Рішення

від 12.05.2020 по справі 533/159/20

КОЗЕЛЬЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12.05.2020 року КОЗЕЛЬЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 533/159/20

Провадження № 2/533/106/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2020 року Козельщинський районний суд Полтавської області

в складі: головуючого судді - Оксенюк М. М.,

секретаря судового засідання - Шуліки Л. Г.,

з участю: позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Козельщина цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та поділ спільного сумісного майна подружжя, -

В С Т А Н О В И В :

14.02.2020 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та поділ спільного сумісного майна подружжя.

Позивачем на обґрунтування позовної вимоги щодо розірвання шлюбу зазначено, що останнім часом шлюбно-сімейні відносини між нею та відповідачем припинені через різні погляди на життя та сімейні цінності, а тому прохала розірвати шлюб, який укладений між нею та відповідачем.

Після розірвання шлюбу, залишити позивачу право іменуватися прізвищем ОСОБА_1 .

Крім цього, позивач на обґрунтування позовної вимоги щодо поділу спільного сумісного майна подружжя зазначила, що за період шлюбу з відповідачем спільними грошовими затратами та трудовими зусиллями набули у спільну сумісну власність майно на загальну суму 146 999,00 грн, а саме:

- житловий будинок з господарськими будівлями в АДРЕСА_1 , що складається з житлового будинку літера А,а житловою площею 16,9 кв.м., загальною площею 49,5 кв.м., літньої кухні літера Б,б , погреба літера В , сараїв літера Г,Д,д , вбиральні літера И , колодязя літера к ;

- земельну ділянку площею 0,1476 га, призначену для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовану в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5322082501:01:001:0224;

- телевізор Кіvі 32НR50GU .

Відповідач у добровільному порядку поділити вищезазначене спільне майно загальною вартістю 146 999,00 грн не бажає, а тому позивач вважає, що спільне майно підлягає поділу наступним чином,а саме:

- присудити все майно відповідачу,

- стягнути з відповідача на її користь грошову компенсацію вартості Ѕ частини всього спільного сумісного майна 73 500,00 грн.

На обґрунтування вибраного способу розподілу майна позивачем зазначено, що вона після розірвання шлюбу, не зможе проживати разом із відповідачем, оскільки останній вчиняє відносно неї насильство, інше житло відсутнє.

Крім цього, позивачем зазначено, що їй необхідні кошти зокрема компенсація Ѕ частини вартості всього спільного сумісного майна для придбання іншого житла.

Згідно ухвали суду від 27.02.2020 року по вищезазначеній справі відкрито провадження. Справа призначена до розгляду у підготовчому судовому засіданні на 27.03.2020 року о 09 годині 00 хвилин.

Розгляд справи неодноразово відкладався.

Згідно ухвали суду від 08.04.2020 року справа призначена до судового розгляду по суті на 06.05.2020 року о 09 год 00 хв.

Позивач та представник позивача в судовому засідання позов підтримали та прохали задовольнити.

Крім цього, позивач надала пояснення, що примиритися з відповідачем не бажає, оскільки з січня 2020 року шлюбні стосунки з відповідачем не підтримує,а тому прохає суд, розірвати шлюб, який укладений між нею та відповідачем.

Щодо позовної вимоги про розподіл майна позивач надала пояснення, що відповідач у добровільному порядку поділити вищезазначене спільне майно не бажає. Спільне майно подружжя підлягає поділу з присудженням всього майна відповідачу. На її рахунок необхідно стягнути грошову компенсацію вартості Ѕ частини всього спільного сумісного майна, оскільки вона після розірвання шлюбу, не зможе проживати разом із відповідачем, так як останній вчиняє відносно неї насильство, інше житло відсутнє.

Крім цього, позивач надала пояснення, що телевізором найбільше користується відповідач.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про причину неявки в судове засідання суд не повідомив, відзив на позовну заяву до суду не направив.

Суд, за згодою позивача та представника ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Згідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, в зв`язку з неявкою сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вислухавши пояснення позивача та представника позивача, вивчивши письмові докази по справі, встановив наступне.

Увідповідності до ч. 3 та ч. 4 ст. 12, ч. 1 та ч. 2 ст. 13 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 09.06.2015 року сторони уклали шлюб у Лутовинівській сільській раді Козельщинського району Полтавської області, про що зроблено відповідний актовий запис № 6

Від даного шлюбу сторони дітей не мають.

З січня 2020 року позивач та відповідач шлюбні стосунки не підтримують.

Позивач примиритися з відповідачем не бажає.

Збереження шлюбу суперечить інтересам позивача.

Згідно до ст.ст. 110, 111, 112 СК України вбачається, що позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства. Суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Отже, суд вважає, що позовна вимога позивача про розірвання шлюбу підлягає задоволенню, оскільки можливості відновлення подружніх стосунків між сторонами втрачені і подальше спільне проживання суперечить інтересам позивача.

Відповідно до ст.113 СК України вбачається, що особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Отже, з врахуванням позиції позивача, суд вважає, що останній необхідно залишити право іменуватися прізвищем ОСОБА_1 .

Далі судом встановлено, що 26.09.2015 року відповідач відповідно до договору купівлі-продажу придбав житловий будинок з господарськими будівлями, який розташований по АДРЕСА_1 (а. с. 14).

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності вбачається, що ОСОБА_3 є власником житлового будинку з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 15).

Згідно рішення Лутовинівської сільської ради Козельщинського району Полтавської області від 07.12.2017 року вбачається, що відповідачу ОСОБА_3 безоплатно було передано земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд загальною площею 0,1476 га, кадастровий номер 5322082501:01:001:0224, яка розташована по АДРЕСА_1 (а.с. 24).

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності вбачається, що відповідач ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 0,1476 га, що призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташована в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5322082501:01:001:0224 (а. с. 19)

25.09.2018 року позивач придбала телевізор Кіvі 32НR50GU вартістю 6 999 грн (а.с. 26.

Згідно з ч. 1 ст. 60 СК України вбачається, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Ст. 70 СК України визначено, що майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Речі для професійних занять присуджуються тому з подружжя, хто використовував їх у своїй професійній діяльності. Вартість цих речей враховується при присудженні іншого майна другому з подружжя. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України.

Положенням ст. 57 СК України визначено, що особистою власністю дружини, чоловіка є: 1) майно, набуте нею, ним до шлюбу; 2) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; 3) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто; 4) житло, набуте нею, ним за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду"; 5) земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України.

Згідно з положеннями ч.1 ст. 81, ч. 3 ст. 116 ЗК України вбачається, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування.

Ч.1 ст. 377 ЦК України визначено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Відповідно до ч. 1 та ч. 4 ст. 120 ЗК України вбачається, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. При переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі і споруди.

У п. 18-2 постанови ПВСУ від 16 квітня 2004 року № 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ (зі змінами від 19 березня 2010 року № 2) судам роз`яснено, що відповідно до положень ст.ст. 81, 116 ЗК України окрема земельна ділянка, земельна ділянка, одержана громадянином в період шлюбу в приватну власність шляхом приватизації, є його особистою приватною власністю, а не спільною сумісною власністю подружжя, оскільки йдеться не про майно, нажите подружжям у шлюбі, а про одержану громадянином частку із земельного фонду.

Якщо на такій земельній ділянці знаходиться будинок, будівля, споруда, що є спільною сумісною власністю подружжя, то у разі поділу будинку, будівлі, споруди між подружжям та виділу конкретної частини будинку, будівлі, споруди до особи, яка не мала права власності чи користування земельною ділянкою переходить це право у розмірі частки права власності у спільному майні будинку, будівлі, споруди у відповідності до ст. 120 ЗК України, ст. 377 ЦК України.

Суд, звертає увагу на те, що вищезазначене майно є спільною сумісною власністю позивача та відповідача, оскільки набуте в період шлюбу та підлягає поділу у рівних частках.

Крім цього, суд вважає вимога позивача щодо поділу спільного сумісного майна подружжя, а саме вищезазначеного житлового будинку та земельної ділянки підлягає частковому задоволенню, оскільки запропонований позивачем спосіб розподілу майна подружжя є неприйнятним та не може компенсувати вимоги позивача.

Також, судом не встановлено згоду відповідача на запропонований позивачем спосіб розподілу спільного сумісного майна подружжя.

Крім цього, позивачем та відповідачем по справі не внесені грошові кошти на депозитний рахунок суду, які в разі задоволення позову, підлягають стягненню на користь сторони по справі замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на вищезазначений житловий будинок та земельну ділянку.

Отже, судом встановлюється наступний поділ спільного майна подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_3 :

Визнається за кожним позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_3 без виділу в натурі право власності на 1/2 частину, а саме:

- на житловий будинок літера А,а літню кухню літера Б,б , погріб літера В , сарай літера Г , сарай літера Д,д вбиральні літера И , колодязь літера к , які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ;

- на земельну ділянку кадастровий номер 5322082501:01:001:0224, площею 0,1476 га, призначену для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім цього, суд вважає, що необхідно виділити із спільного майна подружжя неподільну річ та визнати за відповідачем ОСОБА_3 право власності на телевізор Кіvі 32НR50GU , вартістю 6 999,00 грн (а.с. 26), оскільки останній найбільше користується зазначеним предметом.

В рахунок компенсації Ѕ частки вартості телевізора Кіvі 32НR50GU підлягає стягненню з відповідача на користь позивача ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 3 499,50 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог судові витрати ( за позовну вимогу про розірвання шлюбу, яка задоволена повністю в розмірі 840,80 грн, за позовну вимогу про розподіл майна подружжя , яка задоволена частково в розмірі 734,55 грн), а всього в розмірі 1 575,35 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 268, 280-281, 354-355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та поділ спільного сумісного майна подружжя- задовольнити частково.

Шлюб, який зареєстрований 09.06.2015 року у Лутовинівській сільській раді Козельщинського району Полтавської області, актовий запис № 6 між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (проживає за адресою: АДРЕСА_1 , номер картки платника податків НОМЕР_1 ) та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (проживає за адресою: АДРЕСА_1 , номер картки платника податків НОМЕР_2 ) - розірвати.

Після розірвання шлюбу позивачу ОСОБА_1 - залишити право іменуватися прізвищем ОСОБА_1 .

Визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_3 наступне майно:

-житловий будинок літера А,а літню кухню літера Б,б , погріб літера В , сарай літера Г , сарай літера Д,д вбиральні літера И , колодязь літера к , які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку кадастровий номер 5322082501:01:001:0224, площею 0,1476 га, призначену для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- телевізор Кіvі 32НR50GU .

В порядку поділу спільного майна подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_3 поділити спільне майно подружжя таким чином:

Визнати за кожним ОСОБА_3 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , номер картки платника податків НОМЕР_3 ) та ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , номер картки платника податків НОМЕР_1 ) без виділу в натурі право власності на 1/2 частину, а саме:

- на житловий будинок літера А,а літню кухню літера Б,б , погріб літера В , сарай літера Г , сарай літера Д,д вбиральні літера И , колодязь літера к , які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ;

- на земельну ділянку кадастровий номер 5322082501:01:001:0224, площею 0,1476 га, призначену для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

Виділити із спільного майна подружжя та визнати за ОСОБА_3 право власності на телевізор Кіvі 32НR50GU .

Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 компенсацію Ѕ частки вартості телевізора Кіvі 32НR50GU в сумі 3 499,50 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1 575,35 грн.

В іншій частині позивачу в позові відмовити.

Роз`яснити відповідачу, що заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана до суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Роз`яснити позивачу, що має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до Полтавського апеляційного суду через Козельщинський районний суд.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених законом строків не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Копію рішення суду в частині реєстрації розірвання шлюбу, після набуття чинності, направити для реєстрації до Козельщинського районного відділу ДРАЦС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми).

Роз`яснити сторонам по справі, що відповідно до п.3 розділу XII ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

Роз`яснити сторонам, що повний текст рішення буде виготовлений 12.05.2020 року

Повний текст рішення виготовлений 12.05.2020 року.

Суддя М.М.Оксенюк