Рішення

від 13.05.2020 по справі 160/2935/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2020 року Справа № 160/2935/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Лозицької І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю НТП СІЧ до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

16.03.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю НТП СІЧ (далі - ТОВ НТП СІЧ , позивач) з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДПС у Дніпропетровській області, відповідач-1), Державної податкової служби України (далі - ДПС України, відповідач-2), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, про внесення Товариства з обмеженою відповідальністю НТП СІЧ до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості;

- зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю НТП СІЧ (код ЄДРПОУ 30660520) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що в електронному кабінеті платника податків позивачем виявлено інформацію про відповідність платника податку критеріям ризиковості, а саме, рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість (ПДВ) критеріям ризиковості від 19.02.2020 року № 14627. Як зазначив позивач, відповідно до вказаного рішення, підставою для віднесення його до платників податків, що відповідають критеріям ризиковості за п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку з приміткою Зустрічний транзит . Проте, позивач вважає, що оскаржуване рішення є таким, що порушує його права, оскільки воно перешкоджає провадженню господарської діяльності та є протиправним. За твердженнями позивача, він здійснює законну господарську діяльність вже протягом тривалого часу та своєчасно сплачує податки та збори. Проте, п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість не містить підстав для віднесення платника податку до переліку таких, що відповідають критеріям ризиковості, як Зустрічний транзит . Крім того, позивач зазначив, що контролюючими органами не надаються вичерпні пояснення щодо того, яка саме наявна інформація дає підстави на віднесення позивача до таких платників податків, що відповідають критеріям ризиковості.

З метою отримання документально підтвердженої інформації з нормативним обґрунтуванням про підстави відповідності позивача критеріям ризиковості платника податку позивач звернувся до відповідача-1 з адвокатським запитом, проте на момент звернення до суду, відповіді від контролюючого органу до позивача не надходило.

Таким чином, вважаючи протиправним рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, яка приймає рішення від 19.02.2020 року № 14627 про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, про внесення Товариства з обмеженою відповідальністю НТП СІЧ до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, позивач звернувся до адміністративного суду з позовом.

Ухвалою суду від 19.03.2020 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, встановлено позивачу та відповідачам строк для надання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив, відповідно.

У встановлений судом строк, заперечуючи проти позовних вимог, відповідач-1 надав суду відзив на адміністративний позов від 14.04.2020 року за вх. № 4391/20-еп, який долучений до матеріалів справи. В обґрунтування своїх заперечень проти позову контролюючий орган зазначив, що внесення ним до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку, передбаченому Податковим кодексом України. Способом здійснення таких дій є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм Податкового кодексу України, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. За поясненнями відповідача-1, висновки, наведені в оскаржуваному рішенні, є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків та, відповідно, таке рішення не порушує прав останнього. Внесення ТОВ НТП СІЧ до переліку ризикових платників податків не створює перешкоди для діяльності платника податку.

Тому, враховуючи, що дії відповідча-1 з внесення ТОВ НТП СІЧ до переліку ризикових платників податків є лише службовою діяльністю працівників ДПС з виконання своїх професійних обов`язків зі збирання доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій, просить суд відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

15.04.2020 року позивач надав суду письмові пояснення та додаткові докази за вх. № 23988/20, в яких зазначив, що ТОВ НТП СІЧ були укладені договори поставки з ТОВ Кріалайф ЕВЕРІДЖ , ТОВ Люкор Трейд , ТОВ РОКСАН ХОЛД , договори купівлі-продажу з ТОВ Торг Центр Україна , підприємством Мета Сервіс-2 . За поясненнями позивача, відповідно до вказаних договорів, ТОВ НТП СІЧ придбало товар, про що було складено та підписано відповідні первинні документи (специфікації, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні) та здійснено перерахунок грошових коштів за придбаний товар на відповідні рахунки постачальників/продавців, а на підставі проведених господарських операцій ТОВ НТП СІЧ був сформований податковий кредит. При цьому, на підтвердження зазначених тверджень, позивач надав суду копії первинних документів щодо проведення вказаних вище господарських операцій, що містяться в матеріалах справи.

29.04.2020 року від позивача надійшла відповідь на відзив за вх. № 26395/20, в якій позивач зазначив, що товариство надало всі необхідні документи та пояснення на письмовий запит ГУ ДПС у Дніпропетровській області, тому не відповідає жодному з критеріїв ризиковості. При цьому, за поясненнями позивача, віднесення його до переліку ризикових платників податків перешкоджає провадженню господарської діяльності, руйнує його ділову репутацію перед контрагентами та ставить під сумнів позитивну історію товариства як платника податків, зважаючи на те, що положеннями Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року № 1165, передбачено автоматичне зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (ПН/РК) у разі віднесення платника податків хоча б до одного критерію ризиковості платника податків. За поясненнями позивача, це стало підставою для зупинення та блокування податкових накладних, надісланих ТОВ НТП СІЧ для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), зокрема, податкової накладної № 3 від 06.02.2020 року.

З огляду на викладене, позивач просить суд задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Суд, враховуючи положення ст. 257, ст. 261, ст. 262 КАС України, розглянув адміністративну справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши та оцінивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, в їх сукупності, проаналізувавши норми законодавства України, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ТОВ НТП СІЧ зареєстроване як юридична особа приватного права з 15.12.1999 року. Вказані відомості містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

На виконання вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України позивачем була направлена для реєстрації в ЄРПН податкова накладна № 3 від 06.02.2020 року на загальну суму, з урахуванням ПДВ - 292056,00 грн.

27.02.2020 року позивач отримав від ДПС України квитанцію про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних за № 90337108978, відповідно до якої позивача було повідомлено про те, що документ прийнято, реєстрація податкової накладної від 06.02.2020 року № 3 в ЄРПН зупинена, відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України. При цьому, в квитанції вказано, що платник податку, яким подано податкову накладну для реєстрації в ЄРПН, відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків, показник D = 1,2480 %, Р = 984727.

19.02.2020 року Комісією Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, було прийнято рішення № 14627 про відповідність/невідповідність платника податків на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю НТП СІЧ було внесено до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків Зустрічний транзит .

Позивач направив на адресу відповідача-1 адвокатський запит від 11.03.2020 року про надання документально підтвердженої інформації з нормативним обґрунтуванням про підстави відповідності платника податку ТОВ НТП СІЧ критеріям ризиковості.

Проте, за поясненнями позивача, на момент звернення до суду з позовом, відповідь йому так і не надходила.

Тому, не погоджуючись з рішенням відповідача-1 від 19.02.2020 року № 14627 щодо віднесення товариства до переліку ризикових платників податків на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку Зустрічний транзит , позивач звернувся до суду з позовом.

Спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу протиправності рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 19.02.2020 року № 14627 про внесення Товариства з обмеженою відповідальністю НТП СІЧ до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Суд, вирішуючи по суті спірні правовідносини, зазначає наступне.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин), податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України).

У свою чергу, згідно з пунктом 71.1 статті 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Збір податкової інформації та отримання податкової інформації контролюючим органом врегульовано статтями 72, 73 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року № 1165 (далі - Порядок № 1165).

Пунктом 2 Порядку № 1165 передбачено, що терміни вживаються у такому значенні, зокрема:

- автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - це сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації;

- критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик;

- ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту «а» або »б» пункту 185.1 статті 185, підпункту «а» або »б» пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Отже, контролюючий орган здійснює автоматизований моніторинг податкових, накладних/розрахунків коригування, шляхом аналізу наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних ресурсах ДПС.

Здійснюючи автоматизований моніторинг, контролюючий орган виявляє ризик порушення норм податкового законодавства, який проявляється у ймовірності складання та надання податкової накладної з порушенням Податкового кодексу України та неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг дані про які зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов`язку.

Відповідно до статті 74 Податкового кодексу України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами. Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Підпунктом 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку - даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотримання якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Отже, дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання (чи то отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, чи то за результатами засідання Комісії ГУ ДПС), є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку передбаченому Податковим кодексом України. Способом здійснення таких дій є, зокрема інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм Податкового кодексу України, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Відповідно, інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Обов`язковою ознакою дій суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер.

Дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами, якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної) не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків.

Отже, аналізуючи зазначені норми чинного законодавства та встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що внесення до інформаційних баз даних ДПС та системи АІС "Податковий блок" податкової узагальненої податкової інформації та інформації, щодо відповідності товариства критеріям ризиковості, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідачів функцій та завдань, а відтак, останні безпосередньо не порушують прав та законних інтересів платників податку.

Тим більше, суд зазначає, що віднесення Комісією контролюючого органу Товариства до переліку платників податків які відповідають критеріям ризиковості, є передумовою зупинення податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. В подальшому відповідність критеріям ризиковості має бути спростовано платником податків шляхом подання на вимогу податкового органу переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, і лише ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування або ненадання платником податку копій документів або надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства є підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування.

Отже, законодавством передбачено певний порядок виконання податковими органами своїх функцій щодо податкового контролю, що в правовідносинах, які розглядаються, визначений у формі перевірки наданих платником податків пояснень та документів щодо проведених ним операцій. А тому, саме рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН призведе до певних негативних правових наслідків для платника податків, та, вважаючи рішення контролюючого органу протиправним, особа може звернутись до суду за захистом прав, (свобод) та інтересів від порушень з боку суб`єкта владних повноважень, і в межах цього спору підставами позову, серед іншого, можуть бути доводи щодо протиправності дій контролюючого органу по віднесенню платника податків до переліку таких платників податків які відповідають критеріям ризиковості.

На момент судового розгляду справи судом було встановлено, що у спірних правовідносинах контролюючим органом було прийнято, зокрема, квитанцію по зупиненню реєстрації податкової накладної № 3 від 06.02.2020 року, тобто рішення про відмову у реєстрації вказаної податкової накладної винесено не було. Тому, суд бере до уваги вказаний факт при вирішенні спірних правовідносин, бо як зазначалось вище, у разі винесення такого рішення контролюючим органом, позивач не позбавлений права звернутись до суду за захистом прав, (свобод) та інтересів від порушень з боку суб`єкта владних повноважень, і в межах цього спору підставами позову, серед іншого, можуть бути доводи щодо протиправності дій контролюючого органу по віднесенню платника податків до переліку таких платників податків які відповідають критеріям ризиковості.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом, зокрема, в постановах від 20.11.2019 року в адміністративній справі № 480/4006/18 та від 03.03.2020 року в адміністративній справі № 240/3665/19, що враховуються судом, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд згідно зі ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням принципу змагальності, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі (ст. 9 КАС України), положення Кодексу адміністративного судочинства України передбачають не лише обов`язок суб`єкта владних повноважень (відповідача у справі) щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності (ч. 2 ст. 77 КАС України), але й обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч. 1 ст. 77 КАС України).

Відтак, проаналізувавши встановлені обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог позивача, зв`язку з чим, у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

З приводу розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 139 КАС України, у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Суд зазначає, що на підставі ст. 139 КАС України, враховуючи рішення суду про відмову у задоволенні адміністративного позову, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 4204,00 грн (платіжне доручення № 901 від 13.03.2020 року на суму 4204,00 грн) йому не відшкодовується, а про необхідність відшкодування інших судових витрат сторонами суду не заявлено. Тому, розподіл судових витрат зі сплати судового збору у справі не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 77, 90, 139, 241-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю НТП СІЧ до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Розподіл судових витрат зі сплати судового збору у справі не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 13.05.2020 року.

Суддя І.О. Лозицька