Ухвала

від 12.05.2020 по справі 914/1109/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

12.05.2020 Справа № 914/1109/20

м. Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Матвіїва Р.І.

розглянув заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Грінера Україна , м. Львів,

про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Глобал Фуд Енд Бевередж Сервіс заборгованості в сумі 7 892,77 грн. по договору про надання послуг з вивезення (збирання, зберігання і перевезення) твердих побутових відходів № 110/ст/17-к від 03.03.2017 року, з яких 5 276,42 грн. сума основного боргу, 2 578,84 грн. пеня, 16,37 грн. інфляційні втрати, 21,14 грн. 3 % річних.

07.05.2020 року до Господарського суду Львівської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю Грінера Україна про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Глобал Фуд Енд Бевередж Сервіс заборгованості в сумі 7 892,77 грн. На підтвердження заявлених вимог долучено вказаний договір, додаток № 1 до договору Розрахунок обсягу і вартості послуг з вивезення побутових відходів , картку рахунку 361 за 01.03.2017 - 03.05.2020, рішення Львівської міської ради № 23 від 13.01.2017 року з додатками 1-3, рішення Львівської міської ради № 675 від 04.08.2017 року з додатками 1-4, розрахунки суми основного боргу, пені, інфляційних втрат і 3% річних.

Розглянувши подану заяву, суд доходить висновку про відсутність підстав для її задоволення у зв`язку з наступним.

Згідно з ч. 1 ст. 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 155 Господарського процесуального кодексу України під час розгляду вимог у порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті.

Однак, разом з цим, Господарським процесуальним кодексом України встановлено певні вимоги до заяви про видачу судового наказу. Так, відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України до заяви про видачу судового наказу додаються, зокрема, інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги. Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України підставою для відмови у видачі судового наказу може бути та обставина, що із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.

Так, як вбачається із поданої заяви, заборгованість, заявлена до стягнення, виникла внаслідок порушення боржником умов договору № 110/ст/17-к від 03.03.2017 року про надання послуг з вивезення (збирання, зберігання і перевезення) твердих побутових відходів. Розмір основного боргу в сумі 5 276,42 грн. підтверджується карткою рахунку 361 за 01.03.2017 - 03.05.2020 року по контрагенту Глобал Фуд Енд Бевередж Сервіс по договору № 110/ст/17-к від 03.03.2017 року і на вказану суму судом видано судовий наказ.

Решта заявлених вимог - 2 578,84 грн. пені, 16,37 грн. інфляційних втрат, 21,14 грн. 3 % річних заявник підтверджує розрахунком заборгованості, долученим до заяви про видачу судового наказу. Проте, суд звертає увагу, що поданий розрахунок стосується Товариства з обмеженою відповідальністю Унія за договором №244/ст/18к про надання послуг з вивезення (збирання, зберігання і перевезення) твердих побутових відходів від 06.05.2018 року станом на 03.05.2020 року т містить суми пені, 3 % річних та інфляційних втрат в інших розмірах, ніж заявлено до стягнення згідно зі змістом заяви про видачу судового наказу.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.

Враховуючи наведене, суд вважає, що до заяви про видачу судового наказу не долучено документів та розрахунку заборгованості, які б підтверджували виникнення у заявника права на отримання від боржника 2 578,84 грн. пені, 16,37 грн. інфляційних втрат, 21,14 грн. 3 % річних за порушення умов договору надання послуг з вивезення (збирання, зберігання і перевезення) твердих побутових відходів № 110/ст/17-к від 03.03.2017 року.

Одночасно суд звертає увагу заявника, що згідно з ч. 1 ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Враховуючи встановлені обставини, суд зазначає, що відсутні підстави для задоволення у повному обсязі заяви про видачу судового наказу, а саме в частині стягнення з боржника 2 578,84 грн. пені, 16,37 грн. інфляційних втрат, 21,14 грн. 3 % річних.

Керуючись ст. ст. 147, 150, 151, 152, 153 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Грінера Україна про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Глобал Фуд Енд Бевередж Сервіс заборгованості в сумі 2 578,84 грн. пені, 16,37 грн. інфляційних втрат, 21,14 грн. 3 % річних за порушення умов договору надання послуг з вивезення (збирання, зберігання і перевезення) твердих побутових відходів № 110/ст/17-к від 03.03.2017 року відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає оскарженню в апеляційному порядку, визначеному ст. ст. 255, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Матвіїв Р.І.