Рішення

від 31.01.2020 по справі 376/2880/19

СКВИРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 376/2880/19

Провадження № 2/376/184/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" січня 2020 р. Сквирський районний суд Київської області в складі:

Головуючого судді: Коваленка О.М.

при секретарі: Таранчук В.О.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Сквира Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Оріховецької сільської ради Сквирського району Київської області про визнання права власності на спадкове майно за заповітом,-

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаною позовною заявою.

В обґрунтування своєї позовної заяви вказав, що 24.04.2012 року - ОСОБА_2 , залишив заповіт, посвідчений виконкомом Оріховецькою сільської ради Сквирського району Київської області, відповідно до якого все своє майно заповів позивачу по справі - ОСОБА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , помер, що підтверджується Свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_1 , виданого та зареєстрованого Оріховецькою сільською радою Сквирського району Київської області, за актовим записом № 6 від 26.04.2012 року.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на:

земельну ділянку, площею 2,8231 га, яка посвідчена Державним актом на право приватної власності на землю Серія ЯГ № 157 653, виданий Сквирською райдержадміністрацією 04.05.2006 року, яка розташована на території Оріховецької сільської ради Сквирського району Київської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 322 408 5200:03:011:0008;

житловий будинок АДРЕСА_1 з господарськими будівлями та спорудами.

Позивач є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2 та прийняв спадщину після його смерті за заповітом, шляхом подачі заяви до нотаріальної контори протягом шестимісячного строку, однак нотаріус відмовив позивачу у видачі свідоцтва на право на спадщину, оскільки в нього відсутні оригінали правовстановлюючих документів та порекомендував звернутися до суду.

Тому, позивач просить суд:

Визнати за ним ОСОБА_1 право власності а земельну ділянку площею 2,8231 га, яка посвідчена Державним актом на право приватної власності на землю Серія ЯГ № 157 653, виданий Сквирською райдержадміністрацією 04.05.2006 року, яка розташована на території Оріховецької сільської ради Сквирського району Київської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 322 408 5200:03:011:0008, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ним ОСОБА_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 72,3 кв. м., житловою площею 35,9 кв. м. з господарськими будівлями та спорудами.

Позивач ОСОБА_1 в підготовче судове засідання не з`явився, звернувся до суду з письмовою заявою, в якій просить ухвалити рішення в його відсутності, позов підтримує та просить не застосовувати технічні засоби фіксації судового процесу (а.с.34).

Представник відповідача Оріховецької сільської ради Сквирського району Київської області в підготовче судове засідання не з`явився, звернувся до суду з письмовою заявою, в якій просить ухвалити рішення у відсутності представника, позов визнає, заперечень не має та просить не застосовувати технічні засоби фіксації судового процесу (а.с.35).

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо ухвалити при проведенні підготовчого судового засідання.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до вимог ч.3,4 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладання мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206,207 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 206 ЦПК України передбачено, що позивач може відмовитись від позову, а відповідач - визнати позов на будь - якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до статті 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 ЦПК України.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 24.04.2012 року - ОСОБА_2 , залишив заповіт, посвідчений виконкомом Оріховецької сільської ради Сквирського району Київської області, відповідно до якого все своє майно заповів внукові позивачу по справі - ОСОБА_1 (а.с.6).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , помер, що підтверджується копією Свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 , виданого та зареєстрованого Оріховецькою сільською радою Сквирського району Київської області, за актовим записом № 6 від 26.04.2012 року (а.с.7).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на:

земельну ділянку, площею 2,8231 га, яка посвідчена державним актом на право приватної власності на землю Серія ЯГ №157653, виданий Сквиською райдержадміністрацією 04.05.2006 року, яка розташована на території Оріховецької сільської ради Сквирського району Київської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3224085200:03:011:0008, що підтверджується копією витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с.17-19);

житловий будинок АДРЕСА_1 з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 72,3 кв.м., житловою площею 35,9 кв.м., що підтверджується копією Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видане виконавчим комітетом Оріховецької сільської ради 28.03.2004 (а.с.11-12).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Згідно з вимогами ч. 1,3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Позивач є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2 , та прийняв спадщину після його смерті за заповітом, шляхом спільного проживання, що підтверджується довідкою №312, яка видана Оріховецькою сільською радою Сквирського району Київської області 22.10.2018 року (а.с.9), а також позивач звернувся до нотаріуса та отримав відмову у видачі Свідоцтва про право на спадщину (лист нотаріуса № 1444/01-16 від 19.10.2019 року а. с. 20).

Крім позивача є ще спадкоємці за законом - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які прийняли спадкове майно після смерті ОСОБА_2 шляхом подачі заяв до нотаріуса, що підтверджується копією Спадкової справи №400/2012, яка надійшла зі Сквирської районної державної нотаріальної контори Київської області (а.с.27-32).

З матеріалів спадкової справи вбачається, що вищевказані спадкоємці за закономпісля смерті ОСОБА_2 не мають права на обов`язкову частину у спадщині.

Згідно з вимогами ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб

(спадкоємців).

За змістом ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не

припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

На підставі ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що позивач після смерті ОСОБА_2 прийняв спадщину шляхом спільного проживання, оформити спадщину належним чином не має можливості, оскільки в нього відсутні оригінали правовстановлюючих документів, отже, іншим чином захистити свої права та інтереси, окрім як зверненням до суд з даним позовом позивач не має можливості та який підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст.2,4,5,12,13, 76 , 81, 82, 200,206,247,258,259,263 - 265, 354 ЦПК України, ст.ст.1216,1217,1218, 1223, 1233 ,1268, 1297 ЦК України, суд,

Вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Оріховецької сільської ради Сквирського району Київської області про визнання права власності на спадкове майно за заповітом - задовольнити в повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 2,8231 га, яка посвідчена Державним актом на право приватної власності на землю Серія ЯГ № 157 653, виданий Сквирською райдержадміністрацією 04.05.2006 року, яка розташована на території Оріховецької сільської ради Сквирського району Київської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 322 408 5200:03:011:0008, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 72,3 кв. м., житловою площею 35,9 кв. м. з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З текстом рішення можливо ознайомитися за адресою: court.gov.ua

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення справи) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя: О.М. Коваленко