Рішення

від 12.05.2020 по справі 389/3698/19

ЗНАМ’ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12.05.2020

Провадження №2/389/879/19

ЄУН 389/3698/19

Рішення

іменем України

12 травня 2020 року Знам`янський міськрайонний суд

Кіровоградської області

у складі: головуючого судді Савельєвої О.В.,

за участю секретаря судового засідання Солонько К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні залу суду в місті Знам`янка Кіровоградської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Диківської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить визначити їй додатковий строк на три місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування своїх вимог зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Диківка Знам`янського району Кіровоградської області померла її тітка ОСОБА_2 , з якою в неї були дуже близькі стосунки, оскільки чоловіка та дітей тітка не мала, проживала одиноко та ще з малку ставилася до неї як до рідної дочки, проявляла любов і турботу. Вона проживала недалеко від тітки, тому дуже часто відвідувала її, допомагала по господарству, піклувалася, доглядала, здійснила поховання. ОСОБА_2 померла трагічно, в її будинку сталася пожежа, частина речей та документів згоріли. Після смерті тітки відкрилася спадщина, зокрема, й на земельну ділянку з кадастровим номером 3522281200 :02:000:9007 площею 5,17 га, розташовану на території Диківської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області. Державний акт на цю земельну ділянку знаходиться в неї. Вона, як спадкоємець п`ятої черги за законом, у встановлений законом шестимісячний строк не звернулася до нотаріальної контори, оскільки відразу після смерті тітки їй було не до цього, а потім вона двічі знаходилася на тривалому лікуванні в лікаря травматолога та не могла самостійно пересуватися. Звернувшись же до нотаріуса, вона дізналася, що пропустила встановлений законом шестимісячний строк, а тому вважається спадкоємцем, який не прийняв спадщину, тому їй роз`яснено, що необхідно звернутися до суду із заявою про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Будь-хто інший до нотаріуса з метою прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 не звертався, спадкова справа не заводилася. Крім того, нотаріус повідомив їй, що ОСОБА_2 за життя склала заповіт, заповівши їй вказану земельну ділянку. На даний час вона бажає отримати свідоцтво про право на спадщину, але, оскільки вона не знала про існування заповіту, їй необхідно визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті тітки. Інші спадкоємці відсутні.

Позивачка в судове засідання не з`явилася, але подала суду заяву, в якій підтримала заявлені вимоги в повному обсязі та просила суд справу розглядати за її відсутності.

Представник відповідача Диківської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області в судове засідання не з`явився, але надіслав суду заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутності, проти задоволення позовних вимог не заперечував.

Ухвалою суду від 12.03.2020 витребувано в державного нотаріуса Знам`янської районної державної нотаріальної контори Кіровоградської області копію спадкової справи, заведеної нотаріусом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив наступне.

Державний акт на право власності на земельну ділянку серії КР №062712 на земельну ділянку з кадастровим номером 3522281200 :02:000:9007 площею 5,17 га, розташовану на території Диківської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області, видано ОСОБА_2 (а.с.9).

ОСОБА_2 12.02.2007 складено заповіт, який зареєстровано в реєстрі за №22, про що свідчить копія цього заповіту та витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 22.04.2020 (а.с.10, 59). Зі змісту даного заповіту вбачається, що ОСОБА_2 все своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що буде належати їй на день смерті та на що вона за законом матиме право, заповіла ОСОБА_1 .

Згідно зі свідоцтвом про смерть, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.8). У довідці від 02.12.2019 №685 вказано, що ОСОБА_2 з 1922 року до дня своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 була зареєстрована та проживала одна по АДРЕСА_1 , від її імені 12.02.2007 посвідчено заповіт за №22 (а.с.11).

З роз`яснення державного нотаріуса Знам`янської районної державної нотаріальної контори Кіровоградської області встановлено, що ОСОБА_1 пропустила встановлений законом шестимісячний строк звернення до нотаріальної контори, тому їй запропоновано звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 (а.с.14).

Інформаційна довідка зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) та інформаційна довідка зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори), які надані державним нотаріусом Знам`янської районної державної нотаріальної контори Кіровоградської області, свідчать про те, що після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , із заявою про прийняття спадщини та про видачу свідоцтва ніхто не звертався (а.с.44, 45).

Докази того, що ОСОБА_1 знала про наявність заповіту, при цьому зволікала з подачею заяви про прийняття спадщини у визначені законом строки, матеріали справи не містять.

Відповідно до ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Підставою виникнення права приватної власності є також успадкування майна, що базується на правонаступництві.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина 3 статті 46 цього Кодексу).

Згідно зі статтею 1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Частиною 1 статті 1223 ЦК України встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

За загальними положеннями про спадкування, право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч.3 ст.1223, ч.1 ст.1220, ч.1 ст.1270 ЦК України).

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч.1 ст.1268 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина 1 статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини 3 статті 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті, поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила ч.3 ст.1272 ЦК України про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

Вирішуючи питання поважності причин пропуску шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Принцип пропорційності тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип пропорційності, натомість принцип пропорційності є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Практика Європейського суду з прав людини застосовує принцип пропорційності як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема, й у питаннях захисту права власності. Цей принцип закріплений і у частині 3 статті 2 ЦПК України.

Постановою Верховного суду від 26.06.2019 по справі №565/1145/17 розширено перелік поважних причин пропуску прийняття спадщини, а саме: поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

У постанові Верховного Суду України від 06.09.2017 в справі №315/765/14-ц зазначено, що при вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права. Необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

Дослідивши надані сторонами докази та встановивши фактичні обставини справи, що мають суттєве значення для правильного вирішення справи, аналізуючи та оцінюючи всі докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є перешкодою для своєчасного подання заяви про прийняття спадщини, а тому є поважною причиною пропуску встановленого законом строку.

Враховуючи викладене та визнаючи причину пропуску позивачкою строку для подання заяви про прийняття спадщини поважною, суд вважає за можливе визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На підставі викладеного, ст.ст.1220, 1222, 1268-1270, 1272 ЦК України, керуючись ст.ст.259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Диківської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю три місяці з дня набрання рішенням законної сили.

Судовий збір віднести на рахунок позивачки.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається до Кропивницького апеляційного суду через Знам`янський міськрайонний суд Кіровоградської області.

З дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду.

Відповідно до п.3 розділу XII Прикінцеві положення ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ЦПК щодо апеляційного оскарження, продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя Знам`янського міськрайонного суду

Кіровоградської області О.В. Савельєва