Ухвала

від 12.05.2020 по справі 160/4974/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

12 травня 2020 року Справа 160/4974/20

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ільков В.В., перевіривши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю ЖАСМІ-ТРЕЙД до Дніпровської міської ради про визнання незаконними та скасування в частині рішення,-

ВСТАНОВИВ:

06.05.2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю ЖАСМІ-ТРЕЙД звернулися до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Дніпровської міської ради, в якому позивач просять суд:

- визнати протиправними та нечинними окремих положень рішення Дніпровської міської ради від 27 листопада 2019 року №6/50 "Про внесення змін до рішення міської ради від 06.12.2017 року №13/27 Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста" в частині підпункту 2.2 пункту 2 Додатку 1;

- визнати протиправними та нечинними окремих положень рішення Дніпровської міської ради від 18 грудня 2019 року №8/52 "Про внесення змін до рішення міської ради від 06.12.2017 року № 13/27 Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста" в частині підпункту 2.2.4 пп.2.2 п.2 Додатку 1;

- визнати протиправними та нечинними окремих положень рішення Дніпровської міської ради від 18 грудня 2019 року №9/52 "Про внесення змін до рішення міської ради від 06.12.2017 року №13/27 Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста" в частині підпункту 2.2.5 пп.2.2 п. 2 Додатку 1.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу між суддями від 06.05.2020 року вказана справа була розподілена судді Ількову В.В.

Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема чи: має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши позовну заяву та приєднані до неї документи, суд вважає за необхідне залишити без руху, з огляду на таке.

Виходячи зі змісту позовної заяви, вона підписана директором ТОВ ЖАСМІ-ТРЕЙД - Лебедєвою А.В., на підтвердження повноважень якої надано: копію витягу з ЄДРПОУ та копію наказу №3 від 01.01.2016 року про призначення директора.

Так, згідно ч.3 ст.55 КАСУ, юридична особа, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Отже, право директора юридичної особи брати участь у справі, в тому числі підписання позовної заяви повинно підтверджуватись законом, статутом та/або положенням.

За правилами ч.1-2 ст. 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Частиною 1 ст. 1 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" встановлено, що цей закон визначає правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов`язки їх учасників.

Відповідно до ст.11 цього ж Закону, установчим документом товариства є статут, в якому поміж іншого зазначається органи управління, їх компетенція та порядок прийняття ними рішень.

На підставі положень ч.1-2 39 Закону України № 2275-VIII, виконавчий орган товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства. До компетенції виконавчого органу товариства належить вирішення всіх питань, пов`язаних з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників та наглядової ради товариства (у разі утворення). Виконавчий орган товариства підзвітний загальним зборам учасників і наглядовій раді товариства (у разі утворення) та організовує виконання їхніх рішень. Виконавчий орган товариства є одноосібним. Назвою одноосібного виконавчого органу є "директор", якщо статутом не передбачена інша назва. Статутом може бути встановлено, що виконавчий орган товариства є колегіальним, та визначено його кількісний склад. Назвою колегіального виконавчого органу є "дирекція", а його голови - "генеральний директор", якщо статутом не передбачені інші назви. Обрання членів колегіального виконавчого органу та його голови здійснюється голосуванням щодо кожного кандидата окремо, якщо статутом не передбачено обрання членів виконавчого органу та його голови списком, кумулятивним голосуванням чи в іншому порядку.

Пунктом 7 ст.38 Закону №2275-VIII встановлено, що для прийняття рішень з питань, які віднесені до компетенції виконавчого органу, але виходять за межі звичайної щоденної діяльності товариства, голова колегіального виконавчого органу зобов`язаний скликати засідання виконавчого органу. Статутом товариства можуть встановлюватися обмеження щодо суми, типу, предмета правочинів, для прийняття рішення щодо яких голова колегіального виконавчого органу має скликати засідання виконавчого органу товариства. Порушення вимог цієї частини головою виконавчого органу є підставою для розірвання з ним цивільно-правового або трудового договору (контракту).

Таким чином, на законодавчому рівні визначені повноваження директора, які дають йому право діяти від імені товариства без довіреності, і такі повноваження обмежуються лише звичайною щоденною діяльністю, тому права директора в частині звернення до суду можуть бути обмежені вищим органом товариства, у зв`язку з чим суд наголошує, що витяг з ЄДРПОУ не є належними доказами права підписання позовної заяви. Таке право законом не встановлено.

Тому, при виконанні вимог ст.171 КАСУ з`ясуванню підлягає не факт зайняття певною особою - директором керівного положення на підприємстві або у товаристві, а його право на участь у розгляді справи шляхом звернення до суду (підписання позовної заяви) чи делегування такого права іншій особі, яке може бути обмежено засновниками та/чи учасниками товариства умовою погодження цих дій з вищим керівним органом.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку про те, що права директора на участь у розгляді судових справ шляхом підписання позовної заяви та подання її до адміністративного суду не підтверджені належним чином, у зв`язку із чим, позивачу необхідно надати докази на підтвердження повноважень особи, якою було підписано позовну заяву, а саме статут товариства, як єдиний установчий документ ТОВ ЖАСМІ-ТРЕЙД , в якому перелічено обсяг повноважень директора.

Також, згідно із п. 10 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються: у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб`єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт.

Як вбачається зі змісту оскаржуваних рішень, рішеннями міської ради було внесено зміни до пп.2.2; ппп.2.2.4 пп.2.2, п.2; ппп.2.2.5 пп.2.2, п.2 Додатку 1, згідно яких встановлювалася ставка земельного податку у відсотках від нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, що використовуються юридичними та фізичними особами. Таким чином, починаючи з 01.01.2020 року, а також з 01.07.2020 року для юридичних та фізичних осіб, в користуванні яких знаходяться земельні ділянки, в тому числі ті право власності, право користування або право оренди на які в установленому законодавством порядку не оформлено, встановлено ставки земельного податку.

Згідно матеріалів справи, позивач, з урахуванням заявлених позовних вимог, фактично звернувся до суду із оскарженням нормативно-правового акту на майбутнє, щоб запобігти в майбутньому його застосуванню.

Проте, слід зазначити, що такі посилання позивача на ймовірне порушення його прав у майбутньому не можуть слугувати підставою для звернення до суду із цим позовом.

Аналогічні норми визначені також ст. 264 Кодексу адміністративного судочинства України. Так, право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

Відповідно до статті 55 Конституції України (в редакції, чинній на час звернення позивача до суду) кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14.12.2011 року №19-рп/2011 зазначив, що особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у наявності у особи, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу, встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Проаналізувавши зміст позовної заяви, суд приходить до висновку, що вона не містить належних посилань на те, яким чином оскаржувані позивачем рішення вплинули на права та обов`язки позивача та не надано доказів на підтвердження викладених обставин.

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, позивачу слід усунути недоліки шляхом подачі суду відомостей про застосування оскаржуваних нормативно-правових актів до позивача, з приєднанням належних доказів на підтвердження цих обставин.

Пунктом 4 та 5 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) (частина 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України).

Проте до позовної заяви позивачем не додано докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Також, згідно пунктами 6, 7, 11 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в позовній заяві зазначаються: відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Судом встановлено, що у матеріалах адміністративного позову всупереч вищенаведеної норми відсутні відомостей про вжиття сторонами заходів досудового врегулювання спору, а також відсутні відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.

Відповідно до п.8 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначаються перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Проте, не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.

Також, частиною 4 ст. 161 КАС України передбачено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно ч. ч. 2, 4, 5 вищезазначеної статті письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Однак, додані до позовної заяви докази не завірені позивачем, всупереч вимогам ч.ч.4, 5 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Таким чином, вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому згідно з ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ЖАСМІ-ТРЕЙД до Дніпровської міської ради про визнання незаконними та скасування в частині рішення - залишити без руху.

Недоліки позовної заяви мають бути усунені шляхом надання до суду;

- доказів на підтвердження повноважень особи, якою було підписано позовну заяву;

- відомостей про застосування оскаржуваних нормативно-правових актів до позивача, з приєднанням належних доказів на підтвердження обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги;

- відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

- відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору;

- відповідно до п.8 ч.5 ст.169 КАС України зазначити щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів по справі;

- належним чином завірені докази на підтвердження фактичних обставин справи відповідно до вимог ч. ч. 4, 5 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Для усунення недоліків, визначених даною ухвалою, позивачу встановлюється п`ятиденний строк, який обчислюється з дня отримання ним цієї ухвали.

Цей строк продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.

Роз`яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю ЖАСМІ-ТРЕЙД (49033, м.Дніпро, пр. Богдана Хмельницького, 122, код ЄДРПОУ 40367160).

Відповідач: Дніпровська міська рада (49000, м.Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 75, код ЄДРПОУ 26510514).

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та в самостійному порядку оскарженню не підлягає.

Суддя В.В Ільков