Ухвала

від 04.05.2020 по справі 495/1354/20

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-сс/813/524/20

Номер справи місцевого суду: 495/1354/20 1-кс/495/648/20

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.05.2020 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за апеляційною скаргою прокурора Білгород-Дністровської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 11.03.2020 року про часткове задоволення клопотання та накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження за №42020161240000041 від 27.02.2020 року,-

встановив:

оскарженою ухвалою слідчого судді частково задоволено клопотання прокурора Білгород-Дністровськоїмісцевої прокуратуриОдеської області ОСОБА_6 про накладення арешту на земельні ділянки в рамках кримінального провадження за №42020161240000041 від 27.02.2020 року та накладено арешт на:

-земельну ділянку площею 0,0484 га за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5110300000:02:013:0062;

-земельну ділянку площею 0,07 га за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт Затока, бульвар Золотий беріг, 130/2, кадастровий номер 5110300000:02:013:0063;

-земельну ділянку площею 0,08 га за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт Затока, бульвар Золотий беріг, 130/3, кадастровий номер 5110300000:02:013:0064;

-земельну ділянку площею 0,075 га за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт Затока, бульвар Золотий беріг, 130/4, кадастровий номер 5110300000:02:013:0065;

-земельну ділянку площею 0,07 га за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт Затока, бульвар Золотий беріг, 130/5, кадастровий номер 5110300000:02:013:0066;

-земельну ділянку площею 0,065 га за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт Затока, бульвар Золотий беріг, 130/6, кадастровий номер 5110300000:02:013:0067;

-земельну ділянку площею 0,065 га за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт Затока, бульвар Золотий беріг, 130/7, кадастровий номер 5110300000:02:013:0068;

-земельну ділянку площею 0,06 га за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт Затока, бульвар Золотий беріг, 130/8, кадастровий номер 5110300000:02:013:0069;

-земельну ділянку площею 0,055 га за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт Затока, бульвар Золотий беріг, 130/9, кадастровий номер 5110300000:02:013:0070;

-земельну ділянку площею 0,1 га за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт Затока, бульвар Золотий беріг, 130/10, кадастровий номер 5110300000:02:013:0071;

-земельну ділянку площею 0,05 га за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт Затока, бульвар Золотий беріг, 130/11, кадастровий номер 5110300000:02:013:0072;

-земельну ділянку площею 0,04 га за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт Затока, бульвар Золотий беріг, 130/12, кадастровий номер 5110300000:02:013:0073;

-земельну ділянку площею 0,04 га за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт Затока, бульвар Золотий беріг, 130/13, кадастровий номер 5110300000:02:013:0074;

-земельну ділянку площею 0,03 га за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт Затока, бульвар Золотий беріг, 130/14, кадастровий номер 5110300000:02:013:0075.

В задоволенні клопотання в частині заборони будь-яким фізичним та юридичним особам на час проведення досудового розслідування проводити будівництво (підготовку до будівництва, вбирання території роботу спеціальної будівельної техніки, екскаваторів, бульдозерів, автокранів, асфальтоукладників тощо) відмовлено.

Мотивуючи прийняте рішення, слідчий суддя послався на те, що зазначені земельні ділянки є предметом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, слідчий суддя вважає необхідним, законним та обґрунтованим накладення арешту на нерухоме майно а саме на земельні ділянки, які були виділені громадянам для індивідуального дачного будівництва згідно рішення Затоківської селищної ради від 02.06.2017 року № 330 за адресою: АДРЕСА_2 , з метою недопустимості подальшої передачі будь-кому в оренду, переоформлення, продажу зазначених земельних ділянок іншим фізичним особам (юридичним особам) до з`ясування всіх обставин скоєння кримінального правопорушення, що в подальшому ускладнить встановлення істини та проведення необхідних слідчих дій, та подальшого виведення земельних ділянок з комунальної власності.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, прокурор Білгород-Дністровськоїмісцевої прокуратуриОдеської області ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначену ухвалу та ухвалити нову, якою задовольнити клопотання прокурора в повному обсязі. Вказує, що слідчий суддя в ухвалі не вказав яким саме чином необхідно здійснювати накладення арешту на майно. Крім того, зазначає що посадові особи Затоківської селищної ради, здійснюючи розпорядження вказаними земельними ділянками, допустили порушення вимог земельного та містобудівного законодавства, оскільки діючим Генеральним планом смт. Затока не передбачено відведення земель для індивідуального дачного будівництва. Зазначені земельні ділянки є предметом кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 364 КК України. З метою недопустимості подальшої передачі будь-кому в оренду, переоформлення, продажу зазначених земельних ділянок іншим особам до з`ясування всіх обставин вчинення кримінального правопорушення, що в подальшому ускладнить встановлення істини та проведення необхідних слідчих дій, та подальшого виведення земельних ділянок з комунальної власності буде накладення арешту на земельні ділянки.

Заслухавши суддю-доповідача; прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, вивчивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги; апеляційний суд приходить до висновку про таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду 1-ої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Положеннями ст.ст. 2, 7 КПК України визначені завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, недоторканність права власності, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.

Відповідно до положень ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

Згідно із ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна, як доказ в кримінальному провадженні... ; 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння ...; 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна; 4) розмір шкоди завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Частина 3 зазначеної статті 170 КПК України передбачає, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 цієї ж ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Згідно з нормами Глави 10 та Глави 17 КПК України, правові підстави, з яких слідчим вноситься клопотання про накладення арешту та, відповідно, накладається арешт слідчим суддею, мають співвідноситися з обставинами кримінального провадження.

Відповідно до ч.3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст.98цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

У клопотанні прокурора зазначено, що СВ Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №4202161240000041, внесеному до ЄРДР 27.02.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364 КК України, за фактом зловживання посадовими особами Затоківської селищної ради службовими повноваженнями при прийнятті рішень щодо відведення земельних ділянок у власність.

Апеляційний суд вважає викладені у клопотанні прокурора доводи щодо необхідності накладення арешту на майно неконкретизованими з огляду на такі обставини.

З долучених до матеріалів клопотання витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що право власності на земельні ділянки, на які прокурор просить накласти арешт, належить ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , зареєстровано у встановленому Законом порядку та не скасоване, відповідно вище перелічені особи є законними власниками майна, доки судовим рішенням не буде встановлено протилежного.

Разом з тим, клопотання розглянуто у відсутності зазначених осіб.

В судовому засіданні апеляційного суду прокурор пояснив, що на даний час органами досудового розслідування не встановлено особи власників майна, в тому числі, не встановлено місце їх проживання, у зв`язку з чим ці відомості не зазначені у клопотанні прокурора.

За вказаних обставин, суд апеляційної інстанції не має можливості викликати в судове засідання власників майна, яке арештовано, для розгляду апеляційної скарги, що очевидно порушує їх права.

Крім того, твердження прокурора у клопотанні про те, що вказані земельні ділянки є предметом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, суперечить змісту зазначеної норми закону, оскільки об`єкти рухомого та нерухомого майна не можуть бути предметом вказаного кримінального правопорушення.

Апеляційний суд також звертає увагу на те, що прокурором, окрім вказівки в клопотанні на те, що земельні ділянки мають доказове значення, не зазначено про визнання таких об`єктів речовими доказами та не долучено до клопотання відповідну постанову, а також інші документи, якими він обґрунтовує необхідність саме такого заходу забезпечення кримінального провадження. Саме клопотання з доданими матеріалами не відповідає вимогам ч. 2 ст. 171 КПК України, адже вони не містять належного викладення підстав, мети та відповідного обґрунтування необхідності арешту майна, тому, апеляційний суд вважає, що рішення слідчого судді про накладення арешту на майно є передчасним.

Зазначені вище обставини були проігноровані слідчим суддею та останній не виконав вимог ч. 3 ст. 172 КПК України і не повернув клопотання прокурору для усунення недоліків, а прийняв рішення про накладення арешту на майно.

Крім того, в порушення вимог ст.173 КПК України слідчий суддя в резолютивній частині оскаржуваної ухвали не вказав спосіб арешту (заборона, обмеження розпорядження або користування майном) та порядку виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб.

За таких обставин, апеляційним судом встановлено, що слідчий суддя районного суду не звернув уваги на невідповідність клопотання слідчого про накладення арешту на майно вимогам ст.171 КПК України, в якому, до клопотання не додано доказів, які б в достатній мірі підтверджували існування підстав для накладення арешту на майно, визначених в ч.2 ст.170 КПК України, у зв`язку з якими необхідно здійснити арешт майна.

З огляду на вищевикладене, апеляційний суд вважає, що ухвала слідчого судді була винесена з порушення вимог КПК України, що тягне за собою її скасування.

Відповідно до положень ч.3 ст.172 КПК України, слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

За таких клопотання слідчого не може бути розглянуто по суті, оскільки воно не відповідає вимогам ст.171 ККПК України, в зв`язку з чим необхідно повернути клопотання прокурору для усунення недоліків.

Викладені обставини свідчать про істотне порушення слідчим суддею вимог кримінального процесуального закону, яке перешкодило слідчому судді прийняти законне та обґрунтоване рішення, що, згідно з положеннями п.3) ч.1 ст.409, ч.1 ст.412 КПК України, є підставою для скасування судового рішення.

Відповідно до положень п.2) ч.3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має правоскасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

З урахуванням наведеного, приймаючи до уваги невідповідність клопотання слідчого вимогам ст.171 КПК України, яка не була усунута слідчим суддею районного суду в порядку ч.3 ст.172 КПК України, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, ухвала слідчого судді - скасуванню, з постановленням нової ухвали про повернення клопотання про арешт майна прокурору для усунення недоліків, з підстав його невідповідності вимогам ст.171 КПК України.

Інші доводи апеляційної скарги апеляційним судом не перевіряються в зв`язку зі скасуванням ухвали слідчого судді з процесуальних підстав, викладених в мотивувальній частині цієї ухвали.

Керуючись ст.ст. 167, 170-173, 376, 404, 405, 407, 419, 422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу прокурора Білгород-Дністровської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_6 частково задовольнити.

Ухвалу слідчогосудді Білгород-Дністровськогоміськрайонного судуОдеської областівід 11.03.2020рокупро накладення арешту на майно - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою повернути прокурору клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні № 42020161240000041 від 27.02.2020 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, для усунення недоліків, викладених в мотивувальній частині ухвали, протягом 72 годин з моменту отримання копії даної ухвали.

Ухвала в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4