Постанова

від 12.05.2020 по справі 913/693/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" травня 2020 р. Справа № 913/693/19

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пушай В.І., суддя Попков Д.О., суддя Стойка О.В.

секретар судового засідання Євтушенко Є.В.

за участю представників:

від кредитора - Єрьоміна О.Ю. (адвокат), за довіреністю та свідоцтвом;

від боржника - Терновська М.Л. (адвокат), за ордером та свідоцтвом;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Асгард Фінанс , м. Київ вх. № 570 Л/З на ухвалу господарського суду Луганської області від 28.01.2020 р. у справі № 913/693/19 (суддя - Фонова О.С., повний текст складено та підписано 29.01.2020 р.)

за заявою кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю Асгард Фінанс , м. Київ

до боржника - Публічного акціонерного товариства Луганський ливарно-механічний завод , м. Сєвєродонецьк Луганської області

про відкриття провадження у справі про банкрутство

ВСТАНОВИЛА:

17.12.2019 р. Товариство з обмеженою відповідальністю Асгард Фінанс (далі - ТОВ Асгард Фінанс , кредитор) звернулося до господарського суду Луганської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства Луганський ливарно-механічний завод (далі - ПАТ ЛЛМЗ , боржник).

В обґрунтування своєї заяви ТОВ Асгард Фінанс посилається на те, що за договором про відступлення прав вимоги № 1988/61.1 від 25.09.2017 р. набув права вимоги за кредитним договором, укладеним між боржником та ПАТ ПУМБ , а також за договорами, укладеними в забезпечення виконання зобов`язань боржника за кредитним договором.

Посилаючись на п. 2.1 договору про відступлення прав вимоги № 1988/61.1 від 25.09.2017 р., кредитор стверджує, що станом на 10.12.2019 р. (включно) заборгованість ПАТ ЛЛМЗ за кредитним договором складає 31 961 139,24 грн., з яких:

- 613 547,06 доларів США за тілом кредиту, що згідно з офіційним курсом НБУ станом на 10.12.2019 р. становить 14 534 016,28 грн. та 18 660 000,00 російських рублів за тілом кредиту, що згідно з офіційним курсом НБУ станом на 10.12.2019 р. становить 6 936 481,80 грн.;

- 277 914,42 доларів США заборгованості по процентах, що згідно з офіційним курсом НБУ станом на 10.12.2019 р. становить 6 583 378,80 грн. та 10 511 022,40 російських рублів заборгованості по процентах, що згідно з офіційним курсом НБУ станом на 10.12.2019 р. становить 3 907 262,36 грн.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 28.01.2020 р. відмовлено ТОВ Асгард Фінанс у відкритті провадження у справі про банкрутство ПАТ ЛЛМЗ .

Ухвала суду мотивована, зокрема з тих підстав, що між сторонами на теперішній час наявний спір про право вимагати виконання зобов`язання, яке було передано за договором про відступлення прав вимоги шляхом його невизнання та оспорення в суді.

Не погоджуючись з постановленою ухвалою суду від 28.01.2020 р. у цій справі, ТОВ Асгард Фінанс звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нове рішення, яким відкрити провадження за заявою кредитора у справі про банкрутство ПАТ ЛЛМЗ та визнати грошові вимоги кредитора до боржника в сумі 31 961 139,24 грн.

Скаржник стверджує, що на момент звернення ТОВ Асгард Фінанс до господарського суду Луганської області із заявою про відкриття справи про банкрутство кредитор правомірно набув право вимоги до боржника, на підтвердження чого існувало рішення суду, яке набрало законної сили, яким фактично встановлена дійсність спірного договору відступлення прав вимоги.

Кредитор вважає, що ПАТ ЛЛМЗ , зловживаючи своїми процесуальними правами та з метою перешкоджання кредитору скористатися своїм правом на подання заяви відповідно до ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства, подано до господарського суду м. Києва завідомо безпідставний позов, що має штучний характер, тому між сторонами даної справи про банкрутство відсутній спір, який підлягає вирішенню в позовному провадженні.

У визначений ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.03.2020 р. строк від ПАТ ЛЛМЗ надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому боржник звертає увагу суду апеляційної інстанції, що чинного судового рішення, яке б свідчило про безспірність грошових вимог ТОВ Асгард Фінанс у розмірі 31 961 139,24 грн. до ПАТ ЛЛМЗ немає.

Крім того, боржник також зауважує, що розмір переданих первісним кредитором до нового кредитора прав вимоги на день укладення оскаржуваного договору (25.09.2017 р.) не був безспірним, судового рішення про стягнення боргу з ПАТ ЛЛМЗ саме у відступленому розмірі немає, тому враховуючи що між сторонами існує спір про право, яке було передано за договором про відступлення прав вимоги, такий спір можливо вирішити виключно в порядку позовного провадження, а не на стадії підготовчого засідання в межах справи про банкрутство.

04.05.2020 р. на електронну адресу суду від скаржника надійшла заява про відкладення розгляду апеляційної скарги, призначеного на 04.05.2020 р., у зв`язку із запровадженням карантину.

30.04.2020 р. Східним апеляційним господарським судом надіслано ТОВ Асгард Фінанс та безпосередньо його представнику повідомлення № 007966, № 007964 про перенесення апеляційного розгляду справи № 913/693/19 на 12.05.2020 р. через перебування у відпустці судді-доповідача та відсутність підстав для повторного автоматизованого розподілу справи, тому зазначена заява скаржника вважається задоволеною в межах встановленого строку.

Представник кредитора у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу у повному обсязі.

Представник боржника проти апеляційної скарги заперечив за доводами, викладеними у відзиві на апеляційну скаргу.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Частинами 1-2 статті 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Дослідивши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.01.2013 між ПАТ "ПУМБ", як банком та ПАТ "ЛЛМЗ", як позичальником, укладено кредитний договір №01.13, до якого в подальшому сторонами вносилися зміни та доповнення шляхом укладання додаткових угод до нього, зокрема: №1 від 21.05.2013, №2 від 18.09.2013, №3 від 20.01.2014, №4 від 29.01.2014, №5 від 18.02.2014, №6 від 27.10.2014, №7 від 27.02.2015, №8 від 29.12.2015, №9 від 30.12.2015 (далі - кредитний договір).

Відповідно до умов кредитного договору, банк зобов`язався надати позичальнику мультивалютний кредит у розмірі еквівалентному 9 311 845,00 грн., а позичальник зобов`язався прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути банку кредит в повному обсязі в порядку та у строки обумовлені цим договором (в редакції додаткової угоди №4 від 29.01.2014 до кредитного договору).

Згідно з п. 1.1 кредитного договору (в редакції додаткової угоди № 8 від 23.12.2015), періодом користування кредитом є проміжок часу, який складає:

- з дати укладення цього договору по 17.02.2014 включно - перший період користування кредитом;

- з 18.02.2014 по 15.02.2016 включно - другий період користування кредитом;

- з 16.02.2016 по 13.01.2017 включно - третій період користування кредитом.

Якщо відповідний календарний день є вихідним, святковим або іншим неробочим днем, датою закінчення періоду користування кредитом вважається наступний банківський день.

Відповідно до п. 6.1 кредитного договору (в редакції додаткової угоди №8 від 23.12.2015), у випадку прийняття банком рішення про непродовження кредитування на наступний період користування кредитом або відмови позичальника від продовження кредитування на умовах, прийнятих банком, позичальник зобов`язаний повернути кредит та виконати боргові зобов`язання за кредитом в повному обсязі в день закінчення кожного відповідного періоду користування кредитом. Строк користування кредитом може бути продовжено, при цьому загальна кількість періодів користування кредитом не може перевищувати 3-х періодів користування кредитом. У випадку продовження строку користування кредитом на 3-й період користування кредитом, датою повернення кредиту є 13.01.2017.

Згідно з п. 6.1.1 кредитного договору (в редакції додаткової угоди №8 від 23.12.2015), кредит підлягає поверненню частинами в розмірах та строки, зазначені в наведеному нижче графіку:

- для частини кредиту (траншу), наданої в російських рублях та доларах США, в другий період користування кредитом позичальник зобов`язаний повернути всю суму заборгованості за кредитом не пізніше 15.02.2016 (у випадку не продовження кредитування на третій період користування кредитом);

- для частини кредиту (траншу), наданої в російських рублях та доларах США, в третій період користування кредитом (у випадку продовження кредитування на третій період користування кредитом) позичальник зобов`язаний повернути всю суму заборгованості за кредитом не пізніше 13.01.2017.

За умовами п.п. 6.1.2., 6.1.3 кредитного договору, з урахуванням додаткової угоди № 4 від 29.01.2014, протягом строку дії кожного поточного періоду користування кредитом банк розглядає питання щодо продовження кредитування на наступний період - користування кредитом на діючих умовах цього договору. При прийнятті рішення про продовження кредитування на діючих умовах банк направляє відповідне письмове повідомлення не менше ніж за 45 календарних днів до дати закінчення дії відповідного періоду користування кредитом позичальнику та поручителям/майновим поручителям. Сторони дійшли згоди, що отримання такого повідомлення є достатньою підставою для продовження кредитування та не потребує укладання будь-яких додаткових угод до цього договору.

У випадку якщо до дати закінчення відповідного періоду користування кредитом банк не направив позичальнику, а позичальник не отримав повідомлення щодо продовження кредитування на діючих умовах цього договору на наступний період користування кредитом відповідно до п. 6.1.2 цього договору, при цьому позичальник має намір продовжувати користуватися кредитом, то він повинен з`явитися до банку (з необхідними документами) в узгоджений з банком день не менше ніж за 30 (тридцять) календарних днів до дати закінчення дії відповідного періоду користування кредитом для оформлення змін до цього договору та угод про забезпечення щодо умов кредитування на наступний період користування кредитом. У випадку неукладення вказаних в цьому пункті додаткових угод, за умови, що всі боргові зобов`язання позичальника за цим договором будуть виконані, цей договір вважається таким, що припинив свою дію.

Згідно з п. 7.1 кредитного договору, за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплатити банку відповідну плату в порядку і на умовах, обумовлених нижче.

Так, пунктом 7.2 кредитного договору передбачено сплату позичальником процентів за користування кредитом. У підпункті 7.2.1 (в редакції додаткової угоди № 8 від 23.12.2015) сторони домовились, що проценти за користування кредитом нараховуються банком за ставкою у наступних розмірах: 22,5% річних (із розрахунку 365 днів на рік) - для частини кредиту, наданої у валюті гривня; 10,3% (із розрахунку 360 днів на рік) - для частини кредиту, наданої у валюті долари США; 13,0% річних (із розрахунку 360 днів нарік) - для частини кредиту, наданої у валюті російські рублі.

Незважаючи на положення п.п. 7.2.1 кредитного договору, у період з 01.08.2015 по 15.02.2016 включно, проценти за користування кредитом нараховуються банком за ставкою у розмірі: 0,1% річних (із розрахунку 360 днів на рік) для частини кредиту (траншу), наданої у доларах США та російських рублях; 0,1% річних (із розрахунку 365 днів на рік) для частини кредиту (траншу), наданої в гривнях.

Згідно з п.п. 7.2.1.1 кредитного договору, у випадку невиконання чи неналежного виконання/ненастання/недотримання з будь-яких підстав (в т.ч. форс-мажорного характеру) зобов`язань/умов, встановлених пп. 10.3.6.1 та/або 10.3.6.2 цього договору (одного, декількох або сукупності зазначених зобов`язань) незважаючи на положення п. 7.2.1 цього договору, процентна ставка за користуванням кредитом становить: 23,5% річних (із розрахунку 365 дні на рік) - для частини кредиту, наданої у валюті гривня; 11,3% річних (із розрахунку 360 днів на рік) для частини кредиту, наданої у валюті долари США; 14,0% річних (із розрахунку 360 - для частині кредиту, наданої у валюті російські рублі.

У період з 01.08.2015 по 15.02.2016 включно, положення пункт 7.2.1.1 цього договору не застосовуються (п.п. 7.2.1.2 кредитного договору).

Відповідно до п.п. 7.2.2 кредитного договору, період нарахування процентів складає календарне число днів. Датою закінчення періоду нарахування процентів є перший банківський день після 10 числа (без його урахування) або день, що передує даті повернення кредиту, а початком - дата надання кредиту та/або перший банківський день після 10 числа (з його урахуванням).

Проценти нараховуються щоденно на фактичну суму і за весь час користування кредитом (п.п. 7.2.3 кредитного договору).

Нараховані проценти повинні сплачуватися позичальником щомісячно не пізніше 1 банківського дня, наступного за 10 числом кожного місяця (п.п. 7.2.4 кредитного договору).

У пункті 7.2.5 кредитного договору (в редакції додаткової угоди № 8 від 23.12.2015) встановлено, що закінчення строку кредитування, встановленого цим договором, не звільняє позичальника від обов`язку сплачувати відповідно до умов цього договору на користь банку проценти за користування кредитом за весь час прострочення позичальником погашення заборгованості за основною сумою кредиту.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами взятих на себе зобов`язань згідно з цим договором у повному обсязі (п.14.5 кредитного договору).

01.09.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Роєнком І.В. видано виконавчий напис № 700 з пропозицією про стягнення з ПАТ "ЛЛМЗ" на користь ПАТ "ПУМБ" прострочених платежів за зобов`язаннями за основною сумою кредиту по кредитному договору в розмірі 613 547 доларів США 06 центів, що згідно з офіційним курсом НБУ, встановленим станом на 01.09.2016 (2608,1250 гривень за 100 доларів США) становить 16 002 074 гривні 26 копійок та 18 660 000 російських рублів 00 копійок, згідно з офіційним курсом НБУ, встановленим станом на 01.09.2016 (3,9969 гривень за 10 російських рублів) становить 7 458 215 гривень 40 копійок, на загальну суму 23 460 289 гривень 66 копійок.

У цьому виконавчому написі нотаріуса визначено строк за який проводиться стягнення: з 16 лютого 2016 року по 31 серпня 2016 року включно.

15.09.2016 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Іванютою І.М. постановою від 15.09.2016 відкрито виконавче провадження № 52230873 з виконання виконавчого напису № 700, виданого 01.09.2016 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Роєнком І.В.

25.09.2017 між ПАТ "ПУМБ" (далі - первісний кредитор) та ТОВ "Асгард Фінанс" (далі - новий кредитор) укладений договір про відступлення прав вимоги № 1988/61.1.

Відповідно до преамбули цього договору, ПАТ "ПУМБ", в якості кредитора, та ПАТ "ЛЛМЗ", в якості боржника, уклали кредитний договір №01.13 від 21.01.2013 зі змінами та доповненнями, викладеними в додаткових угодах.

В преамбулі договору також перелічено правочини, укладені в забезпечення виконання боржником основного зобов`язання за кредитним договором.

3а умовами п. 2.1 договору відступлення прав вимоги, в порядку та на умовах, узгоджених сторонами, первісний кредитор відступає новому кредитору усі права вимоги за кредитним договором, а новий кредитор приймає права вимоги та зобов`язується сплатити первісному кредитору ціну за відступлення прав вимоги; загальний розмір заборгованості за кредитним договором станом на 24.09.2017 (включно) становить 742 015,07 дол. США та 23 539 849,06 російських рублів, що за курсом НБУ на момент укладання цього договору становить 30 209 111,41 грн., та складається з наступного: основна сума кредиту - 613 547,06 дол. США, 18 660 000,00 російських рублів; проценти станом на 24.09.2017 - 128 468,01 дол. США, 4 879 849,06 російських рублів, судовий збір - 3 200,00 грн. Остаточна сума заборгованості за кредитним договором, що буде відступлена первісним кредитором новому кредитору зазначається сторонами в акті приймання-передачі прав вимог.

За умовами п. 2.2 договору відступлення прав вимоги, до нового кредитора від первісного кредитора у повному обсязі переходять права вимоги до боржника за кредитним договором, що належать первісному кредитору, в момент повної оплати ціни прав вимоги в сумі, строки та порядку, передбачені п.2.3 цього договору. На підтвердження переходу прав вимог за кредитним договором та прав вимоги за договорами забезпечення сторони складають акт приймання-передачі прав вимог. Первісний кредитор в день отримання від нового кредитора ціни прав вимог у повному обсязі, передає новому кредитору документи, про що сторони складають акт приймання-передачі документів, а також всю інформацію, яка є важливою для здійснення новим кредитором прав вимоги за кредитним договором. З моменту переходу до нового кредитора відповідно до умов цього договору прав вимоги за кредитним договором, новий кредитор у встановленому чинним законодавством України порядку набуває усіх прав первісного кредитора, зокрема, стає процесуальним правонаступником первісного кредитора (позивача, відповідача, третьої особи, заінтересованої особи, заявника, скаржника, кредитора, учасника, стягувача, боржника, потерпілого тощо) у господарських (в т.ч. у справах про банкрутство), цивільних, адміністративних та інших справах, кримінальних, виконавчих та інших провадженнях, розпочатих первісним кредитором щодо боржника відносно прав вимоги за кредитним договором. Для цих цілей первісний кредитор за клопотанням нового кредитора має усіляко сприяти новому кредитору в поданні останнім відповідних процесуальних та інших документів та/або приймати процесуальну участь у зазначених справах та/або провадженнях з метою заміни первісного кредитора новим кредитором у відповідних справах та/або провадженнях.

Відповідно до п. 2.3 договору відступлення прав вимоги, ціна прав вимог складає 4 400 000,00 грн., яку новий кредитор сплачує первісному кредитору в день укладення цього договору.

На виконання умов п. 2.3 договору відступлення прав вимоги ТОВ "Асгард Фінанс" було перераховано на користь ПАТ ПУМБ 4 400 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №5 від 25.09.2017.

25.09.2017 між ПАТ "ПУМБ" та ТОВ "Асгард Фінанс" складено акт приймання-передачі прав вимоги, передбачений умовами п. 2.2 договору.

За умовами п. 3 акта приймання-передачі прав вимоги, загальний розмір заборгованості за кредитним договором станом на 24.09.2017 (включно) становить 742 015,07 дол. США та 23 539 849,06 російських рублів, що за курсом НБУ на момент укладання цього договору становить 30 209 111,41 грн. та складається з наступного: основна сума кредиту - 613 547,06 дол. США, 18 660 000,00 російських рублів; проценти станом на 24.09.2017 - 128 468,01 дол. США, 4 879 849,06 російських рублів, судовий збір - 3 200,00 грн.

Також 25.09.2017 р. між ПАТ "ПУМБ" та ТОВ "Асгард Фінанс" підписано й акт приймання-передачі документів до договору про відступлення права вимоги, за умовами якого сторони підтверджують, що первісний кредитор передав, а новий кредитор отримав наступні документи: кредитний договір № 01.13 від 21.01.2013 зі змінами та доповненнями, викладеними в додаткових угодах; розрахунок заборгованості за кредитним договором станом на 25.09.2017; меморіальні ордери про надання кредитних коштів за кредитним договором; виписки про рух грошових коштів за кредитним договором; вимоги про усунення порушення умов кредитного договору з доказами направлення та отримання; матеріали судового провадження у справі про банкрутство №913/1378/16 тощо.

31.01.2017 р. постановою органу ДВС зупинено вчинення виконавчих дій з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса № 700 від 01.09.2016 р. на підставі п. 4 ч. 1 ст. 34, ст. 35 Закону України Про виконавче провадження , у зв`язку з тим, що ухвалою господарського суду Луганської області від 18.01.2017 р. у справі № 913/1378/16 порушено провадження у справі про банкрутство боржника - ПАТ ЛЛМЗ .

Як стверджує боржник, а кредитором цього не спростовано, виконавче провадження № 52230873 до теперішнього часу поновлено не було, тобто жодні дії після закриття провадження у справі № 913/1378/16 (18.06.2018 р.) з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса не здійснювалися, зокрема, й щодо заміни сторони у виконавчому провадженні з ПАТ ПУМБ на ТОВ Асгард Фінанс .

У постанові Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 913/1378/16 зазначено, що встановивши під час апеляційного перегляду справи про банкрутство ПАТ "ЛЛМЗ" на стадії санації, що її було порушено за відсутності ознак неплатоспроможності боржника, складовою частиною яких є доведення боржником неможливості виконання ним грошових зобов`язань в повному обсязі перед іншими кредиторами у разі задоволення вимог одного або кількох кредиторів поза межами справи про банкрутство боржника, та за відсутності рішення власника майна (органу, уповноваженого управляти майном) боржника про ініціювання процедури банкрутства боржника шляхом звернення до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство, як цього вимагають приписи частини 3 статті 11 Закону про банкрутство, апеляційний суд дійшов правильного висновку про закриття провадження у справі про банкрутство як такого, що було порушено незаконно.

За доводами скаржника, ПАТ "ЛЛМЗ" існуючу заборгованість за кредитним договором не сплачено, що стало підставою для звернення ТОВ "Асгард Фінанс" до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ПАТ "ЛЛМЗ", стверджуючи, що безспірні кредиторські вимоги складають 31 961 139,24 грн., з яких борг за тілом кредиту в сумі 613 547,06 доларів США (14 534 016, 28 грн.) та в сумі 18 660 000,00 російських рублів (6 936 481,80 грн.), а також заборгованість по процентах в сумі 277 914,42 доларів США (6 583 378,80 грн.) та 10 511 022,40 російських рублів (3 907 262,36 грн.)

Посилаючись на рішення господарського суду міста Києва від 11.06.2019 у справі №910/1672/19, яке постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2019 залишено без змін, кредитор вважає, що в судовому порядку підтверджено дійсність договору відступлення права вимоги № 1988/61.1 від 25.09.2017.

Даним рішенням суду відмовлено в задоволені позову ПАТ "ЛЛМЗ" до ПАТ "ПУМБ" та до ТОВ "Асгард Фінанс" про визнання недійсним договору відступлення прав вимоги №1988/61.1 від 25.09.2017 відповідно до якого ПАТ ПУМБ відступлено право вимоги ТОВ "Асгард Фінанс" за кредитним договором №01.13 від 21.01.2013 (із змінами і доповненнями), за договором застави рухомого майна №01.13/3PM від 21.01.2013 (із змінами і доповненнями, внесеними наступними додатковими угодами: №1 від 21.05.2013, №2 від 18.09.2013, №3 від 29.01.2014, №4 від 19.02.2014, №5 від 19.11.2014, №6 від 05.06.2015, №7 від 29.12.2015), за договором застави рухомого майна № 17.12-01.13/3PM-2 від 10.06.2013 (із змінами і доповненнями, внесеними наступними додатковими угодами: №1 від 18.09.2013, №2 від 29.01.2014, №3 від 19.02.2014, №5 від 19.11.2014, №5 від 05.06.2015, №6 від 29.12.2015), укладених між ПАТ "ПУМБ" та ТОВ "Ливарник", а також за договором поруки №01.13/ПОР від 21.01.2013 (із змінами і доповненнями, внесеними наступними додатковими угодами: №1 від 18.09.2013, №2 від 29.01.2014, №3 від 18.02.2014, №4 27.10.2014, №5 від 27.02.2015, №6 від 29.12.2015), укладеного між ПАТ "ПУМБ" та ТОВ "Ливарник".

Проаналізувавши рішення господарського суду міста Києва від 11.06.2019 р. вбачається, що підставами позову у справі №910/1672/19 позивачем (ПАТ ЛЛМЗ ) визначено те, що:

- ТОВ "Асгард Фінанс" не має ліцензії на здійснення валютних операцій, і, відповідно, не мало права укладати спірні договори, і бути кредитором за кредитним договором, оскільки ним визначалася валюта кредитування в доларі США;

- спірні договори є договорами відступлення, і не відповідають вимогам встановленим для договорів факторингу, відповідно ПАТ "ПУМБ" не мало права укладати такі договори, оскільки не має права здійснювати діяльність у сфері торгівлі;

- ПАТ "ПУМБ" внаслідок укладання спірних договорів порушено банківську таємницю;

- станом на момент вирішення спору ТОВ "Асгард Фінанс" виключений із реєстру фінансових організацій.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства, перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи.

Згідно з ч. 6 даної статті, господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження.

До додаткових пояснень до відзиву боржником надано до матеріалів справи № 913/693/19 копію позовної заяви до ПАТ ПУМБ та до ТОВ Асгард Фінанс про визнання недійсним договору про відступлення прав вимоги № 1988/61.1 від 25.09.2017 р., яка ухвалою господарського суду м. Києва від 20.01.2020 р. у справі № 910/580/20 прийнята до розгляду.

В обґрунтування своїх позовних вимог ПАТ "ЛЛМЗ" зазначає, що ПАТ "ПУМБ" не мало права нараховувати проценти за користування кредитом за період з 16.02.2016 по 24.09.2017 (дата укладання договору про відступлення прав вимоги), оскільки на третій період користування кредитом строк кредитування продовжений не був, датою повернення кредиту є 15.02.2016 та нарахування процентів за користування кредитом за період з 16.02.2016 по 24.09.2017 є неправомірним, тому банк не мав права у подальшому відступати новому кредитору право вимоги, оскільки на час відступлення прав такої вимоги вона не була дійсною.

До того ж, на думку боржника, документи, які передавалися первісним кредитором новому кредитору не є належними та допустими доказами обсягу прав нового кредитора у зобов`язанні за кредитним договором.

Згідно з ухвалою господарського суду м. Києва від 14.04.2020 р. у справі № 910/580/20, судове засідання по суті призначено судом на 26.05.2020 р.

Отже, на момент постановлення господарським судом Луганської області оскаржуваної ухвали від 28.01.2020 р. у справі № 913/693/19 спір про визнання недійсним договору про відступлення прав вимоги господарським судом м. Києва ще не був вирішений по суті.

Таким чином, господарський суд Луганської області дійшов обґрунтованого висновку про те, що підстави для визнання недійсним спірного договору у справі №910/1672/19 є відмінними від підстав, викладених у позовній заяві, за якою було відкрито провадження у справі № 910/580/20.

За загальним правилом, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Оскільки господарський суд розглядає позовні вимоги в межах заявленого предмету позову та визначених позивачем підстав, тому сама по собі відмова у задоволенні позову ПАТ ЛЛМЗ у справі № 910/1672/19 не свідчить про визнання судом дійсним спірного договору відступлення прав вимоги, оскільки позов було розглянуто в контексті тих підстав, які покладені позивачем в його обґрунтування, без дослідження відповідності цього договору вимогам чинного законодавства в цілому, зокрема, із встановленням правомірності нарахувань процентів за користування кредитом в оскаржуваний у справі № 910/580/20 ПАТ ЛЛМЗ період.

Що стосується зазначеного спору, то з урахуванням зміни правосуб`єктності на підставі договору про відступлення права вимоги, сторонами обумовлюється також і обсяг прав вимоги за основним зобов`язанням, щодо якого існує, як вбачається з вищенаведеного, певна розбіжність. Тому вважається правомірним існування в даному випадку спору не тільки стосовно цесії, а й стосовно права щодо певної суми боргу.

З огляду на відсутність рішення суду, яким би було підтверджено безспірність кредиторських вимог ТОВ Асгард Фінанс як на момент укладання з ПАТ ПУМБ договору про відступлення прав вимоги, так і на момент звернення до суду першої інстанції із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ПАТ ЛЛМЗ та враховуючи непогодження боржника із періодом нарахування процентів за користування кредитом та його непогодження з первинними документами на підтвердження безпосереднього виконання банком кредитного договору та надання ним кредитних коштів боржнику, тому висновок місцевого господарського суду про те, що між сторонами наявний спір про право вимагати виконання зобов`язання, яке передано ПАТ ПУМБ до ТОВ Асгард Фінанс за договором про відступлення прав вимоги, який підлягає вирішенню в порядку позовного провадження, є правомірним.

Внаслідок наявності такого спору між кредитором і боржником господарським судом Луганської області відмовлено ТОВ Асгард Фінанс у відкритті провадження у справі про банкрутство на законних підставах.

Доводи апеляційної скарги про зловживання боржником своїми процесуальними правами та його повторне звернення до господарського суду м. Києва зі згаданим позовом після прийняття до розгляду заяви ТОВ Асгард Фінанс у цій справі відхиляються за безпідставністю, оскільки чинним Кодексом України з процедур банкрутства не визначено періоду, протягом якого боржник може звернутися до суду з вимогою про визнання правочину недійсним, на підставі якого ґрунтуються кредиторські вимоги заявника у справі про банкрутство.

Посилання скаржника на те, що боржник не оскаржував виконавчого напису нотаріуса № 700 від 01.09.2016 р. також не приймаються до уваги, оскільки така бездіяльність ще не свідчить про визнання заборгованості боржником.

Інші доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи та не спростовують обґрунтованості висновків суду першої інстанції щодо наявності спору про право між сторонами, який підлягає вирішенню в порядку позовного провадження.

При цьому, судова колегія звертає увагу, що відповідно до ч. 7 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства, відмова у відкритті провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство за наявності підстав, встановлених цим Кодексом, в тому числі після вирішення по суті згаданого спору.

Отже, судова колегія дійшла висновку, що оскаржувана ухвала суду ґрунтується на повному і всебічному дослідженні всіх обставин справи, постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, є законною та обґрунтованою, а тому, підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу господарського суду Луганської області від 28.01.2020 р. у справі № 913/693/19 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, віднести на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів.

Повний текст постанови складено 13.05.2020 р.

Головуючий суддя В.І. Пушай

Суддя Д.О. Попков

Суддя О.В. Стойка