Постанова

від 12.05.2020 по справі 903/257/19

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2020 року Справа № 903/257/19

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Саврій В.А., суддя Дужич С.П. , суддя Коломис В.В.

при секретарі судового засідання Кужель Є.М.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ПАККО Холдинг на ухвалу Господарського суду Волинської області від 11.02.2020р. (повний текст 17.02.2020р.) у справі №903/257/19 (за скаргою №360 від 05.12.2019р.) (суддя Костюк С. В.)

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю Тропік

до Товариство з обмеженою відповідальністю ПАККО Холдинг

про стягнення 2885737,28 грн.

за участю представників:

стягувача - не з`явився;

боржника - не з`явився;

приватного виконавця - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

06.12.2019р. Товариство з обмеженою відповідальністю ПАККО Холдинг звернулося до Господарського суду Волинської області із скаргою №360 від 05.12.2019р. на дії приватного виконавця Павлюка Н.В.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 11.02.20р. в задоволенні скарги ТОВ ПАККО Холдинг №360 від 05.12.2019р. відмовлено.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю ПАККО Холдинг звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою.

В скарзі апелянт зазначає, що саме на дату відкриття виконавчого провадження боржник повинен мати місцезнаходження у відповідному виконавчому окрузі або в даному виконавчому окрузі у боржника знаходиться майно.

На підтвердження наявності майна (грошових коштів) ТОВ ПАККО Холдинг в м.Києві (як зазначено в ухвалі суду від 11.02.2020р. і було взято до уваги судом), приватним виконавцем Павлюк Н.В. та ТОВ Тропік було надано: Лист ПАТ КБ Фінансова ініціатива від 17.07.2019р.; Лист АТ КБ Глобус від 23.10.2019р.; Банківську виписку АТ КБ Глобус станом на 23.10.2019р.

На думку ТОВ ПАККО Холдинг вищевказані документи не можуть бути належними та допустимими доказами, які підтверджують наявність майна (грошових коштів) товариства в м.Києві станом на дату відкриття виконавчого провадження №60331229 від 16.10.2019р., оскільки вони датовані або задовго до відкриття ВП №60331229 (як лист ПАТ КБ Фінансова ініціатива від 17.07.2019р.), або датовані вже після відкриття ВП №60331229 (як лист і виписка АТ КБ Глобус від 23.10.2019р.).

Докази того, що станом на 16.10.2019р., тобто станом на дату відкриття ВП №60331229, у ТОВ ПАККО Холдинг були грошові кошти на рахунку в АТ КБ Глобус та ПАТ КБ Фінансова ініціатива в м.Києві, відсутні.

Апелянт вважає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано вищезгадані обставини, що мають значення для справи, та безпідставно зазначено в ухвалі від 11.02.2020р. про те, що ТОВ Тропік правомірно пред`явило наказ Господарського суду Волинської області від 10.10.2019р. №903/257/19-1 до виконання приватному виконавцю виконавчого округу м.Києва Павлюку Н.В., тобто за місцем знаходження майна боржника (грошових коштів), а тому виконавцем провадження відкрито з додержанням вимог ст.25 Закону України Про виконавче провадження , оскільки станом на дату відкриття виконавчого провадження були відсутні докази того, що в боржника є грошові кошти на рахунках в банку в м.Києві.

А оскільки таких доказів наявності майна (грошових коштів) в ТОВ ПАККО Холдинг в м.Києві станом на дату відкриття виконавчого провадження приватний виконавець не мав, то, керуючись ч.4 ст.4 Закону України Про виконавче провадження приватний виконавець виконавчого округу м.Києва Павлюк Н.В. зобов`язаний був повернути стягувачу виконавчий документ без прийняття до виконання в зв`язку з тим, що виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання.

Скаржник посилається на положення ч.2 ст.24 Закону України Про виконавче провадження , ч.2 ст.25 Закону України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів , пункту 10 розділу III Інструкції з організації примусового виконання рішень (затвердженої наказом Мінюсту №512/5 від 02.04.2012р.).

Також зазначає, що висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 10.09.2018р. у справі №905/3542/15, на які йде посилання в ухвалі суду від 11.02.2020р., не повинні застосовуватися до справи №903/257/19, оскільки в постанові Верховного Суду була надана оцінка правовідносинам при наявності грошових коштів на банківських рахунках на дату відкриття виконавчого провадження (що підтверджено належними доказами), тоді коли в справі №903/257/19 приватним виконавцем та стягувачем не доведено, що станом на дату відкриття ВП №60331229 на банківських рахунках ТОВ ПАККО Холдинг в м.Києві обліковуються грошові кошти, належні боржнику.

Вважає, що враховуючи той факт, що постанова про відкриття виконавчого провадження №60331229 від 16.10.2019р. винесена неправомірно, то всі подальші рішення приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Павлюк Н.В. в даному виконавчому провадженні №60331229, винесені після прийняття неправомірної постанови про відкриття виконавчого провадження, є неправомірними.

Посилаючись на ч.ч.1, 5 ст.28, п.1-4 ч.9 ст.71 Закону України Про виконавче провадження вказує, що приватний виконавець Павлюк Н.В. не надіслав на адресу ТОВ ПАККО Холдинг постанову про призначені суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 19.11.2019р. Дана постанова також не була вручена товариству особисто під розписку. Таким чином, приватним виконавцем Павлюком Н.В. порушено обов`язок, встановлений ст.28 Закону України Про виконавче провадження , довести до відома боржника постанову від 19.11.2019р. та міг позбавити товариства права на своєчасне її оскарження.

Апелянт вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовано вищезгадані норми матеріального права, не надано належної правової оцінки факту не надсилання боржнику постанови про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання і безпідставно зазначено в ухвалі, що неправомірність постанови від 19.11.2019р. про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання грунтуються лише на неправомірності постанови про відкриття виконавчого провадження .

Апелянт також стверджує, що є порушення вимог ст.ст.13, 15, 86, 238 ГПК України: заниження вартості нерухомого майна, а саме - об`єкт незавершеного будівництва недобудована будівля блоку обслуговування А-2 загальною площею 2817,9 м.кв., яке знаходиться за адресою м. Запоріжжя, вул. Узбекистанська, 9а , її невідповідність ринковій вартості даного майна підтверджується наступними доказами:

1. Довідкою №356 від 29.11.2019р. згідно якої залишкова (балансова) вартість нерухомого майна, що розташоване за адресою м.Запоріжжя, вул.Узбекистанська, 9а , станом на 29.11.2019р. становить 24858552,20 грн.

2. Договорами купівлі - продажу вищезгаданого об`єкту незавершеного будівництва від 26.04.2016р. та від 27.04.2016р., посвідчених Тимків Ю. С . , приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу за р.№157 та р.№192, відповідно. Згідно згаданих договорів зазначене майно придбано ТОВ Пакко Холдинг у квітні 2016 року за 29820720грн. з ПДВ 20%.

3. Звітом про оцінку об`єкту, який підготовлений ТОВ Канзас Ріал Естейт , відповідно до якого загальна вартість нерухомого майна загальною площею 2817,9 м.кв. за адресою м.Запоріжжя, вул.Узбекистанська, 9 а становить 29820720,00грн., про що зазначено в п.3 згаданих договорів купівлі - продажу.

4. Звітом про незалежну оцінку вартості нерухомого майна, а саме: об`єкту незавершеного будівництва загальною площею 2817,9 м.кв., що знаходиться за адресою Запорізька обл., м.Запоріжжя, вул.Узбекистанська, 9а , який підготовлений ТОВ Центр розвитку будівництва та архітектури .

Згідно даного Звіту ринкова вартість об`єкта оцінки без нарахування ПДВ становить 7500000,00грн. Вартість об`єкту оцінки, визначена ТОВ Центр розвитку будівництва та архітектури значно перевищує вартість об`єкту оцінки, що визначена приватним виконавцем Павлюк Н.В. (2745500,00грн.).

Зауважує, що судом першої інстанції внаслідок невірного оцінювання доказів, надання переваги одним доказам над іншими було неправильно застосовано вищенаведені норми матеріального права та не надано належної правової оцінки доказам, які підтверджують факт суттєвого навмисного заниження приватним виконавцем Павлюк Н.В. вартості нерухомого майна, реальна ринкова вартість якого становить значно більше, ніж неправомірно визначено приватним виконавцем.

Відтак, оцінка майна, на думку апелянта, проведена приватним виконавцем є незаконною, звіти про оцінку не відповідають вимогам спеціального законодавства, яким має керуватися суб`єкт оцінювання, і мають бути визнані неналежним та недопустимим для використання його у процедурі примусового виконання рішення суду. Отже, неправильно застосувавши вищезгадані норми матеріального права та порушивши норми процесуального права, неповно з`ясувавши вищенаведені обставини, судом неправомірно відмовлено в задоволенні скарги ТОВ ПАККО Холдинг .

На підставі викладеного скаржник просить суд скасувати ухвалу Господарського суду Волинської області від 11,02.2020р. у справі №903/257/19 та ухвалити нове рішення, яким скаргу №360 від 05 грудня 2019 року Товариства з обмеженою відповідальністю ПАККО Холдинг задовільнити і:

- визнати рішення приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Павлюк Н.В., виразилося у винесенні Постанови про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні №60331229 від 19.11.2019р. неправомірним і скасувати Постанову приватного виконавця Павлюка Н.В. про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні №60331229 від 19.11.2019р.

- визнати дії приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Павлюка Н.В., які виразилися у незаконному проведенні оцінки нерухомого майна і визначенні його заниженої вартості в розмірі 2745500 грн., що знаходиться за адресою м.Запоріжжя, вул.Узбекистанська, 9 а, яке підлягає примусовому відчуженню на підставі наказу №903/257/19-1 від 10.10.2019р. в межах виконавчого провадження №60331229, неправомірними і усунути порушення, вчинені приватним виконавцем Павлюк Н.В., шляхом зобов`язання проведення нової оцінки з визначення ринкової вартості нерухомого майна - об`єкта незавершеного будівництва загальною площею 2817,9 м.кв, що знаходиться за адресою м . Запоріжжя, вул.Узбекистанська, 9а , яке підлягає примусовому відчуженню на підставі наказу №903/257/19-1 від 10.10.2019р. в межах виконавчого провадження №60331229.

В скарзі просить поновити строк на апеляційне оскарження.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.03.2020р. поновлено ТОВ ПАККО Холдинг строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Волинської області від 11.02.2020р. у справі №903/257/19 (розгляд скарги №360 від 05.12.2019р.), відкрито апеляційне провадження та призначено розгляд апеляційної скарги на 25 березня 2020р. об 11:00год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33001, м.Рівне, вул.Яворницького, 59 у залі судових засідань №4.

В судове засідання 25.03.2020р. учасники провадження не з`явились.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.03.2020р. задоволено клопотання ТОВ ПАККО Холдинг та відкладено розгляд апеляційної скарги) на 06 травня 2020 р. об 11:00год. Доручено Львівському окружному адміністративному суду (м.Львів, вул.Чоловського, 2) забезпечити участь представника ТОВ Тропік у судовому засіданні, яке призначене на 06 травня 2020р. об 11:00 год. в режимі відеоконференції. Визнано явку учасників справи не обов`язковою. Рекомендовано сторонам подати суду заяву (в електронному варіанті) про розгляд скарги без їх участі та не направляти своїх представників до суду апеляційної інстанції, у разі продовження карантину.

25.03.2020р. (вх.№2357/20) від ТОВ Тропік надійшов відзив на апеляційну скаргу.

У відзиві стягувач зазначає, що оскільки згідно наявних у справі доказів, станом на день відкриття виконавчого провадження у боржника були наявні грошові кошти на рахунках у м. Києві, що у відповідності до ч. 2 ст. 24 Закону України Про виконавче провадження від 2 червня 2016 року №1404-VIII дає підстави для відкриття виконавчого провадження приватним виконавцем виконавчого округу м.Києва Павлюком Н.В.

Стягувач вважає безпідставним посилання апелянта не те, що приватним виконавцем незаконно накладено арешт на об`єкти нерухомого майна, які перебувають в іпотеці, оскільки це жодним чином не порушує прав боржника чи іпотекодержателя, оскільки боржник обґрунтовуючи протиправність постанови виконавця від 18.10.2019р. про арешт майна боржника, посилається на те, що це порушує права ТОВ Фінансова компанія Інвест фінанс як Іпотекодержателя, в той час як відповідно до ст. 339 ГПК України боржник має довести порушення саме його прав.

При цьому, посилається на норми п.7 ч.4 ст.24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , ст.ст.33-38 Закону України Про іпотеку .

Зазначає, що накладення виконавцем арешту на об`єкти нерухомого майна, які є предметом іпотеки, жодним чином не порушує діючого в Україні законодавства, прав іпотекодержателя чи боржника.

Також вказує, що апелянт помилково у своїй апеляційній скарзі посилається на постанову Верховного Суду від 31.10.2018р. у справі №923/1105/17, так як вона втратила актуальність, оскільки стосується правовідносин, які виникли до 04.02.2019р., тобто до дня введення в дію Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування від 03.07.2018р. №2478-VIII.

Стягувач зазначає, що необґрунтованими є і доводи апелянта про незаконність накладення виконавцем арешту на частки у статутному капіталі.

Посилаючись на ч.1 ст.18, ч.ч.1, 5 ст.48, ст.53-1, ч.ч.1-3 ст.56 Закону України Про виконавче провадження , ч.ч.1, 2 ст.22 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю зазначає, що приватним виконавцем правомірно постановою від 18.10.2019р. накладено арешт на частки ТОВ ПАККО Холдинг в статутному фонді ТОВ Вопак-Трейд код 34745403, ТОВ СТМ-Сучасні Торгівельні Мережі код 34649170, ТОВ КМ-Холдинг код 34557148, ТОВ ПАККО Логістик код 34745434. При цьому ТОВ ПАККО Холдинг безпідставно, на думку стягувача, посилається, що накладення арешту на вказані частки у статутному капіталі не відповідає принципу співмірності, оскільки боржником не надано доказів того, що вартість таких часток чи іншого майна боржника, стягнення на яке звернуто виконавцем, перевищує суму боргу.

Також, посилаючись на норми п.2 ч.5 ст.56 Закону України Про виконавче провадження та п.10 р.VII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012р. №512/5.

Зазначає, що постанови приватного виконавця про опис та арешт майна від 21.10.2019р. та від 08.11.2019р. містять усі необхідні реквізити, встановлені ст.56 Закону України Про виконавче провадження .

Окремо звертає увагу на те, що майно у м.Львові по вул.Садовій, якого стосується постанова від 08.11.2019р., реалізовано на прилюдних торгах у рамках іншого виконавчого провадження на користь Банку Альфа-Банк , що визнала і представник боржника у суді першої інстанції.

Керуючись ч.ч.1, 2 ст. 56 Закону України Про виконавче провадження стягувач вказує, що дана норма не передбачає обов`язку виконавця перед накладенням арешту на грошові кошти боржника, що наявні на рахунках у банківській установі, перевіряти наявність таких коштів. Натомість той факт, що вказана норма передбачає можливість накладення арешту на кошти в день відкриття виконавчого провадження, свідчить про те, що такий обов`язок у виконавця відсутній.

Стягувач вказує, що із матеріалів виконавчого провадження, 08.11.2019р. приватним виконавцем Павлюком Н.В. проведено опис та арешт об`єкта незавершеного будівництва, що розташований за адресою м.Запоріжжя по вул.Узбекистанській, 9а . У вказаній постанові сторонам роз`яснено про можливість протягом 10-ти днів, з дня її винесення, досягти згоди щодо вартості об`єкта, про що письмового його повідомити. З огляду на те, що протягом вказаного строку від сторін виконавчого провадження не надійшло повідомлення щодо вартості вказаного об`єкта, приватним виконавцем для визначення вартості об`єкта нерухомого майна винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання Нечаєва А.С. , який має сертифікат виданий Фондом державного майна України 04.08.2017р. за №782/17 (строк дії до 04.08.2020р.). Таким чином, приватним виконавцем суб`єкта оціночної діяльності призначено з додержанням вимог Закону України Про виконавче провадження . Посилання боржника на те, що виконавцем не надіслано йому копію постанови про призначення суб`єкта оціночної діяльності не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки докази протилежному були долучені виконавцем до матеріалів справи у суді першої інстанції. Не можуть бути прийняті до уваги посилання апелянта на заниження ринкової вартості об`єкта з огляду на довідку №356 від 29.11.2019р. про балансову вартість об`єкта 29820720 грн, оскільки така довідка видана самим боржником та не підтверджена жодними належними і допустимими доказами. Більше того, прямого зв`язку між балансовою залишковою вартістю і ринковою вартістю майна не існує. Це пов`язано з тим, що ці обидві вартості характеризуються принципово різним підходом до свого визначення і виконують різні функції, тобто видана боржником довідка про балансову вартість об`єкта жодним чином не може свідчити про заниження ринкової вартості об`єкта згідно звіту від 20.11.2019 підготовленого суб`єктом оціночної діяльності Нечаєвим А.С.

На думку стягувача не може бути прийнятий до уваги і наданий боржником звіт про оцінку, оскільки з цього звіту вбачається, що такий підготовлений 11.12.2018р., тобто з моменту підготовки такого сплинуло більш як шість місяців, а відтак з огляду на положення ч.6 ст.57 Закону України Про виконавче провадження , наданий боржником звіт не може свідчити про неправильність визначення вартості об`єкта у розглядуваному виконавчому провадженні.

Стягувач вважає, що не можна прийняти до уваги і посилання боржника на ціну придбання цього майна, оскільки наданий ним договір купівлі-продажу датований квітнем 2016 року, в той час як визначення ринкової вартості для примусової реалізації мала місце у листопаді 2019 року, тобто більше як через 3 роки.

Правомірність визначення вартості об`єкта свідчить і ухвала Господарського суду Волинської області від 16.01.2020р. у справі №903/614/17, якою визнано правомірним визначення вартості цього ж об`єкта і у виконавчому провадженні №59251862 на рівні 2485000,00 грн.

Також стягувач вважає за необхідне зазначити, що об`єкт незавершеного будівництва, по якому подано скаргу було виставлено на електронні торги 26.12.2019р. ДП Сетам з метою погашення боргу ТОВ Пакко Холдинг перед ТОВ Тропік за ринковою вартістю 2745500,00 грн, однак дані торги не відбулися. Після цього 27.01.2020р. було призначено повторно торги даного об`єкта за ціною 2333675,00 грн., ці торги також не відбулися у зв`язку відсутністю бажаючих придбати цей майно за такою ціною. Після цього майно було висталено на треті торги на 27.02.2020р. за ціною 1921850,00 грн, які також не відбулися у зв`язку відсутністю бажаючих придбати цей майно за такою ціною. Безпідставним є і посилання апелянта на постанову Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019р. по справі №308/12150/16-ц, оскільки обставини у цій справі істотно відрізняються від розглядуваної. Зокрема тим, що у вказаній справі було встановлено порушення пунктів 15, 16 Національного стандарту №1, оскільки оцінювач визначаючи вартість за порівняльним методом взяв до уваги об`єкти, як суттєво відрізняються конфігурацією, місцем знаходження, площею, пішохідною доступністю, відстанню до центральної частини міста тощо, а тому вони не є релевантними для визначення початкової вартості нерухомого майна для його реалізації. Тому у цій справі суд дійшов висновку, що з огляду на загальну характеристику об`єкта, його комерційне призначення, ринкову вартість майна необхідно визначати у рамках дохідного підходу із врахуванням пункту 15 Національного стандарту № 1. Натомість у розглядуваній справі таких обставин не встановлено і боржник не наводить жодних обґрунтувань у чому полягає неправильність визначення ринкової вартості об`єкта, які порушення призвели до заниження вартості тощо.

Отже, правомірними є постанова та дії приватного виконавця про призначення суб`єкта оціночної діяльності та усі дії вчинені з метою визначення ринкової вартості об`єкта нерухомості, що у м.Запоріжжі по вул.Узбекистанська, 9а.

На підставі викладеного просить суд апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ПАККО Холдинг залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Волинської області від 11.02.2020р. залишити без змін.

04.05.2020р. на електронну адресу суду від ТОВ ПАККО Холдинг надійшло клопотання (вх.№3230/20) про відкладення розгляду справи з огляду на запровадження на території України карантинних заходів з метою запобігання поширенню коронавірусу COVID-19.

06.05.2020р. на електронну адресу суду від ТОВ Тропік надійшло клопотання (вх.№1242/20) про відкладення розгляду справи з огляду на запровадження на території України карантинних заходів з метою запобігання поширенню коронавірусу COVID-19 та призначення наступних судових засідань в режимі відеоконференції у приміщенні одного з наступних судів: Львівський окружний адміністративний суд, або Галицький районний суд м.Львова, або Сихівський районний суд м.Львова, або Личаківський районний суд м.Львова, або Шевченківський районний суд м.Львова.

Представники сторін у судове засідання 06.05.2020р. не з`явились.

Водночас, представник ТОВ Тропік не скористався своїм процесуальним правом участі особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду згідно з правилами ст.197 ГПК України, при тому, що ухвалою суду доручено Львівському окружному адміністративному суді забезпечити участь представника ТОВ Тропік у судовому засіданні, яке призначене на 06.05.2020р. о 11:00 год. в режимі відеоконференції.

Частинами 11,12 статті 270 ГПК України, яка визначає порядок розгляду апеляційної скарги, встановлено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Слід зазначити, що відповідно до ч.4 ст.197 ГПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Підтвердження особи учасника справи здійснюється із застосуванням електронного підпису, а якщо особа не має такого підпису, то у порядку, визначеному Законом України Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус або Державною судовою адміністрацією України.

Однак, представники сторін не реалізували своє право на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Крім цього, апеляційний суд звертає увагу на те, що на своєму засіданні 17 березня 2020 року Рада суддів України рекомендувала судам продовжувати здійснювати правосуддя незважаючи на епідемію коронавірусу й карантин, по можливості, здійснювати судовий розгляд справи в порядку письмового провадження без участі сторін. Згідно Звернення Комітету з питань правової політики до громадян України щодо функціонування органів правосуддя на період карантину від 20.03.2020р. Комітет Верховної Ради України з питань правової політики звернув увагу, що запропоновані Радою суддів України рекомендації не мають на меті обмеження громадян доступу до правосуддя, а покликані забезпечити епідеміологічну безпеку в судах.

Враховуючи положення ст.273 ГПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду, а також те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників провадження у справі про час і місце розгляду справи, при цьому явка учасників судового процесу обов`язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність підстав для задоволення вищевказаних клопотань про відкладення розгляду справи та вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог ст.269 ГПК України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд прийшов до висновку про наступне:

Рішенням Господарського суду Волинської області від 22.07.2019 року у справі № 903/257/198 позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Пакко Холдинг (43005, м. Луцьк, вул. Клима Савури 21а, код ЄДРПОУ 34928470) в користь Товариства з обмеженою відповідальністю Тропік (79008, м. Львів, вул. Пекарська,5/4, код ЄДРПОУ 20831737) 2635055,28 грн., з них 2 562 598, 64 грн. заборгованість, 51566,47 грн. інфляційних, 20890,17 грн. - 3 % річних, а також 39525,83 грн. витрат по судовому збору та 42979,60 грн. витрат на правову допомогу.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.09.2019 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Пакко Холдинг - залишено без задоволення; апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Тропік задоволено - рішення господарського суду Волинської області від 22 липня 2019 року у справі №903/257/19 в частині відмови у стягненні пені у розмірі 250 682,00 грн. - скасовано; в цій частині прийнято нове рішення, яким позов в даній частині задоволено та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Пакко Холдинг (43005, м. Луцьк, вул. Клима Савури, 21а, код ЄДРПОУ 34928470) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Тропік (79008, м. Львів, вул. Пекарська,5/4, код ЄДРПОУ 20831737) 250682,00 (двісті п`ятдесят тисяч шістсот вісімдесят дві 00 коп.) грн. - пені; в решті рішення залишено без змін.

На виконання даних судових рішень 10.10.2019 Господарським судом Волинської області видано накази № 903/257/19-1, № 903/257/19-2, № 903/257/19-3.

06.12.2019р. Товариство з обмеженою відповідальністю Пакко Холдинг звернулося до Господарського суду Волинської області із скаргою № 360 від 05.12.2019 року на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Павлюка Назара Васильовича по справі № 903/257/19, в якій просить:

- визнати неправомірною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Павлюка Н. В. про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні № 60331229 від 19.11.2019р.;

- визнати дії приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Павлюка Н.В., які виразилися у незаконному проведенні оцінки нерухомого майна і визначенні його заниженої вартості в розмірі 2745500,00грн, що знаходяться за адресою: м.Запоріжжя, вул.Узбекистанська 9а, яке підлягає примусовому відчуженню на підставі наказу №903/257/19-1 від 10.10.2019р. в межах виконавчого провадження №60331229, неправомірними і усунути порушення, вчинені приватним виконавцем Павлюком Н. В, шляхом зобов`язання проведення нової оцінки з визначення ринкової вартості нерухомого майна - об`єкта незавершеного будівництва загальною площею 2817,9кв.м., яке знаходиться за адресою: м . Запоріжжя, вул.Узбекистанська 9а , яке підлягає примусовому відчуженню на підставі наказу №903/257/19-1 від 10.10.2019р. в межах впровадження провадження №60331229.

З матеріалів справи слідує, що 19.11.2019р. приватним виконавцем виконавчого округу м.Києва Павлюком Н.В. винесено постанову ВП №60331229 про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні.

ТОВ Пакко Холдинг підставою для скасування оскаржуваної постанови вважає порушення територіальної підвідомчості виконавчого провадження, а саме те, що боржник ТОВ Пакко Холдинг не має в м.Києві майна і зареєстрований за адресою в м.Луцьк, вул.Клима Савури 21А, а тому приватний виконавець Павлюк Н.В. зобов`язаний був повернути стягувачу виконавчий документ без прийняття до виконання; приймаючи виконавчий документ порушив ст. 24 Закону України Про виконавче провадження , в зв`язку з тим, що виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання, підставою скасування постанови про призначення суб`єкта оціночної діяльності вказує порушення статей 28, 57 Закону України Про виконавче провадження , а саме, несвоєчасне надіслання постанови боржнику та призначення суб`єкта оціночної діяльності без врахування думки боржника, що призвело до заниження вартості майна.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ст.129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду.

Згідно із ст. 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

У ст.1 Закону України Про виконавче провадження (у редакції Закону, який діяв на момент відкриття спірного виконавчого провадження) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Стаття 5 Закону України Про виконавче провадження передбачає, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів .

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим законом.

Згідно із ч.1 ст.26 Закону України Про виконавче провадження виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до ч.5 цієї статті виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього заяви або повідомлення, передбачених частиною першою цієї статті, отримує в Єдиному державному реєстрі виконавчих документів електронну копію виконавчого документа та виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Частиною 1 статті 327 ГПК України передбачено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Частина 2 статті 24 Закону України Про виконавче провадження визначає місце виконання рішення приватним виконавцем за місцезнаходженням боржника-юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника без поділу на види майна. Тобто закон надає право виконувати рішення суду також за місцезнаходженням будь-якого майна боржника.

Відповідно до ч.3 ст.26 Закону України Про виконавче провадження , в заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо).

Згідно ст.177 Цивільного кодексу України вказано, що об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Відповідно до ч.1 ст.190 Цивільного кодексу України, майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Згідно ст.2 Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень рухоме майно - окрема рухома річ, сукупність рухомих речей, гроші, валютні цінності, цінні папери, а також майнові права та обов`язки, у тому числі майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку;

Частиною 3.1 статті 3 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні передбачено, що кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках). Згідно з частинами 6.1, 6.2 статті 6 вказаного Закону банки мають право відкривати рахунки резидентам України (юридичним особам, їх відокремленим підрозділам, фізичним особам), нерезидентам України (юридичним особам-інвесторам, представництвам юридичних осіб в Україні та фізичним особам). Особи, визначені в пункті 6.1 цієї статті, мають право відкривати рахунки в будь-яких банках України відповідно до власного вибору для забезпечення своєї господарської діяльності і власних потреб.

Частинами 7.1.4, 7.1.5 статті 7 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні визначено, що банки мають право відкривати своїм клієнтам вкладні (депозитні), поточні рахунки, рахунки умовного зберігання (ескроу) та кореспондентські рахунки. Особливості режимів функціонування вкладних (депозитних), поточних рахунків, рахунків умовного зберігання (ескроу) та кореспондентських рахунків визначаються нормативно-правовими актами Національного банку України та договорами, що укладаються клієнтами та обслуговуючими їх банками. Зарахування коштів на рахунок клієнта здійснюється як шляхом внесення їх у готівковій формі, так і шляхом переказу коштів у безготівковій формі з інших рахунків.

Безготівкові кошти розглядаються у доктрині банківського права як такі, що можуть бути об`єктом права власності внаслідок юридичної фікції, яка передбачає також визнання того, що безготівкові кошти знаходяться на відповідному рахунку у банку. Відкинути цю юридичну фікцію, у цій справі означало б, що безготівкові кошти є недосяжним для звернення на них стягнення, оскільки слід було б визнати, що вони одночасно всюди і ніде не знаходяться, тобто не мають місцезнаходження, інформація про яке є необхідною при вчиненні виконавчих дій і зазначається під час арешту цього майна. Можливість ініціювати операції стосовно безготівкових коштів в іншому місці, окрім як у банку, у якому відкрито відповідний рахунок, не суперечить цій юридичній фікції, яка закріплена також у Законі України Про виконавче провадження , у якому йдеться про кошти, які перебувають на рахунках боржника у банках .

В частині 4 статті 24 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявляти та звертати стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Глоба проти України no. 15729/07, від 05.07.2012 Європейський суд з прав людини повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia, захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також ЄСПЛ зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.

Колегія суддів погоджується з місцевим господарським судом, що наявність у боржника банківського рахунку (в тому числі, розрахункового рахунку) передбачає наявність у боржника майнових прав на грошові кошти, що знаходяться на рахунку в банківській установі та відповідно наявність у боржника майна в розумінні Глави 13 ЦК України.

Тобто, виконавче провадження може бути відкрите за місцезнаходженням банківської установи в якій на рахунках містяться грошові кошти боржника.

Дана правова позиції викладена в постанові Верховного суду від 10.09.2018р. у справі №905/3542/15, яка має враховуватися судами відповідно до ч.4 ст.236 ГПК України.

У процесі судового розгляду вказаної справи, судом було постановлено ухвалу про забезпечення позову від 05.06.2019р., якою накладено арешт на грошові кошти ТОВ ПАККО Холдинг , що наявні на рахунках в будь-якій банківській установі в межах суми 2885737,28грн.

Виконання вказаної ухвали здійснював приватний виконавець виконавчого округу Волинської області Пирога С.С. в рамках виконавчого провадження №59184860.

У процесі виконання ухвали встановлено, що у ТОВ ПАККО Холдинг наявні відкриті наступні банківські рахунки:

- п/р НОМЕР_1 в АТ КБ Глобус , МФО 380526 (Київ);

- п/р НОМЕР_2 в АТ УКРСОЦБАНК , МФО 300023 (Київ);

- п/р НОМЕР_3 в АТ УКРСОЦБАНК , МФО 300023 (Київ);

- п/р UA НОМЕР_5 в АТ УКРСОЦБАНК , МФО 300023 (Київ).

Згідно листа від 17.07.2019р. №136-БТ наданого ПАТ КБ Фінансова ініціатива код ЄДРПОУ 33299878 (м.Київ), у ТОВ ПАККО Холдинг у вказаній фінансовій установі наявні грошові кошти в сумі 1288671,85 грн.

Листом АТ КБ Глобус від 23.10.2019р. №2140-БТ повідомлено, що станом на 16.10.2019 на рахунку № 2600500124861 наявні грошові кошти в сумі 191,00 грн.

Місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що ТОВ Тропік правомірно пред`явило наказ Господарського суду Волинської області від 10.10.2019р. №903/257/19-1 до виконання приватному виконавцеві виконавчого округу м.Київ Павлюку Н.В., тобто за місцем знаходження майна боржника (грошових коштів), а тому виконавцем провадження відкрито з додержанням вимог ст.25 Закону України Про виконавче провадження .

Тобто, дії приватного виконавця Павлюка Н. В. щодо примусового виконання наказу №903/257/19-1 від 10.10.2019р., виданого Господарським судом Волинської області, та винесена ним постанова про відкриття виконавчого провадження №60331229 повністю відповідає вимогам Закону України Про виконавче провадження та прийнята в межах повноважень приватного виконавця, а отже права скаржника порушені не були.

Щодо посилання боржника на незаконність призначення постановою від 19.11.2019 суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання Начаєва А.С., а також на заниження вартості об`єкта в м. Запоріжжі, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 57 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження.

У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника.

Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна.

У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна.

Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання.

У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна.

Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.

Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.

З матеріалів виконавчого провадження вбачається, що 08.11.2019р. приватним виконавцем Павлюком Н.В. проведено опис та арешт об`єкта незавершеного будівництва, що розташований за адресою м. Запоріжжя по вул. Узбекистанській, 9а .

У вказаній постанові сторонам роз`яснено про можливість протягом 10-ти днів, з дня її винесення, досягти згоди щодо вартості об`єкта, про що письмово його повідомити.

З огляду на те, що протягом вказаного строку від сторін виконавчого провадження не надійшло повідомлення щодо вартості вказаного об`єкта, приватним виконавцем для визначення вартості об`єкта нерухомого майна винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання Нечаєва А.С. , який має сертифікат виданий Фондом державного майна України 04.08.2017р. за № 782/17 (строк дії до 04.08.2020).

Тобто приватним виконавцем суб`єкта оціночної діяльності призначено з додержанням вимог Закону України "Про виконавче провадження".

Як вірно зазначено судом першої інстанції, посилання боржника на те, що виконавцем постановою призначено, а не залучено суб`єкта оціночної діяльності, жодним чином на правомірність цієї постанови не впливає та не може бути підставою для скасування цієї постанови.

Згідно витягу з журналу вихідної кореспонденції постанова направлена сторонам виконачого провадження 19.11.2019р.

Також не приймаються до уваги посилання на довідку №356 від 29.11.2019р. про балансову вартість об`єкта 29820720 грн, з огляду на те, що така довідка видана самим боржником та не підтверджена жодними належними і допустимими доказами; водночас прямого зв`язку між балансовою залишковою вартістю і ринковою вартістю майна не існує. Це пов`язано з тим, що ці обидві вартості характеризуються принципово різним підходом до свого визначення і виконують різні функції.

Так, залишкова балансова вартість - це різниця між первісною вартістю майна та сумою накопиченої амортизації (п.4 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 Основні засоби ). При цьому на балансову вартість не впливають ані умови експлуатації обладнання, ані його технічний стан, ані ситуація на ринку подібного майна.

В той же час ринкова вартість об`єкта - вартість, за яку можливе відчуження об`єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу (п.3 Національного стандарту №1 Загальні засади оцінки майна і майнових прав ).

А тому, як вірно зазначено судом першої інстанції, видана самим боржником довідка про балансову вартість об`єкта жодним чином не може свідчити про заниження ринкової вартості об`єкта згідно звіту від 20.11.2019р. підготовленого суб`єктом оціночної діяльності Нечаєвим А.С.

Поданий боржником звіт про оцінку від 11.12.2018р. де вартість майна складає 7500000,00грн. також не приймається до уваги, оскільки з моменту підготовки звіту сплинуло більш як шість місяців, а відтак з огляду на положення ч.6 ст.57 Закону України "Про виконавче провадження", наданий боржником звіт не може свідчити про неправильність визначення вартості об`єкта у виконавчому провадженні.

Правомірність визначення вартості об`єкта підтверджена ухвалою Господарського суду Волинської області від 16.01.2020р. у справі №903/614/17, якою визнано правомірним визначення вартості цього ж об`єкта у виконавчому провадженні №59251862 за ринковою ціною 2485000,00грн. Дана ухвала залишена без змін апеляційною інстанцією.

З матеріалів справи слідує, що об`єкт незавершеного будівництва, по якому подано скаргу було виставлено на електронні торги 26.12.2019р. ДП Сетам з метою погашення боргу ТОВ Пакко Холдинг перед ТОВ Тропік за ринковою вартістю 2745500,00 грн, однак дані торги не відбулися, на 27.01.2020р. було призначено повторні торги даного об`єкта за ціною 2333675,00грн., які також не відбулися у зв`язку з відсутністю бажаючих придбати майно за даною ціною. На 27.02.2020р. призначені треті торги зі стартовою ціною 1921850,00 грн, тобто за ціною значно меншою за ринкову вартість визначену в оскаржуваному звіті.

Виходячи з викладеного, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про правомірність постанови приватного виконавця про призначення суб`єкта оціночної діяльності та усіх дії, що вчинені з метою визначення ринкової вартості об`єкта нерухомості у м. Запоріжжі по вул. Узбекистанська, 9а.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на встановлені обставини справи та наявні у матеріалах справи докази, колегія суддів вважає, що Господарським судом Волинської області правомірно відмовлено у задоволенні скарги №360 від 06.12.2019р. на дії приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Павлюка Назара Васильовича по справі №903/257/19.

Відповідно до ч.4 ст.11 ГПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи Серявін та інші проти України , Пронін проти України , Кузнєцов та інші проти Російської Федерації одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зазначене судом першої інстанції було дотримано в повній мірі.

При цьому, п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відхиляючи скаргу апеляційний суд у принципі має право просто підтвердити правильність підстав, на яких ґрунтувалося рішення суду нижчої інстанції (рішення у справі Гарсія Руїс проти Іспанії ).

У відповідності до ст.276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.ст.275-280 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали, тому суд апеляційної інстанції вважає, що ухвалу місцевого господарського суду прийнято у відповідності до норм матеріального та процесуального права і її слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

На підставі ст.129 ГПК України судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на скаржника.

За змістом ч.ч.4, 5 ст. 240 ГПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Оскільки в судове засідання, призначене на 06.05.2020р., учасники справи не з`явилися, тому відповідно до ч.5 ст.240 ГПК України датою прийняття постанови у даній справі є дата складення повного тексту постанови.

Керуючись ст.ст.269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ПАККО Холдинг на ухвалу Господарського суду Волинської області від 11.02.2020р. у справі №903/257/19 (за скаргою №360 від 05.12.2019р.) залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскарженою до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 12.05.2020р.

Головуючий суддя Саврій В.А.

Суддя Дужич С.П.

Суддя Коломис В.В.