Рішення

від 16.07.2007 по справі 11/152-07-4344

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/152-07-4344

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" липня 2007 р.Справа  № 11/152-07-4344

За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Вишнівська електромеханічна асоціація”.

До відповідача: Одеської залізниці.

про стягнення 113017,33 грн.

                                                                                                                  Суддя     Власова С.Г.

Представники:

Від позивача:  Сладка М.Г. (за довіреністю);

Від відповідача: Бєлоусова С.В.(за довіреністю);

СУТЬ СПОРУ: 22.05.2007 р. за вх. № 5342 ВАТ „Вишнівська електромеханічна асоціація” (далі –Позивач) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Одеської залізниці основної заборгованості у розмірі 110747,76 грн. та  пені у розмірі 2269,57 грн.

Позивач на позовних вимогах наполягає, 16.07.2007 р. за вх. № 16265 надав уточнення позовних вимог та просить суд стягнути з Відповідача 77747,76 грн. основної заборгованості та 2258,27 грн. пені.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, про що зазначив у відзиві на позовну заяву (вх. № 14751 від 27.06.2007 р.) та уточненнях до відзиву на позовну заяву (вх. № 15329 від 05.07.2007 р.).

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін, суд встановив наступне:

Позивач зазначає, що 28.11.2006 р. за № ОД/НХ-06-1834НЮ між Позивачем та Відповідачем було укладено договір поставки  (далі –Договір), відповідно до умов якого „Постачальник” (Позивач) зобов'язався поставити та передати у власність „Замовнику” (Відповідачу) певний товар, відповідно до Специфікації №1 (Додаток № 1), а „Замовник” (Відповідач) зобов'язався прийняти і оплатити цей товар на умовах даного договору.  

Позивач вказує, що на виконання умов Договору від 28.11.2006 р. згідно актів прийому-передачі продукції від 14.12.2007 р. та 28.12.2007 р. поставив Відповідачу товар зазначений в Специфікації № 1 до Договору, загальною вартістю 110747,76 грн.

Відповідно до п. 7.3. Договору поставки Відповідач повинен був протягом 30 банківських днів з дня отримання товару, здійснити його оплату.

Позивач зазначає, що Відповідач поставлену продукцію не оплатив.

27.03.2007 р. Позивач направив Відповідачу претензію з вимогою оплатити заборгованість у розмірі 110747,76 грн. та пеню в сумі 980,04 грн., яку Відповідач залишив без відповіді.

Також Позивач зазначив, що у зв'язку з несвоєчасним виконанням Відповідачем своїх зобов'язань за Договором поставки він нарахував останньому відповідно до п.п. 11.2. Договору пеню у розмірі 2269,57 грн.

27.06.2007 р. за вх. № 14751 Відповідач надав відзив на позов, в якому зазначив, що згідно до п. 7.2. Договору розрахунок у розмірі 3000 грн. здійснюється у формі простого векселя. 14.03.2007 р. Позивач отримав Вексель на суму 3000,00 грн. Відповідач також зазначив, що частково сплатив суму основної заборгованості у розмірі 15000,00 грн.

В уточненнях до відзиву на позовну заяву (вх. № 15329 від 05.07.2007 р.) Відповідач зазначив, що ним додатково оплачено 15000,00 грн. основної заборгованості і станом на  02.07.2007 р. Відповідач визнав основну заборгованість в сумі 77747,76 грн.

16.07.2007 р. за вх. № 16265 Позивач уточнив позовні вимоги та просить суд стягнути з Відповідача 77747,76 грн. основної заборгованості та 2258,27 грн. пені.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи  норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст. 712 Цивільного Кодексу України за договором поставки  продавець  (постачальник),  який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях,  не  пов'язаних  з  особистим,  сімейним,  домашнім  або  іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного Кодексу України до договору поставки застосовуються загальні  положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з  характеру відносин сторін.          

Ст. 193 Господарського Кодексу України, ст. 526 Цивільного Кодексу України  передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст. 193).

          Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

          Позивач на виконання умов Договору поставки від 28.11.2006 р. поставив Відповідачу за товар на загальну суму  110747,76 грн., про що свідчать акти прийому передачі продукції від 14.12.2007 р. та 28.12.2007 р.

Відповідно до п.п. 7.1, 7.3. Договору розрахунки за поставлений товар здійснюються у безготівковій формі на поточний рахунок Постачальника на протязі 30 банківських днів після підписання акту прийому-передачі товару.

Таким чином за поставлений 14.12.2006 р. товар Відповідач повинен був розрахуватись 26.01.2006 р., а за поставлений 28.12.2006 р. - 13.02.2006 р.

Відповідач частково оплатив поставлену продукцію сплативши 30000,00 грн. платіжними дорученнями №4069 від 08.06.2007 р. (10000,00 грн.), №2978 від 11.05.2007 р. (5000,00 грн.), № 4316 від 14.06.2007 р. (5000,00 грн.), № 4515 від 19.06.2007 р. (10000,00 грн.).

Згідно до п. 7.2. Договору розрахунок у розмірі 3000 грн. здійснюється у формі простого векселя, який був отриманий Позивачем 14.03.2007 р.

Враховуючи вищевикладене, наявна заборгованість Відповідача станом на 16.07.2007 р. складає 77747,76 грн., що також підтверджується актом звірки взаємних розрахунків сторін станом на 02.07.2007 р.

Позивач згідно п.12.1. Договору нарахував Відповідачу пеню у розмірі 2258,27 грн.

Відповідно до ст. 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.          

Згідно ст. 549 Цивільного Кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які  боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.3. Договору встановлено, що „Замовник” (Відповідач) здійснює оплату поставленого товару протягом 30 банківських днів з дня його отримання. Днем отримання товару вважається день підписання сторонами, або їх  уповноваженими представниками акту прийому-передачі товару.

Відповідно до п. 11.2. Договору за несвоєчасно оплату „Замовник” (Відповідач)  сплачує „Постачальнику”  пеню у розмірі облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи і день оплати.

З огляду на викладене уточнені позовні вимоги ВАТ „Вишнівська електромеханічна асоціація” до Одеської залізниці про стягнення 77747,76 грн. основної заборгованості та  2258,27 грн. пені підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані та доведені належними доказами та наявними матеріалами справи.  

Враховуючи, що Відповідачем до порушення провадження у справі було видано вексель на 3000,00 грн. та частково оплачено основну заборгованість в сумі 5000,00 грн. витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу слід  віднести за рахунок відповідача, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України, в частині 1050,06 грн. держмито та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд,  -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Одеської залізниці (м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код 01071315, п/р 26009000005 в ОФАБ „Експрес-банк”, МФО 328801) на користь Відкритого акціонерного товариства „Вишнівська електромеханічна асоціація” (08132, Київська область, Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Київська, 19, код 19423140, п/р 26007285027001 у Вишнівському відділені Київського ГРУ Приватбанку, МФО 321842) –77747,76 грн. заборгованості, 2258,27 грн. пені, 1050,06 грн. держмита та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                           Власова С.Г.

Рішення підписано в порядку ст. 85 ГПК України 19.07.2007 р.