34/202-07-4115А
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
"18" липня 2007 р. Справа № 34/202-07-4115А
18.07.2007р. о 12год.00хв. господарський суд Одеської області
у складі судді Фаєр Ю.Г.
при секретарі судового засідання Кулаковській С.А.,
за участю представників від позивача: Ніронка Ю.М. –представника, діючого на підставі довіреності №16 від 20.07.06р.;
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань господарського суду Одеської області №6 в м. Одесі адміністративну справу №34/202-07-4115А
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „НЕВАДА”
до відповідача Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси
про скасування рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси №0000752360 від 12.02.2007р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій
СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю „НЕВАДА” звернулося до суду з позовною заявою, в якій просить скасувати рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси №0000752360 від 12.02.07р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій, посилаючись на неправомірність застосування відповідачем штрафних санкцій на суму 11653,87грн. на підставі ст.8 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” від 23.03.1996р. (із змінами та доп.) внаслідок відсутності порушення позивачем вимог ст.5 названого закону.
Державна податкова інспекція у Приморському районі м. Одеси проти позовних вимог заперечує з підстав, викладених у запереченні на позовну заяву.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та заперечення представників сторін, суд встановив.
Позивач здійснює діяльність з надання послуг у сфері грального бізнесу, яка відповідно до ч.1 ст.5 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" від 23.03.1996р. (із змінами та доп.) підлягає патентуванню.
Статтею 5 даного Закону визначається порядок придбання торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу. Зазначається, що патентуванню підлягають операції з надання послуг у сфері грального бізнесу, які здійснюються суб'єктом підприємницької діяльності або його структурними (відокремленими) підрозділами.
У разі коли суб'єкт підприємницької діяльності має структурні (відокремлені) підрозділи, торговий патент придбавається окремо для кожного структурного (відокремленого) підрозділу (грального місця).
02.11.2006р. працівниками Державної податкової адміністрації в Сумській області проведена перевірка гральних автоматів, розташованих за адресою: м.Суми, вул.Чернігівська, 3-А (приміщення магазину «Автомобіліст») що належать Сумській філії ТОВ „НЕВАДА”, щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності за результатами якої складений акт перевірки №182821223234.
В ході проведення перевірки ДПА в Сумській області встановлено, що в приміщенні магазину «Автомобіліст»знаходиться десять гральних автоматів та один гральний автомат з чотирма гральними полями (місцями) типу „Містер Твістер” серійний №1185 та здійснюються операції з надання послуг у сфері грального бізнесу з використанням гральних автоматів. До перевірки надано 11 торгових патентів у зв'язку з чим перевіряючими зроблений висновок щодо порушення позивачем ст.5 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" від 23.03.1996р. (із змінами та доп.) внаслідок відсутності торгових патентів на три гральних автомати. При цьому, податковий орган виходив з тієї обставини, що гральний автомат „Містер Твістер”, в розумінні вказаної норми закону має чотири гральних місця, оскільки на ньому можуть грати одночасно чотири гравця.
На підставі цього акту перевірки Державною податковою інспекцією у Приморському районі м.Одеси було прийнято рішення №0000752360 від 12.02.2007 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на суму 11653,87грн. (при розрахунку фінансової санкції взятий період з травня по листопад 2006р.) на підставі ст.8 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” від 23.03.1996р. (із змінами та доп.).
Здійснене відповідачем застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на суму 11653,87грн. на підставі ст.8 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” від 23.03.1996р. (із змінами та доп.) є неправомірним з наступних підстав.
Статтею 2 Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” від 23.03.1996р. (із змінами та доп.) торговий патент –це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності чи його структурного (відокремленого) підрозділу займатися зазначеними в цьому Законі видами підприємницької діяльності, в тому числі з надання послуг у сфері грального бізнесу.
Відповідно до частини 2 статті 5 цього закону під гральним бізнесом законодавець визначає діяльність, пов'язану з влаштуванням казино, інших гральних місць (домів), гральних автоматів з грошовим або майновим виграшем, проведення лотерей (крім державних) та розиграшів з видачею грошових виграшів у готівковій або майновій формі.
При цьому, згідно частини 4 статті 5 торговий патент на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу має бути виданий на кожне окреме гральне місце (гральний автомат, гральний стіл). Отже, в цій нормі законодавець ототожнює терміни “гральне місце”, “гральний автомат” та “гральний стіл”, що дозволяє дійти висновку про те, що на один гральний автомат незалежно від кількості гравців, які можуть на цьому автоматі грати одночасно, повинно видавати один патент.
Це також узгоджується з пунктом 3 статті 5 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" від 23.03.1996р. (із змінами та доп.), яким в залежності від виду грального бізнесу встановлюється вартість торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу у фіксованому розмірі, зокрема, для використання саме грального автомата з грошовим або майновим виграшем, незалежно від кількості одночасно наданих на ньому послуг.
Вказана норма не передбачає можливості встановлення вартості торгового патенту для використання не пов'язаних між собою спільною грою гральних місць одного грального автомату.
Виходячи з викладеного, суд вважає, що в даному випадку торговий патент на здійснення операції з надання послуг у сфері грального бізнесу потрібен для використання грального автомату в цілому, а висновок перевіряючих в акті перевірки з цього приводу є помилковим та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства.
Крім того, згідно наявної в матеріалах справи технічної документації гральний автомат „Містер Твістер” є одним гральним автоматом, на який у позивача придбаний торговий патент та враховуючи вимоги зазначеного закону, податковим органом неправомірно застосований до позивача штраф на підставі ст.8 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” від 23.03.1996р. (із змінами та доп.) на суму 11653,87грн. внаслідок відсутності порушення позивачем вимог ст.5 названого закону.
В силу п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Проте, на думку суду, зазначене рішення прийняте за результатами перевірки, проведеної з порушенням вимог чинного законодавства.
Повноваження податкового органу щодо проведення перевірок встановлені Законом України „Про державну податкову службу в Україні”, Законом України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" від 23.03.1996р. (із змінами та доп.).
Так, згідно ч.3 ст.9 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" від 23.03.1996р. (із змінами та доп.) контроль за дотриманням вимог цього Закону здійснюється державними податковими органами та органами Міністерства внутрішніх справ України.
Перевірка дотримання вимог Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” Сумської філії ТОВ „НЕВАДА” здійснена працівниками ДПА в Сумській області Дякулич Л.М., Титаренко І.О. на підставі виданих останньою направлень на перевірку від 01.11.06р. №000705, №000706. Акт складено на бланку ДПА в Сумській області, в якому зазначено, що Сумська філія ТОВ „НЕВАДА” зареєстрована в ДПІ в м. Суми.
Статтею 9 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” визначені функції державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі та державних податкових інспекцій в містах з районним поділом (крім міст Києва та Севастополя). Зазначені податкові органи, до яких відноситься і ДПА в Сумській області виконують функції, передбачені ст.8 цього Закону (функції ДПАУ) з відповідними обмеженнями та виконують ті ж самі функції, що й ДПІ в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані ДПІ якщо вони безпосередньо здійснюють контроль за платниками податків, інших платежів. Доказів того, що ДПА в Сумській області здійснює безпосередній (слід розуміти –не через інший орган ДПС) контроль за сплатою податків, інших платежів Сумської філії ТОВ „НЕВАДА” відповідачем не надано.
Функції ДПІ в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та ОДПІ визначені у ст.10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”. Ці органи уповноважені здійснювати у межах своїх повноважень, зокрема, контроль за РРО.
Оскільки Сумська філія ТОВ „НЕВАДА” зареєстрована як платник податків в ДПІ в м.Суми, тому саме цей податковий орган ДПС уповноважений здійснювати контроль за додержанням податкового та іншого законодавства з боку платника. За таких обставин у працівників ДПА в Сумській області не було законних підстав для проведення перевірки без належним чином оформлених повноважень на перевірку. ДПІ в м.Суми, яка має право проводити перевірки підприємств, зареєстрованих у цьому органі ДПС, не видавала направлення на перевірку Сумської філії ТОВ „НЕВАДА” працівникам ДПА в Сумській області.
Поряд з цим, доводи позивача щодо неправомірності проведення перевірки з посиланням на порушення перевіряючими вимог ст.11-2 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” щодо надання під розписку суб'єкту, що перевіряється направлень на перевірку та копії наказу на проведення перевірки судом до уваги не приймаються, оскільки ненадання цих документів податковим органом платнику податків або їх надання з порушенням вимог є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення позапланової виїзної перевірки, тоді як уповноважена особа позивача допустила працівників ДПА в Сумській області до проведення перевірки та не перешкоджала у її проведенні.
Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України: у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4)безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За викладених обставин, суд доходить висновку, що відповідач не довів належним чином законності і обґрунтованості застосування до позивача штрафних санкцій на суму 11653,87грн. на підставі ст.8 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” від 23.03.1996р. (із змінами та доп.), а також, що прийняте рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси №0000752360 від 12.02.07р. та підстави його прийняття не відповідають вимогам викладеним в п.п.1,3-8 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому позов про скасування рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси №0000752360 від 12.02.07р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України. З урахуванням викладеного, позивачу підлягає відшкодування судового збору на суму 3,40грн.
Керуючись ст.ст.71, 72, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „НЕВАДА” задовольнити повністю.
2. Скасувати рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси від 12.02.07р. №0000752360 про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „НЕВАДА” (р/р26001313969 в АБ „Південний”, МФО 328209, код 31309716, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, буд.3) судовий збір на суму 3(три)грн.40коп.
4. Виконавчий лист видати після набрання постановою законної сили в разі надходження заяви особи, на користь якої ухвалено судове рішення.
Постанова господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого КАС України, якщо таку заяву не було подано; якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Про апеляційне оскарження рішення суду (постанови) першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 18.07.2007 |
Оприлюднено | 03.09.2007 |
Номер документу | 891622 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Фаєр Ю.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні