2 ст. 22, 33, 49, п.п.1-1, 4 ст. 80, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Новоград-Волинський пивоварний завод", м. Новоград-Волинський, вул. Радянська, 74, ідентифікаційний код 05418359 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Символ", м. Луцьк, вул. Гордіюк, 33а/125, ідентифікаційний код 13355905 - 3224, 00 грн. суми інфляції, 827, 89 грн. витрат по сплаті державного мита, 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Припинити провадження в частині стягненя суми основного боргу у зв'язку з відсутністю предмету спору.

4. Прийняти відмову позивача від позову в частині стягнення суми пені.

Рішення  господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого  відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

                                                                                        "

Суддя                                                                       Машевська О.П.  

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу

3- відповідачу