Рішення

від 12.05.2020 по справі п/320/235/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2020 року № П/320/235/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панченко Н.Д., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у м. Києві адміністративну справу за позовом Господарського товариства з обмеженою відповідальністю «Росич» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги,

ВСТАНОВИВ:

Господарське товариство з обмеженою відповідальністю «Росич» (09111, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Піщана, 1-А) з позовом до Головного управління ДПС у Київській області (03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 5-А), в якому просить суд визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 24.07.2019 № 247812-50/238.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про протиправність винесення податкової вимоги відповідача, оскільки сума податкового зобов`язання не узгоджена у встановленому законом порядку з підстав не отримання податкового повідомлення-рішення від 31.01.2019 № 0034135005. Позивач не погоджується з такими висновками відповідача та просить суд задовольнити позов.

Ухвалою від 15 січня 2020 суд відкрив провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

13 лютого 2020 через канцелярію суду від Головного управління ДПС у Київській області надійшов відзив на адміністративний позов відповідно до якого відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки позовні вимоги позивача є не обґрунтованими та існуючий податковий борг виник у результаті несплати у граничний термін грошових зобов`язань, визначених податковим повідомленням - рішенням.

10 березня 2020 року від позивача через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив в якій позивач не погодився з думкою відповідача, що викладена у відзиві та наполягав на задоволенні позовних вимог.

Дослідивши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Господарське товариство з обмеженою відповідальністю «Росич» (код ЄДРПОУ 20600647) з 11 жовтня 1993 року є юридичною особою, про що свідчить виписка з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, зареєстрована за адресою 09111, Київська область, м. Біла Церква, вул. Піщана, буд.1-а.

03 січня 2019 року Головним управління ДФС у Київській області було проведено камеральну електрону перевірку даних, задекларованих у податковій звітності, сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість, своєчасності реєстрації податкових накладних в єдиному реєстрі податкових накладних Господарського товариства з обмеженою відповідальністю Росич , за результатами якої був складений акт № 24/50-05/20600647.

31 січня 2019 року податковий орган за результатами проведеної камеральної перевірки та за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування податкових накладних, визначених статтею 201 та згідно зі статтею 120.1 статті 1201 Податкового кодексу України сформував податкове повідомлення - рішення № 0034135005.

Зазначене податкове повідомлення - рішення було надіслано позивачу поштою рекомендованим листом на адресу м. Біла Церква, вул. Піщана, буд. 1-а., проте конверт повернувся відправнику 05 лютого 2019 року з відміткою за місцем обслуговування (а.с.38 та його зворотній бік).

24 липня 2019 року податковим органом було сформовано податкову вимогу форми Ю № 247812-50/238 в якій зазначено, що станом на 23 липня 2019 року у позивача наявна сума податкового боргу з податку на додану вартість платника податків у розмірі148339,63 грн. Зазначена вимога була надіслана рекомендованим листом на адресу підприємства та отримана позивачем 15 серпня 2019 року (а.с.39).

19 серпня 2019 року Господарське товариство з обмеженою відповідальністю «Росич» подало до Державної фіскальної служби України скаргу на зазначену вимогу, проте рішенням Державної податкової служби України від 01 жовтня 2019 року №4030/6/99-00-10-05-15 її залишено без задоволення.

Позивач не погоджується з такими діями податкового органу, тому звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, застосовуючи нормативно-правові акти, чинні на момент виникнення спірних правовідносин, суд виходить з такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Згідно пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності

Підпункт 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України встановлює, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно п. 38.1 ст. 38 ПК України, виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на 23.07.2019, за ГТОВ Росич обліковується податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 148339,63 грн.

Зазначений податковий борг виник в результаті несплати у граничний термін грошових зобов`язань, визначених податковим повідомленням - рішенням ГУ ДФС у Київській області від 31.01.2019 № 0034135005 .

З матеріалів справи вбачається, що акт перевірки від 03.01.2019 та податкове повідомлення - рішення були направлені на адресу позивача Київська область, м. Біла Церква, вул. Піщана, буд. 1-а, яка відповідає адресі зазначеній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Слід зазначити, що така ж адреса вказана позивачем як адреса його місцезнаходження і у межах даного провадження.

Згідно з інформації поштового повідомлення про вручення, акт перевірки від 03 січня 2019 року був отриманий позивачем 11 січня 2019 року.

Вказана обставина не заперечувалась сторонами.

Оскільки у визначений Податковим кодексом України строк заперечення на акт від позивача не надходили, контролюючим органом було сформовано податкове повідомлення - рішення від 31.01.2019, яке було направлено позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення 01.02.2019.

Проте вказане поштове відправлення повернулось відправнику 05 лютого 2019 року з відміткою за місцем обслуговування .

Відповідно до п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Пунктом 42.2 ст. 42 ПК України передбачено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Відтак враховуючи, що податкове повідомлення-рішення № 0034135005 від 31.01.2019 не було вручено позивачу з незалежних від податкового органу причин, беручи до уваги положення податкового законодавства суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення є таким, що вручено належним чином позивачу 05.02.2019.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Слід зазначити, що відповідно до п. 56.2. ПК України, у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

При цьому, відповідно до п. 56.3. ПК України скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Відповідно до п. 56.15. ПК України скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов`язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов`язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Відповідно до підпункту 56.17.1. статті 56.17 Податкового кодексу України, процедура адміністративного оскарження закінчується днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов`язання платника податків.

У даному випадку, як встановлено під час розгляду справи, скарга на податкове повідомлення-рішення позивачем не подавалася та протягом встановленого строку податкове зобов`язання не було сплачено позивачем, що підтверджується відсутністю доказів зворотного.

Відповідно до п. 59.3. ст. 59 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Як вже було зазначено судом, конверт з податковим повідомленням - рішенням повернувся податковому органу 05 лютого 2019 року, відтак, останнім граничним днем для сплати узгодженої суми зобов`язання для позивача є 15.02.2019, а першим днем для формування оскаржуваної податкової вимоги 18.02.2019.

Оскільки податкова вимога, що оскаржується у межах даного провадження, сформована 24 липня 2019 року № 247812-50/238 у зв`язку з наявністю у Господарського товариства з обмеженою відповідальністю «Росич» станом на 23 липня 2019 року податкового боргу у розмірі 148339,63 грн., який виник на підставі податкового повідомлення - рішення, яке не було скасовано, суд дійшов висновку, що відповідачем при прийнятті оскаржуваної вимоги були дотримані приписи податкового законодавства.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На виконання цих вимог відповідачем доведено належними та допустимими доказами правомірність прийняття податкової вимоги.

Водночас докази, подані позивачем, не підтверджують обставини, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог та були спростовані доводами відповідача.

З огляду на зазначене та беручи до уваги достатній і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що викладені у позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а його вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

При цьому суд звертає увагу, що позивач не позбавлений права та можливості оскаржити податкове повідомлення - рішення на підставі якого було сформовано оскаржувану вимогу.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а доказів понесення ним витрат, пов`язаних з розглядом справи суду не надано, питання розподілу судових витрат не вирішується.

Керуючись статтями 9, 14, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволені адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України процесуальні строки, визначені цим рішенням, продовжуються на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Повний текст рішення складено та підписано 12.05.2020.

Суддя Панченко Н.Д.