Рішення

від 12.05.2020 по справі 573/586/20

БІЛОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 573/586/20

Номер провадження 2/573/205/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2020 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючої судді: Черкашиної М.С.,

за участю секретаря: Терещенко О.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в м. Білопіллі справу за позовом ОСОБА_1 до Гуринівської сільської ради Білопільського району Сумської області, третя особа - приватний нотаріус Білопільського районного нотаріального округу Сумської області Шамукова Світлана Фаридівна про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

31 березня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Гуринівської сільської ради Білопільського району Сумської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її брат по лінії матері - ОСОБА_2 , який до дня смерті проживав в АДРЕСА_1 разом із своєю співмешканкою ОСОБА_3 , яка також померла у 2006 році. Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на все належне спадкодавцю майно. Заповіт від імені ОСОБА_2 посвідчено не було. Зазначає, що вона є єдиним спадкоємцем за законом після смерті брата ОСОБА_2 , інших спадкоємців, які б прийняли спадщину чи мали б право на обов`язкову частку у спадщині немає. Серед спадкового майна, яке належало померлому є земельна ділянка, загальною площею 4,21 га з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Гуринівської сільської ради Білопільського району Сумської області, право на яку посвідчено Державним атом на право приватної власності на землю серії І-СМ № 034349 від 29 вересня 1999 року. Вказує, що про наявність спадкового майна, а саме земельної ділянки, вона дізналась випадково наприкінці 2019 року від представника товариства, яке обробляє земельні ділянки на території Гуринівської сільської ради Білопільського району Сумської області. Будучи спадкоємцем за законом, вона своєчасно не прийняла спадщину, оскільки на день смерті не була зареєстрована разом із братом за однією адресою і не знала про наявність спадкового майна. Маючи намір оформити спадщину, позивач в свою чергу звернулась до приватного нотаріуса для оформлення своїх спадкових прав. Проте, у прийнятті заяви позивачу було відмовлено у зв`язку з пропуском встановленого законодавством строку для прийняття спадщини, про що винесено відповідне письмове роз`яснення. Позивач звертає увагу на те, що заява про прийняття спадщини не була подана нею у встановлений законом термін, оскільки це було обумовлено непереборними і незалежними від неї обставинами, а саме - вона дізналась про існування спадкового майна, яке залишилось після смерті брата лише наприкінці 2019 року від товариства, яке обробляє земельну ділянку, а також юридичною необізнаністю, що стало перешкодою до реалізації нею своїх спадкових прав та пропуску шестимісячного строку. На думку позивача пропуск строку для прийняття спадщини стався через причини, які на її думку дають правові підстави вважати їх поважними. Оскільки позивач не може реалізувати своє право на спадщину за законом в інший спосіб, строк для прийняття спадщини якою був пропущений через поважні, об`єктивні та незалежні від неї обставини, ОСОБА_1 просить визначити їй додатковий строк для прийняття спадщини, що відкрилась після брата ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю три місяці з дня набрання чинності рішенням суду.

Ухвалою від 01 квітня 2020 року цивільну справу призначено до підготовчого засідання за вказаним вище позовом (а. с. 18).

У підготовче засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилась. Представник останньої -адвокат Нестеренко М.В., який діє на підставі ордера № 516 подав до суду письмову заяву про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримують у повному обсязі, просили їх задовольнити (а. с. 28-29).

Представник відповідача - Гуринівської сільської ради Білопільського району Сумської області у підготовче засідання не з`явився. Сільський голова письмовою заявою повідомив, що проти задоволення позову не заперечують, просить розглянути справу без участі представника сільської ради (а. с. 25).

Третя особа - приватний нотаріус Білопільського районного нотаріального округу Шамукова С.Ф. у підготовче засідання також не з`явилась, повідомивши письмовою заявою про розгляд справи у її відсутність, заперечень щодо позовної заяви позивача не має (а. с. 26).

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін, на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

За змістом ч. 3 та ч. 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Частиною четвертою статті 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Згідно з абз. 3 п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 червня 2009 року Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції , у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Таким чином, Цивільний процесуальний кодекс України допускає ухвалення рішення в підготовчому засіданні у правовідносинах, що виникли між сторонами.

Представник відповідача позов визнав, визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, отже у суду наявні законні підстави для ухвалення рішення про задоволення позову в підготовчому засіданні.

Перешкод для здійснення розгляду справи у підготовчому засіданні та вирішення справи і ухвалення судового рішення за наявними матеріалами судом не встановлено.

Дослідивши матеріали справи, повно, всебічно та з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлені наступні фактичні обставини справи і відповідні їм правовідносини.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За загальними правилами про спадкування, передбаченими ст. 1216, 1218, 1220 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Частиною 3 статті 1223 ЦК України визначено, що у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

У відповідності до ст. 1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини ( ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

Згідно Правової позиції Верховного Суду України у справі № 6-85цс12, право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 цього кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Згідно з п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування , особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

Судом встановлено, що матір`ю позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а. с. 9).

Згідно із свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 позивачу після реєстрації шлюбу присвоєно прізвище чоловіка - ОСОБА_1 (а. с. 10).

Також встановлено, що ОСОБА_5 була матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження, виданого 08 лютого 2020 року (а. с. 11).

Наведене вище свідчить про родинні відносини, а саме те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є рідними сестрою та братом по лінії матері.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в АДРЕСА_1 (а. с. 8).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на належне йому на праві приватної власності спадкове майно.

Відповідно до копії Державного акту на право приватної власності на землю серії І-СМ в„– 034349, виданого 29 вересня 1999 року на підставі рішення 11 сесії 23 скликання Гуринівської сільської ради від 28 вересня 1999 року, зареєстрованого у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 299, ОСОБА_2 на праві приватної власності належала земельна ділянка загальною площею 4,21 га, з них: 3,62 га ріллі та 0,59 га кормових угідь в межах згідно з планом з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Гуринівської сільської ради Білопільського району Сумської області (а. с. 7).

Зі змісту довідки, виданої виконкомом Гуринівської сільської ради Білопільського району Сумської області від 10 березня 2020 року за № 93 встановлено, що ОСОБА_2 постійно і до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 проживав в АДРЕСА_1 з співмешканкою ОСОБА_3 . Заповіт від імені ОСОБА_2 виконкомом сільської ради не посвідчувався (а. с. 12).

Як зазначено в п.п 4.18 п. 4 гл. 10 розділу ІІ зазначеного Порядку за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Зі змісту письмового роз`яснення, виданого приватним нотаріусом Білопільського районного нотаріального округу Сумської області Шамуковою С.Ф. вбачається, що оформлення спадщини після брата ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , не вдається можливим у зв`язку з пропущеним строком для подання заяви про прийняття спадщини у відповідності до вимог ст. 1272 ЦК України (а. с. 13).

На підставі п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" при розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини.

У відповідності до інформаційних довідок зі Спадкового реєстру, виданих державним нотаріусом Білопільської районної державної нотаріальної контори Ковальовою Л.Б. та приватним нотаріусом Шамуковою С.Ф., спадкова справа після ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , не заводились, будь-яка інформація у спадковому реєстрі відсутня (а. с. 23, 27).

Таким чином, у судовому засіданні встановлено факт пропуску строку для прийняття спадщини позивачем, який не є підставою для усунення від спадкування, оскільки позивач має право на спадщину після смерті брата ОСОБА_2 за законом. Однак, вона не може реалізувати його у зв`язку з пропуском встановленого законом строку для прийняття спадщини. Отже право останньої підлягає захисту в судовому порядку.

Визначаючи спадкоємцю додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину.

Право на справедливий судовий розгляд, закріплене у п. 1 ст. 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.

Тобто Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд включає в себе принцип доступу до суду, ефективність якого обумовлюється тим, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду за вирішенням певного питання, і що держава не повинна чинити правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

У відповідності до роз`яснень, що містяться в абз. 6 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30 травня 2008 року № 7, вирішуючи питання при визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Як роз`яснив у своїй постанові від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17 Верховний Суд у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду, поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Із позовної заяви вбачається, що позивач пропустила встановлений законом строк для прийняття спадщини після спадкодавця у зв`язку із тим, що вона випадково дізналась про існування спадкового майна, яке залишилось після смерті брата лише наприкінці 2019 року від товариства, яке обробляє земельну ділянку, а також юридичною необізнаністю, що стало перешкодою до реалізації нею своїх спадкових прав та пропуску шестимісячного строку. Пропуск строку для прийняття спадщини стався через причини, які на думку позивача дають правові підстави вважати їх поважними.

Таким чином, необізнаність спадкоємця про наявність спадкового майна є також поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення ( Серявін та інші проти України (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04).

Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень ст. 81 ЦПК України докази в їх сукупності, суд вважає, що позивач ОСОБА_1 пропустила строк прийняття спадщини після смерті брата ОСОБА_2 з поважних причин.

Таким чином, враховуючи встановлені фактичні обставини справи та причини пропуску позивачем строку для прийняття спадщини, які суд визнає поважними, на підставі наведених вище норм закону, які діяли на час виникнення спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, підлягають задоволенню.

На підставі викладеного керуючись ст. ст. 1216, 1218, 1220, 1223, 1262, 1269, 1270, 1272 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" від 30 травня 2008 року № 7, постановою Верховного Суду України від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, ст. ст. 10, 81, 200, 206, 247, 259, 265, 273, 354-355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_6 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_7 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Гуринівської сільської ради Білопільського району Сумської області (місце знаходження: с. Гуринівка, вул. 40 років Перемоги, буд. 45 Білопільського району Сумської області, код ЄДРПОУ: 04389992), третя особа - приватний нотаріус Білопільського районного нотаріального округу Сумської області Шамукова Світлана Фаридівна (місце знаходження: АДРЕСА_3 ) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для прийняття спадщини, яка відкрилась після ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю три місяці з дня набрання чинності рішенням суду.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Сумського апеляційного суду через Білопільський районний суд Сумської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя