Рішення

від 21.04.2020 по справі 280/3993/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21 квітня 2020 року Справа № 280/3993/19 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазаренка М.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Електроремонтний завод Статор (69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, 32, код ЄДРПОУ 32261178)

до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Електроремонтний завод Статор (далі - позивач) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі відповідач), в якому позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.07.2019 №0011061407, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств, код платежу: 11021000 за податковим зобов`язанням 122694,00 грн., за штрафними (фінансовим) санкціями (штрафами) 30673,50 грн., прийняте відповідачем;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.07.2019 №0011071407, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість, код платежу: 14010100 на загальну суму 118300,50 грн., у т.ч. за податковим зобов`язанням 78867,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 39433,50 грн., прийняте відповідачем.

В обґрунтування позову ТОВ Електроремонтний завод Статор посилається на те, що висновки перевіряючих щодо господарських операцій позивача з ТОВ БЕЛЬМОНД ТОРГ , викладені в Акті перевірки сформовані всупереч вимогам чинного законодавства виключно на припущеннях щодо законності та реальності здійснених платником податків операцій. Зазначає, що фактичною підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень став висновок контролюючого органу про непідтвердженість документально реальності здійснення господарських операцій з ТОВ БЕЛЬМОНД ТОРГ , код за ЄДРПОУ 42150354) в грудні 2018 р., який ґрунтується на податковій інформації, отриманій Відповідачем, за результатами аналізу діяльності контрагента Позивача з його подальшими контрагентами. Разом з тим, такі висновки не можуть бути підставою для збільшення податкових зобов`язань, бо фактично в Акті перевірки відбулась перевірка не Позивача, а контрагентів контрагента. Крім того, висновки Акту перевірки не відповідають фактично здійсненим між Сторонами господарським правочинам. Посилається також на те, що господарські операції ТОВ Електроремонтний завод Статор підтверджені первинними документами, які було надано у повному обсязі до податкового органу. З огляду на таке, оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав викладених у відзиві (вх. №36263 від 03.09.2019). В обґрунтування відзиву послався на те, що підприємство декларувало придбання у контрагентів постачальників у роботи (послуги) невідомого походження, так як відсутнє їх придбання в ланцюгах постачання або виробництва (виконання). Господарські операції Позивача, про які йдеться в Акті перевірки мають ознаки нереальних через відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. Відтак, відсутність факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Вважає, що прийнявши оскаржувані податкові повідомлення-рішення, відповідач діяв відповідно до вимог чинного законодавства та у межах наданих повноважень, просить у задоволені адміністративного позову відмовити повністю.

Позивач скористався правом та надав до суду відповідь на відзив (вх. № 38520 від 17.09.2019), в якому зазначив, що посадові особи контролюючого органу зробили висновок про незаконність віднесення позивачем суми ПДВ до податкового кредиту на підставі інформаційних баз, які жодним чином не є доказом, що підтверджує формування податкового кредиту. На підтвердження правомірності оскаржуваних рішень Відповідачем було додано до Відзиву на позов копію запиту та листа про надання інформації, які самі по собі не є належним та достовірним доказом скоєння ТОВ ЕРЗ СТАТОР податкового правопорушення та взагалі стосуються юридичних осіб, про які не було зазначено ні в Акті перевірки, ні в Відповіді на відзив, та з якими Позивач не мав фінансово-господарських взаємовідносин. Зазначає, що наявність досудових розслідувань по кримінальному провадженню № 32019100000000208 від 07.03.2019 р. та № 32017100090000075 від 21.11.2017 р. жодним чином не свідчить про нереальність операції з контрагентом ТОВ БЕЛЬМОНД ТОРГ . Просить застосувати наведену у відповіді на відзив судову практику Європейського суду з прав людини та висновки Верхового суду України.

Також позивачем подані додаткові пояснення до позовної заяви, до яких були додані докази наявності у позивача виробничих та трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності відповідно до укладених договорів з контрагентами. Надав докази на підтвердження використання товару та послуг в господарській діяльності Позивача, а саме: роздруківками з електронної системи бухгалтерського обліку по відповідним рахункам, за якими оприбутковувались послуги та товари, поставлені контрагентом ТОВ БЕЛЬМОНД ТОРГ .

Представник позивача подав до суду клопотання вх.№9708 від 02.03.2020, в якому просив суд розглянути справу в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

З огляду на таке, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження, на підставі наявних у справі матеріалів.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Позивач був зареєстрований 19.11.2002, номер запису: 1 103 120 0000 019812, основними видами діяльності ТОВ Електроремонтний завод Статор є: Код КВЕД 33.14 Ремонт і технічне обслуговування електричного устаткування (основний), Код КВЕД 33.20 Установлення та монтаж машин і устаткування, Код КВЕД 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням, Код КВЕД 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, Код КВЕД 71.20 Технічні випробування та дослідження, Код КВЕД 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення.

Зазначені види діяльності підтверджуються витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

Наявні у ТОВ Електроремонтний завод Статор Дозволи №440.16.23 від 23.06.2016 та №440.17.23 від 22.03.2017 підтверджують право виконувати роботи з підвищеної небезпеки та експлуатувати машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки - вантажопідіймальні крани.

Для здійснення основної господарської діяльності позивач орендує виробничі будівлі промислового призначення загальною площею 500 м.кв. за адресою: м. Запоріжжя, вул.Каховська, буд. 32 на підставі договору оренди №02/07-15 від 01.07.2015, укладеного з ТОВ ЕНЕРГО-ТРАДИЦІЇ . Також за договорами, укладеними з ТОВ ЕНЕРГО-ТРАДИЦІЇ ТОВ Електроремонтний завод Статор орендує виробниче устаткування (договір №03/07-15 від 01.07.2015) та вантажні транспортні засоби (договір № 01/04-17 від 01.04.2017).

Оборотно-сальдова відомість по pax. 10 та pax. 11 Необоротні активи за грудень 2018 року також підтверджує достатність матеріальних ресурсів у Позивача, потрібних для господарювання. Штатний розпис на 2018 рік підтверджує наявність кваліфікаційного персоналу, серед яких є як управлінські, так і робочі спеціальності.

Таким чином, ТОВ Електроремонтний завод Статор має достатні виробничі та трудові ресурси для здійснення господарської діяльності відповідно до укладених договорів з контрагентами.

Також судом встановлено, що в період з 05.06.2019 р. по 11.06.2019 р. ГУ ДФС у Запорізькій області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ ЕЛЕКТРОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД СТАТОР з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток за 2018 рік та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ БЕЛЬМОНД ТОРГ (код ЄДРПОУ 42150354) у грудні 2018 року, за результатами якої було складено Акт від 19.06.2019 р. № 366/08-01-14-07/32261178 (далі по тексту - Акт перевірки).

Розділ 4 Акту перевірки Висновки містить встановлені контролюючим органом такі порушення вимог чинного законодавства з боку ТОВ Електроремонтний завод Статор , код ЄДРПОУ 32261178:

1) п. 44.1 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 122 649 грн., у т.ч. по періодам: 2018 рік на суму 122 694 грн.;

2) пп. 14.1.36, пп. 14.1.181, пп. 14.1.23 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до державного бюджету на загальну суму 78 864 грн., у т.ч. по періодам за грудень 2018 р. на суму 78 867 грн.

ТОВ ЕЛЕКТРОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД СТАТОР були подані заперечення до Акту перевірки (вих. № 1207/02 від 12 липня 2019 р.) та додаткові документи щодо предмету перевірки. 31.07.2019 р. Позивачем отримана Відповідь на заперечення вих. № 42860/10/08-01-14-07-13, в якій повідомлено про залишення висновків Акту перевірки без змін.

06 серпня 2019 р. ТОВ ЕЛЕКТРОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД СТАТОР отримало прийняті ГУ ДФС у Запорізькій області на підставі Акту перевірки рішення, а саме:

- податкове повідомлення - рішення від 29.07.2019 р. № 0011061407, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем ПОДАТОК НА ПРИБУТОК ПІДПРИЄМСТВ, код платежу: 11021000 на загальну суму 98 583,75 грн., у т.ч. за податковим зобов`язанням 122 694,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 30 673,50 грн., та розрахунок до нього, який містить загальну суму нарахованих зобов`язань у розмірі 153 367,50 грн.;

- податкове повідомлення - рішення від 29.07.2019 р. № 0011071407, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем ПОДАТОК НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ, код платежу: 14010100 на загальну суму 118 300,50 грн., у т.ч. за податковим зобов`язанням 78 867,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 39 433,50 грн., та розрахунок до нього на загальну суму 118 300,50 грн.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями Товариство з обмеженою відповідальністю Електроремонтний завод Статор звернулось з даним позовом до суду.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, суд приходить до наступних висновків.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 1 ст. 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Стаття 68 Конституції України передбачає, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України, законів України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).

Фактичною підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень став висновок контролюючого органу про непідтвердженість документально реальності здійснення господарських операцій з ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ БЕЛЬМОНД ТОРГ , код за ЄДРПОУ 42150354) в грудні 2018 р. Вказаний висновок ґрунтується на податковій інформації, отриманій Відповідачем, за результатами аналізу діяльності контрагента Позивача з його подальшими контрагентами.

Разом з тим, такі висновки не можуть бути підставою для збільшення податкових зобов`язань, бо фактично в Акті перевірки відбулась перевірка не Позивача, а контрагентів контрагента. Крім того, висновки Акту перевірки не відповідають фактично здійсненим між Сторонами господарським правочинам.

Акту перевірки містить детальний опис здійснених між сторонами правочинів, що свідчить про реальність здійснених господарських операцій та зміни в руху активів ТОВ ЕРЗ СТАТОР на підставі первинних документів, залучених до матеріалів справи.

Так, між Сторонами був укладений Договір поставки № 18-11-1 від 01.11.2018 р., відповідно до якого Постачальник (ТОВ БЕЛЬМОНД ТОРГ ) зобов`язався передати Покупцю (ТОВ ЕРЗ СТАТОР ) у власність електроізоляційні матеріали, запчасті до електричних машин, а також електрообладнання (у подальшому - товар). На виконання умов договору, ТОВ БЕЛЬМОНД ТОРГ поставило Покупцю товар у найменуванні, за ціною та кількістю відповідно до Видаткової накладної № РН-1217/90 від 17.12.2018 р. на загальну суму 122 334,60 грн., у т.ч. ПДВ 25 889,10 грн.

Товар було отримано особисто директором ОСОБА_1 за довіреністю від 17.12.2018 р. № 121703. Транспортування товару відбулось автомобільним транспортом ТОВ ЕРЗ СТАТОР , що підтверджується Товарно-транспортною накладною № 12173 від 17.12.2018 р., що відповідає п. 5.1 укладеного договору.

Оплата за поставлений товар здійснена Покупцем за платіжним дорученням № 887 від 14.01.2018 р.

Крім того, між ТОВ ЕРЗ СТАТОР (Замовником) та ТОВ БЕЛЬМОНД ТОРГ (Виконавцем) був укладений Договір № 03-12-1 від 03.12.2018 р., відповідно до умов якого Виконавець зобов`язався виконати Замовнику ремонт обмоток електродвигунів (код ДКПП 33.14) (далі - послуги), а Замовник зобов`язався надати електродвигуни в ремонт, прийняти їх після ремонту та оплатити надані послуги.

В специфікації № 1 до договору № 03-12-1 від 03.12.2019 р. Сторони узгодили найменування та вартість послуг, яка становить 624 438,00 грн., у т.ч. ПДВ 104 438,00 грн. Пункт 1.2 Договору передбачає, що у разі, якщо послуги виконуються на території Виконавця, доставка електрообладнання в ремонт та з ремонту здійснюється транспортом Замовника та за його рахунок.

Підписані між Виконавцем та Замовником Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-1217/36 від 17.12.2018 р. на суму 344 760,00 грн., у т.ч. ПДВ 57 460,00 грн.; № ОУ-1218/08 від 18.12.2018 р. на суму 132 828,00 грн., у т.ч. ПДВ 23 138,00 грн.; № ОУ-1220/37 від 20.12.2018 р. на суму 149 040,00 грн., у т.ч. ПДВ 24 840,00 грн., підтверджують факти виконання ремонтних робіт належним чином.

Враховуючи, що роботи виконувались на території Виконавця, обладнання було доставлено в ремонт та після ремонту транспортом Замовника, що підтверджують Акт приймання обладнання в ремонт від 03.12.2018 р., ТТН № 12031 від 03.12.2018 р.; Акт приймання обладнання в ремонт від 07.12.2018 р., ТТН № 12071 від 07.12.2018 р.; Акт приймання обладнання після ремонту від 17.12.2018 р., ТТН № 12174 від 17.12.2018 р.; Акт приймання обладнання після ремонту від 18.12.2018 р., ТТН № 12183 від 18.12.2018 р.; Акт приймання обладнання після ремонту від 20.12.2018 р., ТТН № 12201 від 20.12.2018 р.

Також між ТОВ ЕРЗ СТАТОР та ТОВ БЕЛЬМОНД ТОРГ був укладений Договір № 21-12-1 від 21.12.2018 р., відповідно до якого Виконавець ТОВ БЕЛЬМОНД ТОРГ зобов`язався виконати Замовнику ТОВ ЕРЗ СТАТОР відновлення та налаштування персональних комп`ютерів після їх пошкодження у кількості 5 од. на території Замовника, варіть надання таких послуг становить 36 000,00 грн., у т.ч. ПДВ 6000,00 грн. (пп. 1.1, 1.2, 2.2 Договору).

Акт № ОУ-1229/15 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 29.12.2018 р. на суму 36 000,00 грн., у т.ч. ПДВ 6 000,00 грн., підтверджує належне виконання робіт по Договору № 21-12-1 від 21.12.2018 р. та відсутність претензій Сторін один до одної з приводу зазначених договірних відносин.

Розрахунок між Сторонами проведено шляхом перерахування грошових коштів, що підтверджено платіжними дорученнями № 906 від 18.01.2019 р., № 977 від 08.02.2019 р., № 1051 від 13.03.2019 р. Залишок заборгованості в сумі 143000,00 грн. було відступлене Первісним кредитором ТОВ БЕЛЬМОНД ТОРГ Новому кредитору ТОВ СТРОЙ АКЦЕНТ на підставі Договору про відступлення права вимоги № 03/19-2 від 26.03.2019 р., таким чином, зобов`язання ТОВ ЕРЗ СТАТОР з оплати отриманого товару та послуг перед ТОВ БЕЛЬМОНД ТОРГ припинилися внаслідок заміни кредитора згідно ст. 512 ЦК України.

Що стосується твердження відповідача, що під час здійснення господарських операцій (з 03.12.2018 р.) директором ТОВ БЕЛЬМОНД ТОРГ (код ЄДРПОУ 42150354) був ОСОБА_2 , а не ОСОБА_3 , як це вказано в преамбулі договору, то описка, допущена при оформлені договорів, була виправлена Сторонами шляхом укладення Додаткової угоди № 1 до Договору 03-12-1 від 03.12.2018 р. та Додаткової угоди № 1 до Договору 21-12-1 від 21.12.2018 р., відповідно до яких преамбули договорів було викладено у новій редакції щодо прізвища, ім`я та по-батькові директора ТОВ БЕЛЬМОНД ТОРГ . Зазначені додаткові угоди було направлено відповідачу разом з запереченням на акт перевірки.

Суд звертає увагу, що обидва договори та всі інші первинні документи підписані з боку контрагента ТОВ БЕЛЬМОНД ТОРГ (код ЄДРПОУ 42150354) безпосередньо директором ОСОБА_4 , уповноваженим на укладення та підписання господарських договорів Статутом Товариства, тому наявність описки, яку було виправлено суб`єктами господарювання, не впливає на зміст та реальність вчинених між Сторонами правочинів.

Таким чином, твердження ГУ ДФС у Запорізькій області про заниження доходу ТОВ ЕРЗ СТАТОР при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ БЕЛЬМОНД ТОРГ (код ЄДРПОУ 42150354) у грудні 2018 р. на суму 681 635,00 грн. внаслідок не підтвердження документально реальності здійснення господарських операцій спростовується дослідженими в судовому процесі первинними бухгалтерськими документами та фактичними обставинами фінансово-господарських правовідносин.

Відповідно до п. 44.1. ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Частина 1 пункту 44.2. ст. 44 ПК України передбачає, що для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно п. 188.1 ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Використання товару та послуг в господарській діяльності Позивача підтверджується даними бухгалтерського обліку, а саме: роздруківками з електронної системи бухгалтерського обліку по відповідним рахункам, за якими оприбутковувались послуги та товари, поставлені контрагентом ТОВ БЕЛЬМОНД ТОРГ , які долучені до матеріалів справи.

Відповідно до абз. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 року №996-XIV (далі - Закон №996-XIV), господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 2996-XIV факт здійснення господарських операцій фіксується первинними документами, які повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Абзацом 11 статті 1 Закону № 996-XIV визначено, що первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальну зміну майнового стану суб`єкта господарювання, яка фіксується шляхом складення контрагентами первинних документів.

Вимога щодо реальної зміни майнового стану, як ознака фактичного здійснення господарської операції та необхідність фіксування такої зміни у первинних документах, кореспондує з нормами Податкового кодексу України, якими встановлено порядок формування доходів і витрат, що враховуються при обчисленні податкового кредиту з податку на додану вартість.

Враховуючи, що пп. 134.1.1. п.134.1 ст. 134 ПК України передбачено, що прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, ТОВ ЕРЗ СТАТОР правомірно зменшило дохід від будь-якої діяльності за грудень 2018 р. на його собівартість на загальну суму 681 635,00 грн. на підставі господарських операцій по придбанню товарів та послуг у ТОВ БЕЛЬМОНД ТОРГ (код ЄДРПОУ 42150354).

Висновок контролюючого органу, що ТОВ ЕРЗ СТАТОР декларувало придбання у контрагентів - постачальників роботи (послуги), які фактично являються роботами (послугами) невідомого походження, бо відсутнє їх придбання в ланцюгах постачання або виробництва (виконання) не ґрунтується на нормах Податкового кодексу України.

Жодна норма Податкового кодексу України або іншого нормативного акту не зобов`язує Покупця (Замовника) відстежувати та контролювати весь ланцюг постачання придбаного у контрагента товару або надання послуги, не покладає на одну із сторін цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, обов`язку здійснення контролю за дотриманням усіма постачальниками по ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку і в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників у ланцюгу постачання.

Отже, ТОВ ЕРЗ СТАТОР не зобов`язано та не має об`єктивної можливості під час придбання товару та послуг у контрагента встановлювати його походження, а тому не може нести відповідальність з урахуванням таких обставин діяльності контрагента. Також платник податків позбавлений можливості впливати на контрагентів в частині здійснення ними господарської діяльності в рамках чинного законодавства України, зокрема і в частині своєчасної подачі до контролюючих органів податкової звітності.

Таким чином, висновок контролюючого органу про порушення п. 44.1 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 122 649 грн. є необґрунтованим.

Підпункт 14.1.36. п. 14.1 ст. 14 ПК України визначає, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно п. 188.1 ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Пункт 198.1. ст. 198 ПК України передбачає, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

При цьому п. 198.2 ст. 198 ПК України передбачає, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

На виконання зазначених вимог ТОВ ЕЛЕКТРОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД СТАТОР до складу податкового кредиту було віднесено суми ПДВ, сплачені/нараховані у зв`язку зі здійсненням операцій по придбанню товарів та послуг за першою подією - отримання Товару/послуги.

ТОВ БЕЛЬМОНД ТОРГ за дослідженими господарськими операціями були оформлені та зареєстровані в ЄРПН податкові накладні № 962 від 17.12.2018 р., № 996 від 17.12.2018 р., № 997 від 18.12.2018 р., № 998 від 20.12.2018 р., № 1092 від 29.12.2018 р., а Замовником були отримані Витяги з ЄРПН № 15195 від 14.01.2019 р., № 15217 від 15.01.2019 р, № 15249 від 16.01.2019 р., на підтвердження факту реєстрації в ЄРПН вищезазначених податкових накладних.

При перевірці правильності сплати податку на додану вартість відповідачем не було враховано, що до складу податкового кредиту ТОВ ЕЛЕКТРОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД СТАТОР було віднесено податкові накладні, видані ТОВ БЕЛЬМОНД ТОРГ (код ЄДРПОУ 42150354) у зв`язку зі здійснення поставки / надання послуг, які у повному обсязі відповідають вимогам ст. 201 ПК України.

За змістом п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, відповідач зробив висновок про незаконність віднесення Позивачем суми ПДВ до податкового кредиту на підставі інформаційних баз, які жодним чином не є доказом, що підтверджує формування податкового кредиту.

Досліджені під час судового засідання первинні документи ТОВ ЕЛЕКТРОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД СТАТОР не мають дефектів форми, змісту або походження, які в силу ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , ст. 44 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, фактично призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак є належними та допустимими доказами реальності вчинення господарських операцій.

Висновки, зроблені в Акті перевірки, жодним чином не доводять недобросовісність ТОВ ЕЛЕКТРОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД СТАТОР , не спростовують реальність здійснення господарських відносин з контрагентом, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, та є безпідставними.

Таким чином, ТОВ ЕЛЕКТРОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД СТАТОР було дотримано всі вимоги чинного законодавства щодо порядку та підстав відображення в податковому обліку податкових накладених, виданих контрагентів, тому висновки ГУ ДФС у Запорізькій області про порушення пп. 14.1.36, пп. 14.1.181, пп. 14.1.23 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 ПК України, не ґрунтуються на належних доказах, отже, висновок про заниження суми ПДВ на загальну суму 78 864 грн. є необґрунтованим.

Суд критично відноситься до посилань відповідача у відзиві на позов, на те, що нереальність вчинених правочинів свідчить про відсутність їх придбання в ланцюгах постачання або (виробництва), оскільки норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Зазначене відповідає постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 03 квітня 2018 року у справі №804/6292/16.

Використана відповідачем податкова інформація стосовно контрагентів контрагента позивача не може бути підставою для висновку про нереальність господарських операцій, і як, наслідок, порушення позивачем норм податкового законодавства, оскільки жодною нормою законодавства України не передбачається обов`язок платників податків - покупців товарів (робіт, послуг) вимагати від контрагентів-постачальників будь-яких відомостей щодо повноти та правильності ведення ними податкового обліку, сплати податків за окремою операцією придбання товарів (надання послуг), відомостей щодо третіх осіб (постачальників в ланцюгу) тощо.

На підтвердження правомірності оскаржуваних рішень відповідачем було додано до суду копію запиту від 28.01.2019 р. № 889/7/08-01-14-07-13 до ГУ ДФС у Донецькій області щодо відпрацювання платника податків - постачальника вигодонабувача, проте цей запит стосується вигодонабувача ТОВ КИЇВ ВИСОТБУД (код за ЄДРПОУ 42045892), що перебував у фінансово-господарських відносинах з ТОВ БЕЛСТЕЙ (код ЄДРПОУ 40655805), та копію листа про надання інформації № 8872/10/08-01-14-07-13 від 20.02.2019 р. на адресу прокуратури міста Києва з проханням повідомити про хід кримінального провадження № 42016100000000937 від 30.09.2016 р. та надати інформацію стосовно ТОВ КИЇВ ВИСОТБУД (код за ЄДРПОУ 42045892).

Суд наголошує, що самі по собі запити про надання інформації не є належним та достовірним доказом скоєння ТОВ ЕРЗ СТАТОР податкового правопорушення та взагалі стосуються юридичних осіб, про які не було зазначено ні в Акті перевірки, ні у відповіді на відзив, з якими позивач не мав фінансово-господарських взаємовідносин.

Що стосується посилання відповідача на наявність досудових розслідувань по кримінальному провадженню № 32019100000000208 від 07.03.2019 р. та № 32017100090000075 від 21.11.2017 р., такі досудові розслідування жодним чином не свідчать про нереальність операції з контрагентом ТОВ БЕЛЬМОНД ТОРГ (код ЄДРПОУ 42150354), оскільки відповідно до ч. 1, 3 ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Сам факт порушення кримінальної справи не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами. Окрім того, суд також зауважує, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Станом на день винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень жодного вироку в кримінальних провадженнях по відношенню до ТОВ ЕЛЕКТРОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД СТАТОР не існувало. В частині контрагентів позивача контролюючим органом також не вказується про існування будь-яких рішень або вироків суду, якими було б встановлено обставини, вказані в акті за результатами перевірки.

Враховуючи, що відповідно до Конституції України юридична відповідальність має індивідуальний характер, ТОВ ЕЛЕКТРОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД СТАТОР не може нести відповідальність за діяльність інших юридичних осіб та його посадових осіб.

Згідно з ч. 1 статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаним судом недійсним (презумпція правомірності). Єдиною підставою вважати правочин нікчемним є його недійсність, встановлена законом.

Відповідно до ст. 234 ЦК України правочини, які вчинені без наміру створення правових наслідків, що обумовлені ними, визначаються законом як фіктивні.

Жодного судового рішення на підтвердження недійсності правочинів, укладених з контрагентами-покупцями, відповідач не надав.

В ухвалі від 01.03.2017 року по справі №157/4953/12 Вищий адміністративний суд України зазначив, що доводи податкового органу про не підтвердження реальності зазначених господарських операцій з огляду на не підтвердження поставок в ланцюгу до товаровиробника, не можуть бути підставою для позбавлення платника (позивача) права на формування податкового кредиту. Сума податку на додану вартість, яка включена до ціни товару, є податковим зобов`язанням продавця товару і саме продавець товару несе обов`язок сплатити суму податку до бюджету, а у разі, якщо контрагент не виконав свого зобов`язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Відповідно до висновку Верховного Суду в постанові від 27 березня 2018 року по справі №816/809/17, під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти, можливо, і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Також, у рішенні Європейського Суду з прав людини від 9 січня 2007 року, про порушення Україною статті 1 Першого протоколу у справі Інтерсплав проти України (п.37) вказується: Заявник стверджував, що він сплачував податки відповідно до Закону і ці платежі перевірялись декілька разів державними органами. Він зазначив, що він не несе відповідальності за діяльність інших компаній, у яких він купував металевий брухт, ціна на який включала ПДВ. Обов`язок сплачувати це ПДВ покладався на ці компанії, а не на заявника. Заявник підкреслив, що він не мав ні компетенції, ні можливості контролювати господарську діяльність інших підприємств і ситуація, на яку посилається Уряд, вказує на незадовільну діяльність податкових органів, за які заявник не повинен нести відповідальність. Він далі підкреслював, що численні перевірки його діяльності, які здійснювалися податковими органами, не виявили порушень, на підставі яких останні могли б ґрунтувати свої відмови.

У пункті 38 рішення зазначено: На думку Суду, коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання в системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів для запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б указували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Відповідачем не спростовано факт наявності у контрагентів позивача податкових накладних, які належним чином оформлені та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також те, що за даними накладними сплачено постачальниками у повному обсязі податок на додану вартість у складі вартості поставлених товарів, належним чином оформлені та здані декларації, як це узгоджується з положеннями Податкового кодексу України і, відповідно, свідчить про наявність у позивача права на включення до податкового кредиту сплачених сум податку на додану вартість.

Верховний Суд в постанові від 26 березня 2019 року у справі № 812/8245/13-а звертає увагу, що платник податків не може зазнавати негативних наслідків через діяння осіб, що перебувають поза межами його впливу. Податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб. Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, яка передбачає економічну виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність у бухгалтерській та податковій звітності платника. Одночасно, платнику необхідно застосовувати розумну обережність при укладенні договорів з постачальниками. Адже за звичаями ділового обороту при здійсненні такого вибору суб`єктами господарювання оцінюються не лише умови угоди та їх комерційна привабливість, але і ділова репутація, платоспроможність контрагента, ризики невиконання зобов`язань та надання гарантій їх виконання, наявність у контрагента необхідних ресурсів (виробничих потужностей, технологічного обладнання, кваліфікованого персоналу) та відповідного досвіду.

В постанові від 15 січня 2019 року у справі № 815/4561/16 Верховний Суд зазначив, що за умови невстановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальника для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч цим вимогам КАС України відповідачем як суб`єктом владних повноважень не доведено правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 29.07.2019 р. № 0011061407, № 0011071407, відповідач діяв необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішення, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Електроремонтний завод Статор .

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина 1 статті 143 КАС України).

Згідно з ч.1 ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду, позивачем сплачено судовий збір в розмірі 4 075,02 грн., що підтверджується платіжним дорученням №2158 від 12.08.2019.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 241, 243-246, 255 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Електроремонтний завод Статор (вул. Каховська, буд. 32, м. Запоріжжя, 69096) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69107) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області від 29 липня 2019 року № 0011061407, № 0011071407.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Електроремонтний завод Статор судовий збір в розмірі 4 075,02 грн. (чотири тисячі сімдесят п`ять гривень 02 копійки) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізького області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 21.04.2020.

Суддя М.С. Лазаренко