Рішення

від 12.05.2020 по справі 440/1365/20

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/1365/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/1365/20 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Кременчуцька виправна колонія (№ 69)" про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В:

12 березня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Державної установи "Кременчуцька виправна колонія (№ 69)" (надалі - відповідач) , в якому просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати йому грошової компенсації за неотримане речове майно у сумі 11 941,17 грн та стягнути з відповідача на його користь вказану суму компенсації.

В обґрунтування позовних вимог заявник вказує на протиправну бездіяльність відповідача, що призводить до порушення права позивача на відшкодування грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, передбаченого Порядком забезпечення речовим майном персоналу Державної кримінально-виконавчої служби, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14.08.2013 №578.

Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду 17.03.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Незважаючи на те, що матеріали справи містять інформацію про повідомлення усіх учасників щодо відкриття провадження у справі, відповідач правом на подачу відзиву на позов не скористався. У зв`язку з цим суд, керуючись ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, здійснює розгляд справи за наявними матеріалами.

Розгляд даної справи, відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників за наявними у справі матеріалами, в межах строку, встановленого статтею 263 цього ж Кодексу.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Суд встановив, що наказом в.о. начальника Державної установи "Кременчуцька виправна колонія (№69)" В.В. Здор від 15.06.2018 № 73/ОС-18 "Про особовий склад" відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (за власним бажанням) звільнено старшого прапорщика внутрішньої служби ОСОБА_1 , молодшого інспектора відділу нагляду і безпеки, 15.06.2018 (а.с. 9).

Як видно з довідки керівника служби ресурсного забезпечення Державної установи "Кременчуцька виправна колонія (№69)" від 19.06.2018 №7/В-118, виданої на підставі вищевказаного наказу, ОСОБА_1 належить грошова компенсація замість речового майна, що підлягає видачі, в розмірі 11 941,17 грн (а.с. 16).

У зв`язку з невиплатою грошової компенсації вартості за неотримане речове майно позивач звернувся до керівника Державної установи "Кременчуцька виправна колонія (№69)" з вимогою в порядку досудового врегулювання спору від 26.02.2020, в якій просив негайно виплатити грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно у сумі 11 941,17 грн (а.с. 13-14).

Листом від 28.02.2020 № 7/01-16/6-20/В-6 позивачу повідомлено, що в Державній установі "Кременчуцька виправна колонія (№69)" згідно з довідкою №14 від 19.06.2018 перед ОСОБА_1 наявна заборгованість по виплаті грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна. Виплата даної заборгованості неможлива у зв`язку з блокуванням рахунків в Управління державної казначейської служби України. Після розблокування рахунків заборгованість по грошовій компенсації за належні до видачі предмети речового майна буде погашена (а.с. 15).

До теперішнього часу грошова компенсація позивачу так і не виплачена, у зв`язку з чим той звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (надалі - Закон №2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно зі статтею 9 1 вказаного Закону порядок здійснення всіх видів матеріального забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів, та виплати грошової компенсації вартості за речове майно, що не отримано такими військовослужбовцями, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України затверджено наказом Міністерства юстиції України від 28.03.2018 №925/5.

Механізм речового забезпечення персоналу Державної кримінально-виконавчої служби - осіб рядового і начальницького складу, спеціалістів, які не мають спеціальних звань, та працівників, які працюють за трудовими договорами визначено Порядком забезпечення речовим майном персоналу Державної кримінально-виконавчої служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.08.2013 №578 (надалі - Порядок №578).

За змістом пункту 27 Порядку №578 під час звільнення зі служби особам рядового і начальницького складу за їх бажанням може видаватися речове майно особистого користування, яке не було ними отримано на день звільнення, або виплачуватися грошова компенсація за нього за цінами, що діють на день підписання наказу про звільнення.

Згідно з пунктом 23 Порядку №578 грошова компенсація замість предметів речового майна особистого користування, що підлягають видачі особам рядового і начальницького складу, виплачується згідно з пунктом 60 Порядку №578.

Для виплати персоналу грошової компенсації за належні до отримання предмети речового майна особистого користування оформляється довідка про виплату грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна за формою згідно з додатком 7 у двох примірниках, перший з яких подається бухгалтерії органу чи установи для виплати компенсації, другий додається до арматурної картки (пункт 60 Порядку №578).

Згідно з довідкою керівника служби ресурсного забезпечення Державної установи "Кременчуцька виправна колонія (№69)" від 19.06.2018 №7/В-118 про виплату грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна (а.с. 22) позивачу нараховано компенсацію за неотримане речове майно в сумі 11 941,17 грн. Однак, така компенсація позивачу не виплачена. При цьому, єдиним аргументом відповідача щодо невиплати є посилання на обставини блокування розрахункових рахунків в Управлінні державної казначейської служби України. Однак доказів на підтвердження вжитих заходів з метою розблокування відповідних рахунків відповідачем не надано.

Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 10.03.2011 у справі Сук проти України вказав, що держава може ввести, призупинити або припинити виплати працівникам з державного бюджету, внісши відповідні законодавчі зміни. Однак, якщо законодавча норма, яка передбачає певні виплати є чинною, а передбачені умови - дотриманими, державні органи не можуть відмовляти у їх наданні, доки законодавче положення залишається чинним.

Тож якщо держава задекларувала певні правила розрахунку при звільненні військовослужбовця, то вона зобов`язана вжити всіх заходів для забезпечення реалізації цих правил.

Враховуючи те, що право на отримання грошової компенсації виникає з моменту звільнення з військової служби, беручи до уваги, що Державна установа "Кременчуцька виправна колонія (№69)" самостійно здійснила нарахування суми такої компенсації та протиправно її не виплатила, а також відсутність відзиву на позов, що у відповідності з приписами частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України кваліфікується судом як визнання позову, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації вартості за неотримане речове майно в сумі 11 941,17 грн та необхідність поновлення порушеного права шляхом стягнення цієї суми з відповідача.

Таким чином позов належить задовольнити у повному обсязі.

Згідно з приписами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної установи "Кременчуцька виправна колонія (№69)" (проїзд Зональний, 1, м. Кременчук, 39600, код ЄДРПОУ 08564274) про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Державної установи "Кременчуцька виправна колонія (№69)" щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за неотримане речове майно у сумі 11 941 грн 17 коп.

Стягнути з Державної установи "Кременчуцька виправна колонія (№69)" (проїзд Зональний, 1, м. Кременчук, 39600, код ЄДРПОУ 08564274) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно у сумі 11 941 (одинадцять тисяч дев`ятсот сорок одна) грн 17 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної установи "Кременчуцька виправна колонія (№69)" (проїзд Зональний, 1, м. Кременчук, 39600, код ЄДРПОУ 08564274) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень та пункту 3 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Є.Б. Супрун