Рішення

від 05.05.2020 по справі 320/6956/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 травня 2020 року справа №320/6956/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Амеда Бровари" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Амеда Бровари" з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, в якому просить суд

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 12.06.2019 року за № 0017161406 (Форма С ), яким застосовано штрафні санкції у сумі 515 376,00 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 12.06.2019 року за № 0017151406 (Форма С ), яким застосовано штрафні санкції у сумі 1,00 грн.

В обгрунтування таких вимог позивачем зазначено, що підставою для притягнення до відповідальності є вчинення платником податків податкового правопорушення. Підставою для застосування до Товариства штрафних санкцій згідно оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стали висновки Акту перевірки від 17.05.2019 року, дані котрого не підтверджуються належними, достовірними та допустимими доказами.

Саме з вказаним фактом, встановленим під час проведення фактичної перевірки, податковий орган пов`язує наявність підстав для застосування до позивача оскаржуваних податкових повідомлень-рішень штрафних (фінансових) санкцій.

Враховуючи допущені порушення при проведенні перевірки та складанні акту, не врахування представлених відповідачу під час-перевірки документів, на думку позивача, у відповідача вістуні були підстави для застосування до позивача оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, якими застосовні штрафні (фінансові) санкцій.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.12.2019 відкрито загальне позовне провадження в даній адміністративній справі.

Заперечуючи проти позову з підстав, викладених у письмовому відзиві, представник відповідача вказував на обставини, які на його думку свідчать про те, що ГУ ДПС у Київській області під час проведення перевірки, складанні Акта перевірки, прийняття оспорюваних рішень, діяло в межах повноважень та з дотриманням вимог чинного законодавства, у зв`язку з чим підстави для задоволення адміністративного позову відсутні.

Зокрема відповідач зазначив, що при дослідженні облікових записів у блокноті, який веде касир - Хорисенко А.Є. встановлено, що готівкові кошти отримані від надання медичних послуг у квітні 2019 року в сумі 91180, 20 грн. не відображені в касовій книзі. Аналогічні порушення встановлено 06.05.2019 на суму 2515 грн, 07.05.2019 на суму 4474,0 грн., та 08.05.2019 на суму 4906,0 грн. Загальна сума неоприбуткованої готівки складає 103075,20 грн. ТОВ Амеда Бровари було подано заперечення на акт фактичної перевірки від 30.05.2019 № 30/05-1, однак відомості та документи на підтвердження оприбуткування коштів надані не були.

Таким чином, ГУ ДПС у Київській області вважає, що приймаючи податкове повідомлення-рішення від 12.06.2019 № 0017161406, яким до ТОВ Амеда Бровари застосовано штрафні (фінансові) санкцій (штраф) у розмірі 51 5376 грн. діяв в межах повноважень та з дотриманням вимог чинного законодавства, а тому відсутні підстави для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Окрім того, відповідач зазначив, що ТОВ Амеда Бровари не забезпечило застосування РРО та роздрукування відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.

У зв`язку з викладеним, відповідач просить суд прийняти рішення, яким у задоволенні позову ТОВ Амеда Бровари відмовити повністю.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.04.2020 вирішено розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Головним управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі - контролюючий орган та/або Відповідач) в період з 08.05.2019 ,р. по 17.05.2019 р. на підставі Наказу № 911 від 24.04.2019 р. та направлення від 07.05.2019 р. № 1823, направлення від 07.05.2019 р. № 1824 виданих ГУ ДФС у Київській області відповідно до п.п. 75., пп.80.2.2 п. 80.2 ст. 80, ст.81 Податкового кодексу України, було проведено фактичну перевірку дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Вказана перевірка проводилась в період з 08.05.2019 року по 17.05.2019 року, Головним державним ревізором-інспектором Лутанюк В.М та Головним державним ревізором-інспектором Ігнатенко Є.М.

За результатами перевірки контролюючим органом складено Акт фактичної перевірки складений 17.05.2019 р., який зареєстрований 20.05.2019 року за № 0972/1036/14/4268934, у висновках якого зазначено про наступні порушення законодавства ТОВ АМЕДА БРОВАРИ , а саме:

- Пункт 1, пункт 2 ст. З Закону України від 06.07.1995 року за №265/95-ВР, Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг ;

- Пункт 11.2 Положення Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 року за № 148.

На підставі Акта перевірки були виписані податкові повідомлення-рішення від 12.06.2019 року за № 0017161406 та повідомлення-рішення від 12.06.2019 року за № 0017151406.

Позивач, не погодившись з вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами спору, суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки. В іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платників податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують наслідки проведення відповідної перевірки.

Таким чином, позивач, фактично допустивши посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, тим самим втратив своє право на оскарження наказу про проведення перевірки, скасування якого за вказаних обставин не може призвести до відновлення порушених прав товариства, оскільки права останнього можуть порушити лише наслідки проведення такої перевірки та винесені за її наслідками відповідні рішення.

Суд звертає увагу, що допуск до фактичної перевірки відбувся, про що свідчить акт фактичної перевірки № 0972/1036/14/42689354 від 17.05.2019.

Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд, позиція якого викладена, в тому числі, в постановах від 26.02.2019 по справі №820/9191/13-а, від 24.01.2019 по справі №826/13963/16, від 30.11.2018 по справі №808/1641/15, в яких зазначено, що платник податку, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до податкової перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Таким чином, суд не бере до уваги доводи позивача щодо порушення відповідачем процедури проведення перевірки, оскільки перевірку вже проведено, при цьому предмет даного позову є правомірність прийняття відповідачем спірних рішень, а не дій відповідача щодо проведення перевірки.

Водночас, щодо невідповідності діючому законодавству Акта фактичної перевірки від 17.05.2019 року та фактів викладені в Акті перевірки, суд звертає увагу на наступне.

Під час перевірки за запитом Відповідача були надані первинні документи, які не були враховані перевіряючими, при складанні Акту. Відповідна відмітка Лутанюк В.M. , стоїть на копії листа ТОВ АМЕДА БРОВАРИ , а саме: Зазначені документи використані під час фактичної перевірки .

Контролюючий орган, в особі перевіряючих отримали документи 16.05.2019 року у визначений ними ж строк, а вже 17.05.2019 року направили Акт Позивачу засобами поштового зв`язку, фактично не перебуваючи на місці перевірки.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати. У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов`язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до пункту 86.5 статті 86 "Податкового кодексу України акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).

Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його законними представниками та, посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу.

У разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або .надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції. !

У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта (довідки) перевірки чи неможливості його вручення платнику податків або його законним представникам чи особі, яка здійснювала розрахункові операції з будь-яких причин, такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58. цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених в цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт або робиться позначка в акті або довідці про результати перевірки.

Таким чином, результати фактичної перевірки можуть бути оформлені лише у вигляді акту перевірки або довідки, щодо яких встановлений чіткий порядок ознайомлення та відміток про наявність заперечень.

При цьому, можливість засвідчення відмови від підписання платником податків Акту (довідки) шляхом прославлення позначки у відповідному Акті (довідці) (як це було зроблено в даному випадку) можлива тільки у разі фіксації даного факту шляхом складення податковим органом відповідного акту відмови.

Проте, доказів на підтвердження складання акту відмови позивача від підписання Акту (довідки) фактичної перевірки відповідачем надано не було, адже відповідач не надав такої можливості (підписати Акт) Позивачу.

Наказами ДФС лише затверджені форми акту та вимоги до них, а також методичні рекомендації щодо їх складання що стосується акті документальних перевірок (наказ N 727 від 20.08.2015 року "Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами; наказ N 396 від 01.06.2017 року про затвердження Методичних рекомендації щодо оформлення матеріалів документальних перевірок податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та документування виявлених порушень.

Метою вказаних наказів є запровадження уніфікованих підходів та поліпшення якості оформлення результатів перевірок платників податків та документування виявлених порушень, оскільки саме акт перевірки (разом із додатками) має містити вичерпну інформацію щодо встановлених порушень та доказів цих порушень, що у наступному є підставою для прийняття рішення контролюючим органом про визначення грошових зобов`язань або застосування штрафних санкцій до платника податків.

Виходячи з форми та змісту Акту фактичної перевірки, складеного за результатами фактичної перевірки відносно позивача, акт містить також складові вступну, описову частину та висновки, Вказаний акт перевірки не містять додатки до нього, а також в ньому невідображені чітко встановлені порушення та докази наявності цих порушень.

Відповідно до супровідного листа (про надсилання акту) від 20.05.2019 № 17993/10/10-36-14-06-12, перевіряючи направили Додаток до листа - АКТ фактичної перевірки на одному аркуші, без відповідних додатків, на підставі яких перевіряючі прийняли відповідне рішення. Вказівка на додатки, міститься безпосередньо в Акті перевірки ( копії документів згідно опису на 24 арк., 27 аркушів). Вищевказаним перевіряючий порушив Наказ Державної Фіскальної Служби України, від 1 червня 2017року, за N396, Про затвердження Зразка форми акта (довідки) документальної планової/позапланової виїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи .

Якщо при здійсненні перевірки дотримання платником податків порядку ведення касових операцій перевіряючими встановлені порушення, в акті перевірки в узагальненому вигляді та конкретно по кожному однотипному встановленому факту наводяться виявлені порушення із посиланням на нормативно-правові акти, які порушено, та у разі необхідності додається додаток до акта перевірки, який складається в табличному вигляді і відображає весь перелік встановлених порушень.

Вищевказаним наказом встановлено, що до акта (довідки) перевірки обов`язково додаються такі інформативні додатки, в тому числі:

- узагальнений перелік документів, які було використано при проведенні перевірки (зразок наведено в додатку 4 до Зразка акта (довідки) перевірки) та є невід`ємною частиною акта (довідки) перевірки);

- реєстр кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку та показників фінансового результату до оподаткування в Податковій декларації з податку на прибуток і Звіті про фінансові результати (Звіті про сукупний дохід) (форма N 2) (зразок наведено в додатку 6 до Зразка акта (довідки) перевірки) та є невід`ємною частиною акта (довідки) планової та позапланової з усіх питань документальної перевірки);

У разі складання (отримання під час організації та проведення перевірки) до акта (Довідки) перевірки додаються такі інформативні додатки:

- акт відмови керівника платника податків або його уповноважених представників поставити свій підпис у направленні (ях) на право проведення перевірки;

- акт відмови у допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, надані письмові пояснення платника податків про причини відмови у допуску;

- акти, що засвідчують факт відмови платника податків підписатися (отримати) акти, що засвідчують факт відмови у допуску до проведення перевірки (складених посадовими особами контролюючого органу) та/або надання письмових пояснень платником податків до складених посадовими особами контролюючого органу актів;

- акт про ненадання платником податків документів (їх копій), пояснень, довідок, інформації тощо, які необхідні для проведення перевірки у визначений у запиті строк (у разі його складання), акт відмови від надання або надання не в повному обсязі документів (їх копій), пояснень, довідок та інформації; '

- документи, що підтверджують вилучення документів (їх копій), якщо вилучення мало місце, у випадках та в порядку, передбачених законом;

- акти обстеження виробничих, складських, торговельних та інших приміщень платника податків;

- копії матеріалів (описи, відомості, протоколи) про результати проведеної платником податків інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів тощо;

- дані про виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) (експортних, імпортних, бартерних, з переробки давальницької сировини на території України та за її межами тощо);

- складені в ході проведення перевірки відомості або таблиці, в яких згруповані факти однотипних порушень та порушень, що повторюються;

- розрахунок податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування, зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податку на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) з наведенням у ньому дати та номера декларації (уточнюючого розрахунку) або звіту, відповідного звітного періоду, щодо якого здійснюється розрахунок податкового (грошового) зобов`язання, бюджетного відшкодування, від`ємних значень об`єктів оподаткування, а також іншої інформації, необхідної для визначення грошового зобов`язання (крім перевірок дотримання законодавства з питань державної митної справи);

- розрахунок донарахованих сум єдиного внеску в розрізі застрахованих осіб, а також розрахунок фінансових санкцій (штрафів та пені);

- пояснення, зауваження або заперечення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо виявлених порушень або з інших питань, що виникли під час перевірки;

- оригінали або завірені в установленому законодавством порядку копії документів, що підтверджують наявність або відсутність фактів порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; опис отриманих копій документів;

- інші матеріали, що підтверджують наявність або відсутність фактів порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та мають значення для прийняття податкового повідомлення-рішення (вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску, а також рішень про застосування штрафних санкцій) та вжиття інших заходів за результатами перевірки.

Отже, не надання та не складання додатків до Акту перевірки від 17.05.2019, є порушенням перевіряючих, що обмежує права платника надати свої пояснення та обґрунтовано надати заперечення на Акт фактичної перевірки, оскільки платник не має всю інформацію, на яку посилається перевіряючий. Вказана інформація має значення, оскільки вона є підставою, для прийняття рішення по Акту фактичної перевірки. Такими діями відповідач (контролюючий орган) позбавив можливості позивача надати докази в спростування висновків викладених в Акті.

Як вказувалось вище копія акту не була вручена від 17.05.2019 року посадовим особам позивачу, у відповідності до вимог діючого законодавства. Окрім іншого, відповідачем не складено акти про відмову платника податків підписатися (отримати); акти, що засвідчують факт відмови у допуску до проведення перевірки та/або надання письмових пояснень платником податків до складених посадовими особами контролюючого органу актів, акт про ненадання платником податків документів (їх копій), пояснень, довідок, інформації тощо, які необхідні для проведення перевірки у визначений у запиті строк (у разі його складання), акт відмови від надання або надання, не в повному обсязі документів (їх копій), пояснень, довідок та інформації; документи, що підтверджують вилучення документів (їх копій), якщо вилучення мало місце, у випадках та в порядку, передбачених законом.

Також суд звертає увагу, що згідно запиту від 15.05.2019 року перевіряючи запитали у позивача додаткові документи, але вже в ході не фактичної перевірки, а документальної, тоді як відповідно до наказу та направлення відносно позивача проводилась фактична перевірка.

Згідно супровідного листа від 16.05.2019року позивачем наданні документи на адресу відповідача (про що мається відмітка про отримання інспектором Лутанюком В.М.), але вказаним документам не надана оцінка в Акті фактичної перевірки від 17.05.2019.

Щодо недійсності та суперечності пояснень касира, суд зазначає таке.

Під час проведення перевірки, в момент відсутності посадових осіб (тобто без належного повідомлення платника податку), перевіряючими, були відібрані пояснення касира Хорисенко А.Є. , деякі особисті нотатки, та документи на які перевіряючи посилаються в Акті перевірки, які були отримані з порушенням норм закону.

Відповідно до Акту, перевіряючими були встановлені (на думку останніх), наступні порушення вимог законодавства ТОВ АМЕДА БРОВАРИ , а саме:

1. Пункт 1, пункт 2 ст. З Закону України від 06.07.1995 року за №265/95-ВР, Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг ;

2. Пункт 11.2 Положення Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 року за №148.

Перевіряючими в Акті перевірки вказано, (лише з особистих пояснень Касира), що загальна сума неоприбуткованої готівки становить 103 075, 20 грн., де в квітні наданих медичних послуг було в сумі 91 180,20 гривень, які не відображені в касовій книзі, крім того, 06.05.2019 року порушення на суму 2515, 00 грн., 07.05.2019 року на суму 4474,00 грн. на 08.05.19 року на суму 4906,00 грн.

Але, як вказано в Акті, контрольна закупка розрахункової операції не проводилось.

Проте, вказана сума неоприбуткованої готівки (сума зі слів касира), яку перевіряючи не дослідили на підставі належних документів, не відповідає дійсності.

Оскільки в квітні місяці безпосередньо на поточний рахунок від клієнтів зараховано 26.04.2019 р. 5 158,45 грн., 02.05.2019 року - 12 423,95 грн., (загальна сума 17 582,40 грн.). Це ті грошові кошти, які отримані по безготівковому розрахунку.

Крім того, податківці спираються на надходження, на які було виставлено рахунки за послуги на суму 46 583,70 грн. Частина даних рахунків не оплачені. Безготівково коштів за оплату наданих рахунків надійшло 28 859,00 грн., це також безготівкові кошти, які пепевіряючи віднесли до готівкових. Крім того, шляхом оприбуткування готівки в касу Товариства було зараховано на названі суми. Про це свідчать первинні бухгалтерські документи - прибуткові касові ордери.

Податківці навіть не звернули увагу на пояснення та надані документи, що відповідно до видаткового ордеру №3, Директор підприємства Семенюк М.В. отримав суду (займ) в розмірі 15 214,0 грн. Залишок готівки на цю дату був відсутній. Станом на 08.05.2019 відображено залишок готівки в касі: 4 906,00 грн.

З наведеного вбачається, що перевіряючими взагалі фактично не було проведено перевірку Товариства. Перевіряючи здійснили висновок про несвоєчасне оприбуткування позивачем готівки взагалі не досліджуючи документи та банківські виписки Товариства.

Відтак суд вважає, що висновки викладені в Акті перевірки є безпідставними, необгрунтованими, - адже ґрунтуються на припущеннях.

Згідно частини 2 статті 74 КАС України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Стаття 76 КАС України визначає, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідач обґрунтував свої доводи щодо неправомірності дії Позивача (а саме порушення касової дисципліни) поясненнями касира Хорисенко A.C. , які не відповідають даним касових книг за квітень, травень2019року та звітам касира.

Оскаржувані ППР № 0017161406 (Форма С ) та № 0017151406 (Форма С ) від 12.06.2019року були ухвалені ГУ ДФС у Київській області на підставі акту фактичної перевірки від 17.05.2019року.

В свою чергу, висновки, зроблені в процесі проведення фактичної перевірки ґрунтуються лише на поясненнях касира, та при ігноруванні наданих матеріалів від 16.05.2019 року, які були в розпорядженні контролюючого органу, а тому данні зафіксовані в Акті від 17.05.2019року не можуть бути покладені в основу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Згідно абз. 15 ст. 2 Закону України N 265/95-ВР розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продджу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Отже, факт продажу товару підтверджується відповідним розрахунковим документом.

Згідно а. 1ст. 17 Закону України N 265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності у юридичних осіб на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті, більше ніж на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання юридичною особою розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання: вчинене вперше - 1 гривня.

Відповідно до пункту 2.6 глави 2 Положення "Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК). ,

Згідно з пунктом 1.2 глави 1 Положення "Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

При цьому, звертаємо увагу на те, що надходження готівки від покупця з фіксуванням її через реєстратор розрахункових операцій і занесенням до Книги обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків є оприбуткуванням готівки в касу, а здача виторгу, зафіксованого реєстратором розрахункових операцій, до каси підприємства є оприбуткуванням готівки в касі підприємства.

Відповідно до абзацу третього статті 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб`єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п`ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Відповідно до положень п. 109.1 ст. 109 ПК України, податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно п. 110.1 ст. 110 ПК України, платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Отже, підставою для притягнення до відповідальності є вчинення платником податків податкового правопорушення. Підставою для застосування до Товариства штрафних санкцій згідно оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стали висновки Акту перевірки від 17.05.2019 року, дані котрого не підтверджуються належними та допустимими доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Сутність вимог юридичної визначеності полягають у визначеності законодавства, визначеності повноважень, визначеності судового рішення. Норма закону не може розглядатися як право, якщо її не сформульовано з достатньою точністю. Чіткість, зрозумілість, однозначність та відносна конкретність норми є запорукою її належного тлумачення і, відповідно, реалізації.

Згідно з ч. 2 ст. 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європёйського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" N 3477- IV від 23.02.2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу держав на дотримання принципу "належного урядування".

Так, у рішенні суду "Рисовський проти України" Європейський суд зазначив, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень,, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Разом з тим, відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав суду доказів на підтвердження правомірності своїх рішень.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір в розмірі 7 730,65 грн, таким чином, вказані витрати підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Київській області.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 12.06.2019 року за № 0017161406 (Форма С ), яким застосовано штрафні санкції у сумі 515 376,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 12.06.2019 року за № 0017151406 (Форма С ), яким застосовано штрафні санкції у сумі 1,00 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Амеда Бровари" (код ЄДРПОУ 42689354) понесені судові витрати в розмірі 7 730 (сім тисяч сімсот тридцять) грн 65 коп за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ - 43141377).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Терлецька О.О.